справа № 753/5874/25
провадження № 2-о/753/319/25
"31" березня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коренюк А.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Міністерство оборони України, про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя -
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення (родинних відносин), а саме, що ОСОБА_2 , який зник безвісти 17.11.2024 року в населеному пункті Петропавлівка Куп'янського району Харкіської області, є її сином, з метою отримання права на пільги - пенсії (допомоги) відповідно до законодавства України, а також розшуку та ідентифікації ОСОБА_2 .
Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Факти, що мають юридичне значення, - це факти, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Аналіз положень статті 315 ЦПК України свідчить про те, що факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Вивчивши матеріали заяви, вважаю, що остання підлягає залишенню без руху для усунення недоліків із наступних підстав.
Статтями 175, 177, п.2 ч.8 ст. 43, ст. 318 ЦПК України встановлені вимоги до заяви при подачі її до суду, проте заявником вони не виконані у цілому, а саме: не зазначені всі й належні заінтересовані особи, на права та обов'язки впливають правовідносини (уповноважений державний орган за територіальністю щодо мети встановлюваного факту (набуття права на пільги, пенсії, допомоги й інші виплати, розшуку та ідентифікації зниклої безвісти особи), відповідно не виконані вимоги ст.177 ЦПК України - не надано копії заяви та всіх доданих до неї документів для вказаної особи (осіб), відсутні рішення вказаних осіб щодо мети заяви, що підтверджують неможливість одержання заявником документів без встановлюваного факту.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (ч.6 ст. 175 ЦПК України).
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», якщо до заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, не приєднано довідки про неможливість одержання документів та не зазначено з яких причин неможливо одержати документ, що посвідчує даний факт, не зазначена мета встановлення юридичного факту, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для усунення недоліків.
Заявнику необхідно усунути вказані недоліки у строк, визначений судом.
Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищенаведеного та, керуючись ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Міністерство оборони України, про встановлення факту, що має юридичне значення, - залишити без руху та надати строк для усунунення недоліків - п'ять днів з дня отримання позивачем ухвали.
Роз'яснити позивачу, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк останній не виконає вимоги, зазначені у ній, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.