ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.04.2025Справа № 910/14291/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНБУД»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «РІНОВЕЙЛ ЛТД»
про стягнення 220 193, 91 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Короткий зміст і підстави позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНБУД» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РІНОВЕЙЛ ЛТД» про стягнення 220 193, 91 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням відповідачем зобов'язань за договором надання послуг техніки №02/10/2023-425 від 02.10.2023.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
15.01.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позов та клопотання про призначення експертизи по справі.
21.01.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.
24.01.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача заперечення на відповідь на відзив.
24.01.2025 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РІНОВЕЙЛ ЛТД» про об'єднання в одне провадження справ №910/14513/24, №910/15647/24, №910/16162/24, №910/16143/24, №910/16097/24 зі справою №910/14291/24, які знаходяться в провадженні Господарського суду міста Києва.
24.01.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення на клопотання про об'єднання справ.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2025 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «РІНОВЕЙЛ ЛТД» про об'єднання справ №910/14513/24, №910/15647/24, №910/16162/24, №910/16143/24, №910/16097/24 №910/14291/24 в одне провадження відмовлено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Манбуд» надати суду оригінал Акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) №28 від 13.10.2023 на загальну суму 200 000,00 грн, витребувано у ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДПС у м. Києві інформацію про включення Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріновейл ЛТД» до податкового кредиту з податку на додану вартість та відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість за 2023 рік сум ПДВ за господарськими операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю «Манбуд» згідно з Актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №28 від 13.10.2023 на загальну суму 200 000,00 грн.
17.02.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів по справі.
20.02.2025 через відділ діловодства суду від ДПІ у Голосіївському районі м. Києві надійшов лист на виконання вимог ухвали суду.
Розглянувши клопотання відповідача про призначення почеркознавчої та технічної судової експертизи у справі, судом встановлено наступне.
В обґрунтування клопотання про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи відповідач посилається на те, що директор ТОВ "Ріновейл ЛТД" Червоний О. В. не підписував долучений до позовної заяви Акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) №28 від 13.10.2023 на загальну суму 200 000,00 грн, не проставляв на ньому печатку підприємства, а також не надавав іншим особам доручення на вчинення таких дій.
У відповідності до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами встановленими статтею 86 цього кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.
Відповідно до підпункту 1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5), основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп'яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо). Об'єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.
Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.
Згідно з положеннями оформлення документів для проведення експертиз (досліджень), які наведено у Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженій Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5), коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об'єкта (крім об'єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта) (пункт 3.5).
Для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації (п. 1.3.)
Отже, для проведення почеркознавчих досліджень підписів мають надаватися відібрані експериментальні зразки почерку та пред'являтись вільні зразки підпису. Однак, як вбачається з пояснень відповідача, що директор ТОВ "Ріновейл ЛТД" Червоний О.В. починаючи з 30.09.2024 знаходиться у відрядженні за місцем здійснення будівництва фортифікаційних споруд поза межами м. Києва, на півночі Київської області, де часто відсутній телефонний зв'язок та доступ до мережі Інтернет, відтак суд дійшов висновку про неможливість учасниками справи забезпечити явку у судове засідання директора ТОВ "Ріновейл ЛТД" для відібрання експериментальних зразків підпису та пред'явлення вільних зразків підпису, що є необхідним для призначення судової почеркознавчої експертизи.
Суд зауважує, що призначення судом судової експертизи без відібрання експериментальних зразків підпису призведе до затягування вирішення спору у справі, оскільки судова експертиза не зможе бути проведена за відсутності необхідних документів.
Поряд з тим, судом встановлено, що в процесі розгляду справи, з огляду на дослідження наданого позивачем оригіналу Акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) №28 від 13.10.2023 та враховуючи наявні в матеріалах справи докази, у суду не виникло питань, які потребують спеціальних знань, а фактичні обставин справи, можуть бути встановлені судом за результатами оцінки наявних у справі доказів. Обставин, які б ставили під сумнів обставини щодо підпису документів та відтиску печатки Товариств, судом не з'ясовано.
З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для призначення по справі судової почеркознавчої та технічної експертизи, у зв'язку із чим, відмовив у задоволенні клопотання відповідача.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов договором надання послуг техніки №02/10/2023-425 від 02.10.2023 виконав свої зобов'язання та надав відповідачу послуги на загальну суму 200 000,00 грн, на підтвердження чого надав Акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) №28 від 13.10.2023 та Акт звірки розрахунків від 26.10.2023.
За доводами позивача, відповідач свої зобов'язання за договором надання послуг техніки №02/10/2023-425 від 02.10.2023 не виконав, у зв'язку з чим у відповідача наявна заборгованість в частині оплати за надані позивачем послуги у розмірі 200 000,00 грн.
У зв'язку із простроченням відповідачем оплати за надані послуги позивачем нараховані 3% річних у сумі 5 786,00 грн, інфляційні втрати у сумі 14 407,91 грн.
Позиція відповідача
Відповідач у відзиві на позов заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що Акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) №28 від 13.10.2023 на загальну суму 200 000,00 грн не надавався ТОВ "Ріновейл ЛТД", директором ТОВ "Ріновейл ЛТД" Червоний О. В. не підписувався та не проставлялась на акті печатка підприємства.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
02.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНБУД» (далі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РІНОВЕЙЛ ЛТД» (далі - відповідач, замовник) укладено договір № 02/10/2023-425 про надання послуг техніки (далі - договір), відповідно до якого виконавець приймає на себе зобов'язання з надання послуг технікою (надалі-техніка) на об'єкті будівництва «Перехрестя вул.Богатирська та вул.Полярна у Оболонському р-ні м.Києва», для виконання робіт замовником, а замовник замовляє та оплачує надані виконавцем послуги на умовах визначених цим договором (п. 1.1. договору).
Фактичний об'єм та загальна вартість наданих за цим договором послуг визначається на підставі підписаних сторонами Актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) (п. 2.3. договору).
Відповідно до п. 2.4. договору послуги вважаються наданими виконавцем з моменту узгодження сторонами розрахунків на підставі Актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг).
Згідно з п. 2.5. договору після надання послуг виконавець зобов'язується скласти та надати замовнику для підписання Акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг). Акт надсилається на поштову адресу замовника протягом 5 (п'ять) робочих днів після завершення надання послуг у двох примірниках. Замовник у разі відсутності заперечень до Акту протягом 5 (п'ять) робочих днів підписує відповідний Акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) у двох примірниках, один з яких повертає виконавцю.
Вартість послуг, що є предметом цього договору визначається за домовленістю сторін в договірній ціні (Специфікація № 1 до договору), що відображається в Акті здачі-прийняття робіт (наданих послуг) та, орієнтовно складає 2000 000,00 грн з ПДВ (п. 5.1. договору).
Пунктом 5.2. договору визначено, що підставою для оплати наданих послуг є підписаний обома сторонами відповідний Акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) або Акт звірки взаємних розрахунків підписаний обома сторонами.
Відповідно до п. 5.3. договору замовник зобов'язується проводити оплату за надані послуги у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок виконавця вказаний в Розділі 11 Договору протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дня підписання обома сторонами відповідного Акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг).
Цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до "31" грудня 2023 року (п. 8.1. договору).
Специфікацією №1, яка є Додатком до договору, сторони погодили найменування техніки: бурова установка CASAGRANDE CFA-425, у кількості 1 одиниці, вартістю 2500,00 грн/год.
Звертаючись із даним позовом до суду позивач зазначив, що на виконання умов договору останнім було надано відповідачу послуги техніки у загальному розмірі 200 000,00 грн, що підтверджується Актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №28 від 13.10.2023.
Позивач звернувся до відповідача з претензією № 9 від 29.07.2024 з вимогою про оплату заборгованості за надані послуги в розмірі 200 000,00 грн.
У зв'язку з простроченням відповідачем оплати за надані послуги позивачем нараховані 3% річних у сумі 5 786,00 грн, інфляційні втрати в сумі 14 407,91 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 626 Цивільний кодекс України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
На підтвердження виконання умов договору надання послуг техніки №02/10/2023-425 від 02.10.2023 на загальну суму 200 000,00 грн позивачем надано Акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) №28 від 13.10.2023.
Судом встановлено, що Акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) №28 від 13.10.2023 на загальну суму 200 000,00 грн, підписаний з боку відповідача та скріплений печаткою товариства без зауважень та заперечень.
Судом враховано, що відповідачем не заперечується факт надання послуг за договором №02/10/2023-425 від 02.10.2023 у розмірі 200 000,00 грн.
Відповідач у запереченнях позовних вимог посилається на те, що директор ТОВ «Ріновейл ЛТД» Червоний О.В. не підписував Акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) №28 від 13.10.2023 та не проставляв на акті печатку Товариства.
У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Наведена норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У п. 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Дослідивши оригінал Акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) №28 від 13.10.2023, а також наявний в матеріалах справи договір №02/10/2023-425 від 02.10.2023 судом встановлено, що здійснений від імені відповідача підпис на Акті є аналогічним підпису, що міститься в договір №02/10/2023-425 від 02.10.2023.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем складено податкову накладну № 44 від 13.10.2023 на суму 200 000,00 грн та зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної від 19.10.2023.
Статтею 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима,- дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
За змістом статті 198.2 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Статтею 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 Податкового кодексу України).
У матеріалах справи наявна відповідь Головного управління ДПС у м. Києві від 20.02.2025 відповідно до якої ДПС у м. Києві повідомило про неможливість надання інформації, яка витребовувалась судом з тих підстав, що Порядком № 21 не передбачено вимог щодо декларування суб'єктами господарювання в податковій звітності з податку на додану вартість показників за операціями в розрізі документів первинного обліку. Відображення ТОВ «РІНОВЕЙЛ ЛТД» (код ЄДРПОУ 41142945) в розділі II «Податковий кредит» Додатку 1 операцій згідно з Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 28 від 13.10.2023 року, можливо встановити виключно під час документальної перевірки, проведеної відповідно до вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, відтак судом не вбачається за можливе встановити факт використання відповідачем податкового кредиту за спірним зобов'язанням.
Поряд з тим, в матеріалах справи міститься Акт звірки взаємних розрахунків станом за період 01.06.2023 - 26.10.2023, підписаний та скріплений печаткою товариства. Відповідно до зазначеного Акту містяться відомості щодо наданих позивачем послуг на суму 200 000,00 грн станом на 26.10.2023 та заборгованість відповідача за вказані послуги.
Дослідивши докази та оцінивши вказані вище обставини, судом встановлено, що відповідачем належними доказами не спростовано факту надання позивачем послуг згідно Акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) №28 від 13.10.2023.
При цьому, судом враховано, що відомостей щодо втрати печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «РІНОВЕЙЛ ЛТД» відповідач суду не надав.
З огляду на встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що відповідачем не спростовано факту отримання від позивача послуг техніки з на загальну суму 200 000,00 грн. згідно Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 28 від 13.10.2023.
Враховуючи вище викладене, суд вважає необґрунтованими заперечення відповідача щодо Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 28 від 13.10.2023.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 5.3. договору замовник зобов'язується проводити оплату за надані послуги у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок виконавця вказаний в Розділі 11 Договору протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дня підписання обома сторонами відповідного Акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг).
З огляду на встановлені договором строки оплати та акти здачі-приймання робіт (надання послуг), суд дійшов висновку, що строк оплати наданих послуг є таким, що настав.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань оплату наданих позивачем послуг не здійснив, у зв'язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 200 000,00 грн.
Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги відповідно договору у сумі 200 000,00 грн належним чином доведена, документально підтверджена та відповідачем не спростована.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане відповідачем зобов'язання за договором у сумі 200 000,00 грн, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 200 000,00 грн.
Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 5 786,00 грн, інфляційні втрати в сумі 14 407,91 грн.
У пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування інфляційних втрат та 3% річних.
Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Розрахунок 3% річних у сумі 5 786,00 грн та інфляційні втрати в сумі 14 407,91 грн є арифметично вірними, а тому вимоги у цій частині також підлягають задоволенню.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНБУД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «РІНОВЕЙЛ ЛТД» повністю.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РІНОВЕЙЛ ЛТД» (04074, Україна, місто Київ, вулиця Сокальська, будинок, 4; ідентифікаційний код 41142945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНБУД» (08300, Україна, Бориспільський р-н, Київська обл., село Мала Олександрівка, вулиця Гагаріна, будинок, 14а; ідентифікаційний код 38636228) заборгованість у сумі 200 000,00 грн, 3 % річних у сумі 5 786,00 грн, інфляційні втрати у сумі 14 407,91 грн та судовий збір у розмірі 3 302,91 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано: 01.04.2025.
Суддя О.В. Гулевець