10 березня 2025 рокуСправа №160/34070/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Дніпропетровській області від 20.06.2024 №0403820708 про штрафні санкції за порушення законодавства про патентування норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів, сума штрафних санкцій 249115,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було отримано податкове повідомлення-рішення від 20.06.2024 №0403820708, яким на підставі акту перевірки застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у розмірі 249115,50 грн. Позивач з висновками перевірки та оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням не погоджується, вважає протиправними, оскільки він не здійснював розрахункові операцій через РРО, ПРРО без режиму попереднього програмування, найменування товарів послуг без зазначення коду УКТ ЗЕД для підакцизної групи товарів, так платник податків проводив діяльність зокрема - продаж алкогольних напоїв на розлив та відповідно відображення реквізитів марки акцизного податку (серія та номер) у фіскальному чеку відбувалось лиши при першому відкоркуванні плашки, тобто при першому продажі порції такого напою. Також позивачем не здійснювалась розрахункова операція як зазначено в акті на суму 162707 грн. без видачі фіскального чеку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що в ході проведення фактичної перевірки встановлено наступні порушення: п. 2, 11 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». За результатами перевірки складено відповідний акт №1391/04/36/07/08/PPO/ НОМЕР_1 від 22.05.2024, в якому відображені встановлені порушення. Позивач не погодившись з висновками акту фактичної перевірки надіслав на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області заперечення від 03.06.2024 року вих. №03/06-1 на акт фактичної перевірки від 22.05.2024 року №1391/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 . Відповідачем було отримано вказане заперечення від 03.06.2024 № 03/06-1 (вх.ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 05.06.2024 №55291/6), розглянуто та надано обґрунтовану відповідь на заперечення від 19.06.2024 за вх. № 44385/6/04-36-07-08-16. ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 20.06.2024 року № 0403820708 на суму 249 115, 50 грн., діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивачем продаж на суму 162707 грн. з жовтня 2023 по травень 2024 не здійснював, такий продаж відсутній в РРО, ПРРО ф/н НОМЕР_2 , зворотнього відповідачем не доведено. У своєму поясненні від 21.05.2024 позивачем зазначено, що ним як директором були надані для перевірки документи (накладні на товар, ліцензія, договір оренди, банківські виписки тощо). В період перевірки перевіряючим було вказано на допущені порушення коду УКТ ЗЕД, не повний набір цифр, та те, що відсутнє відображення акцизної марки акцизного податку та в ході перевірки вказані недоліки були усунуті, УКТЗЕД всі перевірені та виправлені.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 26.03.2015 зареєстрований як фізична особа-підприємець, (номер запису про проведення державної реєстрації 2002270010001059608 від 11.11.2024), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Основний вид діяльності за КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
ФОП ОСОБА_1 отримано ліцензію на право Роздрібної торгівлі алкогольними напоями №04820308202402150 від 17.04.2024.
Згідно додатку до ліцензії №04820308202402150 від 17.04.2024, зареєстровано електронно-касовий апарат 4000622755.
14.05.2024 на підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 13.05.2024 №1854-п та направлень на перевірку від 13.05.2024 №3576 та №3577 посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 , з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у т.ч. про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
14.05.2024 року ФОП ОСОБА_1 було вручено копію наказу, пред'явлено направлення та письмову вимогу перевіряючих про надання платником податків документів.
За наслідками фактичної перевірки складено акт (довідка) фактичної перевірки від 22.05.2024 №1391/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 .
Додатками до акту перевірки зазначено: чек ПРРО, чек - х звіт post термінал, рахунок, х-звіт ПРРО, договір оренди, пояснювальна, інформація з баз ДПС, опис готівки, акт №2024-100 здачі- приймання робіт, банківські виписки, копія паспорта.
Згідно з висновками акту фактичної перевірки від 22.05.2024 №1391/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 позивачем порушено пункти 2, 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995, а саме:
- проведення розрахункових операцій через РРО ПРРО без режиму попереднього програмування найменування товарів послуг без зазначення коду УКТ ЗЕД для підакцизної групи товарів;
- у період з жовтня 2023 по травень 2024 проведені розрахункові операції через ПРРО фін 4000622755 без зазначення обов'язкового реквізиту у формі чека "Марка акцизного податку" та не видан обов'язковий документ встановленого зразка фіскальний чек на суму 162707 грн.
Зауваження до Акта перевірки: з актом не згоден, письмово надішлю заперечення. Один примірник акту отримано 21.05.2024.
03.06.2024 року позивачем до ГУ ДПС у Дніпропетровській області подані заперечення на акт фактичної перевірки від 22.05.2024 №1391/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 (вх.№55291/6 від 05.06.2024).
Листом від 19.06.2024 №44385/6/04-36-07-08-16 ГУ ДПС у Дніпропетровській області розглянуті заперечення ФОП ОСОБА_1 на акт фактичної перевірки від 22.05.2024 №1391/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 та в якому зазначено, що перевірку проведено з дотримання норм законодавства, порушення, встановлені в ході перевірки зафіксовано правомірно та обґрунтовано.
На підставі акту перевірки від 22.05.2024 №1391/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 , яким встановлено порушення п.2, 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.06.20247 №0403820708 форми "С" про застування до штрафних (фінансових) санкцій в загальній сумі 249115,50 грн.:
- за порушення п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», проведення розрахункових операцій через РРО без роздрукування відповідного розрахункового документа встановлено форми, а саме: в розрахункових документах відсутній обов'язковий реквізит "номер та серія марки акцизного податку на алкогольні напої" на загальну суму 90 грн., за що передбачена відповідальність відповідно до п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання вчинене вперше - 100% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг) - сума фінансової санкції 90 грн.;
- за порушення п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», проведення розрахункових операцій через РРО без роздрукування відповідного розрахункового документа встановленої форми, а саме: в розрахункових документах відсутній обов'язковий реквізит "номер та серія акцизного податку на алкогольні напої" на загальну суму 162617,00 грн., за що передбачена відповідальність відповідно до п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання вчинене вперше - 150% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг) - сума фінансової санкції 243925,50 грн.;
- за порушення п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» , проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів) цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, за що передбачено відповідальність відповідно до п.7 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» 300 НМДГ сума фінансової санкції 5100 грн.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України (далі ПК України).
Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, яка визначає права контролюючих органів, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.
Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Підстави проведення фактичної перевірки регламентовано ст.80 ПК України.
Відповідно до п.80.2 якої фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (пп. 80.2.1 п.80.2 ст.80 ПК України);
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп.80.2.2 п. 80.2 ст.80 ПК України);
- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (пп.80.2.3 п.80.2 ст.80 ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин);
- неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (пп.80.2.4 п.80.2 ст.80 ПК України);
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин);
- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п.75.1.3 (пп.80.2.6 п.80.2 ст.80 ПК України);
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (пп.80.2.7 п.80.2 ст.80 ПК України).
Пунктом 80.5 статті 80 ПК України визначено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Згідно з п. 80.7 ст. 80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Відповідно до пункту 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
У наказі відповідача про проведення фактичної перевірки від 13.05.2024 №1854-п підставою проведення фактичної перевірки, зазначено підпункти 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
Таким чином, суд встановив, що фактична перевірка позивача проведена відповідно до зазначених вище вимог податкового законодавства. При цьому, судом враховано, що позивач не оскаржує спірне податкове повідомлення-рішення податкового органу з підстав неправомірності проведення фактичної перевірки.
Щодо суті порушення та підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, суд зазначає таке.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон №265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до пп.1, 2 ч.1 ст. 3 Закону №265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Форма та обов'язкові реквізити фіскального касового чеку встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 р. за № 220/28350 (далі - Положення).
Згідно пункту 2 розділу II Положення фіскальний чек має містити такі обов'язкові реквізити, зокрема:
- код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);
- цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається У випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9);
Відповідно п. 3 розділу ІІ Положення у разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів такий документ не прийматиметься, як розрахунковий.
Згідно з пунктом 226.7 ст. 226 ПК України визначено, що кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.
Також, Положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затверджене постановою КМУ від 27.12.2010 №1251 із змінами та доповненнями (далі - Положення №1251), визначені реквізити, які наносяться на марку акцизного податку. Так кожна марка акцизного податку повинна містити такі реквізити, зокрема індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв) або двозначне та однозначне числа (рік і квартал, у якому вироблено марки для тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівана з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах) через скісну риску, сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв, кількість штук у пачці або упаковці (для сигарет, цигарок та сигарил) (абзац сьомий п. 5 Положення № 1251) і QR-код та штрих-код (зазначаються на марках для алкогольних напоїв) (абзац дев'ятий п. Положення № 1251). Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки.
Пунктом 3 розділу І Положення № 13 передбачено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Отже, розрахунковим може вважатися лише документ, який відповідає вимогам зазначеного Положення. При цьому, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої є обов'язковим реквізитом фіскального касового чеку, а отже відсутність цього реквізиту у фіскальному чеку має кваліфікуватися як те, що такий документ не є розрахунковим.
Відповідно до позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 09.09.2024 року у справі №280/6832/23, аналіз податкового законодавства України свідчить про те, що маркування продукції маркою акцизного податку підтверджує сплату акцизу та легальність ввезення та реалізації на території України відповідних виробів.
Верховний Суд в постанові від 02 лютого 2023 року № 500/6845/21 сформулював правовий висновок, відповідно до якого за змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення № 13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб'єктом господарювання - платником акцизного податку, як назва податку, літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов'язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
Отже, відсутність обов'язкового реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб'єктом господарювання - платником акцизного податку, як код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов'язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
В пункті 2.2.20 акта перевірки зазначено: проведення розрахункових операцій через РРО ПРРО без режиму попереднього програмування найменування товарів послуг без зазначення коду УКТ ЗЕД для підакцизної групи товарів; у період з жовтня 2023 по травень 2024 проведені розрахункові операції через ПРРО фін 4000622755 без зазначення обов'язкового реквізиту у формі чека "Марка акцизного податку" та не видан обов'язковий документ встановленого зразка фіскальний чек на суму 162707 грн.
Додаток до Акта перевірки сформований контролюючим органом у табличній формі (витяг з системи) із зазначенням колонок: «Дата в час операції», «Фіскальний номер документа», «Код товару згідно з УКТ ЗЕД», «Найменування товару», «Серія та номер МАП», «Кількість / об'єм товару», «Ціна за одиницю», «Сума операції», «Сума операції».
Як встановлено судом, позивачем в період з жовтня 2023 року по травень 2024 року були проведені розрахункові операції з формуванням розрахункових документів невідповідної встановленої форми на загальну суму 162 707,00 грн., що підтверджується витягом з баз даних ДПС України, актом фактичної перевірки від 22.05.2024 року №1391/04/36/07/08/PPO/ НОМЕР_1 та поясненнями ФОП ОСОБА_1 .
В поясненнях ФОП ОСОБА_1 , наданих в ході проведення перевірки, зазначено, що допущені порушення, зокрема, відсутність відображення марки акцизного податку, встановлені під час перевірки були усунуті.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про те, що у спірному випадку документи щодо реалізації алкогольних напоїв на загальну суму 162707 грн. не можливо визнати розрахунковими, оскільки в них відсутній обов'язковий реквізит - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.
Таким чином відповідач дійшов вірного висновку щодо порушення позивачем пункту 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР, що є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР.
Щодо порушення п.11 статті 3 Закону 265/95-ВР, а саме: проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування, найменування товарів (послуг) без зазначення коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.
Відповідно до п. 11 ст. 3 Закон №265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) та/або через програмні РРО (далі - ПРРО) для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості. Згідно з п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПК України, підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.
Відповідно п. 215.1 ст. 215 ПК України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу "живого" бродіння); тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; рідини, що використовуються в електронних сигаретах; пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 цієї статті (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД); автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.
Так в ході перевірки, згідно інформації, що міститься в базах даних ДПС України, (СОД РРО), почекова звітність ПРРО, зокрема за період з жовтня 2023 року по січень 2024 року встановлено проведення розрахункових операцій з продажу алкогольних напоїв, в яких не зазначено коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, чим порушено вимоги п.11 ст.3 Закону №265/95-ВР.
Згідно наданих ФОП ОСОБА_1 пояснень (додаток №6 до акту), копія яких міститься в матеріалах справи, в ході перевірки з 14.05.24, ГДІ Безгінова Т.В. вказала на допущені мною порушення коду УКТЗЕД, неповний набір цифр та те, що відсутнє відображення акцизної марки, та в ході перевірки вказані недоліки мною були усунуті, УКТЗЕД всі перевірені та виправлені. Виявилось, що не коректно робив сканер зчитування акцизних марок.»
Таким чином позивачем фактично підтверджено виявлене відповідачем порушення.
Щодо правомірності використання баз даних податкового органу на підтвердження порушень встановлених в ході перевірки, суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 09.09.2024 року у справі №280/6832/23 вказано, що Наказом Міністерства фінансів України від 05 серпня 2020 року № 477 було затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - Порядок).
Згідно пунктів 1, 2, 3, 4, 7 розділу ІІ даного Порядку, СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.
СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених ПК України.
СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних.
СОД РРО забезпечує: 1) функціонування у цілодобовому режимі; 2) інтеграцію та обмін даними з фіскальним сервером контролюючого органу та іншими інформаційними системами ДПС; 3) обробку даних, отриманих від Системи збору і зберігання даних РРО, побудованої за технологією Національного банку, та від фіскального сервера контролюючого органу; 4) збереження даних про реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації РРО/ПРРО; 5) збереження документів: створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи; створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу, або створених в режимі офлайн з присвоєними ПРРО фіскальними номерами з діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та переданих до фіскального сервера контролюючого органу після завершення режиму офлайн у порядку, встановленому статтею 7 Закону; 6) можливість надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II ПК України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача).
Доступ будь-яких компонентів до бази даних СОД РРО здійснюється виключно через сервер додатків.
Таким чином, інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.
Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.
При цьому використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.
Таким чином, відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Щодо постанови Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.08.2024 у справі №216/4127/24, то суд оцінює її критично, оскільки вона відображає фактичні обставини справи, які підлягали з'ясуванню під час розгляду даної справи.
Згідно ч.7 ст.78 КАС України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
Поряд з цим, при вирішенні справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року)
Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.
Отже, суд вказує, що інші аргументи та підстави, зазначені сторонами, не спростовують висновків суду, викладених вище, оскільки судом надано правову оцінку основним аргументам, на яких ґрунтувалися доводи та заперечення учасників справи та оцінено їх в розрізі норм чинного законодавства та встановлених обставин справи.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, 49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольска, 17а) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Турлакова