Справа № 195/308/25
Провадження №1-кп/195/59/25
25.03.2025 року с-ще Томаківка
Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12025041590000028, угоду про визнання винуватості відносно громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Настасівка, Томаківського району, Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, не має на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст.89 КК України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.1 ст.309 КК України,
до Томаківського районного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт з додатками відносно громадянина ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.1 ст.309 КК України та угодою про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим за участю захисника - адвоката ОСОБА_6 ..
Відповідно до угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим, узгоджено покарання за ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину, в скоєнні правопорушень визнав повністю та пояснив, що пістолет, боєприпаси, патрони, коноплю він знайшов та зберігав за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_2 . Просить суд затвердити угоду.
В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого підтвердив суду, що угода про визнання винуватості укладена сторонами добровільно, за безпосередньої участі захисника, тому просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та підозрюваним.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, т.я. вона є законною.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, угоду про визнання винуватості, матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про необхідність, що у затвердженні угоди про визнання винуватості слід відмовити, з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з вимогами частини 4 статті 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України з урахуванням положень ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, і тому за цією ознакою підпадає під дію ч. 4 ст. 469 КПК України.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні, суд має право, зокрема, затвердити угоду або відмовити у затверджені угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування.
Відповідно до частини 7 статті 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цьогоКодексута/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2015 року № 13 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» слід враховувати, що відповідно до ст. 472 КПК в угоді про визнання винуватості серед інших обставин зазначається про беззастережне визнання підозрюваним/обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення та умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення (обов'язкові складові змісту угоди), а також обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою, якщо такі домовленості мали місце (необов'язкова чи субсидіарна складова змісту угоди). При цьому під беззастережним визнанням винуватості підозрюваним/обвинуваченим слід розуміти безумовне (повне) визнання ним своєї винуватості у вчиненні інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення.
Судом встановлено, що 25 лютого 2025 року у кримінальному провадженні № 12025041590000028 укладену угоду про визнання винуватості між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Томаківського відділу Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 і захисником - адвокатом ОСОБА_5 .
Відповідно до угоди, обвинувачений повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі висунутого йому обвинувачення, а саме: громадянин ОСОБА_4 , реалізуючи свій кримінальний умисел на незаконне зберігання наркотичного засобу без мети збуту, для особистого вживання, за місцем свого фактичного проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_3 , умисно, незаконно, для власного вживання, без мети збуту, з моменту придбання - з початку серпня 2024 року до 22.01.2025, зберігав, відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/104-25/4088-НЗПРАП від 13.02.2025, наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, загальною вагою у перерахунку на суху речовину становить 118,543 г до моменту його вилучення працівниками Національної поліції в ході санкціонованого обшуку. Крім того, громадянин ОСОБА_4 в середині липня 2024 року в денний час доби (точні дату та час досудовим розслідуванням встановити не вдалось за можливе), перебуваючи на тому ж місці, умисно, незаконно, всупереч вищенаведених норм діючого законодавства України, без передбаченого законом дозволу, утримуючи при собі в знайденому поліетиленовому пакеті незаконно придбані зазначені предмети, а саме: предмет схожий на вогнепальну зброю - самозарядний пістолет, перероблений саморобним способом із сигнального(стартового) пістолета, предмети схожі на боєприпаси - 5,45 мм проміжні патрони в загальній кількості 173 штуки, переніс їх до свого постійного місця проживання, тобто до житлового будинку АДРЕСА_4 , де сховав дані предмети у відомому йому місці - в кухні житлового будинку за вищевказаною адресою, та став законно їх зберігати без передбаченого законом дозволу, з моменту придбання до моменту їх виявлення та вилучення працівниками Національної поліції України в ході санкціонованого обшуку, а саме: до 11 години 10 хвилин 23.01.2025 року.
Однак, в судовому засіданні обвинувачений декілька разів назвав суду адресу за якою він проживав та зберігав наркотичні засоби, вогнепальну зброю, бойові припаси, саме: житловий будинок АДРЕСА_2 .
Крім того, судом встановлено, що в матеріалах справи знаходиться копія квитанції № 154/681 про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих ) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження, а саме: канабіс, обсяг 1 пакет.
Так, відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 19.02.2025 року слідчим було визнано речовими доказами по кримінальному провадженню № 12025041590000028 наркотичну речовину, обіг якої обмежено -канабіс, яку запаковано до полімерного непрозорого пакету № 6188503.
Однак, відповідно до п.5 Порядку зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, вилучених з незаконного обігу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 2008 року № 422, про прийняття для зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів відповідальна особа робить відповідний запис у журналі обліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (далі - журнал обліку) за формою згідно з додатком 1 та видає квитанцію за формою згідно з додатком 2, яка долучається до матеріалів кримінального провадження. Прийняті для зберігання наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори повинні бути упаковані та опечатані. На кожну упаковку прикріплюється бирка, на якій зазначаються номер журналу обліку і порядковий номер запису. Під час прийняття для зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів відповідальна особа перевіряє відповідність даних, зазначених у документах про вилучення та дослідження таких засобів, речовин і прекурсорів, їх фактичному стану.
Враховуючи вищевикладені обставини, вимоги п.3) ч.9 ст.100 КПК України, яким передбачено, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується, суд повинен прийняти рішення про знищення наркотичного засобу, який знаходиться у пакеті. При цьому обов'язковою необхідністю є посилання на вагу наркотичного засобу.
Таким чином, перевіривши угоду про визнання винуватості, суд не вбачає підстав для її затвердження, оскільки: - відсутні фактичні підстави для визнання винуватості. Крім того, наявність ряду протиріч, які не можуть бути усуненні без судового розгляду, не дають можливості суду прийняти в підготовчому судовому засіданні законе та обгрунтоване рішення.
Згідно абзацу частини 7 статті 474 КПК України у випадку відмови суду в затвердженні угоди про визнання винуватості досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.
Згідно з пункту 24 частини 1 статті 3 КПК України судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 21.01.2025 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025041590000028 завершено та матеріали скеровано до суду.
Тому враховуючи передбачені пунктом 5 частини 3 статті 314 КПК України щодо призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, суд, відмовляючи у затвердженні угоди вважає за необхідне подовжити підготовчий судовий розгляд.
Керуючись ст.314-316, 468-469, 472-474 КПК України, суд, -
відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості від 25 лютого 2025 року, укладену між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Томаківського відділу Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 і захисником - адвокатом ОСОБА_5 та продовжити підготовчий судовий розгляд кримінального провадження відносно громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.1 ст.309 КК України.
Повний текст ухвали виготовлено 28.03.2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1
25.03.2025