СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/167/25
ун. № 761/20755/21
31 березня 2025 року Святошинський районний суд м.Києва в складі колегії суддів:
головуючого судді- ОСОБА_1 ,
суддів- ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря судового засідання- ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва про продовження запобіжного заходу ОСОБА_5 та клопотання адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020100100006190 від 05.09.2020 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 7, 12 ч.2 ст.115; ч.2 ст.127; ч.2 ст.162; ч.3 ст.186; ч.2 ст.296; ч.4 ст.296 КК України, ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачен их п.п. 7, 12 ч.2 ст.115; ч.2 ст.121; ч.2 ст.127; ч.2 ст.162; ч.3 ст.186; ч.1 ст.353; ч.2 ст.296; ч.4 ст.296 КК України, ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 7, 12 ч.2 ст.115; ч.2 ст.121; ч.2 ст.127; ч.2 ст.162; ч.3 ст.186; ч.1 ст.353; ч.2 ст.296; ч.4 ст.296 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор: ОСОБА_10 ,
захисник: ОСОБА_6 ,
обвинувачені: ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14.06.2021 року Святошинському районному суду м. Києва визначено підсудність кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 7, 12 ч.2 ст.115; ч.2 ст.127; ч.2 ст.162; ч.3 ст.186; ч.2 ст.296; ч.4 ст.296 КК України, ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 7, 12 ч.2 ст.115; ч.2 ст.121; ч.2 ст.127; ч.2 ст.162; ч.3 ст.186; ч.1 ст.353; ч.2 ст.296; ч.4 ст.296 КК України, ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 7, 12 ч.2 ст.115; ч.2 ст.121; ч.2 ст.127; ч.2 ст.162; ч.3 ст.186; ч.1 ст.353; ч.2 ст.296; ч.4 ст.296 КК України.
31.03.2025 в судовому засіданні прокурор заявив клопотання та просив продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки строк його тримання під вартою закінчується 31.03.2025, а ризики передбачені ст.177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати на сьогоднішній день, а також інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 заперечував проти клопотання прокурора та просив відмовити у його задоволенні, подав клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, посилався на ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_5 більше чотирьох років тримається під вартою, інші обвинувачені перебувають на заставі, ризики, які були підставами для обрання запобіжного заходу з часом зменшились.
Обвинувачений ОСОБА_5 думку захисника підтримав.
Обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_8 підтримали думку адвоката ОСОБА_6 ..
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина друга статті 177 КПК України).
До таких ризиків частина перша статті 177 КПК України відносить можливість обвинуваченого: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 176 КПК України до запобіжних заходів відноситься тримання під вартою.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу (частина перша статті 183 КПК України).
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
На думку колегії суддів, ризики переховування обвинуваченого від суду та незаконного впливу на свідків та потерпілих доведені стороною обвинувачення.
Суд вважає, що такі ризики є реальними. Обвинувачений на даному етапі має можливість їх реалізації за умови незастосування відповідного запобіжного заходу.
Зокрема, ризик переховування від суду залишається реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , суворістю можливого покарання, пов'язаними із цим негативними для особи наслідками.
Одночасно із встановленням обставин, що зумовлюють існування зазначених ризиків, чинне законодавство зобов'язує суд, суд перевірити також можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу до особи.
Частина перша статті 176 КПК України встановлює такі альтернативні триманню під вартою запобіжні заходи: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт. Найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Так, обвинувачений ОСОБА_5 утримується під вартою з 22 жовтня 2020 року, зазначений запобіжний захід йому було обрано на стадії досудового слідства. Тобто, під вартою ОСОБА_5 перебуває більше чотирьох років, але, на відміну від обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , родини яких знайшли можливість внести заставу та жодного разу не порушили покладені обов'язки, він такої можливості не має, незважаючи на мінімальний розмір застави.
ОСОБА_5 має постійне місце проживання, батьків, що свідчить про існування соціальних зв'язків.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строків тримання під вартою, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу (рішення «Єлоев проти України», «Фельдман проти України»).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити та та задовольнити клопотання захисника, змінивши обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись КПК України, колегія суддів,-
В задоволенні клопотання прокурора - відмовити.
Клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 - задовольнити.
Змінити запобіжний захід щодо ОСОБА_5 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, строком на два місяці, тобто до 31.05.2025 року включно, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що відповідно до ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконання покладених на нього обов'язків.
Покласти на обвинуваченого строком на два місяці, тобто до 31.05.2025 наступні, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язки: прибувати до суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками, потерпілими, іншими обвинуваченими та іншими особами з приводу обставин кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів свій закордонний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Копію ухвали для виконання передати до органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого та в ДУ "Київський слідчий ізолятор" МЮ України.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, а обвинувачений ОСОБА_5 - звільненню з-під варти.
Строк дії ухвали 31.05.2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_2
Суддя: ОСОБА_3