31 березня 2025 року справа №320/14350/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на службі та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач, Департамент), в якій просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції № 630 від 24.11.2022 «Про застосування до працівника УПП у м. Києві ДПП дисциплінарного стягнення» в частині звільнення зі служби в поліції поліцейського взводу № 2 роти №6 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві капрала поліції ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції № 182 о/с від 22.02.2023 року в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) поліцейського взводу № 2 роти № 6 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві капрала поліції ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
3. Поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 23.02.2023 на службі в поліції на посаді капрала поліції поліцейського взводу № 2 роти № 6 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві.
4. Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 23.02.2023 року по день поновлення на посаді, з урахуванням податків і зборів, включаючи середню заробітну плату за один місяць, що підлягає негайному виконанню.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення про звільнення позивачки є передчасним, необґрунтованим і протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте на підставі висновку службового розслідування, обставини якого скасовані в судовому порядку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представник відповідача подав до суду витребувані докази у справі. Відзиву на позовну заяву до суду не надходив.
За приписами частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Розглянувши подані сторонами (їх представниками) документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивачка обіймала посаду поліцейського взводу № 2 роти № 6 батальйону № 2 полку №1 (з обслуговування правого берега) УП у місті Києві ДПП (капрала поліції).
Начальникові Департаменту Євгенію Жукову від заступника начальника УПП у м. Києві Департаменту, капітана поліції Юрія Зозулі 18.10.202 надійшла доповідна записка про порушення службової дисципліни працівником УПП у місті Києві ДПП, зі зміст якої вбачаєтеся, що до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у місті Києві ДПП надійшов рапорт від 18.10.2022 від заступника начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у місті Києві ДПП капітана поліції Олександра Парамонова про те, що 18.10.2022 о 14 год 10 хв у місті Києві, по вул. В. Гетьмана, 34, водійка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем FORD ESCAPE, номерний знак НОМЕР_2 , не дотрималась безпечного бокового інтервалу та здійснила зіткнення з автобусом ATAMAN номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , 1976 р.н. (далі - ДТП). Під час спілкування було встановлено, що водійка FORD ESCAPE є поліцейською (жетон № 0164656) та у неї було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, на вимогу поліцейського вона пройшла в установленому порядку медичний огляд за допомогою спеціального технічного засобу «DRAGER», результат якого склав 2,32 проміле. Відносно капрала поліції ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 374918 за частиною першою статті 130 КУпАП за порушення пункту 2.9 (а) Правил Дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 та протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 374919 за статтею 124 КУПАП і вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_4 (орган видачі ТСЦ 8041 від 20.05.2022).
Враховуючи, що вказана подія може містити факти порушення службової дисципліни, відповідно до статей 13, 14, 15, 16, 19,20,21, 22, 23 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» заступник начальника УПП у м. Києві Департаменту просив призначити службове розслідування відносно позивачки.
Наказом Департаменту від 18.10.2022 № 1397 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків» (з урахуванням наказу Департаменту від 01.11.2022 № 1487 «Про продовження строку проведення службового розслідування») призначено проведення службового розслідування з метою встановлення причин та обставин скоєння позивачкою 18.10.2022 дисциплінарного проступку та складання відносно неї адміністративних матеріалів.
Зазначеним наказом, на період проведення службового розслідування, позивачка була відсторонена від виконання службових обов'язків.
За результатами проведеного службового розслідування було складено висновок службового розслідування щодо встановлення причин та обставин дисциплінарного проступку 18.10.2022 поліцейською взводу № 2 роти № 6 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції (далі - УПП у місті Києві ДПП) капралом поліції Цернюк Ганною Володимирівною (далі - Висновок), затверджений начальником Департаменту 16.11.2022, яким зафіксовано таке.
Відповідно до інформації з інформаційно-комунікаційної «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІПНП), на скорочений номер екстреного виклику поліції « 102» (далі - « 102») 18.10.2022 о 14:18 надійшло звернення від гр. ОСОБА_3 , зареєстроване як «ДТП без травмованих» наступного змісту: «за мостом в бік Чоколівського бульвару маршрутка 239, Форд КА3839Р» (мовою оригіналу). Дану подію зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події (далі - ЕО) Солом'янського УП ГУНІ у місті Києві від 18.10.2022 № 53683.
На вказане повідомлення 18.10.2022 о 14:19 направлено наряд патрульної поліції «Рубін - 0902» у складі: інспектора взводу № 1 роти № 6 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 та інспектора взводу № 2 роти № 6 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_5 . За результатами виконання завдання наряд патрульної поліції доповів електронним рапортом наступного змісту (мовою оригіналу): «Складено протокол ААД 374919 за статтею 124 КУпАП підпункту 12.1 ПДР України та протокол ААД 374918 за частиною першою статті 130
КУпАП на водія ОСОБА_1 , бодікамера НОМЕР_5 » та на місце події прибув наряд патрульної поліції «Рубін - 0951» у складі: командира роти № 6 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП майора поліції ОСОБА_6 , поліцейського взводу № 1 роти № 6 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП рядового поліції ОСОБА_7 та інспектора взводу № 1 роти № 6 батальйону № 1 полку № 1 (3 обслуговування правого берега) капрала поліції ОСОБА_8 .
Опитана ОСОБА_1 , в НПУ з 01.04.2021, на займаній посаді з 03.08.2021, має діюче дисциплінарне стягнення у вигляді догани (оголошеної наказом УПІ у місті Києві ДПП № 15 від 02.09.2022), характеризується негативно, пояснила, що 18.10.2022 рухалася до своєї подруги для зустрічі, після якої збиралася поїхати до лікарні бо почувала себе погано. Через погане самопочуття керуючи автомобілем із крайнього лівого ряду різко перестроювавшись без покажчику повороту злякавшись та не впоралась з керуванням автомобіля здійснила зіткнення з автобусом, який майже не зазнав пошкоджень. Вийшовши з автомобіля, була у шоковому стані, мала погане самопочуття внаслідок ранкової сварки із чоловіком с приводу розлучення. Знаходячись в шоковому стані та маючи погане самопочуття поліцейськими було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгера. Від проходження відмовлялась, оскільки була в шоковому стані та мала погане самопочуття. Та після чого було зроблено десять спроб продуття на Драгер, поліцейські аргументуючи велику кількість спроб тим, що не правильно робиться видих повітря. Драгер показував температуру 30 градусів, що за погодних умов було не можливо. З результатами огляду не погодилась, в лікарню «Соціотерапія» для освідування не повезли. Поліцейський який проводив огляд за допомогою Драгера поїхав, а протокол був складений іншим поліцейським. Протокол буде оскаржувати в суді.
Опитана інспектор взводу № 2 роти № 6 батальйону № 1 полку№ 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ОСОБА_5 пояснила, що 18.10.2022 вона заступила у денну зміну у складі наряду патрульної поліції «Рубін - 0902» отримали виклик «ДТП без травмованих» за участю маршрутного транспортного засобу на зупинці. Прибувши на місце виклику було виявлено ОСОБА_1 , яка знаходилася в формі патрульного поліцейського із розпізнавальними шевронами «Патруль Київ» та «Поліція». Водій маршрутного транспортного засобу повідомив, що остання намагалася покинути місце ДТП та на неодноразово просила відмінити виклик щоб скласти європротокол. Під час спілкування у ОСОБА_1 було виявлено ознаки сп'яніння, а саме почервоніння обличчя, стійкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. В подальшому ОСОБА_1 було запропоновано пройти тест на стан сп'яніння за допомогою «Драгеру» на що остання погодилася. При проведенні огляду ОСОБА_1 було роз'яснено як правильно потрібно було дути повітря в мундштук «Драгера». При першій спробі остання вдихала повітря в себе, наступні три спроби видихала повітря в мундштук не до кінця, щоб прилад не показав результат. В процесі огляду було використано чотири мундштука, так як ймовірно остання намагалася уникнути проходження огляду. Було ще раз попереджено ОСОБА_1 про правильність проходження огляду та результат огляду показав 2,32 проміле. В загальному було здійснено до двадцяти спроб продуття за допомогою приладу «Драгер». Після проведення огляду на стан сп'яніння були складені протоколи ААД 374919 та ААД 374918.
Опитаний командир роти № 6 батальйону № 1 полку№ 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП майор поліції ОСОБА_6 повідомив аналогічні наведеним вище обставини.
Опитаний командир роти № 6 батальйону № полку№ 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП майор поліції ОСОБА_9 пояснив, що 19.10.2022 дізнався про подію, що трапилася з поліцейською ОСОБА_1 через мобільний застосунок «Тік-Ток», де побачив відео з місця події та побачив інформацію у месенджері «Телеграм» у спільноті «ДТП за участю громадського транспорту». Тобто вищевказаний працівник своєчасно не доповів про надзвичайну подію. ОСОБА_1 не прохала вихідний день на 19.10.2022. Про дотримання транспортної дисципліни та в побуті наголошується практично на кожному шикуванні підрозділу. Про надзвичайну подію було проінформовано командира батальйону та працівників ВМАЗ.
Опитаний в ході службового розслідування командир батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП капітан поліції ОСОБА_10 пояснив, що 19.10.2022 близько о 15.30 від командира роти № 6 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП майора поліції ОСОБА_9 стало відомо, що поліцейська ОСОБА_1 потрапила у ДТП на власному транспортному засобі Ford Escape з номерним знаком НОМЕР_2 при цьому перебувала у стані алкогольного сп'яніння, результат огляду 2.32 проміле. Про вищевказану подію ОСОБА_9 стало відомо з мережі інтернет та був дзвінок від колишнього чоловіка ОСОБА_1 .
В подальшому було повідомлено керівництво УПП у місті Києві ДПП у зв'язку з тим, що подія може мати суспільний резонанс.
Під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією був переглянутий відеозапис з портативного відеореєстратора № 470798, яким користувалася лейтенант поліції ОСОБА_5 та встановлено що о 14:33 працівники патрульної поліції прибули на місце події ДТП та було зателефоновано командиру роти про необхідність «Драгеру». О 14:39 ОСОБА_1 пропонує поліцейським скласти європротокол. О 14:43 повторно ОСОБА_1 пропонує скласти європрогоком. 14:54 у салоні маршрутного засобу майор поліції ОСОБА_6 проводить першу спробу продуття за допомогою приладу «Драгер», ОСОБА_1 в недостатній кількості повітря спрямовує з ротової порожнини у мундштук у зв'язку з чим прилад не фіксує результат. О 14:55 повторна спроба продуття ОСОБА_1 так само в недостатній кількості спрямовує повітря у мундштук, прилад не фіксує результат та командиром роти ОСОБА_6 наголошується о правильності дій продуття або буде вважатися як відмова від проходження огляду. О 14:56 повторна спроба продуття, ОСОБА_1 дуже швидко спрямовує повітря та прилад не фіксує результат. О 14:57 ОСОБА_1 телефонує комусь та говорить, що вже домовилася з водієм маршрутного засобу, але приїхали поліцейські та почали проводити огляд на стан сп'яніння. З 14:58 до 15:03 проводяться повторні спроби продуття та ОСОБА_1 діє так само як і у попередніх спробах. Командиром роти ОСОБА_6 повторно наголошується ОСОБА_1 про відповідальність у разі відмови від проходження огляду на стан сп'яніння. О 15:03 до салона маршрутного засобу зайшов невідомий чоловік та наполягає на розмові з ОСОБА_1 , на що поліцейські йому сказали зачекати біля маршрутного засобу. О 15:04 командир роти ОСОБА_6 розпаковує новий мундштук для приладу «Драгер» та ОСОБА_1 прохає поспілкуватися наодинці з ОСОБА_6 . З 15:04 до 15:08 проводяться повторні спроби продуття, через неправильність дій ОСОБА_1 прилад не фіксує результат. О 15:08 командиром роти ОСОБА_6 розпаковується новий мундштук та повторно наголошуються ОСОБА_1 на правильності дій. О 15:18 проводиться повторна спроба продуття, результат позитивний, який склав 2.32 проміле.
Відповідно до службової характеристики поліцейська ОСОБА_1 зарекомендувала себе негативно. З покладеними на неї обов'язками не справляється. При їх виконанні не проявляє старанності та наполегливості. Над підвищенням свого професійного рівня не працює, а навпаки професійно деградує. Свій робочий день використовує не вміло, до служби відноситься недобросовісно. Теоретично та практично підготовлена незадовільно. Не вивчає адміністративне законодавство України та нормативно-правові акти, які регламентують діяльність Національної поліції України та патрульної поліції та не займається власним розвитком. При виконанні службових завдань присутня халатність, недбалість. В складній обстановці орієнтується погано та завжди спирається на своїх колег у вирішеннях таких питань. За характером спокійна, витримана та розсудлива. По відношенню до громадян та товаришів по роботі ввічлива. Серед колег по роботі повагою не користується. Фізично розвинена посередньо.
Також в матеріалах службового розслідування наявна довідка начальника відділу зв'язку і телекомунікацій УПП у місті Києві ДПП капітана поліції Сергія Петрошука, в якій зазначено, що станом на 18.10.2022 прилад «Drager Alcotest» 7510 ARMF 0251» був повірений та у справному стані.
Дисциплінарна комісія звертає увагу на те, що в ході службового розслідування комісія не дає правову оцінку можливому вчиненню адміністративного правопорушення, скоєного капралом поліції ОСОБА_1 , а надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку в частині порушення норм професійної етики.
Враховуючи, що капрал поліції ОСОБА_1 є діючою працівницею патрульної поліції, яка зобов'язана неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції, вона повинна була усвідомлювати характер своїх дій та утриматись від скоєння таких. Також остання своїми діями намагалась уникнути проходження огляду на стан сп'яніння.
Капрал поліції ОСОБА_1 не дотрималася норм професійної та службової етики, дискредитувала високе звання поліцейського, що завдає шкоду у створенні позитивного іміджу органів правопорядку.
Своїми діями капрал поліції ОСОБА_1 порушила вимоги законів та нормативно-правових актів, дискредитувала діяльність поліції, оскільки саме на органи Національної поліції покладено обов'язок вживати заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення, а також вживати заходів для запобігання та протидії домашньому насильству, а отже капрал поліції ОСОБА_1 вчинила діяння, яке суперечить покладеним на неї обов'язкам та підриває довіру до неї, як до носія влади.
Таким чином, дослідивши зібрані під час службового розслідування матеріали, дисциплінарною комісією було встановлено, що 18.10.2022 капрал поліції ОСОБА_11 який, як поліцейський, зобов'язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, допустила порушення службової дисципліни, що виразилось у керуванні автомобілем FORD ESCAPE, номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується тестом № 777 газоаналізатора DRAGER ALCOTEST 7510 № ARMF-0251, та здійснила зіткнення з маршрутним транспортним засобом, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди. Стосовно капрала поліції ОСОБА_11 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 374918, відповідальність за яке передбачено частиною першою статті 130 КУпАП та протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 374919, відповідальність за яке передбачено статтею 124 КУпАП.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення працівником поліції, ступеня його вини, обставин, за яких був учинений проступок, а також те, що поведінка працівника Національної поліції України завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам стража правопорядку, дії 18.10.2022 капрала поліції ОСОБА_1 є проявом негідної поведінки в позаслужбовий час та підривають довіру до неї, як до носія влади, дисциплінарна комісія вважає за необхідне застосувати до капрала поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
На підставі вищевикладеного, дисциплінарна комісію вважала за необхідне за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337 VIII, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, враховуючи підпункт 2 пункту 1 резолютивної частини наказу Національної поліції У країни від 19.07.2022 № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13, частини восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, застосувати до поліцейського взводу № 2 роти № 6 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП капрала поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції.
Наказом Департаменту від 24.11.2022 № 630 «Про застосування до працівника УПП у місті Києві ДПП дисциплінарного стягнення» констатовано, шо своїми діями капрал поліції ОСОБА_11 порушила службову дисципліну, визначену статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.0.2018 року № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України»), внаслідок чого відносно останньої складено адміністративні матеріали.
Вказаним наказом Департаменту від 24.11.2022 № 630, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, абзаців другого-третього пункту 1 розділу ІІ, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 року №1179, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейського взводу № 2 роти № 6 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП капрала поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
На підставі зазначеного наказу, наказом Департаменту від 22.02.2023 № 182 о/с «По особовому складу», відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції у місті Києві капрала поліції ОСОБА_1 (0164656), поліцейського взводу № 2 роти № 6 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега), з 22.02.2023.
Разом з тим, постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 11.01.2023 у справі № 760/15748/22, яка набрала законної сили 23.01.2023, за результатом розгляду адміністративного матеріалу, який надійшов з Управління патрульної поліції у м. Києві відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення правопорушень, передбачених частиною першою статті 130 та статті 124 КУпАП, провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 КУпАП, закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
У рішенні судом констатовано, що протокол про адміністративне правопорушення, складений з порушенням вимог статей 256, 266 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ від 07.11.2015 № 1395, інших беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, суду не надано.
При цьому у рішенні зазначено, що з відеозапису з нагрудної боді-камери працівника поліції, передбаченого законом порядку процедури огляду в даному випадку дотримано не було. Матеріали справи не містять пропозиції водію від працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я після отриманої незгоди щодо результатів огляду на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів. Під час огляду ОСОБА_1 спеціальний технічний прилад «Drager Alcotest 7510» фіксував різні показники.
Вважаючи накази Департаменту від 24.11.2022 № 630 та від 22.02.2023 № 182 о/с протиправними, позивачка звернулась до суду з даною позовною заявою про їх скасування та поновлення її на посаді.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходячи з положень норм законодавства, які діяли на момент їх виникнення, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України закріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
За змістом статті 2 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) право громадянина України на працю є одним з основних трудових прав працівників.
Положеннями статті 5-1 КЗпП України передбачено гарантії забезпечення права громадян на працю, зокрема, щодо правового захисту від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Відповідно до статті 222 КЗпП України особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580).
Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 580, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 18 Закону № 580 поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону (частина перша статті 19 Закону № 580).
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга статті 19 Закону №580).
Відповідно до частини першої статті 59 Закону № 580 служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно з частиною першою статті 70 Закону № 580 поліцейський, щодо якого проводиться службове розслідування, може бути відсторонений від виконання службових обов'язків у порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Національної поліції України.
За приписами пункту 6 частини першої, частинами другою-третьою статті 77 Закону №580 поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки регулюється Законом № 580-VIII та Дисциплінарним статутом.
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.
День звільнення вважається останнім днем служби.
З наведених норм вбачається, що служба в поліції є державною службою особливого характеру в Україні.
Згідно з пунктами 1, 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказ Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 № 1179 (далі - Правила № 1179), під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, окрім іншого: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.
Під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено, зокрема, перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Статут).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2337-VIII службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно зі статтею 11 Статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (частина перша статті 12 Статуту).
Нормами статті 13 Статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
В силу частин першої-другої, п'ятої та десятої статті 14 Статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок № 893).
Відповідно до абзацу другого пункту 2 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку.
Натомість, згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 893, службове розслідування не призначається в разі надходження до органу (підрозділу, закладу, установи) поліції чи закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (далі - ЗВО), матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення. У цьому разі рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Згідно з абзацом першим пункту 4 розділу ІІ Порядку № 893 у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначаються підстава та форма проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).
Судом встановлено, що наказом Департаменту від 18.10.2022 № 1397 відносно позивачки призначено службове розслідування відповідно до абзацу другого пункту 2 розділу ІІ Порядку № 893. Водночас матеріали справи не містять жодних доказів існування щодо позивачки передбачених вказаним положенням Порядку № 893 обставин, що свідчить про відсутність правових підстав для призначення та проведення відносно позивачки відповідного службового розслідування.
Натомість, з матеріалів справи судом встановлено, що фактично підставою для проведення відносно позивачки службового розслідування стало складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 374918 за частиною першою статті 130 КУпАП та протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №374919 за статтею 124 КУПАП за фактом ДТП, допущеної позивачкою 18.10.2022, тобто на підставі матеріалів про вчинення поліцейською адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем всупереч наведених положень Закону № 580, частини п'ятої статті 14 Статуту та пункту 3 розділу ІІ Порядку № 893, було безпідставно призначено відносно позивачки службове розслідування, наслідки якого покладені в основу спірних наказів.
Натомість, виходячи зі змісту вказаних положень вбачається, що рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності щодо позивачки мало приймається відповідачем саме на підставі матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до пункту 1 4 розділу VII Порядку № 893, уразі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до статті 19 Статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про те, чи є порушення службової дисципліни грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним шкоду.
У даній справі, до позивачки застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції внаслідок вчинення нею дисциплінарного проступку, який полягав у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило ДТП.
З матеріалів справи вбачається, що при застосуванні до позивачки дисциплінарного стягнення та обрані виду дисциплінарного стягнення, відповідачем належним чином не досліджувалися обставини, за яких був учинений проступок, обставини, що знімають звинувачення, а також обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність позивачки.
Також, враховуючи ігнорування відповідачем положень частини п'ятої статті 14 Статуту та пункту 3 розділу ІІ Порядку № 893, спірний наказ від 22.02.2023 № 182 о/с прийнятий ним на підставі спірного наказу від 24.11.2022 № 630, яким позивачку звільнено зі служби в поліції з 22.02.2023, видано без урахування висновків суду, встановлених в судовому рішенні за результатом розгляду матеріалів про вчинення позивачкою адміністративних правопорушень, що складені в порядку, визначеному КУпАП.
Так, постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 11.01.2023 у справі яка набрала законної сили 23.01.2023, за результатом розгляду адміністративного матеріалу, який надійшов з Управління патрульної поліції у м. Києві відносно ОСОБА_1 , останню визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею124 КУпАП.
Натомість, вказаною постановою закрито провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 КУпАП на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Одночасно судом встановлено, що поліцейськими, які здійснювали оформлення відносно ОСОБА_1 (позивачки) протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, вимоги статті 266 КУпАП не дотримані. З відеозапису з нагрудної боді-камери працівника поліції, передбаченого законом порядку процедури огляду в даному випадку дотримано не було. Матеріали справи не містять пропозиції водію від працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я після отриманої незгоди щодо результатів огляду на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів. Під час огляду ОСОБА_1 (позивачки) спеціальний технічний прилад «Drager Alcotest 7510» фіксував різні показники. За наведених підстав, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, вина ОСОБА_1 (позивачки) у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, є недоведеною.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи вищенаведені обставини, встановлені судом під час розгляду даної справи, а також обставини відсутності вини позивачки у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, встановлені судом при розгляді справи №760/15748/22, суд доходить висновку про безпідставність висновків відповідача про допущення позивачкою порушень службової дисципліни, що виразилося у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило ДТП. Враховуючи, що саме такі висновки щодо позивачки, спростовані в судовому порядку, були підставою для прийняття відповідачем рішення про звільнення позивачки зі служби в поліції, то відповідно таке звільнення є безпідставним та протиправним.
Оскільки суд виснував щодо протиправності звільнення позивачки зі служби в поліції, то вона має бути поновлена на відповідній посаді, а з відповідача слід стягнути середній заробітку за час вимушеного прогулу
Відповідно до частинипершої, другої статті 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Таким чином, позивачка має право на поновлення на посаді та отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 23.02.2023 по день ухвалення судового рішення.
Одночасно суд зазначає, що при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному. При цьому загальні норми можуть застосовуватися субсидіарно, тобто, в тих випадках, коли спірні правовідносини не врегульовані нормами спеціального законодавства або врегульовані не повністю.
Середній заробіток визначається відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі -Порядок).
Відповідно до пункту 5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з пунктом 8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком (пункт 8 Порядку).
У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Разом з тим, відповідно до пункту 6 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 № 260, поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.
Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Відповідно до довідки про доходи, виданої Департаментом від 16.05.2023 № 883, середньоденна заробітна плата позивачки 596,83 грн, а середньомісячна заробітна плата 17 664,83 грн. Кількість вимушеного прогулу з 23.02.2023 по день ухвалення судового рішення (31.03.2025) становить 25 місяців та 6 робочих днів. Виходячи з наведених величин, судом здійснено розрахунок середнього заробітку позивачки, за час вимушеного прогулу за період з 23.02.2023 по 31.03.2025, а саме (17664,83 грн. х 25 місяців) + (596,83 грн. х 6 рабочих днів), що дорівнює 445201,73 грн. та підлягає стягненню з відповідача.
При цьому суд зазначає, що вимога позивачки щодо стягнення з відповідача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 23.02.2023 по день поновлення її на посаді, є некоректною та підлягає задоволенню в частині стягнення з 23.02.2023 по день ухвалення рішення, оскільки рішення в частині поновлення на посаді виконуються негайно.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду про, зокрема, присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у правовідносинах публічної служби.
У підсумку, з урахування вищезазначеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
У взаємозв'язку з вищенаведеним та керуючись статтями 6, 7, 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції № 630 від 24.11.2022 «Про застосування до працівника УПП у м. Києві ДПП дисциплінарного стягнення» в частині звільнення зі служби в поліції поліцейського взводу № 2 роти №6 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві капрала поліції ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
3. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції № 182 о/с від 22.02.2023 року в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) поліцейського взводу № 2 роти № 6 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві капрала поліції ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
4. Поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 23.02.2023 на службі в поліції на посаді капрала поліції поліцейського взводу № 2 роти № 6 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Департаменту патрульної поліції грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 23.02.2023 по 31.03.2025 у сумі 445201 (чотириста сорок п'ять тисяч двісті одна) грн. 73 коп.
6. Допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді капрала поліції поліцейського взводу № 2 роти № 6 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві, а також в частині стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 17664 (сімнадцять тисяч шістсот шістдесят чотири) гривні 83 копійки.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.