Справа №:755/4808/25
Провадження №: 1-кс/755/1114/25
"27" березня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040001005 від 24.03.2025 року про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Авдіївка, Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
Слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві звернулась до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури ОСОБА_6 .
Клопотання обґрунтоване тим, що у невстановлений час та місці у ОСОБА_4 виник умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин, у великих розмірах для власного вживання без мети збуту.
Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_4 у невстановлений час, здійснив замовлення у мобільному додатку «Telegram» з назвою «MontBlanc_chat», тим самим незаконно придбав, без мети збуту, один зіп-пакет з кристалоподібною речовиною білого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, та один зіп-пакет з порошкоподібною речовиною світло-бежевого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - амфетамін.
24.03.2025 року, знаючи, що придбані наркотичні засоби надійшли до відділення Нової Пошти № 41, що за адресою: м. Київ, бульвар Русанівський, 4, ОСОБА_4 направився за вказаною адресою, де отримав їх та почав незаконно зберігати при собі для власного вживання без мети збуту.
Того ж дня о 21 годині 45 хвилин за адресою: м. Київ, бульвар Русанівський, 4, працівниками поліції зупинено ОСОБА_4 , під час особистого обшуку якого вилучено картону коробку з логотипом «Нова Пошта», всередині якої знаходились: один зіп-пакет з кристалоподібною речовиною білого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 5,929 г, та один зіп-пакет з порошкоподібною речовиною світло-бежевого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - амфетамін, загальною масою 1,179 г, які ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту.
На підставі зібраних доказів, 25.03.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом особистого обшуку від 24.03.2025 року, протоколом проведення обшуку від 25.03.2025 року, протоколом затримання підозрюваного в порядку ст. 208 КПК України та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Дослідивши надані матеріали, вислухавши доводи прокурора, який обґрунтував клопотання та зазначив обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, підозрюваного, який не заперечував проти задоволення клопотання слідчого, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри, оскільки останні підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити ці правопорушення.
Зазначене прямо узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Відповідно до ч. 1,ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на потерпілого та свідків, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, а тому слідчий суддя вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставини, у тому числі: вагомістю наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкістю покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків, репутацію, майновий стан, відсутність судимостей, клопотання слідчого задовольнити та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту, в певний період доби, заборонивши йому залишати місце свого проживання та покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
При цьому, слідчий суддя вважає, що ці обов'язки за своєю суттю є пропорційними, помірними та такими, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваного, у зв'язку з чим їх застосування не суперечить п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.).
Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 176-179, 181, 193, 194 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_3 задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, в певний період доби, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду (в залежності від стадії кримінального провадження).
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
-у період часу з 22 години до 06 години не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду (в залежності від стадії кримінального провадження), крім випадків необхідності явки для проведення слідчих та процесуальних дій, отримання медичної допомоги та прибуття до місць укриття;
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, або суду (залежно від стадії кримінального провадження);
-не відлучатись з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора, або суду (залежно від стадії кримінального провадження);
-повідомляти слідчого, прокурора, або суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання.
Встановити строк тримання ОСОБА_4 під домашнім арештом, у межах строку досудового розслідування, до 24 травня 2025 року, включно.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Органу внутрішніх справ негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: