31 березня 2025 року Справа № 280/1715/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м.Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368); Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
10.03.2025 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 2 від 18.10.2024 №262840022555 про відмову в призначенні позивачу пенсії відповідно до положень статті 55 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
зобов'язати відповідача 1 здійснити призначення та виплату позивачу пенсії за відповідно до положень статті 55 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 14.08.2024.
Ухвалою суду від 14.03.2025 позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст. 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: належним чином виготовленої копії трудової книжки НОМЕР_2 ; доказів сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.,
Ухвала про залишення позовної заяви без руху через підсистему «Електронний суд» направлена представнику позивача. Відповідно до Довідки про доставку електронного листа, документ доставлено до електронного кабінету представника позивача Ольховського Олега Геннадійовича 14.03.2025 о 23:36.
25.03.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, разом із копією трудової книжки НОМЕР_2 , в якій останній зазначає, що судовий збір слід сплачувати як за одну вимогу немайнового характеру, оскільки визнання протиправними дій є наслідком зобов'язання вчинити певні дії для відновлення порушеного права, а отже є однією вимогою.
Оцінюючи обґрунтованість аргументів, зазначених у заяві, слід зазначити таке.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).
У ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України» на 2025 рік установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028,00 грн.
Верховний Суд у постанові від 06.09.2023 у справі №140/6803/22 сформулював правовій висновок, відповідно до якого щодо вирішення питання правильного розрахунку судового збору, який підлягає сплаті за звернення з позовною заявою, критерії “основна» та “похідна» вимоги не можуть бути застосовані у вищезазначеному контексті. При визначенні необхідного до сплати розміру судового збору, значення мають насамперед правові підстави звернення до суду з позовом, суть заявлених позивачем вимог, їх зміст з урахуванням обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також кількість суб'єктів, до яких кожна із зазначених позовних вимог (у разі, якщо їх декілька) звернута.
Натомість, щодо вирішення питання правильного розрахунку судового збору, який підлягає сплаті за звернення з позовною заявою, критерії «основна» та «похідна» вимоги не можуть бути застосовані у вищезазначеному контексті. При визначенні необхідного до сплати розміру судового збору, значення мають насамперед правові підстави звернення до суду з позовом, суть заявлених позивачем вимог, їх зміст з урахуванням обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також кількість суб'єктів, до яких кожна із зазначених позовних вимог (у разі, якщо їх декілька) звернута.
Зі змісту позовної заяви суд встановив, що позовні вимоги зобов'язального характеру хоч і є похідними від вимоги про визнання протиправним рішення, проте такі вимоги адресовані до різних відповідачів, а отже судовий збір підлягає сплаті окремо щодо кожного відповідача.
В ухвалі суду від 14.03.2025 про залишення позовної заяви без руху викладено обставини, за результатом оцінки яких суддя дійшов висновку про те, що в даній справі сума судового збору становить 1937,92 грн (3028,00 х 0,4 х 2 х 0,8), однак позивач надав до суду докази сплати судового збору в сумі 968,96 грн., у зв'язку з чим позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону та підлягає залишенню без руху.
Однак, доказів сплати судового збору у розмірі 968,96 грн. до суду не надано.
Станом на 31.03.2025 вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем у повному обсязі не виконані.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч.5 ст.169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у повному обсязі, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.
Згідно з ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 169, 241, 248, 256 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м.Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368); Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - повернути.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.251, 256, 295 КАС України.
Ухвала суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.251, 295,297 КАС України.
Суддя Ю.В.Калашник