Справа № 296/546/25
2/296/1349/25
(заочне)
31 березня 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі :
головуючого судді Пилипюк Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Клименко Е.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
20 січня 2025 року до Корольовського районного суду міста Житомира надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Позовна заява подана та підписана представником позивача адвокатом Дармограй-Матвієнко Д. І.
Позов обґрунтовано тим, що з 2018 році сторони проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу та ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народився син ОСОБА_3 . Після народження дитини стосунки між сторонами поступово погіршувались, в них почали виникати конфлікти, відповідач матеріально не забезпечував дитину. Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну позивач з дитиною виїхали до Польщі. Деякий час позивач, відповідач та їхня спільна дитина проживали разом в Польщі, однак ОСОБА_2 не надавав належної фінансової допомоги на утримання дитини. Згодом позивач обстежила сина і з'ясувала, що він має розлад аутичного спектру. У зв'язку тим, що заняття з сином не давали бажаного результату позивач вирішила повернутись в Україну. Відповідач переїхав до Німеччини та перестав цікавитись сином, матеріальної допомоги не надає. Після обстеження сина йому було встановлено діагнози: первазивний розлад розвитку змішаного генезу; гіперактивність та дефіцит уваги з опизаційно-протесними реакціями, загальний недорозвиток мовлення другого типу. Наразі хлопчик відвідує інклюзивну групу «Мальва» ЖЦРД № 68. Окрім базових потреб (харчування, одяг, іграшки) дитина потребує спеціальної терапії та занять з спеціалістами. Позивач не має матеріальної можливості самотужки забезпечити всі потреби сина, що зумовлює потребу звернення до суду з цим позовом. Ураховуючи стан здоров'я дитини, потреби лікування, реабілітації, позивач вважає доцільним визначити аліменти, які підлягають стягненню з відповідача, в твердій грошовій сумі в розмірі 6 000 гривень щомісячно.
На підставі наведеного позивач просить стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі по 6 000 гривень щомісячно.
Ухвалою судді від 28 січня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Позивач ОСОБА_4 та її представник - адвокат Дармограй-Матвієнко Д. І. в судове засідання не з'явилися. У прохальній частині позовної заяви представник позивача просить здійснювати розгляд справи без участі позивача та її представника.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Установлено, що ОСОБА_2 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження, копія позовної з додатками, а також судові повістки надіслані на адресу зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України. Однак, відповідне поштові відправлення повернуті на адресу суду неврученим адресату, причина повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». Враховуючи що судом вжито належних заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи, а також, беручи до уваги строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Суд установив, що сторони є батьками неповнолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , яке видане 04 грудня 2019 року Житомирським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (а. с. 8).
Також установлено, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з матір'ю, яка його доглядає, виховує та матеріально утримує.
Копією виписки з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтверджено, що син сторін ОСОБА_3 проходив лікування в умовах стаціонару КНП «Обласний медичний центр психічного здоров'я» Житомирської обласної ради, йому встановлені клінічний та супутній діагнози, відомості про які відповідно до ст. 6 Закону України «Про психіатричну допомогу» не підлягають розголошенню (а. с. 12-13).
З копії медичного висновку № 275 про дитину з інвалідністю віком до 18 років КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» від 19 червня 2024 року встановлено, що дитині ОСОБА_3 встановлене захворювання (патологічний стан) (а. с. 14).
На підтвердження стану здоров'я дитини позивач також надає інші медичні документи, зокрема, виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3 від 02 листопада 2023 року та від 13 березня 2024 року.
Також установлено, що ОСОБА_3 відвідує заняття в інклюзивній групі «Мальва» ЖЦРД № 68, що підтверджено психолого-педагогічною характеристикою дитини (а. с. 15, 16).
Копією посвідчення серії НОМЕР_2 підтверджено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дитиною з інвалідністю (а. с. 17)
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України).
Відповідно до статей 150,180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до частини 1 статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частини 1, 2 статті 182 СК України).
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, який становить для: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З досліджених письмових доказів суд позбавлений можливості перевірити матеріальне становище позивача та відповідача, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження розміру їх доходів (заробітку).
Вирішуючи заявлений позов, суд ураховує законодавчо визначений обов'язок батьків виховувати та матеріально утримувати дитину, пріоритетність інтересів дитини, на користь якої стягуються аліменти, стан здоров'я дитини та реалії сьогодення, відповідно до яких витрати на харчування, одяг, засоби гігієни, медичні обстеження, лікування дитини з інвалідністю є значно вищими за визначений законом мінімальний рекомендований розмір аліментів.
Суд зазначає, що витрати, пов'язані із забезпеченням життєдіяльності є очевидними та беззаперечними, оскільки будь-яка дитина повинна повноцінно харчуватися, їй потрібні одяг, взуття, іграшки, засоби гігієни та інше.
Разом з тим, суд ураховує, що позивач не підтвердила доказами, а також належним чином не обґрунтувала заявлений до стягнення розмір аліментів (6 000 гривень), що є її процесуальним обов'язком. Як на підставу своїх вимог позивач вказує на необхідність постійного обстеження, лікування та реабілітації дитини. Суд ураховує такі обставини, однак матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження дійсних витрат позивача на утримання сина ОСОБА_5 , жодного доказу на підтвердження вартості його медичних обстежень, лікування та/чи реабілітації.
На підставі наведеного суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 4 000 гривень щомісячно, починаючи з дня надходження позову до суду та до досягнення дитиною повноліття.
На думку суду, такий розмір аліментів буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, підтримки життєдіяльності на достатньому рівні.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до обов'язкового негайного виконання.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів на підставі п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», враховуючи ціну позову та часткове задоволення позову (66,67 % від ціни позову), принцип пропорційності розподілу судових витрат, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_2 в дохід держави 807,51 гривень судового збору.
Керуючись ст.ст.2-5,11-13,141,279,352,354,430 ЦПК України, на підставі ст. ст.84,91,180-182,184,192 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень щомісячно, починаючи стягнення з 20 січня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 807 (вісімсот сім) гривень 51 копійку судового збору.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до обов'язкового негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно-процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Корольовського районного суду
міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК