Справа № 524/6579/24 Номер провадження 22-ц/814/1539/25Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О. С. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
31 березня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Бутенко С.Б., Пилипчук Л.І., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 січня 2025 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Полтавська обласна рада, про зобов'язання вчинити певні дії,-
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», у якому просить зобов'язати ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води споживачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за період з листопада 2022 року до рівня цін за послуги, що застосовувались станом на 24.02.2024 року, тобто за тарифами затвердженими рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1867 від 30.12.2021 року «Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорії споживачів з 01.01.2022».
В обґрунтування позову зазначає, що є власником квартири АДРЕСА_2 . Отримавши в грудні 2022 року розрахунок вартості житлово-комунальних послуг за листопад 2022 року дізналася, що змінився надавач послуг з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, яким наразі є ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».
До листопада 2022 року надавачем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у м. Кременчуці було ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» згідно рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1867 від 30.12.2021 року «Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорії споживачів з 01.01.2022», яким встановлено для ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» тариф на послугу з постачання теплової енергії 1796,40 грн/Гкал з ПДВ.
Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1508 від 20.10.2022 ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» визначено виконавцем послуг постачання теплової енергії та постачання гарячої води на лівобережній частині міст Кременчука від джерела Кременчуцької ТЕЦ з покладенням відповідних обов'язків згідно законодавством.
З початку опалювального періоду 2022-2023 ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» здійснює нарахування плати за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за тарифами, розмір яких значно перевищує рівень тарифів, що діяв у м. Кременчуці станом на 24.02.2022 року, що є порушенням ст. 1 ЗУ «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», яким запроваджено мораторій на підвищення цін (тарифів) у сфері теплопостачання.
Вартість даних послуг відповідачем розраховано відповідно до двоставкового тарифу, однак не були враховані особливості теплопостачання у м. Кременчуці. У відповідності до п. 6 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води № 869 у разі коли ліцензіат провадить діяльність у межах кількох територіальних громад, формування та встановлення тарифів здійснюється окремо для кожної територіальної громади. Таким чином, тариф на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по м. Кременчук на опалювальний сезон 2022/2023, 2023/2024 не були затверджені згідно вимог чинного законодавства.
Позивач вважає, що застосування ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» тарифів на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживачів міста Кременчука не може перевищувати рівень тарифів, що застосовувались для цих споживачів до 24.02.2024 року, не залежно від того, ким надавалися послуги споживачеві до цього.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 січня 2025 року позов ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Полтавська обласна рада, про зобов'язання вчини певні дії було відмовлено.
Витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн віднести на рахунок держави.
З вказаним рішенням суду не погодилась ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу, в якій прохає скасувати рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 січня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення суд першої інстанції не з'ясував обставини, що мають значення для справи, визнав встановленими обставини, які є недоведеними під час судового розгляду та мають істотне значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Стверджує, що надавач комунальної послуги застосовує до споживача відповідні тарифи, встановлені Полтавською обласною радою, для нарахування відповідної суми за спожиті послуги, то в даному випадку саме відповідачем, як надавачем відповідних житлово-комунальних послуг, порушено право споживача в частині застосування тарифів, які не підлягають застосуванню до споживачів лівобережної частини міста Кременчука.
Зокрема вказує, що нарахування плати за користування послугами ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» за тарифами, встановленими рішенням Полтавської обласної ради від 30.09.2022 №477 є порушення вимог законодавства.
Акцентує увагу, що місцевий суд не взяв до уваги та не надав належної оцінки обґрунтованим твердження позивача про порушення законодавства ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» під час нарахуванню позивачу плати за послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
Крім того, зазначає, що тарифи, що застосовані ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» для споживачів лівобережної частини міста Кременчука з 01.11.2022 року на послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води встановлені рішенням Полтавської обласної ради від 30.09.2022 року №477, значно вищі ніж ті, які діяли станом на 24.02.2022 року.
У відзиві на апеляційну скаргу ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» прохає залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 січня 2025 року.
Крім того зазначає, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» при здійсненні своєї господарської діяльності зобов'язане застосовувати тарифи, встановлені для підприємства уповноваженим на це органом - Полтавською обласною радою.
Акцентує увагу, що з листопада 2022 року виконавцем таких послуг по лівобережній частині міста Кременчука є ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», тому на всіх споживачів його послуг діють тарифи, за чиним у спірний період рішенням Полтавської обласної ради від 30 вересня 2022 року №477 та рішенням Полтавської обласної ради від 28 липня 2023 року №669.
Стверджують, що порядком №869 не передбачено застосування одним ліцензіатом тарифів іншого ліцензіата (в даному випадку ТОВ Кременчуцька ТЕЦ). До листопаду 2022 року ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» була самостійним суб'єктом господарювання, на якого розповсюджувалась дія тарифів, встановлених для його споживачів у передбаченому законом порядку, тому і застосування ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» тарифів ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» є неможливим.
Судове засідання в суді апеляційної інстанції проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За змістом ст. 374 ч. 1 п. 1 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, які були встановлені Полтавською обласною радою для відповідача станом на 24.02.2022 року, не змінювались після набрання чинності ЗУ «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування».
Діючі тарифи сформовані ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» у єдиному розмірі та застосовуються до усіх споживачів підприємства, у тому числі і для споживачів на лівобережній частині міста Кременчука від джерела Кременчуцької ТЕЦ.
Вимоги позивача про застосування до спірних правовідносин тарифів, які були встановлені рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та що діяли станом на 24.02.2022 року, є безпідставними, оскільки зазначені тарифи були встановлені не ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», а іншому теплопостачальному підприємству, а саме ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ».
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (стаття 714 ЦК України).
Тлумачення наведеної норми свідчить, що по своїй суті договір, на підставі якого відбувається постачання енергетичних ресурсів споживачу, є видом договору купівлі-продажу, що узгоджується із позицією Верховного Суду, сформованою у справі №529/613/17-ц від 03.10.2018.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 26.09.2018 по справі №750/12850/16-ц та від 06.11.2019 у справі №642/2858/16, споживачі зобов'язані оплатити такі (житлово-комунальні) послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
У силу приписів статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 632 ЦКУ ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Наведена норма узгоджується із положеннями пункту 2 частини третьої статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», за змістом якої встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону належать до повноважень органів місцевого самоврядування. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (частина п'ята статті 21 цього Закону).
Частиною третьою статті 20 Закону України «Про теплопостачання» установлено, що тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.
Приписами статті 16-1 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій при регулюванні діяльності у сфері теплопостачання належить, зокрема, ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках), транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах, що не перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).
При провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен здійснювати постачання теплової енергії за тарифами, що встановлюються уповноваженим законом державним колегіальним органом або органами місцевого самоврядування в межах наданих повноважень (підпункт 9 пункту 3.2 зазначених Ліцензійних умов).
Відповідно до пункту 37 частини першої статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада, а також суб'єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» внесене до ліцензійного реєстру суб'єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області.
Згідно зі статутом ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» засноване на майні спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області, засновником підприємства є Полтавська обласна рада.
Таким чином, тарифи на постачання теплової енергії відповідачем встановлюються Полтавською обласною радою. Тоді як застосовані відповідачем тарифи у рахунках на оплату, які були виставлені позивачу, відповідають тарифам, установленим рішеннями Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022, №669 від 28.07.2023.
Правомірність рішення Полтавської обласної ради від 30.09.2022 №477 становила предмет дослідження Другого апеляційного адміністративного суду, який при ухваленні постанови від 13.02.2024 у справі №440/6193/23, виснував, що тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», запроваджені рішенням Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022, у тому числі і тарифи зазначені для категорії споживачів «Для потреб бюджетних установ» відповідають розміру тарифів, які були встановлені обласною радою до ведення в Україні воєнного стану 24.02.2022.
За змістом частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Наведений процесуальний обов'язок позивачем не виконано та не спростовано у загальному порядку правомірність застосування тарифу, встановленого таким рішенням обласної ради, а тому за правилами частини 4 статті 12 ЦПК України він несе ризик настання наслідків із цим пов'язаних.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення відповідачем вимог статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», колегія суддів відхиляються.
Відповідне положення законодавства є спеціальною нормою, яка містить заборону, тобто вимогу про зобов'язання утриматися від вчинення певної дії (підвищення тарифів) та адресована суб'єктам, які наділені відповідними владними повноваженнями стосовно прийняття таких тарифів або внесення змін до них шляхом підвищення, натомість відповідач до числа таких суб'єктів не віднесений, а у своїй діяльності керується встановленими Полтавською обласною радою тарифами, що спростовує доводи заявника апеляційної скарги в цій частині.
Подібні правові висновки викладені в постанові Східного апеляційного господарського суду від 01 травня 2024 року по справі № 917/1008/23.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що тарифи, установлені рішенням Полтавської обласної ради №477, залишилися на рівні тарифів, установлених рішенням Полтавської обласної ради №286 від 21.10.2021 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» для потреб населення, бюджетних установ, інших споживачів (крім населення), релігійних організацій, які були введені в дію з 01.11.2021 року.
Тобто, тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, які були встановлені Полтавською обласною радою для відповідача станом на 24.02.2022, не змінювалися (не підвищувалися) після набрання чинності Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування».
Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26.09.2024 у справі № 917/1389/23, які підлягають врахуванню відповідно частини четвертої статті 263 ЦПК України.
Із огляду на викладене, доводи позивача щодо порушення відповідачем мораторію на підвищення тарифів, запровадженого Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», колегія суддів визнає безпідставними. Тоді як правильно зазначив суд першої інстанції визначення відповідачем в рахунках на оплату вартості теплової енергії за двоставковим тарифом на послугу з постачання теплової енергії, який був встановлений додатком 2 до рішення Полтавської обласної ради №477 для споживачів, відповідає як умовам укладених між сторонами у справі договорів, так і вимогам чинного законодавства України.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до загального цитування листа Міністерства розвитку громад та територій України, який не є нормативно-правовими актами, а отже не створює для відповідача юридичних наслідків.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
На підставі вищевикладеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого суду, яке ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 січня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 31 березня 2025 року
Головуючий суддя : __________________________ Г.Л. Карпушин
Судді: __________________ С.Б. Бутенко _________________ Л.І. Пилипчук