Україна
Донецький окружний адміністративний суд
31 березня 2025 року Справа№640/11653/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом адвоката Поліщука Павла Павловича в інтересах ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
Адвокат Поліщук Павло Павлович в інтересах ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; рнокпп НОМЕР_1 ), позивача, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048; код ЄДРПОУ 40108646), Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Святослава Хороброго, буд. 9, м. Київ, 03048) з вимогами:
- визнати незаконним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 01 липня 2022 року №386 «Про застосування до працівників УПП у місті Києві ДПП дисциплінарних стягнень», в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати незаконним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 14 липня 2022 року №913 о/с «По особовому складу», в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;
- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського взводу №1 роти №7 батальйону №2 полку №1 (з обслуговування правого берега) управлінні патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції з 14 липня 2022 року;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 14 липня 2022 року по день поновлення на службі в поліції.
В обгрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 з 03 серпня 2021 по 14 липня 2022 ніс службу в Департаменті патрульної поліції на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 7 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) управлінні патрульної поліції у місті Києві в званні капрала.
Передумовою виникнення спірних правовідносин стала подія, що відбулась 25 квітня 2022 року під час виконання позивачем своїх службових обов'язків. А саме: наряд патрульної поліції «Рубін - 1006», у складі якого перебував ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зупинив транспортний засіб під керуванням ОСОБА_4 . Під час перевірки документів було виявлено, що водій має ознаки алкогольного сп'яніння та не має при собі фізичного бланку посвідчення водія. Під час спілкування поліцейських з ОСОБА_4 з приводу штрафу, яке зафіксовано у формі відеозапису на портативному відеорегістраторі, поліцейські ніби-то запропонували ОСОБА_4 не приймати постанови про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу, при цьому ОСОБА_2 під час спілкування було зазначено, що камера (портативний відеорегістратор) не працює. В подальшому, у той же день, на картковий рахунок ОСОБА_5 , який є батьком позивача, надійшов переказ грошових коштів у сумі 2010 грн 5 коп. від ОСОБА_4 .
03 травня 2022 року заступником начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УШІ у м. Києві ДПП капітаном поліції Парамоновим О.О. за результатами моніторингу відеозаписів з портативних відеореєстраторів нарядів патрульної поліції було складено рапорт, що відображає подію від 25 квітня 2022 року.
На підставі наказу УПП у м. Києві ДПП від 04 травня 2022 № 13 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» відносно позивача та інших осіб призначено службове розслідування та в подальшому складено висновок, який 02 червня 2022 було затверджено.
У висновку службового розслідування зазначено, що патрульні не винесли постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та не винесли постанову про закриття справи, чим явно вийшли за межі своїх повноважень. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також не забезпечили складання відносно ОСОБА_4 адміністративних матеріалів, чим порушили також правила етичної поведінки поліцейських та своїми діями підривали авторитет Національної поліції в суспільстві.
Також у висновку відображено, що батько ОСОБА_1 - ОСОБА_5 дійсно отримав грошові кошти на банківську карту від ОСОБА_4 .
Відтак згідно висновку позивач вважається таким, що порушив Правила етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179 у частині недотримання вимог антикорупційного законодавства України та не склав адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_4 .
З урахуванням вказаного висновку начальником Департаменту патрульної поліції (надалі - ДПП) 01 липня 2022 прийнято наказ № 386 «Про застосування до працівників УПП у місті Києві ДПП дисциплінарних стягнень» (надалі - Наказ ДПП від 01 липня 2022 № 386), яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Представник позивача наголошує, що службове розслідування проведено не повно, поверхнево та не об'єктивно, а саме: розмова, яка зафіксована на відеозаписі, не відповідає дійсним обставинам та є перекрученим трактуванням подій.
А саме: із описаного фрагменту відеозапису вбачається лише те, що ОСОБА_4 пропонує щось компенсувати ОСОБА_2 . Водночас не вбачається, що вказана пропозиція є пропозицією неправомірної вигоди за не складання матеріалів про адміністративне правопорушення. Між тим представник вважає, що ОСОБА_2 пояснює розмір штрафу за керування транспортним засобом в стані сп'яніння та відмовляється від будь яких запропонованих коштів.
В свою чергу слова ОСОБА_2 не можуть беззаперечно свідчити про бажання останнього отримати неправомірну вимогу, а можуть вказувати на бажання лише м'якшим чином відмовити нетверезому ОСОБА_4 та не провокувати ескалації спілкування до можливого конфлікту.
Представник наголошує на тому, що під час діалогу ОСОБА_2 та ОСОБА_4 позивач не був присутній та не знав про його зміст.
Також представник зауважує, що в контексті подій, які відбувалися, повідомлення ОСОБА_2 про те, що камера не працює, могло бути здійснено з метою отримання від ОСОБА_4 зізнання у вживанні алкогольних напоїв перед керуванням транспортним засобом, що могло мати значення при розгляді судом справи за адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП. Однак вказані обставини дисциплінарною комісією не досліджувалися та не перевірялися, про що свідчить, зокрема відсутність питань такого змісту в поясненнях осіб, щодо яких проводилося службове розслідування, та будь яких посилань на це у Висновку від 02 червня 2022.
Представник зазначає, що ОСОБА_4 не мав при собі посвідчення водія, однак надав фотокопію вказаного посвідчення. У зв'язку з тим, що в базах МВС України відсутня інформація про позбавлення ОСОБА_4 права на керування транспортним засобом, тобто останній має право на керування транспортним засобом та лише не мав при собі фізичного бланка посвідчення водія. А відтак з урахуванням того, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем, а в Україні триває війна, ОСОБА_2 було прийнято рішення не виписувати щодо ОСОБА_4 постанову за керування транспортним засобом у відсутність посвідчення водія.
З урахуванням вказаних обставин та того, що відеозапис складається з фрагментів, а отже можливо суттєві обставини діалогу між поліцейськими та ОСОБА_4 , на ньому відсутні, можливим є те, що спілкуючись між собою та з ОСОБА_4 , позивач та ОСОБА_2 під словами, що стосуються «скидання» мали на увазі надсилання на телефон саме фотокопії посвідчення водія ОСОБА_4 .
Водночас номером, про який ОСОБА_2 повідомив, що надасть, можливо є номер телефону, на який необхідно буде надіслати фотокопію посвідчення водія.
Таким чином, зафіксований на відеозаписах, що знаходяться в матеріалах службового розслідування позивачем та його командиром - ОСОБА_2 , є неоднозначним, неповним та не дозволяє однозначно та безсумнівно встановити про що йде мова в діалозі - чи то про надання неправомірної вигоди, чи надання фотокопії посвідчення водія для встановлення наявності в ОСОБА_4 права керування транспортним засобом відповідної категорії.
Водночас неправильне та не точне формулювання дисциплінарною комісією у Висновку від 02 червня 2022 змісту діалогу вказаних вище осіб з метою створення враження безсумнівної наявності в діях, зокрема позивача дисциплінарного проступку, є порушенням порядку проведення службового розслідування, встановленого Дисциплінарним статутом та Порядком та мети проведення службового розслідування.
З приводу переказу на грошовий рахунок, представник зауважив, що: по-перше, кошти були надіслані ОСОБА_4 . ОСОБА_5 майже через пів години після закінчення спілкування; по-друге, в поясненнях, наданих в межах службового розслідування, позивач повідомив, що ОСОБА_5 є його батьком, проте тісних зв'язків вони не підтримують; по-третє, ОСОБА_5 і ОСОБА_4 є військовослужбовцями Збройних Сил України та обоє беруть участь у військових діях, не виключеним є те, що вказані особи є особисто знайомими та між ними виникли цивільно-правові відносини, а надіслані ОСОБА_4 кошти є саме виконанням зобов'язання за певним цивільно-правовим договором.
На підставі вказаного представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягав.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 серпня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом адвоката Поліщука Павла Павловича в інтересах ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідачем 1 було надано відзив по справі від 18 вересня 2022 року, згідно змісту якого зазначено, що, як встановлено під час службового розслідування, поліцейський взводу № 1 роти № 7 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДІіП капрал поліції ОСОБА_1 порушив Правила етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179 у частині недотримання вимог антикорупційного законодавства України та не склав адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_4 . Також капрал поліції ОСОБА_1 , не повідомив керівника про виявлені дисциплінарні проступки в діяннях колег, чим порушив вимоги пункту 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337- VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Щодо позиції представника позивача з приводу повідомлення ОСОБА_4 про непрацюючу камеру, відповідач 1 зауважує, що застосування превентивних заходів під час здійснення повноважень поліцейськими регламентовано статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію». Крім цього відповідач 1 повідомив, що технічний засіб, який було закріплено на форменому одязі ОСОБА_2 має функцію «попереднього запису» (до вмикання камери) та «після запису» (після вимикання камери). Аналізуючи розмову між ОСОБА_4 та поліцейськими, що відбулась після вимикання камери, відповідач 1 наголошує, що факт переведення коштів від ОСОБА_4 на банківський рахунок батька позивача пов'язаний саме з розмовою, яку зафіксовано на нагрудний реєстратор.
Також відповідач 1 зауважує, що транзакція, яка відбулася після закінчення запису жодним чином не може свідчити про те що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно припинили спілкування з ОСОБА_4 .
З приводу агрументів щодо «нарізаного відео» відповідач, посилаючись на Інструкцію із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища.
Тому теза представника позивача про «нарізане відео» є наслідком не виконання вимог вищезазначеної інструкції саме з боку патрульних поліцейських, а не штучного втручання у цілісність відеозапису.
Враховуючи вищевикладене відповідач 1 вважає, що комісією зі службового розслідування було своєчасно, повно та об'єктивно з'ясовано усі обставини вчиненого позивачем дисциплінарного проступку. Факт порушення службової дисципліни повністю підтверджуються матеріалами службового розслідування та наявними доказами.
На підставі визначеного відповідач 1 просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
29 вересня 2022 року представником позивача надано відповідь на відзив, згідно змісту якої представник звертає увагу на те, що копії витягу з інструкції технічного засобу (камери) vb400 та витягу з експлуатаційного посібника технічного засобу (камери) vb400, що вказують на наявність функції «попереднього запису» (до вмикання камери) та «після запису» (після вимикання камери), в матеріалах службового розслідування відсутні.
Разом з тим представник позивача наголошує, що дисциплінарною комісією у Висновку службового розслідування від 02 червня 2022 здійснюється неправильне та не точне формулювання змісту діалогу, зафіксованому на відеозаписах, з метою створення враження безсумнівної наявності в діях, зокрема позивача дисциплінарного проступку, що є порушенням порядку проведення службового розслідування, встановленого Дисциплінарним статутом та Порядком та мети проведення службового розслідування.
Окрім того, дисциплінарною комісією для надання пояснень не викликався та не опитувався ОСОБА_5 , на картковий рахунок якого було надіслано грошові кошти, хоча є очевидною наявність підстав вважати, що останньому були відомі обставини можливого вчинення дисциплінарного проступку, який досліджувався в межах даного службового розслідування.
Окремо представник наголошує, що наявний в матеріалах службового розслідування відеозапис має сліди зовнішнього втручання. А саме: з перших секунд відеозапису вбачається, що такий відеозапис створений 02.05.2022 о 19 год. 12 хв. Означене, на думку представника, однозначно свідчить про наявність зовнішнього втручання у зміст відеозапису, що не пов'язано з діями позивача та членів екіпажу поліції, до якого він входив, оскільки в час створення відеозапису позивач та вказані особи не мали доступу ані до камери, якою такий відеозапис був здійснений, ані до самого відеозапису.
Таким чином, на думку представника, зазначені обставини викликають обґрунтовані сумніви у достовірності та повноті зафіксованих відеозаписом обставин та тягнуть за собою наслідком недопустимість вказаного відеозапису як доказу. На підставі зазначеного представник на задоволенні позову наполягає.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу №640/11653/22 за позовом адвоката Поліщука Павла Павловича в інтересах ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Справу ухвалено розглядати спочатку за правилами спрощеного позовного провадження одноособово суддею Донецького окружного адміністративного суду Молочною І. С., без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи. Запропоновано позивачу (його представнику) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали подати до суду засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» додаткові докази. Витребувано у відповідачів певні докази шляхом надання (надіслання) суду витребувані докази засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали.
01 лютого 2025 року представником позивача надано клопотання, згідно змісту якого позицію, викладену в заявах по суті спору, поданих до Окружного адміністративного суду міста Києва, підтримано.
13 лютого 2025 представником Департаменту патрульної поліції надано відзив по справі в якому визначені обставини та обгрунтування, аналогічні викладеному у відзиві від 18 вересня 2022 року.
Також 13 лютого 2025 року представником Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції надано відзив по справі, згідно змісту якого відповідач просив відмовити в задоволенні позову з підстав, аналагічних викладеним у відзиві відповідача 1.
Відповідач 2 позіціонує себе як третя особа та надає пояснення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 03 серпня 2021 року по 14 липня 2022 року ніс службу в Департаменті патрульної поліції на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 7 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) управлінні патрульної поліції у місті Києві в званні капрала.
До управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції (далі - УПП у м. Києві ДПП) надійшов рапорт заступника начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у м. Києві ДПП капітана поліції Парамонова О.О., який зареєстрований у відділі документального забезпечення за № 86вн/41/11/2-2022 від 03 травня 2022 року про те, що під час моніторингу відеозаписів з портативних відеореєстраторів нарядів патрульної поліції було виявлено відеозапис події, яка відбулась 25 квітня 2022 року о 22 год 55 хв у місті Києві по вул. Володимирська, 15.
Наказом управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції від 04 травня 2022 року № 13 через подію, що відображена в рапорті від 03 травня 2022 року, призначено проведення службового розслідування.
В подальшому, Наказом управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції від 18 травня 2022 року № 16 строк службового розслідування було продовжено.
Згідно матеріалів службового розслідування встановлено наступне.
Відповідно до дислокації сил та засобів 25 квітня 2022 роти № 7, у складі наряду «1006» заступили: поліцейський взводу № 1 роти № 7 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) капрал поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Національній поліції з 2020 року, на займаній посаді з 03 серпня 2021 року, поліцейський взводу № 2 роти № 7 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП сержант поліції ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та командир взводу № 1 роти № 7 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) лейтенант поліції ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Наряд патрульної поліції «Рубін - 1006», які перебували на службовому транспортному засобі з номерним знаком НОМЕР_2 (на синьому фоні) у складі вказаних осіб зупинили транспортний засіб BMW X5 номерний знак НОМЕР_3 під керуванням громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Під час перевірки документів, виявлено, що водій має ознаки алкогольного сп'яніння, а також позбавлений права керування транспортним засобом. Після складання адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_2 надав номер банківської карти ОСОБА_4 для отримання неправомірної вигоди у розмірі 2000 грн. за не притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП.
Відповідно відеозапису з портативного відеореєстратора Motorola VB-400 № 473970, який ОСОБА_1 отримав у відділі зв'язку та телекомунікацій УПП у м. Києві ДПП перед заступанням на зміну, цього ж дня, о 22 год 55 хв вищезазначеним нарядом патрульної поліції було зупинено автомобіль марки «BMW X5», номерний знак НОМЕР_3 , під час спілкування з водієм, останній надав для ознайомлення працівникам поліції паспорт громадянина України виданий на ім'я ОСОБА_4 № НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, а також інші невстановлені документи.
Працівниками поліції у ОСОБА_4 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а також відсутність у останнього посвідчення водія відповідної категорії. ОСОБА_4 пояснив працівникам поліції відсутність посвідчення водія тим, що воно було вилучено, та досі не звертався за його поверненням.
У подальшому, спілкуючись із ОСОБА_4 , останнім було запропоновано ОСОБА_2 вирішити питання щодо не складання адміністративних матеріалів іншим способом.
ОСОБА_2 , у свою чергу, відповів ОСОБА_4 , що штраф згідно КУпАП складає 17 тис грн., ОСОБА_4 відповів ОСОБА_2 , що таких коштів в нього на момент спілкування не має, однак може надати грошові кошти «на чай», на що ОСОБА_2 відповів «підходить, мало».
Через деякий час, о 23 год 02 хв. ОСОБА_4 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «DRAGER», який на місце події підвезла командир роти № 7 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП капітан поліції ОСОБА_6 , яка перебувала у складі наряду патрульної поліції «1051». ОСОБА_4 у свою чергу відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора «DRAGER».
У подальшому о 23 год 34 хв під час ознайомлення із протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запитали у ОСОБА_4 «Що з штрафом робимо? Виписуємо? Камера не пише..» останній відповів, «постанова це за Вашим рішенням, хочете знімлю десь дві тисячі, хочете скину дві тисячі, налічкою не получиться, налічки немає».
О 23 год 35 хв ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_2 надати номер, на що ОСОБА_2 повідомляє «.. та номер щас дам, щоб меньше хоча б було..».
У подальшому, ОСОБА_2 знайшов у особистій переписці з невстановленою особою, в месенджері «Telegram» номер, скопіював його у примітках та надав мобільний телефон ОСОБА_4 .
У ході службового розслідування ОСОБА_4 відмовився від надання пояснень посилаючись на статтю 63 Конституції України однак добровільно надав дублікат квитанції «ПриватБанку» № Р24А2196670166С0275, відповідно до якої, 25.04.2022 року о 23 год 59 хв. відправник - ОСОБА_4 з картки НОМЕР_5 надіслав одержувачу - ОСОБА_5 на картку НОМЕР_6 грошові кошти у сумі 2010 грн 5 коп.
Згідно довідки, наданої під час службового розслідування, старшим інспектором з особливих доручень відділу адміністративної практики УПП у м. Києві ДПП капітаном поліції Аліною Тлісовою, 25 квітня 2022 року відносно громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 068925 за частиною 1 статті 130 КУпАП, за фактом вчинення ОСОБА_4 порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху.
Згідно змісту зазначеного протоколу, у графі «До протоколу додаються» ОСОБА_1 зазначив - «фрагмент відеозапису камери № 473970, направлення, розписка».
У графі «Тимчасово вилучені документи» зазначено - «не вилучались», а у графі «Тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом отримав» зазначено - «не видавався».
Відповідно до ІТС ІПНП відносно ОСОБА_4 25 квітня 2022 року, постанов про накладення стягнення винесено не було.
В ході проведення службового розслідування опитано ОСОБА_2 , який повідомив, що 25 квітня 2022 заступив на нічне чергування у складі екіпажу «Рубін-1006» для патрулювання Шевченківського району міста Києва. Патрулюючи вулицю Малу Житомирську ними було помічено транспортний засіб «BMW Х 5» чорного кольору, що не мав ознак оперативного транспортного засобу та рухався під час комендантської години у місті Києві. Працівниками поліції було прийнято рішення зупинити даний транспортний засіб, водієм зупиненого транспортного засобу виявився військовослужбовець. Під час спілкування з водієм, як потім було встановлено ОСОБА_4 , у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, тому йому було запропоновано пройти огляд із застосуванням спеціального приладу газоаналізатора «DRAGER» на місці події, або у встановленому законом порядку у лікаря нарколога водій відмовився. Після чого, відповідно до ОСОБА_4 був складений протокол про адміністративне правопорушення. Разом з тим, водій автомобіля ОСОБА_4 , не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії та при перевірці документів не надав фізичного бланку посвідчення водія, попри передбачену адмінітсративну відповідальність за порушення Правил дорожнього руху, а саме пункт 2.1 а.
Опитаний під час службового розслідування ОСОБА_1 пояснив, що 25 квітня 2022р. патрулюючи у складі екіпажу «Рубін 1006» в нічну зміну, було помічено транспортний засіб «BMW Х5» чорного кольору, який рухався по вулиці Мала Житомирська у комендантську годину. Працівниками поліції було прийнято рішення зупинити даний транспортний засіб та під час перевірки документів було з'ясовано, що даним авто керував військовослужбовець. Під час спілкування з водієм, у останнього були виявлено ознаки алкогольного сп'яніння і було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального приладу газоаналізатора «DRAGER», але водій відмовився від огляду на місці, тому згідно норм чинного законодавства був складений на водія адміністративний протокол.
На запитання: Чи мав при собі водій автомобіля посвідчення водія відповідної категорії? ОСОБА_1 відповів, що водій надав фото у телефоні, але самого посвідчення не було. Однак дана відповідь ОСОБА_1 не підтверджується жодними прямими, фактичними доказами, окрім пояснень самих поліцейських, що притягнуті до дисциплінарної відповідальності. Також на запитання: Чи були винесені постанови про накладення стягнення відносно водія за порушення ним Правил дорожнього руху, а саме: відсутність посвідчення водія при собі на момент складання протоколу чи після зупинки транспортного засобу до початку оформлення адміністративного матеріалу? ОСОБА_1 відповів: Постанову не виносив, так як складали адміністративний протокол.
З чого можна зробити висновок, що ОСОБА_1 , складаючи протокол за ст. 130 КУпАП, усвідомлював, що відповідно до статті 35 КУпАП вчинення правопорушення у стані сп'яніння є обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення та розумів, що водій автомобіля ОСОБА_4 , не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії та при перевірці документів не надав фізичного бланку посвідчення водія (що вбачається з нагрудного реєстратора поліцейських), попри передбачену адміністративну відповідальність за порушення Правил дорожнього руху, а саме пункт 2.1 а, зумисно та свідомо, ні до, ані після складання протоколу за ст. 130 КУпАП, не розглянув справу та не притягнув до відповідальності за порушення п. 2.1 а ПДР водія ОСОБА_4 , який в подальшому (що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, а саме відповідно до квитанції, яку надав водій ОСОБА_4 о 23 год 59 хв. 25.04.2022), перерахував грошові кошти на банківську картку рідного батька ОСОБА_1 .
Висновок службового розслідування затверджено 02 червня 2022 року.
Відповідно Наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 01 липня 2020 року № 386, згідно з висновком службового розслідування, відповідно до статей 11-14, частини восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту, пункту першого розділу VII Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07 листопада 2018 року № 893, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2, 3, 6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, частини другої статті 33, частини першої статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), частини першої статті 8, пунктів 1 - 3 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», статті 22 Закону України «Про запобігання корупції», абзаців другого, третього, шостого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, пункту 4 розділу I, пункту 1 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07 листопада 2015 року № 1395, підпункту 1 пункту 3.1 розділу ІІІ посадової інструкції поліцейського взводу № 1 роти № 7 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП затвердженої наказом ДПП від 16.08.2021 № 1784, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», до поліцейського взводу № 1 роти № 7 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП капрала поліції ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 14 липня 2022 року №913 о/с «По особовому складу» відповідно п. 6 частини 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції;
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (поліція) це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Частиною 1 статті 3 цього Закону встановлено, що у своїй діяльності поліція керується, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 статті 6 цього Закону визначено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
Статтею 8 цього Закону визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.
Відповідно до вимог пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18 цього Закону поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до статті 19 цього Закону, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом.
Держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень.
Згідно з пунктами 1-5 частини 1 статті 23 цього Закону, поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.
Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частиною другою статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціальноекономічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно пунктів 1, 3, 6, 7 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту поліцейський повинен бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватись від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини.
Відповідно до положень частин першої та третьої статті 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Дисциплінарним статутом.
Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно частини 1 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Щодо порушень, інкримінованих позивачу.
Згідно зі статею 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Згідно статті 35 КУпАП обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються у тому числі:
5) вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин;
6) вчинення правопорушення в стані сп'яніння. Орган (посадова особа), який накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати дану обставину обтяжуючою.
Таким чином, обставини, що пом'якшують відповідальність, не враховуються під час накладання стягнення за адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
На виконання вимог частини першої статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до статті 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 1-4 розділу ІV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 № 1408/27853, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.
По справі про адміністративне правопорушення виноситься одна з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про закриття справи.
Згідно висновку службового розслідування, під час проведення службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зупинили ОСОБА_4 за рух на транспортному засобі під час комендантської години, окрім цього було виявлено факт порушення ним Правил дорожнього руху, а саме відсутність посвідчення водія, про те, вказані поліцейські стверджують, що застосували норму статті 22 КУпАП щодо звільнення від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Проте суд зазначає, що ст. 22 КУпАП дійсно передбачає можливість посадової особи обмежитись усним зауваженням, разом з цим Примітка вказаної статті перебачає, що положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених у тому числі ст. 130 КУпАП (керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння тощо).
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_4 під час зупинки мав ознаки алкогольного сп'яніння, що власне і визнається позивачем та ОСОБА_2 у поясненнях, наданих під час службового розслідування, 22 КУпАП застосуванню не підлягає.
Також, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилались на воєнний стан, рід зайнятості ОСОБА_4 та дискреційні повноваження, проте суд, погоджуючись з позицією відповідача 1 щодо вказаного питання, звертає увагу на те, що статтею 33 КУпАП вказано, що такі відомості не враховуються за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
В подальшому, під час проведення службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не винесли за вказане правопорушення постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та не винесли постанову про закриття справи, чим вийшли за межі своїх повноважень.
Також, відповідно до статті 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно пункту 1 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 № 1408/27853, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 4 розділу I Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2015 № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Відповідно до пунктів 1, 2 та 3 розділу I Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, (далі - Правила) ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.
Відповідно до абзацу шостого пункту 1 розділу II Правил під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України.
Згідно з пунктом 5.1 та пунктом 5.3 розділу V Посадової інструкції затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 16.08.2021 № 1784 за неналежне виконання або невиконання своїх службових обов'язків, що передбачені цією Інструкцією, поліцейський взводу № 1 роти № 7 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП капрал поліції ОСОБА_1 несе дисциплінарну відповідальність; підстави та порядок притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейського заохочень визначаються Дисциплінарним статутом.
З матеріалів службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що 25.03.2022 капрал поліції ОСОБА_1 вчинили дисциплінарні проступки, що спричинили уникнення ОСОБА_4 адміністративної відповідальності.
У тому числі, що під час службового розслідування встановлено, що батько ОСОБА_1 - ОСОБА_5 дійсно отримав грошові кошти на банківську карту від ОСОБА_4 , що підтверджує порушення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вимог антикорупційного законодавства.
При цьому суд звертає увагу, що позивачем визнається той факт, що ОСОБА_5 є його батьком.
Таким чином суд погоджується з тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також не забезпечили складання відносно ОСОБА_4 адміністративних матеріалів, чим порушили також правила етичної поведінки поліцейських та своїми діями підривають авторитет Національної поліції в суспільстві.
У висновку зазначено, що вказані дисциплінарні проступки капрал поліції ОСОБА_1 вчинив за відсутності обставин, що пом'якшують відповідальність, виключно з власної провини, через особисту недисциплінованість, внаслідок нехтування службовими обов'язками щодо здійснення функцій з контролю за дотриманням Правил дорожнього руху, забезпечення безпеки дорожнього руху, профілактики, попередження, виявлення та припинення кримінальних та адміністративних правопорушень, а також здійснення заходів із забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, отже дисциплінарна комісія застосувала більш суворе дисциплінарні стягнення до ОСОБА_1 та за результатами службового розслідування на підставі зібраних матеріалів в діях поліцейського взводу № 1 роти № 7 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП капрала поліції ОСОБА_1 , встановлено порушення службової дисципліни, що може свідчити про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.
Як наслідок, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1-3, 6, і 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, частини другої статті 33, частини першої статті 283 КУпАП, частини першої статті 8, пунктів 1, 2 та 3 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», абзаців другого, третього, шостого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, пункту 4 розділу I, пункту 1 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2015 № 1395, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» пропонувати застосувати до поліцейського взводу № 1 роти № 7 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП капрала поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Як наслідок, керуючись статтею 19, частинами 1, 6, 8 та 9 статті 20, статтею 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, та згідно з переліком посад керівників Національної поліції України та їх повноважень щодо застосування заохочень і дисциплінарних стягнень, затвердженого наказом Національної поліції України від 04 жовтня 2018 року № 929, із змінами внесеними наказом Національної поліції України від 05 березня 2019 року № 210, начальником УПП у м. Києві ДПП (Зозулею Ю.Г.) порушено перед керівництвом Департаменту патрульної поліції ( ОСОБА_7 ) клопотання про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського взводу № 1 роти № 7 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП капрала поліції ОСОБА_1 , із застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Таким чином, під час службового розслідування встановлено, що поліцейський взводу № 1 роти № 7 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП капрал поліції ОСОБА_1 порушив Правила етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179 у частині недотримання вимог антикорупційного законодавства України та не склали адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_4 .
Також капрал поліції ОСОБА_1 , не повідомив керівника про виявлені дисциплінарні проступки в діяннях колег, чим порушив вимоги пункту 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII.
У тому числі, відповідно до вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 р. за № 28/32999) а саме ч 5 Розділу II «Порядок застосування портативних відеореєстраторів та карт пам'яті до них, їх облік, зберігання та видача відеозаписів» встановлено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
Відтак суд, погоджуючись з відповідачем 1, вважає, що теза представника позивача про «нарізане відео» є наслідком не виконання вимог вищезазначеної інструкції ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (який також, особисто вимкнув нагрудний реєстратор, що був розміщений на форменному одязі ОСОБА_2 , що зафіксовано на відеозаписі з цього ж реєстратора (таймінг 09:41), з якого вбачається, що ОСОБА_1 не забрав документи ОСОБА_4 у ОСОБА_2 а саме вимкнув нагрудний реєстратор.
Решта доводів представника позивача не спростовують висновки суду, викладені вище.
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Враховуючи викладене суд погоджується з тим, що поліцейським взводу № 1 роти № 7 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) капралом поліції ОСОБА_1 було вчинено дисциплінарний проступок, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2, 3, 6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, частини другої статті 33, частини першої статті 283 КУпАП, частини першої статті 8, пунктів 1 - 3 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», статті 22 Закону України «Про запобігання корупції», абзаців другого, третього, шостого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, пункту 4 розділу I, пункту 1 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07 листопада 2015 року № 1395, підпункту 1 пункту 3.1 розділу ІІІ посадової інструкції поліцейського взводу № 1 роти № 7 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП затвердженої наказом ДПП від 16.08.2021 № 1784.
Відповідно п. 6 частини 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію», поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
А відтак, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», до поліцейського взводу № 1 роти № 7 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП капрала поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції застосовано правомірно; наказ Департаменту патрульної поліції від 14 липня 2022 року №913 о/с «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції є правомірним та скасуванню не підлягає.
Решта позовних вимог (щодо поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку) задоволенню не підлягають як похідні.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно із частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у повному обсязі.
Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову адвоката Поліщука Павла Павловича в інтересах ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовити.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 31 березня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.С. Молочна