16 січня 2025 рокуСправа №160/30901/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивачка просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.04.2024 року №0253112-2411-0466-UA12020010000033698 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.04.2024 року № 0253117-2411-0466-UA12020010000033698 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.04.2024 року № 0253107-2411-0466-UA12020010000033698 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області;
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що контролюючим органом не правильно здійснено розрахунок суми податкового зобов'язання, оскільки не вірно зазначено частка нерухомого майна що належить позивачу, та крім того позивач вказує, що судом рішенням, що набуло законної сили в 2021 році, право договір купівлі-продажу, відповідно до якого позивач був власником спірного майна, визнано недійсним. За таких обставин вважає спірні повідомлення такими що підлягають скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Відповідач проти позову заперечує та вказує, що згідно інформації, що міститься в інформаційних базах ДПС позивач є власником будинку загального площею більше ніж 500 м.кв. а отже, податок на майно відмінне від земельної ділянки нараховано правомірно.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.
Судом встановлено, що за даними інформаційно - комунікаційної системи контролюючого органу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС (Правобережна ДПІ), та є власником об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі: житловий будинок, загальною площею 564,9 кв. АДРЕСА_1 дата реєстрації права власності 26.10.2015, частка власності 1, дата припинення права власності 27.10.2023.
Керуючись пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Кодексу, ГУ ДПС сформовано в автоматичному режимі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податкові повідомлення-рішення (форма «Ф») за 2021-2023 роки:
- №0253112-2411-0466-UA12020010000033698 від 04.04.2024 на суму 75 841,00 грн. за 2021 рік;
- №0253117-2411-0466-UA12020010000033698 від 04.04.2024 на суму 80 077,75 грн. за 2022 рік;
- №0253107-2411-0466-UА12020010000033698 від 04.04.2024 на суму 61 329,34 грн. за 2023 рік.
Зазначені ППР направлено, контролюючим органом, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу платника та повернуті до Правобережного відділу з зазначенням «за закінченням терміну зберігання» 20.05.2024.
Дізнавшись про наявність спірних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі -ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування згідно з положеннями підпункту 266.2.1 пункту 266.2 цієї статті є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Пунктом 266.3 статті 266 Податкового кодексу України встановлена база оподаткування цим податком, за підпунктом 266.3.1 якого базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 цього кодексу база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Пунктом 266.4 статті 266 Податкового кодексу України встановлені пільги із сплати податку.
Зокрема, за змістом підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Згідно з підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 цього кодексу базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним плавним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) періоду, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Відповідно до підпункту 266.7.1. пункту 266.7 статті 266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп.266.7.2. пункту 266.6 статті 266 ПК України).
Таким чином наведеним нормами ПК України визначено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Також, за змістом частини третьої ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав нерухоме майно та їх обтяжень", у разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Пунктом 51 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 №484) передбачено, що у Державному реєстрі під час внесення записів про скасування державної реєстрації прав за допомогою програмних засобів його ведення автоматично поновлюються записи про речові права, їх обтяження, що існували до проведення державної реєстрації прав, що скасована, у разі їх наявності в Державному реєстрі прав.
Також, пунктом 2 частини першої ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлена обов'язковість державної реєстрації прав в Державному реєстрі прав.
З матеріалів справи слідує, що рішенням Красногвардійського суду м.Дніпропетровська від 28.11.2019 року № 204/1126/19, яке набрало чинності 23 грудня 2021 року договір купівлі-продажу від 26.10.2015 року за умовами якого ОСОБА_1 придбав у власність 1/2 частку об'єкта житлової нерухомості, за позовом Дніпровської міської ради було визнано недійсним та скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис про право власності № 11755836 від 26.10.2015 року внесений Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кучмой Наталією Володимирівною.
Відповідно до частини четвертої ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, суд доходить висновку, що при нарахуванні податкового зобов'язання відповідачем не враховано, що позивач з 23.12.2021 вже не є власником нерухомого майна.
Крім того, згідно до розрахунку податкового зобов'язання, вбачається, що відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0253112-2411-0466- UA12020010000033698 від 04.04.2024 року, сума податкового зобов'язання, які позивач повинен сплатити за 2021 рік становить 75 841,00 грн., де: 75 841,00 грн. = (564,9 кв.м. х (1,5 % х 6000 грн.)) + 25 000 грн.; податкового повідомлення-рішення №0253117-2411-0466-UA12020010000033698 від 04.04.2024 року, сума податкового зобов'язання, які позивач повинен сплатити за 2022 рік становить 80 077,75 гри., де: 80 077,75 грн. = (564,9 кв.м. х (1,5 % х 6500 грн.)) + 25 000 грн.; до податкового повідомлення-рішення №0253107-2411-0466-UA12020010000033698 від 04.04.2024 року, сума податкового зобов'язання, які позивач повинен сплатити за 2023 рік становить 61 329,34 грн., де: 61 329,34 грн. = (564,9 кв.м. х 1,5 % х 6700 грн.)) х 9 місяців + 25 000 грн.
Тобто позивачу здійснено нарахування податку виходячи із розміру нерухомого майна 564,9 кв.м.
Разом з тим, за умовами договору купівлі-продажу від 26.10.2015 року посвідченого Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кучмій Наталією Володимирівною, позивачем було придбано у власність 1/2 частка житлового будинку АДРЕСА_1 , житловою площею 311,3 кв.м., загальною площею 564,9 кв.м., з відповідними господарськими будівлями та спорудами, розташованими в АДРЕСА_1 , а тому його частка у праві власності на вказаний житловий будинок становить 282,45 кв.м.
Наведене свідчить про помилковість нарахування податкових зобов'язань.
Таким чином, перевіряючи спірні податкові повідомлення - рішення на відповідність вимогам частин другої ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи останні, діяв не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, так як щодо позивача відсутні підстави для застосування норм підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України при нарахуванні податку на зазначений об'єкт нежитлової нерухомості.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Згідно ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа
Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.04.2024 року №0253112-2411-0466-UA12020010000033698 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.04.2024 року № 0253117-2411-0466-UA12020010000033698 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.04.2024 року № 0253107-2411-0466-UA12020010000033698 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3633,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом
Суддя Л.Є. Букіна