Справа № 196/1066/17
№ провадження 2-п/196/3/2025
"31" березня 2025 р. с-ще Царичанка
Суддя Царичанського районного суду Дніпропетровської області Костюков Д.Г., розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Бойка Юрія Олександровича про перегляд заочного рішення по цивільній справі №196/1066/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за? ? кредитною лінією №002-03206-130213, -
В провадженні Царичанського районного суду Дніпропетровської області перебувала цивільна справа №196/1066/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за? ? кредитною лінією №002-03206-130213.
Заочним рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2017 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за? ? кредитною лінією №002-03206-130213? ? задоволені повністю.
26 березня 2025 року до Царичанського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Бойка Юрія Олександровича про перегляд заочного рішення по цивільній справі №196/1066/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за? ? кредитною лінією №002-03206-130213. В обґрунтування заяви представник відповідача зазначив, що копію повного заочного рішення від 13.12.2017 року по справі представник відповідача отримав 24 березня 2025 року. Посилаючись на вимоги ч.3 ст.284 ЦПК України, вважає за необхідне клопотатися про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення та про поновлення пропущеного строку на такий перегляд, оскільки заява про перегляд заочного рішення подається 26 березня 2025 року, тобто в межах 20-денного строку з дня вручення представнику відповідача повного заочного рішення суду від 13.12.2017 по справі №196/1066/17-ц, про перегляд якого заявляється. Крім того, зазначив, що заочне рішення суду від 13.12.2017 року підлягає скасуванню, оскільки ОСОБА_1 не був належним чином повідомленим про розгляд справи в суді, у зв'язку з чим підстав для ухвалення судом заочного рішення не було.? ? В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази про укладення конкретного кредитного договору, по якому ОСОБА_1 не виконав зобов'язань, отримання останнім коштів за кредитним договором, повноваження представника позивача, який підписав позовну заяву, не підтверджені належним чином. Таким чином, вказане заочне рішення суду підлягає скасуванню, а цивільна справа - призначенню до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Вирішуючи питання про можливість призначення заяви до розгляду та наявності підстав для визнання поважними причин пропуску відповідачем строку на перегляд заочного рішення та його поновлення, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що заочним рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2017 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за? ? кредитною лінією №002-03206-130213? ? задоволені повністю.
Як вбачається з матеріалів справи, рекомендованим листом з повідомленням від 15.12.2017 вищевказане заочне рішення суду надсилалося на адресу місця реєстрації відповідача, проте було повернуто до суду з відміткою повернення "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до вимог ч.ч. 2-4 ст. 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
В обґрунтування поважності пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення представник відповідача ОСОБА_1 зазначив, що останній не був повідомлений про винесене щодо нього рішення та до теперішнього часу копію заочного рішення не отримав.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 11.06.2021 у справі №2-6236/11, провадження №61-6596ск20 Верховний Суд виснував, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (у редакції, чинній на час направлення копії ухвали), у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.
Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Таким чином, сам лише факт неотримання заявником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №2-4159/12 (провадження № 61-4961св19).
Як вбачається з матеріалів справи місце проживання відповідача ОСОБА_1 як на момент винесення заочного рішення, так і на момент подачі даної заяви про перегляд заочного рішення залишилося незмінним.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б, від 21 січня 2021 року у справі № 910/16249/19, від 19 травня 2021 року у справі № 910/16033/20, від 20 липня 2021 року у справі № 916/1178/20).
У зв'язку з вищевикладеним суд вважає, що відсутні поважні причини пропуску строку подання до суду заяви про перегляд заочного рішення, оскільки факт неотримання відповідачем копії заочного рішення зумовлений його суб'єктивною поведінкою.
Більш того, про обізнаність відповідача щодо винесеного стосовно нього заочного рішення свідчить той факт, що 14.02.2022 до суду надійшла заява про заміну сторони у виконавчому провадженні по даній справі та про її розгляд відповідач був повідомлений належним чином судовими повістками від 15.02.2022, 01.11.2022, 21.11.2022 та 09.12.2022 подав до суду заяву про розгляд заяви про заміну сторони виконавчого провадження №196/1066/17 за його відсутність, проти її задоволення заперечував.
У питаннях оцінки поважності причин пропуску процесуального строку на оскарження як підстави для його поновлення суд враховує критерії, сформовані у практиці ЄСПЛ, а саме: тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин; при цьому заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (справа «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії», пункт 109 ).
У рішенні від 03.04.2008 “Пономарьов проти України» ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява №8371/02, п.27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява №50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (юридичної визначеності),
особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.
Отже, встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню.
У даній справі відповідач ОСОБА_1 , будучи тривалий час обізнаним про існування заочного судового рішення щодо нього, а також про наявність виконавчого провадження за цим рішенням (принаймні з 23.02.2022), без поважних обставин які б об'єктивно перешкоджали йому звернутися до суду у визначений процесуальним законом строк, звернувся з заявою про перегляд заочного рішення Царичанського районного суду від 13.12.2017 лише 26.03.2025 року, у зв'язку підстави для поновлення строку на подання даної заяви відсутні.
Отримання представником відповідача повного заочного рішення лише 24.03.2025 не спростовує висновків суду щодо тривалої обізнаності відповідача про винесене щодо нього судове рішення та можливості безперешкодного звернення до суду раніше 24.03.2025, а також не свідчить про наявність поважних причин для поновлення пропущеного строку.
Відповідно до вимог ст.126 ЦПК України із закінченням встановленого законом або судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до постанови від 12 червня 2024 року по справі №756/11081/20, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, сформульованих у її постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, та навела такі висновки щодо застосування положень статей 126, 127 ЦПК України в сукупності зі статтями 284, 286, 287 цього Кодексу:
- передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення;
- оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення.
Таким чином, за відсутності поважних підстав для поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування заочного рішення суд не має права розглядати цю заяву по суті та з'ясовувати наявність чи відсутність підстав для скасування заочного рішення, а повинен залишити подану с пропуском строку заяву без розгляду.
На підставі викладеного, у зв'язку з пропуском строку подання заяви про перегляд заочного рішення та відсутністю підстав для його поновлення, заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Бойка Ю.О. про перегляд заочного рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 13.12.2017 по справі №196/1066/17-ц слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 126, 127, 253, 260, 261, 284, 353 ЦПК України, суддя, -
Відмовити представнику відповідача ОСОБА_1 - адвокату Бойку Юрію Олександровичу у поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 13.12.2017 по цивільній справі №196/1066/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Бойка Юрія Олександровича про перегляд заочного рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 13.12.2017 по цивільній справі №196/1066/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Д.Г. Костюков