Україна
Донецький окружний адміністративний суд
31 березня 2025 року Справа№200/8438/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області
до відповідача: ОСОБА_1
про: стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами (код класифікації доходів бюджету 11011300) у сумі 27988,21 грн.
Позивач, Головне управління ДПС у Донецькій області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами (код класифікації доходів бюджету 11011300) у сумі 27988,21 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за позивачем обліковується податковий борг, який раніше не був заявлений до суду, на загальну суму 27988,21 грн та виник 19.03.2024 з причини несплати грошового зобов'язання, нарахованого податковим органом, у т. ч.:
- податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами (код класифікації доходів бюджету 11011300) у сумі 27 988,21 грн, а саме: 27988,21 грн - нараховано податок на доходи фізичних осіб Податкове повiдомлення-рiшення (форма «Ф») вiд 23.11.2023 № 366316-24/05-16 термін сплати 19.03.2024.
Вказане податкове повiдомлення-рiшення не оскаржувалось та не відкликалось.
У зв'язку з несплатою ОСОБА_1 узгоджених податкових зобов'язань, ГУ ДПС у Донецькій області було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 12.04.2024 № 0000155-1309-0599, яку 16.04.2024 спрямовано на адресу боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Лист з вимогою не вручено та повернуто поштою 25.04.2024 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Вказана податкова вимога не була оскаржена та не відкликалась.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2025 направлено відповідачу копію ухвали суду про відкриття провадження та копію позовної заяви з усіма додатками по справі № 200/8438/24 на адресу фактичного проживання: АДРЕСА_1 .
Зобов'язано відповідача надати суду пояснення та докази щодо оскарження (не оскарження) податкового повідомлення - рішення яким визначено до сплати 27988,21 грн., надати відзив на позовну заву в строк п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали надіслати копію відзиву та доданих до нього документів усім учасникам справи одночасно з надісланням відзиву до суду з відповідними доказами.
Вказану ухвалу суду та позовну заяву з додатками отримано відповідачем 07 березня 2025 року.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, вимоги ухвали суду не виконав.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на те, що відповідачем не надано суду відзив на позовну заяву, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
З огляду на вищевикладене справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, Головне управління ДПС у Донецькій області, місцезнаходження: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ ВП: 44070187.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
23 листопада 2023 року позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 366316-24/05-16 про стягнення з відповідача податку на доходи фізичних осіб за 2022 рік у розмірі 27988,21 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення вручене відповідачу 19.01.2024, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого листа.
12 квітня 2024 року позивачем сформовано податкову вимогу форми «Ф» № 0000155-1309-0599.
Вказану вимогу було повернуто позивачу із відміткою про відсутність отримувача за вказаною адресою.
Відповідно до відомостей з Інтегрованої картки платника податків відповідача, податковий борг у розмірі 27988,21 грн. останнім не сплачено.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі ПК України) визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 38.1 статті 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий борг сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 162.1.11 пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов'язання.
Згідно з підпунктом 14.1.114-2 пункту 14.1 статті 14 ПК України мінімальне податкове зобов'язання мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов'язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов'язанням.
Мінімальне податкове зобов'язання визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (підпункт 38-1.1.4 пункту 38.1 статті 38 ПК України).
Згідно з абзацами першим і другим підпункту 170.14.3 пункту 170.14 статті 170 ПК України визначення загального мінімального податкового зобов'язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.
Мінімальне податкове зобов'язання обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.
Абзацом п'ятим підпункту 170.14.3 пункту 170.14 статті 170 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (далі у цьому пункті - загальна сума сплачених податків, зборів, платежів), надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, наступного за звітним.
Згідно з абзацом першим пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Пунктом 57.2 статті 57 ПК України встановлено, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Відповідно до абзацу першого підпункту 170.14.6 пункту 170.14 статті 170 ПК України у разі згоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов'язанням та/або розрахованою сумою річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку зобов'язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Як слідує з матеріалів справи, позивач нарахував відповідачу податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання за 2022 рік в розмірі 27 988,21 грн, а також прийняв і надіслав йому відповідне податкове повідомлення-рішення від 23.11.2023 № 366316-24/05-16 (форма «Ф»), яке було отримано відповідачем особисто 19.01.2024.
Відтак вказане податкове повідомлення-рішення вручене відповідачу належним чином.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
12 квітня 2024 року позивачем сформовано податкову вимогу форми «Ф» № 0000155-1309-0599.
Вказану вимогу було повернуто позивачу із відміткою про відсутність отримувача за вказаною адресою 25.04.2024.
Відповідно до абзацу другого пункту 42.5 статті 45 ПК України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Таким чином вищезазначена податкова вимога вважається врученою відповідачу належним чином 25.04.2024.
Вказана вимога станом на дату розгляду справи не відкликана та не оскаржена.
Згідно п. 87.1, 87.2 ст. 87 Податковий кодекс України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
На підставі вищевикладеного, керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами (код класифікації доходів бюджету 11011300) у сумі 27988,21 грн. - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами (код класифікації доходів бюджету 11011300) у сумі 27988 (двадцять сім тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім) грн 21 коп.
Повний текст рішення складено та підписано 31 березня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Олішевська