Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про призначення експертизи
"27" березня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/385/25
Господарський суд Харківської області у складі:
суддя Жигалкін І.П.
при секретарі судового засідання Саєнко А.А.
розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків
про стягнення 515 696 686,23 грн
за участю представників:
позивача - Гур'янов С.Б.
відповідача - Шемаєв В.В.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (надалі - Позивач) 07 лютого 2025 року звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (надалі - Відповідач) загальної суми заборгованості у розмірі 515 696 686,23 грн (де: - суму заборгованості за послуги з передачі електричної енергії у розмірі 507'691'480,15 грн.; - 3 % річних у розмірі у розмірі 2'812'113,46 грн.; - інфляційне збільшення (індекс інфляції) у розмірі 5'193'092,62грн.), а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 847 840,00 грн.
Ухвалою від 12.02.2025 прийнято позов до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання на 06.03.2025 об 11:30.
В ухвалі суду від 06.03.2025 суд зазначив, що було прийнято та долучено до матеріалів справи: - відзив (вх. №5273 від 27.02.2025) з додатком; - відповідь на відзив (вх. №5727 від 05.03.2025) з додатком. Крім того судом було задоволено заяву (вх. 5775 від 05.03.2025) про відкладення та повідомлено, що підготовче засідання у справі відбудеться 27 березня 2025 року о(б) 11:15 год.
У призначене на 27.03.2025 підготовче засідання представник Позивача заяв та клопотань не заявив.
Представником Відповідача у підготовче засідання надано до суду заперечення на відзив (вх. №6218 від 11.03.2025) з доданими додатками та підтримано подане клопотання (вх. №7691 від 26.03.2025) про призначення у справі №922/385/25 судової комплексної економічної та електротехнічної експертизи проведення якої слід доручити Національного наукового центру “Інститут судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса» (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-А).
Представник Позивача проти поданого Відповідачем клопотання (вх. №7691 від 26.03.2025) стосовно призначення експертизи заперечує, вважає його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.
Щодо призначення комплексної економічної та електротехнічної експертизи у справі №922/385/25, суд зазначає наступне.
З метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами та потребує у проведенні судової економічної та електротехнічної експертизи у справі № 922/385/25, враховуючи мету проведення судової експертизи, вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
З наданих сторонами доказів, пояснень та заперечень, розрахунків сум позовних вимог ПрАТ "НЕК "Укренерго", де відповідні докази не дозволяють суду без спеціальних знань визначити та провести особисто комплекс необхідних перевірочних розрахунків електротехнічних даних та дійти висновку щодо дотримання Позивачем балансу потужності при передачі/розподілу електричної енергії, об'єктивності та реальності обсягу переданої/розподіленої електричної енергії та відповідності цих розрахунків вимогам спеціального законодавства, що регламентує порядок врегулювання небалансів електричної енергії, а відтак усунути підстави обумовлені ст. 277 ГПК України.
Отже для можливості відображення та можливого роз'яснення, встановлення поданих Позивачем доказів щодо обставин, що мають значення для справи, на які посилаються учасники справи в обґрунтування заявлених вимог та заперечень, та що може вплинути на визначення для ухвалення законного та обґрунтованого рішення, встановлення документальної обґрунтованості оформлення операції з надання послуг з передачі електричної енергії, в обсягах та на суму зазначену в актах приймання - передачі послуги за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0099-02024-ПП від 01.01.2024 за період з вересня 2024 року по грудень 2024 року включно, встановлення наявності подвійного отримання Позивачем грошових коштів за послуги з передачі відносно ДП «Завод «Електроважмаш», правонаступником якого є Акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ МАШИНИ", АТ «Харвест», АТ «ХАРП», ДП «ХАЗ», АТ «Автозапчастина», ТОВ «Колега», ТОВ «ІПРІС-ПРОФІЛЬ» в період з вересня 2024 року по грудень 2024 року включно, що в свою чергу може бути як підтверджено документально у заявлених позовних вимогах Позивача щодо розміру заборгованості за надані послуги за договором за певний період так й спростовано.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно ч. 3 ст. 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін.
Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів (ст. 73 ГПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження, зокрема, є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Згідно ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно із положеннями ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
В силу приписів п. 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання, зокрема, про призначення експертизи.
Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" передбачено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Згідно положень ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Зі змісту вказаної норми випливає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
За положеннями ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями.
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України Про судову експертизу, судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 99 ГПК України у разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Відповідно до ч. 4 ст. 99 ГПК України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Суд зазначає, що у відповідності до положень ст. 99 ГПК України, основною підставою для призначення експертизи по справі є необхідність у спеціальних знаннях у сфері іншій, ніж право, за для з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Суд звертає увагу на Постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.08.2021 у справі № 920/639/17, де зазначено: "Відповідно до частини першої статті 107 ГПК України якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).
Суд зазначає, що у відповідності до положень ст. 99 ГПК України, основною підставою для призначення експертизи по справі є необхідність у спеціальних знаннях у сфері іншій, ніж право, за для з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання.
Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер.
У рішенні ЄСПЛ «Дульський проти України» від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Згідно пункту 12 розділу 2 зазначених Науково-методичних рекомендацій, електротехнічна експертиза, як підвид інженерно-технічної експертизи, передбачена для дослідження електрообладнання, електроприлади, їх частини, фрагменти електропроводів і кабелів, улаштування електрозахисту, електрокомутаційне влаштування, електричні схеми, до основних завдань якої належить встановлення причин виникнення аварійних режимів в електричних мережах та електрообладнанні, вплив цих режимів на роботу електроприладів та електробезпеку людини, аналіз роботи електроустановок та їх відповідність нормативним вимогам.
Зазначене свідчить про наявність спору щодо обсягу переданої/розподіленої електричної енергії за договором та неможливість самостійно здійснити перевірку розміру позовних вимог без залучення відповідних фахівців. Відтак, для розрахунку, який має значення при вирішенні питання щодо обґрунтованості позовних вимог, необхідні додаткові спеціалізовані знання.
З метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин даної справи, враховуючи предмет і підстави позову, складність даної справи та її обставин в сукупності, суд дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання Відповідача та призначення судової електротехнічної та економічної експертизи.
У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 "Про судове рішення" зазначено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя повинно бути законним і обґрунтованим.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. При цьому до обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на норми Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 13.04.2017 № 504, зокрема, щодо обов'язку ліцензіата здійснювати купівлю електричної енергії з використанням даних, отриманих з автоматизованих систем комерційного обліку електричної енергії, відповідно до вимог нормативно-правових актів та Договору між членами Оптового ринку електричної енергії України. Посиланням на норми Закону України "Про ринок електричної енергії" та Кодекс комерційного обліку електричної енергії, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 14.03.2018 № 311.
Позиція на яку посилається Позивач обґрунтовується тим, що використання інших даних при розрахунках між учасниками ринку електричної енергії, аніж дані комерційного обліку адміністратора комерційного обліку, що містяться в системі управління ринком ані чинним законодавством, що врегульовує спірні правовідносини, ані умовами договору про надання послуг з передачі електричної енергії не допускається.
Проте, Відповідач у своїх доводах зауважує на те, що представник Позивач не заперечує, що через деякий час, наприклад три місяці, півроку або більше з'являються акти коригування наданих послуг, а отже дані, які були отримані Позивачем, як сертифіковані, потім коригуються. Таким чином, такі дані у Відповідача викликають сумніви та на думку останнього не можуть бути на 100% вірними.
Відповідно до п. 4.3 "Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.
Пунктом 4.13 розділу IV Правил передбачено, що для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Тільки після отримання рахунку споживачі, які не згодні з обсягами електричної енергії, зазначеними у рахунках, починають звертатись до постачальника електричної енергії, а потім до Постачальника Послуг Комерційного Обліку (ППКО). Тобто, суперечка у часі виникає пізніше, ніж надання Позивачем Актів наданих послуг.
Для об'єкта споживача (крім багатоквартирних житлових будинків і населених пунктів) з приєднаною потужністю 150 кВт і більше або середньомісячним споживанням електроенергії понад 50 тис. кВт·год (фактичним за попередні 12 місяців або планованим) передбачають встановлення ЛУЗОД; за наявності на об'єкті двох або більше точок обліку із сумарною приєднаною потужністю понад 150 кВт треба передбачати об'єднання ЛУЗОД в АСОЕ (п. 1.5.11 Правил улаштування електроустановок, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України N 476 від 21.07.2017).
У разі підключення електроустановок, що укомплектовані вбудованими в них вузлами обліку, які відповідають мінімальним вимогам, визначеним у пункті 5.13.1 глави 5.13 розділу V Кодексу комерційного обліку, у частині класу точності та функціональності засобів вимірювальної техніки, комерційний облік електричної енергії має здійснюватися з використанням цих вузлів обліку.
Суд звертає увагу на посилання Відповідача стосовно аналогічної справи №922/4631/21, де рішенням Господарського суду Харківської області від 10.10.2023 року позов ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" до ПрАТ "Харківенергозбут" задоволено частково; стягнуто з ПрАТ "Харківенергозбут" на користь ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" - 18277613,22 грн. інфляційних втрат, 6178751,53 грн. три проценти річних, 12803877,31грн. пені, 35491547,70грн. штрафу та 794500,00грн. судового збору, де судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні клопотання про призначення судової експертизи.
Проте, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що призначення експертизи у даній справі не є затягуванням судового процесу, оскільки вимогу щодо повноти та всебічності встановлення обставин справи спрямовано на дотримання положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд) та призначив комплексну економічну та електротехнічну судову експертизу, зупинивши провадження у справі на час проведення експертизи.
Отже суд погоджується з вищезазначеним посиланням Відповідача та вважає, що така позиція є обґрунтованою та стосується даної справи та може бути враховано під час постановляння судом про призначення експертизи, як і посилання на аналогічні справи № 922/5153/21, № 922/2201/23 за позовами НЕК "Укренерго" до ПрАТ "Харківенергозбут" стосовно призначення комплексних економічних та електротехнічних судових експертиз.
Тобто суд дійшов висновку, що для призначення у даній справі судової експертизи існують всі умови, передбачені ч. 1 ст. 99 ГПК України, що є необхідним для усебічного, повного та об'єктивного розгляду даної справи та потребує призначення комплексної судової економічної експертизи, оскільки вирішення питань стосовно правильності визначення фактичних обсягів наданих послуг з передачі електричної енергії, так як документально підтверджені фактичні обсяги наданих послуг у сторін є різними, то й суми нарахування заборгованості за надані послуги є різними, що в свою чергу унеможливлює підтвердження документально заявленого у позовних вимогах позивача розміру заборгованості за надані послуги за договором за певний період.
Враховуючи викладене Відповідачем у клопотанні, суд зазначає, що самостійно не в змозі встановити вищезазначені обставини, потрібно призначити судову комплексну електротехнічну та економічну експертизу у справі № 922/385/25 проведення якої доручити експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса» (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-А) та на вирішення експерту поставити наступні питання:
- Чи враховані у фактичних обсягах за послуги з передачі (які є базою для нарахування штрафних санкцій) за період з вересня 2024 року по грудень 2024 року включно для ПрАТ «Харківенергозбут» обсяги передачі для ДП «Завод «Електроважмаш» (правонаступник - Акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ МАШИНИ"), АТ «Харвест», АТ «ХАРП», ДП «ХАЗ», АТ «Автозапчастина», ТОВ «Колега», ТОВ «ІПРІС-ПРОФІЛЬ» згідно укладених з ними договорів?
- Який саме фактичний обсяг за послуги з передачі за період з вересня 2024 року по грудень 2024 року включно для ПрАТ «Харківенергозбут» є вірним?
- Чи вірно визначено ПрАТ «НЕК «Укренерго» вартість наданої послуги з передачі електричної енергії за період з вересня 2024 року по грудень 2024 року включно, враховуючи відповіді на вищезазначені питання?
- Чи вірно нараховані 3 відсотки річних та інфляційні втрати з урахуванням усіх актів коригування наданої послуги за період з вересня 2024 року по грудень 2024 року включно?
Згідно ч. 5 ст. 100 ГПК України в ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Відтак, суд зазначає, що особа чи особи, які безпосередньо проводитимуть судову експертизу, несуть відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.228 ГПК України суд за заявою учасника зупиняє провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Приймаючи до уваги, призначення у справі судової комплексної електротехнічної та економічної експертизи, суд на підставі ст.228 ГПК України зупиняє провадження по справі №922/385/25.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 102 ГПК України, матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв'язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати. Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
Витрати по проведенню експертизи суд, з огляду на положення статті 125 ГПК України, покладає на Відповідача, як на заінтересовану сторону, що заявила клопотання про проведення судової комплексної електротехнічної та економічної експертизи у справі № 922/385/25.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 20, 42, 86, 99, 100, 127, 129, 183, 222, 232, 234, 235, 255, 256, 257 ГПК України, суд
1. Клопотання (вх. № 7691 від 26.03.2025) Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" про призначення експертизи - задовольнити.
2. Призначити у справі №922/385/25 судову комплексну економічну та електротехнічну експертизу проведення якої доручити Національному науковому центру “Інститут судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса» (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-А).
На вирішення експерту поставити наступні питання:
- Чи враховані у фактичних обсягах за послуги з передачі (які є базою для нарахування штрафних санкцій) за період з вересня 2024 року по грудень 2024 року включно для ПрАТ «Харківенергозбут» обсяги передачі для ДП «Завод «Електроважмаш» (правонаступник - Акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ МАШИНИ"), АТ «Харвест», АТ «ХАРП», ДП «ХАЗ», АТ «Автозапчастина», ТОВ «Колега», ТОВ «ІПРІС-ПРОФІЛЬ» згідно укладених з ними договорів?
- Який саме фактичний обсяг за послуги з передачі за період з вересня 2024 року по грудень 2024 року включно для ПрАТ «Харківенергозбут» є вірним?
- Чи вірно визначено ПрАТ «НЕК «Укренерго» вартість наданої послуги з передачі електричної енергії за період з вересня 2024 року по грудень 2024 року включно, враховуючи відповіді на вищезазначені питання?
- Чи вірно нараховані 3 відсотки річних та інфляційні втрати з урахуванням усіх актів коригування наданої послуги за період з вересня 2024 року по грудень 2024 року включно?
3. Попередити експерта про передбачену кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.
4. Для проведення експертизи направити експертній установі матеріали справи № 922/385/25.
5. Рахунок на оплату витрат на проведення експертизи, експертній установі направити Приватному акціонерному товариству "Харківенергозбут" (адреса: вул. Гоголя, буд. 10, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 42206328).
6. Зобов'язати експертну установу повідомити суд про закінчення експертизи, а експертний висновок направити на адресу Господарського суду Харківської області разом із матеріалами справи.
7. Запропонувати судовому експерту реалізувати, надане йому статтею 13 Закону України “Про судову експертизу" право, щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.
8. Провадження по справі №922/385/25 зупинити
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.
Повна ухвала підписана 31 березня 2025 року.
Суддя І.П. Жигалкін