Дата документу 28.03.2025Справа № 643/1121/16-к
Провадження № 1-кс/554/4375/2025
«28» березня 2025 року Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава заяву ОСОБА_3 про відвід судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_4 від участі у розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.3 ст. 289 КК України,
за участі заявника - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
В провадженні судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_4 перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.3 ст. 289 КК України.
В судовому засіданні 20.03.2025 року обвинуваченим ОСОБА_3 заявлено клопотання про відвід судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_4 , оскільки, на його думку, суддя займає позицію сторони обвинувачення.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтримала своє клопотання, зазначив, що суддя ОСОБА_4 під час розгляду кримінального провадження за його обвинуваченням підтримує позицію сторони обвинувачення, у задоволенні всіх його клопотань відмовляє. Речового доказу - автомобіля немає, з вартістю автомобіля він не згоден, заявив клопотання про призначення повторної авто-товарознавчої експертизи з метою визначення вартості автомобіля, оскільки це прямо впиває на кваліфікацію його дій, а суддя відмовив в його задоволенні. Крім того, суддя некоректно відноситься до нього, призначає розгляд справи на 10.00 годин, а в нього автобус приїжджає до м.Полтави лише о 10.20 годині. Вважає, що суддя ОСОБА_4 є упередженим та необ?єктивним.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 також підтримала клопотання, зазначила, що існують обґрунтовані сумніви у безсторонності та неупередженості судді ОСОБА_4 . Підставами відводу є ті обставини, що суддя має упереджене ставлення до сторони захисту та надає перевагу стороні обвинувачення, чим порушує основні права на захист обвинуваченого. Так, нею заявлялось клопотання про призначення повторної авто-товарознавчої експертизи з метою визначення вартості автомобіля, оскільки первинна вартість автомобіля не може бути покладена в основу обвинувального висновку. Проте, суддя ОСОБА_4 відмовив у призначенні такої експертизи, хоча в даному випадку розмір шкоди прямо впливає на кваліфікацію дій обвинуваченого, з якої вони не згодні. На її думку суддя є необ?єктивним та упередженим, займає в процесі позицію сторони обвинувачення, не сприяє стороні захисту в реалізації їх прав у доведенні тих обставин, на які вони посилаються.
Процесуальний прокурор ОСОБА_6 в судове засідання не з?явився, від нього надійшла заява з проханням розглядати заяву за його відсутності, просить залишити її без задоволення.
Від судді ОСОБА_4 надійшла заява з проханням розглядати відвід без його участі. Пояснень надавати не бажає.
Суд, вислухавши доводи заявника, його захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 21 КПК кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений частиною 1 статті 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Крім того, частиною 1 статті 76 КПК визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Частиною 1 статті 80 КПК визначено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов?язані заявити самовідвід.
Відповідно до частини 5 статті 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим. При цьому, згідно з частиною 4 статті 80 КПК заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу.
З вимог ч.1 ст. 81 КПК України вбачається, що у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Згідно з частиною 3 статті 81 КПК, при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.
Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Таким чином, право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом є гарантією права на справедливий суд, як в процесі щодо прав та обов'язків цивільного характеру, так і щодо кримінального обвинувачення і неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід/самовідвід.
Як зазначив Європейський суд у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб?єктивного та об?єктивного критеріїв. За суб?єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Стосовно суб?єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Відповідно до об?єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02) від 03 травня 2007 року зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб?єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі, тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження та об?єктивного критерію, тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Застосовуючи об'єктивний критерій, слід з?ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. При чому позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об?єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення ЄСПЛ у справі "Феррантеллі та Сантанджело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), п. 58). У цьому зв?язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
Під час розгляду заяви судом встановлено, що заявлений відвід не містить даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді ОСОБА_4 , що передбачені діючими нормами КПК України.
Заявником не надано належних доказів того, що існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в об'єктивності та неупередженості судді ОСОБА_4 , відсутні конкретні факти, які б свідчили про будь-яку заінтересованість та упередженість судді під час розгляду даного кримінального провадження.
Доводи заявника та його захисника, в обґрунтування заявленого відводу, стосуються саме прийнятих суддею процесуальних рішень, оскільки, всі озвучені доводи стосувались незгоди з прийнятими процесуальними рішеннями під час розгляду клопотань сторони захисту.
Доводи заявника та захисника про відмову у задоволенні клопотань сторони захисту містять власну суб'єктивну оцінку діям головуючого судді та не є об'єктивно обґрунтованими.
Постановлення суддею процесуальних рішень не на користь сторони захисту, не є тією обставиною, яка виключає участь судді у розгляді кримінального провадження, а отже не може слугувати підставою для усунення судді від розгляду кримінального провадження, оскільки незгода з процесуальними діями та рішеннями судді, за відсутності інших обставин, передбачених ст. 75 КПК України, не може бути підставою для його відводу.
Інші доводи заявника щодо призначення розгляду кримінального провадження не на той час взагалі є безпідставними.
Таким чином, викладені в клопотанні та в судовому засіданні доводи заявника не свідчать про необ?єктивність та упередженість судді та не є тими обставинами, які виключають участь судді від розгляду кримінального провадження, а тому, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про відвід судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_4 .
Керуючись ст. ст. 75, 80, 81, 369-372, 376 КПК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_4 від участі у розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.3 ст. 289 КК України - відмовити повністю.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.
Суддя Октябрського
районного суду м. Полтави: ОСОБА_1