печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6940/25-ц
14 лютого 2025 року м. Київ
Суддя Печерського районного суду м. Києва Гуртова Т. І., розглянувши заяву ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «КРІОМЕК» про забезпечення позову за позовом ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «КРІОМЕК» до ФІФВС КРІОМЕК АГ, Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) Центр арбітражу та посередництва ВОІВ, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест», про визнання права на використання доменного імені, скасування рішення та заборону вчинення дій,
ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «КРІОМЕК» (далі по тексту - заявники) звернулися до Печерського районного суду м. Києва із заявою про забезпечення позову.
Відповідно до поданої заяви, просили заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест» вчиняти дії щодо передачі доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1.
Заява обґрунтована тим, що 18 серпня 2015 року ОСОБА_1 через сервіс Escrow.com придбав доменне ім'я другого рівня ІНФОРМАЦІЯ_1 за 4000,00 дол. США. При цьому, ОСОБА_1 є засновником та власником юридичної особи, зареєстрованої за законодавством України - Товариства з обмеженою відповідальністю «КРІОМЕК», що використовує комерційне найменування «ІНФОРМАЦІЯ_2» (англійською «ІНФОРМАЦІЯ_3»). Але відповідачами не визнається право ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріомек» на використання доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 другого рівня в домені .СОМ, що є предметом даного судового спору. Оскільки, передача (переделегування) доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 другого рівня в домені .СОМ від позивача іншій особі до вирішення даної судової справи може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, заявники звернулися до суду з вказаною заявою.
Так, відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
З урахуванням наведеного, сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд дійшов висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
При цьому, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову та надані до неї документи, дійшов висновку.
Так, згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову'розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вказана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18.
Разом з тим, як вбачається із матеріалів заяви, заходи забезпечення позову за своїм змістом є тотожними позовним вимогам.
Відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Також, згідно з постановою ВС від 22.09.2021 по справі №752/24015/20 тотожність позовних вимог заходам забезпечення позову має наслідком відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову та відповідно скасування оскаржених судових рішень.
Отже, дослідивши матеріали заяви, враховуючи зазначені вимоги закону, наведені докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві щодо забезпечення позову із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявників щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, суд вважає за необхідне відмовити у забезпеченні позову.
Керуючись ст. 149-153, 259, 260, 353, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «КРІОМЕК» про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Тетяна Гуртова