01 квітня 2025 року Справа № 280/8919/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663)
про визнання протиправним та скасування наказу,
24.09.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Запорізькій області від 12.09.2024 № 374 про проведення службового розслідування;
зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виплатити середню заробітну плату за час незаконного відсторонення від повноважень.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказ Головного управління ДПС у Запорізькій області від 12.09.2024 № 374 про проведення службового розслідування прийнято в порушення ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 9, ст. 72 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», пунктів 2, 3 «Порядку проведення службового розслідування», який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950. Також, порушено вимогу пункту 11 «Порядку проведення службового розслідування» внаслідок ненадання інформації про підстави проведення службового розслідування. Внаслідок недотримання зазначених норм права при прийнятті наказу про проведення службового розслідування порушено права позивача, визначені пунктами 1, 4 частини першої ст. 7 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» та ст. 43 Конституції України. З урахуванням викладеного просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 27.09.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. Позивачем недоліки позову усунуто.
Ухвалою суду від 30.09.2024 відкрито провадження у справі № 280/8919/24; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач позов не визнав, у поданому відзиві (вх. від 15.10.2024 № 47514) посилається на те, що Відділом з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Запорізькій області надано в.о. начальника ГУ ДПС у Запорізькій області доповідну записку від 11.09.2024 № 548/08-01-14-15 про проведення службового розслідування відносно начальника управління аудиту ГУ ДПС у Запорізькій області Шепеля Д.В. Наказом ГУ ДПС у Запорізькій області від 12.09.2024 № 374 «Про проведення службового розслідування», на підставі доповідної записки відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Запорізькій області від 11.09.2024 № 548/08-01-14-15, прийнято рішення про проведення службового розслідування у період із 13.09.2024 по 11.10.2024 стосовно начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС у Запорізькій області Шепеля Дмитра з метою встановлення причин та умов, що сприяли порушенню вимог Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі - Закон № 1700). Оскаржуваний наказ не має негативного впливу на позивача, оскільки його мета направлена саме на об'єктивне з'ясування причин та умов, що могли посприяти вчиненню підлеглою особою позивача порушення вимог Закону № 1700. Доводи позивача щодо повноти виконання посадових обов'язків, а також заходів, які вживалися ним, як керівником управління, на думку відповідача, мають розглядатися саме в рамках результату службового розслідування. У задоволенні позову просить відмовити.
18.10.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 48064), в якій він заперечує проти доводів відповідача.
22.10.2024 від представника Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшло клопотання (вх. № 48303) про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання Головного управління ДПС у Запорізькій області виплатити середню заробітну плату за час незаконного відсторонення від повноважень.
Позивач не заперечував проти закриття провадження у справі в частині зазначених позовних вимог, про що вказав у заяві (вх. від 22.10.2024 № 48399).
04.11.2024 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 50437).
Ухвалою суду від 01.04.2025 закрито провадження в адміністративній справі № 280/8919/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про зобов'язання Головного управління ДПС у Запорізькій області виплатити середню заробітну плату за час незаконного відсторонення від повноважень.
Позивачем пред'явлено вимогу, яка згідно пункту 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.
ОСОБА_1 обіймає посаду начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Відділом з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Запорізькій області надано в.о. начальника ГУ ДПС у Запорізькій області доповідну записку від 11.09.2024 № 548/08-01-14-15 про проведення службового розслідування відносно начальника управління аудиту ГУ ДПС у Запорізькій області ОСОБА_1 . Вищезазначеною доповідною запискою повідомлено, що Управлінням служби безпеки України в Запорізькій області здійснюється оперативне супроводження досудового розслідування у кримінальному провадженні від 17.07.2024 № 42024080000000089 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, в рамках якого 06.09.2024 заступнику начальника відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Запорізькій області ОСОБА_2 оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, пов'язаного із одержанням службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, вчинене повторно.
Згідно пп. 1.1 п. 1 Положення про відділ фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Запорізькій області, затвердженого в.о. начальника ГУ ДПС у Запорізькій області 03.11.2023, відділ фактичних перевірок є структурним підрозділом управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Запорізькій області і безпосередньо підпорядковується начальнику управління податкового аудиту.
Посаду начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС у Запорізькій області обіймає з 16.01.2021 по теперішній час ОСОБА_1 згідно наказів про призначення від 15.01.2021 № 444-о та від 02.05.2023 № 133-о з 02.05.2023.
Згідно посадової інструкції державного службовця, затвердженої в. о. начальника ГУ ДПС у Запорізькій області 03.10.2022, з якою під особистий підпис ознайомлений позивач, до основних посадових обов'язків начальника управління податкового аудиту належить, крім іншого, забезпечення, у межах компетенції, вжиття заходів щодо запобігання та протидії корупції, здійснення контролю за їх реалізацією.
З метою усунення негативних чинників, що впливають на ефективне функціонування ГУ ДПС у Запорізькій області та його структурного підрозділу (управління податкового аудиту) у сфері службової діяльності, а також профілактики та попередження злочинів, пов'язаних із одержанням службовими особами неправомірної вигоди, з метою встановлення причини та умов, що сприяли можливому порушенню вимог Закону № 1700 начальником управління податкового аудиту ГУ ДПС у Запорізькій області ОСОБА_3 , доповідною запискою від 11.09.2024 № 548/08-01-14-15 надано пропозицію призначити службове розслідування з 13.09.2024 по 11.10.2024.
Наказом ГУ ДПС у Запорізькій області від 12.09.2024 № 374 «Про проведення службового розслідування», на підставі доповідної записки відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Запорізькій області від 11.09.2024 № 548/08-01-14-15, керуючись ст. 3, ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII та Порядком проведення службового розслідування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950, наказано провести службове розслідування у період із 13.09.2024 по 11.10.2024 стосовно начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС у Запорізькій області Шепеля Дмитра з метою встановлення причин та умов, що сприяли порушенню вимог Закону. (п. 1 наказу).
Згідно п. 2 цього наказу, ОСОБА_1 на підставі абз. 1 п. 6 Порядку проведення службового розслідування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950, відсторонено від здійснення повноважень на період проведення службового розслідування, починаючи з 13.09.2024.
Не погодившись із наказом від 12.09.2024 № 374, ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).
Згідно із частиною другою статті 1 Закону № 889-VIII, державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Частиною першою статті 64 Закону № 889-VIII визначено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно із частиною першою статті 72 Закону № 889-VIII, державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов'язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7-10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.
В силу пунктів 1, 7-10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 9--1) порушення вимог Закону України "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "А" або "Б"; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950 затверджено Порядок проведення службового розслідування (далі - Порядок № 950), який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно осіб, на яких поширюється дія Закону України “Про запобігання корупції» (далі - Закон).
Пунктом 2 Порядку № 950 визначено, що відповідно до цього Порядку може бути проведено службове розслідування в разі:
невиконання або неналежного виконання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чи особою, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, а також недодержання вимог законодавства;
внесення подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконанню вимог Закону в інший спосіб;
вимоги особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чи особи, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щодо зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри.
У випадку, передбаченому абзацом третім цього пункту, службове розслідування проводиться за фактом виявленого порушення або стосовно особи, яка вчинила таке порушення.
Згідно пункту 3 Порядку № 950, дія цього Порядку не поширюється на, зокрема, державних службовців, крім випадків, визначених абзацами третім і четвертим пункту 2 цього Порядку.
Пунктом 6 Порядку № 950 визначено, крім іншого, що службове розслідування проводиться із відстороненням особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на посаді або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймає відповідно суб'єкт призначення або керівник органу.
Особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.
Особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією та законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням суб'єкта призначення або керівника органу, де вона працює, до закінчення розгляду справи судом.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 950 особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, необхідні для проведення службового розслідування; звертатися із клопотанням про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час проведення службового розслідування, а також про залучення до матеріалів розслідування додаткових документів, інших матеріальних носіїв інформації стосовно предмета службового розслідування; подавати в письмовій формі зауваження до проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять; звертатися до суб'єкта призначення або керівника органу в письмовій формі з обґрунтованим клопотанням про виведення із складу комісії з проведення службового розслідування осіб, у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів. Про рішення, прийняте за результатами розгляду клопотання, письмово повідомляється особі, стосовно якої проводиться службове розслідування; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого нею представника. У разі коли під час службового розслідування, яке проводиться за фактом виявленого порушення, встановлено особу, яка вчинила таке порушення, ця особа має всі права особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, визначені цим Порядком.
У справі, що розглядається, спірний наказ виданий у зв'язку із отриманням відповідачем доповідної записки від 11.09.2024 № 548/08-01-14-15 Відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Запорізькій області, в якій міститься посилання на кримінальне провадження від 17.07.2024 № 42024080000000089 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, в рамках якого 06.09.2024 заступнику начальника відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Запорізькій області Липницькому А.В. оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, пов'язаного із одержанням службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, вчинене повторно.
Однак, за правилами пункту 2 Порядку № 950 службове розслідування може бути проведено в разі, зокрема, внесення подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконанню вимог Закону в інший спосіб.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII унормовано, що спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.
Отже, Відділ з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Запорізькій області не є спеціально уповноваженим суб'єктом у сфері протидії корупції.
Відтак, факт отримання від цього відділу доповідної записки не може слугувати підставою для призначення службового розслідування відносно державного службовця, яким є позивач, за процедурою, визначеною Порядком № 950.
При цьому, доказів внесення подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції відносно позивача до суду не надано. Листом відповідача від 18.09.2024 № 41628/6/08-01-14-11 також повідомлено позивача про відсутність стосовно нього проваджень, пов'язаних із порушенням вимог Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII.
Крім того, здійснюючи пунктом другим спірного наказу відсторонення позивача від здійснення повноважень на період проведення службового розслідування, відповідач не врахував вимоги Закону № 889-VIII та не довів суду наявність підстав для такого відсторонення.
Також, на запити позивача, відповідач не повідомив фактичних та правових підстав проведення такого розслідування, а лише повторно послався на доповідну записку від 11.09.2024 № 548/08-01-14-15.
Наведене зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 12.09.2024 № 374.
Разом із тим слід зазначити, що на виконання наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 12.09.2024 № 374 «Про проведення службового розслідування» складений Акт службового розслідування стосовно начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Запорізькій області від 11.10.2024 № 599/08-01-14-18. Згідно висновків Акту службового розслідування, у діях начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС у Запорізькій області ОСОБА_1 не вбачається ознак дисциплінарного проступку, визначеного ст. 65 Закону України «Про державну службу», та не передбачається застосування до нього дисциплінарного стягнення. Наказом Головного управління ДПС у Запорізькій області від 16.10.2024 № 417 «Про результати службового розслідування» зобов'язано управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку виплатити середній заробіток ОСОБА_4 за час вимушеного прогулу, пов'язаного з відстороненням його від здійснення повноважень начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Запорізькій області за період з 13.09.2024 по 11.10.2024.
Тобто, наказ Головного управління ДПС у Запорізькій області від 12.09.2024 № 374 вже реалізований і його скасування не призведе до відновлення прав позивача. Отже, у задоволенні позовних вимог в частині скасування оскаржуваного наказу слід відмовити.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Суд у цій справі також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного у сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправним наказ Головного управління ДПС у Запорізькій області від 12.09.2024 № 374 «Про проведення службового розслідування».
3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
4. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення складено та підписано 01.04.2025.
Суддя Ю.П. Бойченко