Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" квітня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/278/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28);
до Державного підприємства "Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, 8 поверх),
про стягнення коштів у розмірі 18 469, 35 грн
без виклику учасників справи
Позивач - Акціонерне товариство "Укргазвидобування", м. Київ, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Державного підприємства "Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", м. Харків, про стягнення 18 469, 35 грн збитків, нарахованих у зв'язку з не здійсненням ДП «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» у встановлені податковим законодавством порядку та строки реєстрації податкової накладної, що позбавило позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 18 469, 35 грн. Також позивач просить суд покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою господарського суду від 03.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/278/25. Розгляд справи № 922/278/25 вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу у строк, протягом п'ятнадцяти днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження, надати суду відзив на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство.
Відповідач правом на участь у розгляді даного спору не скористався, відзив на позов не надав, заборгованість не спростував. Про розгляд даного спору Господарським судом Харківської області повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку до Електронного кабінету Державного підприємства "Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" ухвали суду про відкриття провадження у справі від 03.02.2025.
В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
Так, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.02.2025, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідно до ст. 252 ГПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Між АТ «Укргазвидобування» (позивач, замовник) та Державним підприємством «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (відповідач, виконавець) укладений договір № 102 від 17.04.2020, відповідно до п. 1.1. якого, виконавець зобов'язується виконати з дотриманням вимог комплекс робіт щодо оформлення права користування на земельну ділянку під свердловиною № 52 Західно-Старовірівського родовища, розташовану за межами с. Кирилівка Кирилівської сільської ради на території Красноградського району Харківської області, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.
Загальна ціна договору, визначена в п. 2.1. договору, становить 110 816, 11 грн, в тому числі ПДВ 18 469, 35 грн, що встановлюється протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт (додаток 2 до договору).
Згідно з п. 2.3. договору, розрахунок з виконавцем за виконані роботи проводиться в два етапи:
- перший етап: розробка проекту землеустрою, погодження та затвердження проекту землеустрою, отримання витягу з ДКЗ про земельну ділянку - 66 744,00 грн, в тому числі ПДВ 11 124, 00 грн;
- другий етап: розроблення та затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки; супровід під час укладання договору; отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права - 44 072, 11 грн, в тому числі ПДВ 7 345, 35 грн, на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 15-ти календарних днів з дня підписання сторонами вказаного акту.
Відповідно до п. 3.1 договору, приймання-передача виконаних робіт за цим договором оформляється актом. Роботи по даному договору вважаються виконаними після передачі виконавцем замовнику: проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, витягу з ДКЗ про земельну ділянку, обмінного файлу формату xml, договору оренди земельної ділянки, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права та підписання сторонами актів.
На виконання наведених умов договору, відповідач виконав комплекс робіт щодо оформлення права користування на земельну ділянку під свердловиною № 52 Західно-Старовірівського родовища, розташовану за межами с. Кирилівка Кирилівської сільської ради на території Красноградського району Харківської області в повному обсязі.
Між позивачем та відповідачем 01.12.2023 був підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт на суму 110 816, 11 грн, в тому числі ПДВ 18 469, 35 грн.
На виконання умов п. 2.3. договору, позивачем були перераховані відповідачу грошові кошти за виконані роботи в сумі 110 816, 11 грн, в тому числі ПДВ 18 469, 35 грн, відповідно до платіжної інструкції № 693530 від 22.12.2023.
Згідно з п. 5.8. договору, якщо виконавець не зареєстрував, неправильно або несвоєчасно зареєстрував податкову/і накладну/і в системі електронного адміністрування податку на додану вартість чи вчинив інші дії/бездіяльність, в результаті чого замовник втратив права на податковий кредит, виконавець зобов'язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 20 % від суми операції/й по якій не зареєстровано, неправильно або несвоєчасно зареєстровано податкову/і накладну/і (для резидентів).
Отже, у відповідача виник обов'язок реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за вказаною операцією.
Натомість, Державним підприємством «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в установлений ПК України строк податкові накладні в реєстр не внесені та не зареєстровані, про що свідчать дані Електронного кабінету про перегляд інформації щодо податкових накладних Державного підприємства «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за період з 01.12.2023 по 24.01.2025.
Враховуючи, що відповідач не зареєстрував в ЄРПН податкову накладну з ПДВ на суму 18 469, 35 грн, позивач позбавлений права включити зазначену суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 18 469,35 грн, що, на думку позивача, свідчить про понесення АТ «Укргазвидобування» збитків у зазначеній сумі та стало підставою для звернення позивача з даним позовом до Господарського суду Харківської області за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Ч. 1 ст. 16 ЦК України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України, є відшкодування збитків.
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст. 224 ГК України).
За змістом ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вини.
Обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто обов'язок доказування покладається на сторони. Докази повинні бути належними та допустимими (ст. 74, 76, 77 ГПК України).
Тобто, при заявлені вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов'язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв'язку між ними. В свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.
Ст. 14 ПК України визначає, що податок на додану вартість це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (п. п. 14.1.178); податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п. п. 14.1.181).
У ст. 198 ПК України встановлено підстави, за яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит; визначено умови, дату, час та порядок його формування; права й обов'язки платників податку в сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.
Згідно з п. 198.1, 198.2 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
Відповідно до положень п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/ послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
П. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зазначених у наведеній нормі. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини на підставі договору № 102 від 17.04.2020 щодо виконання робіт з оформлення права користування на земельну ділянку під свердловиною № 52 Західно-Старовірівського родовища, розташовану за межами с. Кирилівка Кирилівської сільської ради на території Красноградського району Харківської області.
На виконання умов договору, позивачем були перераховані відповідачу грошові кошти за виконані роботи в сумі 110 816, 11 грн, в тому числі ПДВ 18 469, 35 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 693530 від 22.12.2023.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.08.2018 у справі № 917/877/17 зробив правовий висновок про те, що є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, суд зазначає, що у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку скласти і зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивачем, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на суму 18 469, 35 грн, яка фактично є збитками позивача. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Відповідно ст. 55 Конституції України, ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Акціонерного товариства "Укргазвидобування" є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, не спростованими відповідачем, а, отже, позов підлягає задоволенню.
З огляду на задоволення позову в повному обсязі, враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 2 422, 40 грн слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 2, 46 74, 76, 77, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240-242, 252, 256 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (код ЄДРПОУ 00689237; адреса: 61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, 8 поверх) на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (код ЄДРПОУ 30019775; адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28) 18 469, 35 грн збитків, завданих внаслідок порушення зобов'язання щодо реєстрації податкових накладних та судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Позивач - Акціонерне товариство «Укргазвидобування» (код ЄДРПОУ 30019775; адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28);
Відповідач - Державне підприємство «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (код ЄДРПОУ 00689237; адреса: 61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, 8 поверх).
Повне рішення складено 01.04.2025.
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/278/25