Ухвала від 31.03.2025 по справі 240/6447/25

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про повернення позовної заяви в частині заявлених вимог

31 березня 2025 року м. Житомир справа № 240/6447/25

категорія 112010203

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якій позивачка просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії із збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років відповідно до положень пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, а саме без застосування частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 01 серпня 2024 року;

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії із збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років відповідно до положень пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, а саме без застосування частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 01 серпня 2024 року, з урахуванням проведених виплат.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачці десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви з підстав пропущення строку звернення до адміністративного суду в частині заявлених вимог за період з 01 серпня 2024 року до 04 вересня 2024 року.

На виконання вимог суду позивачкою через підсистему "Електронний суд" подано заяву про поновлення процесуального строку, у якій вона зазначає про те, що про порушення своїх прав дізналась у серпні 2024 року, але у зв'язку з невиліковною хворобою, що підтверджується висновком КНП "Центр ПМСД" Коростенської міської ради від 08 липня 2024 року № 360, і не маючи змоги самостійно пересуватися, а також те, що вона є сліпою, що підтверджується довідкою МСЕК, які позивачкою додано до цієї заяви, заява та документи були подані не вчасно до пенсійного органу та Житомирського окружного адміністративного суду.

Дослідивши матеріали позовної заяви та проаналізувавши доводи позивачки у заяві про усунення недоліків суд зазначає таке.

Згідно з частинами першою, другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд враховує, що позивачка не заперечує свою обізнаність із серпня 2024 року щодо спірної пенсійної виплати, з приводу чого вона звернулась до суду із заявленими вимогами. Проте, обґрунтовуючи поважність підстав пропуску встановленого шестимісячного строку в частині вимог за період з 01 серпня 2024 року до 04 вересня 2024 року посилається на невиліковну хворобу й сліпоту.

Дослідивши додані документи до заяви про поновлення процесуального строку, зокрема, довідку до акта огляду МСЕК серії 10 ААБ № 238276, суд встановив, що позивачці надано 2 групу інвалідності за загальним захворюванням по зору з 30 серпня 2011 року; а згідно з Висновком ЛКК КНП "Центр ПМСД" Коростенської міської ради від 08 липня 2024 року № 360 позивачка потребує постійного догляду.

Суд враховує наведені доводи, підтверджені доданими позивачкою доказами, й у висновку щодо достатності підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду у цій справі виходить з того, що із заявленими вимогами у цій справі починаючи з 01 серпня 2024 року позивачці належало звернутись до суду щонайпізніше 02 лютого 2025 року. Разом з тим, доводами позивачки як і доданими доказами не підтверджується виникнення відповідних обставин, які, як стверджує позивачка, завадили вчасно звернутися із заявленими вимогами до 02 лютого 2025 року, проте не створили перешкод звернутися 05 березня 2025 року, адже викладені позивачкою обставини існували ще з 2011 року.

Більше того, суд вважає можливим врахувати подання заяви про поновлення процесуального строку через підсистему "Електронний суд" самостійно позивачкою (у заяві не вказано щодо уповноваженого представника). Враховуючи доводи позивачки щодо труднощів пересування та фізичні вади зору, разом з тим, позивачкою не наведено доводів на підтвердження відповідних обставин, які б унеможливлювали саме вчасне звернення до суду, тобто до 02 лютого 2025 року, із заявленими вимогами з 01 серпня 2024 року через підсистему "Електронний суд".

Суд нагадує, що встановлений статтею 122 КАС України процесуальний строк звернення до суду безе початок саме від дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зокрема, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 340/1019/19).

При вирішенні процесуального питання щодо дотримання строків звернення до суду суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", ЄСПЛ дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

ЄСПЛ у рішенні від 28 березня 2006 року у справі "Мельник проти України" (Заява № 23436/03) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також указав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

У постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зауважив на тому, що обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом "Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt", згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

Згідно з пунктом дев'ятим частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Так, відповідно до частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Наведені позивачкою підстави пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом в частині періоду з 01 серпня 2024 року до 04 вересня 2024 року не можна визнати поважними для цілей поновлення строку звернення до суду з позовом, що утворює підставу для повернення позовної заяви у відповідній частині відповідно до вимог статті 123 КАС України.

Отже, вирішенню по суті підлягають позовні вимоги за шість місяців, що передували моменту звернення до суду з позовом, тобто з 05 вересня 2024 року, а позов в частині вимог за період з 01 серпня 2024 року до 04 вересня 2024 року підлягає поверненню.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 171, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Визнати неповажними вказані ОСОБА_1 підстави для поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 01 серпня 2024 року до 04 вересня 2024 року.

Позовну заяву ОСОБА_1 в частині заявлених позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за період з 01 серпня 2024 року до 04 вересня 2024 року повернути позивачці.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О.Г. Приходько

Попередній документ
126260546
Наступний документ
126260548
Інформація про рішення:
№ рішення: 126260547
№ справи: 240/6447/25
Дата рішення: 31.03.2025
Дата публікації: 03.04.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (16.10.2025)
Дата надходження: 11.03.2025
Предмет позову: визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії