печерський районний суд міста києва
Справа № 757/11535/25-к
12 березня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, катувань, інших видів неналежного поводження з особами, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42017081120000094 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
На розгляд слідчого судді надійшло вказане клопотання.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий зазначає, що Головне слідче управління Державного бюро розслідувань здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017081120000094 від 25.10.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1, ч. ч. 1, 3 ст. 255, ч. ч. 1, 2 ст. 127, ч. 2 ст. 153, ч. 4 ст. 189, ч. ч. 1, 2 ст. 364, ч. ч. 1, 2 ст. 365, ч. 1 ст. 120, ст. 128, ч. 1 с. 125 КК України.
На підставі зібраних доказів 11.03.2025 о 10 год. 05 хв. ОСОБА_5 , затримано на підставі п. 4 ч. 1 ст. 208 КПК України та цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції статті до внесення змін Законом № 671-ІХ від 04.06.2020), ч. 2 ст. 127 КК України (в редакції статті до внесення змін Законом № 2812-IX від 01.12.2022).
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 26.01.2021 № 146к ОСОБА_7 призначено на посаду начальника ДУ «Бердянська випрана колонія № 77», яку він обіймав до 18.03.2021 включно.
Займаючи посаду начальника ДУ «Бердянська випрана колонія № 77», ОСОБА_8 , починаючи з 2016 року, більш точної дати та часу на встановлено, вирішив у протиправний спосіб використати займану посаду та надані службові повноваження з метою отримання неправомірної вигоди для себе шляхом вимагання та отримання грошових коштів від засуджених осіб, які відбувають покарання у очолюваній ним установі, при цьому залучивши до таких протиправних дій інших співробітників ДУ «Бердянська випрана колонія № 77».
Використовуючи свої владні повноваження, авторитет займаної посади та особисті відносини із підлеглими, ОСОБА_8 повідомив про свої злочинні наміри першого заступника начальника установи - заступника начальника з нагляду і безпеки та оперативної роботи ДУ «Бердянська випрана колонія № 77» ОСОБА_7 , який із власних інтересів особистого збагачення погодився на його пропозицію та надалі спільно із ОСОБА_8 розробив плани вчинення протиправних дій.
Зокрема, за розробленим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 спільним планом у межах ДУ «Бердянська випрана колонія № 77» під їх керівництвом необхідно утворити стійке об'єднання із числа довірених працівників установи, які будуть безпосередньо виконувати поставлені завдання та реалізовувати злочинні плани.
Таким чином, ОСОБА_8 і ОСОБА_7 протягом 2016 року до складу такого злочинного об'єднання залучено начальника оперативного відділу ОСОБА_9 , оперуповноважених оперативного відділу ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 та інших невстановлених на теперішній час осіб із числа співробітників ДУ «Бердянська випрана колонія № 77».
Кожен із вищевказаних осіб з власних мотивів, а також під керівним впливом ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , погодилися на участь у злочинній організації, після чого її керівництвом всім учасникам доведено загальну мету розробленого плану на особисте збагачення та відведено ролі на виконання конкретних завдань.
Таким чином, ОСОБА_8 і ОСОБА_7 протягом 2016 року для вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів на території ДУ «Бердянська випрана колонія № 77» з метою отримання неправомірної вигоди в цілях особистого збагачення була створена злочинна організація, яка характеризувалась наступним чином: попередньою зорганізованістю в спільне об'єднання для вчинення злочинів; чіткою ієрархією; стабільністю і згуртованістю свого складу; розробкою та узгодженням планів та методів вчинення злочинів, пов'язаних із катуванням засуджених та вимаганням у них і їх родичів грошових коштів; об'єднаністю злочинів єдиним планом з розподілом функції кожного із учасників групи, спрямованих на досягнення єдиної злочинної мети; обізнаністю усіх учасників групи з планом злочинних дій; наявністю загальновизнаних правил поведінки; домовленістю та готовністю до вчинення злочинів всіма членами злочинної організації у будь-який час; розподілом грошових коштів, отриманих від злочинної діяльності між всіма її учасниками; приховування наслідків вчинених протиправних дій та не притягнення учасників організації до кримінальної відповідальності за вчинені злочини.
Зокрема відповідно до розподілу ролей між учасниками створеної злочинної організації кожен з них виконував наступні ролі та завдання, а саме:
ОСОБА_8 , який виконував роль та функції організатора і керівника злочинної організації: здійснював загальне керівництво та координацію діями всіх учасників злочинної організації; спільно з іншими учасниками організації розробляв плани вчинення злочинів, координував їх дії під час вчинення кримінальних правопорушень; розподіляв ролі між усіма учасниками злочинної організації; встановлював визнані всіма учасниками правила поведінки та конспірації в організації та забезпечував їх дотримання; контролював і розподіляв грошові кошти, які отримувались від вчинення противоправної діяльності, між учасниками організації; здійснював підбір виконавців злочинів; призначав старшими днювальним та днювальними осіб із числа засуджених, які погодилися співпрацювати з адміністрацією ДУ «Бердянська випрана колонія № 77» та стати учасником злочинної організації, виконуючи вказівки її керівників; забезпечував приховування наслідків вчинених протиправних дій та не притягнення учасників організації до кримінальної відповідальності за вчинені злочини;
ОСОБА_7 , який виконував роль та функції організатора і керівника злочинної організації: здійснював загальне керівництво та координацію діями всіх учасників злочинної організації, виконуючи при цьому вказівки ОСОБА_8 ; спільно з іншими учасниками організації розробляв плани вчинення злочинів, координував їх дії під час вчинення кримінальних правопорушень; розподіляв ролі між усіма учасниками злочинної організації; встановлював визнані всіма учасниками правила поведінки та конспірації в організації та забезпечував їх дотримання; здійснював збір грошових коштів, які отримувались від вчинення противоправної діяльності, між учасниками організації; одержував свою частку неправомірної вигоди від протиправної діяльності; здійснював підбір виконавців злочинів; призначав старшими днювальним та днювальними осіб із числа засуджених, які погодилися співпрацювати з адміністрацією ДУ «Бердянська випрана колонія № 77» та стати учасником злочинної організації, виконуючи вказівки її керівників; особисто контролював діяльність старших днювальних та днювальних, призначених із числа засуджених; забезпечував приховування наслідків вчинених протиправних дій та не притягнення учасників організації до кримінальної відповідальності за вчинені злочини,
ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 як учасники злочинної організації виконували роль та функції виконавців вчиняли наступне: застосовуючи фізичне і психологічне насильство, здійснювали вплив на засуджених осіб, які прибували для відбування покарання до ДУ «Бердянська випрана колонія № 77», з метою зломлення їх волі та примусу беззаперечно виконувати вказівки адміністрації колонії, у тому числі явно протиправного характеру; застосовували до засуджених осіб заходи фізичного впливу, що принижують честь та гідністю особи, виявляючи при цьому осіб, що під страхом отримання тілесних ушкоджень погоджувалися співпрацювати із адміністрацією установи; здійснювали підбір виконавців злочинів; забезпечували старших днювальних та днювальних засобами телефонного зв'язку, які використовувалися ними при вчиненні злочинних дій, спрямованих на вимагання коштів в інших засуджених та їх родичів; одержував свою частку неправомірної вигоди від протиправної діяльності; забезпечували приховування наслідків вчинених протиправних дій та не притягнення учасників організації до кримінальної відповідальності за вчинені злочини.
За загальним планом отримання неправомірної вигоди здійснювалося наступним чином.
На першочерговому етапі реалізації злочинного плану оперативні працівники установи ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 та інші невстановлені особи, виконуючи свої функції учасників злочинної організації, проводили приймання засуджених осіб, які прибули до ДУ «Бердянська випрана колонія № 77», та, виходячи за межі наданих їм повноважень, застосовували до них надмірну фізичну силу або дії психологічного тиску з метою зломлення їх волі та примусу надалі беззаперечно виконувати всі вказівки адміністрації установи.
Так, під час приймання засуджених із спеціалізованого автотранспорту, яким останні були доставлені на територію ДУ «Бердянська випрана колонія № 77» для подальшого відбування покарання, оперативні працівники цієї установи до кожного із засуджених застосовували фізичну силу, наносячи їм удари руками, ногами, гумовими кийками у різні частини тіла, що також супроводжувалося образливими та принижуючими висловлюваннями.
Після цього оперативні працівники до кожного із засуджених, застосовуючи больові прийоми із заломлення рук за спину, відводили в сторону від загального місця збору, де пропонували взяти до рук віника і підмести підлогу. За прийнятими у кримінальній субкультурі серед засуджених осіб неформальними правилами та звичаями засуджені не повинні співпрацювати із структурами будь-якої влади, а засуджений, який погодився підмітати підлогу, таким чином виявляє свою згоду на співпрацю із адміністрацією колонії.
Знаючи про ці злочинні звичаї, оперативні працівники ДУ «Бердянська випрана колонія № 77», застосовуючи фізичне насильство, змушували засуджених виконувати їх вимоги, а саме декілька разів підмести підлогу врученим віником, щоб надалі шантажувати цих засуджених, погрожуючи розповсюдженням інформації про їх співпрацю із адміністрацією установи.
До засуджених, які добровільно відмовлялися виконати такі вимоги, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 та інші оперативні працівники застосовували різноманітні види катувань, як зокрема нанесення ударів руками та ногами в різні частини тіла, нанесення ударів гумовими кийками, руками і ногами по тілу засудженого, замотаного в матрац, больове викручування рук за спиною, доведення до стану удушення шляхом затискання обличчя особи в мокрий матрац, тощо. Не витримуючи фізичної болі під час застосування такого різновиду катувань або під страхом їх застосування, засуджені особи погоджувалися виконувати вимоги адміністрації колонії.
Окрім того, після проведення відповідних процедур приймання засуджених, оперативні працівники за допомогою старших днювальних та днювальних, для психологічного тиску та збільшення ефекту пригнічення волі особи застосовували до засуджених принизливі процедури. За вказівкою одного із оперативних працівників засуджений мав ганчіркою помити унітаз у приміщенні вбиральні. Весь цей процес миття унітазу оперативний працівник знімав на відеокамеру, погрожуючи розповсюдити відзняте відео через мережу Інтернет та серед інших засуджених, усвідомлюючи, що за злочинними звичаями такий засуджений буде віднесений до однієї із найнижчих каст кримінальної субкультури, що може вплинути на спосіб та умови відбування ним покарання у цій чи іншій колонії.
Засуджені, які відмовлялися виконати такі дії, піддавалися вищевказаним аналогічним видам катувань і, не витримуючи їх проведення, змушені були виконати вказівку щодо миття унітазу.
Всі вищеописані протиправні дії як фізичних, так і психологічних видів катувань були застосовані оперативними працівниками ДУ «Бердянська випрана колонія № 77» до засуджених з метою послабити або взагалі придушити волю людини, змусити її через відчуття постійного страху застосування фізичного насильства або психологічного приниження беззаперечно виконувати будь-які вказівки як працівників адміністрації установи, так і засуджених, призначених старшим днювальним та днювальними окремих відділень установи.
Надалі засуджені, які прибули для відбування покарання до ДУ «Бердянська випрана колонія № 77», поміщувалися до дільниці карантину і розподілу, на якому перебували строком не менше 14 днів, а потім переводилися до конкретно визначеного ОСОБА_8 або ОСОБА_7 відділення.
На цій стадії злочинного плану ОСОБА_8 і ОСОБА_7 , який виконували всі учасники злочинної організації, залучалися інші відібрані особисто ОСОБА_7 засуджені, які погодилися співпрацювати із адміністрацією колонії та відповідними наказами керівника установи були призначені старшими днювальними або днювальними. Пройшовши вищеописану процедуру приймання із застосуванням видів катувань та психологічного насильства, під страхом застосування фізичних покарань, такі засуджені погоджувалися стати учасниками злочинної організації. За вказівкою ОСОБА_8 і ОСОБА_7 старші днювальні і днювальні щоденно, систематично застосовували до інших засуджених різні види фізичних та психологічних катувань.
Зокрема, за вказівкою особисто ОСОБА_7 , старші днювальні і днювальні до інших засуджених застосовували, окрім загальних ударів руками і ногами в різні частини тіла, витончені види катувань, що супроводжувалися сильним больовим синдромом та як правило не залишали видимих тілесних ушкоджень. До таких видів катувань, запропонованих ОСОБА_7 , відносилися нанесення ударів пластиковою або дерев'яною палицею по стопах, внаслідок чого подальше ходіння особи було болісним та ускладненим, нанесення ударів кулаком в область хребців шиї, від яких потерпіла особа на мить втрачала координацію або взагалі свідомість (так звана «черепаха»), болісне викручування рук за спиною, що супроводжувалося укладеним процесом дихання (так звана «ластівка» або «заплив»), нанесення численних ударів палицею по сідничній області, відбивання фаланги пальців рук пластиковою або дерев'яною палицею, занесення під нігті грибкових інфекцій забрудненою швейною голкою, зв'язування або іммобілізація особи на тривалий час, довготривале стояння в одному положенні протягом декількох годин, присідання понад 500 і більше раз, безпідставне миття підлоги протягом цілого світлового дня та інші.
На будь-які скарги засуджених щодо застосування старшими днювальним або днювальними вищевказаних видів катувань адміністрація ДУ «Бердянська випрана колонія № 77» не реагувала, приховуючи факти вчинення злочинів на території установи та забезпечуючи ухилення від відповідальності винних осіб, а начальник медичної частини ОСОБА_12 , виконуючи вказівку ОСОБА_8 , умисно не фіксував факти спричинення тілесних ушкоджень засудженим у відповідних медичних документах, тим самим сприяючи приховуванню тяжких та особливо тяжких злочинів.
Зламавши або послабивши такими катуваннями волю особи, днювальні та старші днювальні в рішучій формі пропонували їй за певну грошову суму уникнути катувань. Після того як засуджений погоджувався на їх вимоги, старші днювальні та днювальні надавали йому можливість, використовуючи надані оперативними працівниками заборонені у колонії мобільні телефони, зателефонувати своїм рідним та попрохати перерахувати на конкретно визначені банківські картки необхідну суму грошових коштів або здійснювати таке перерахування щомісячно. Щомісячну суму грошових коштів, яку таким чином повинні вимагати днювальні від інших засуджених, визначав особисто ОСОБА_7 , який щоденно контролював старших днювальних і надавав їм вказівки на вчинення тих чи інших насильницьких дій.
Банківські картки, на які надходили кошти, належали як правило рідним днювальних і старших днювальних, які надалі, не будучи обізнані із їх злочинними намірами та злочинним походженням грошей, знімали ці кошти та готівкою передавали у посилках до ДУ «Бердянська випрана колонія № 77».
Для вчинення вищеописаних злочинних дій ОСОБА_8 і ОСОБА_7 протягом різного періоду часу у 2016-2020 роках залучили як учасників злочинної організації засуджених ОСОБА_13 - старшого днювального відділення № 1, ОСОБА_14 - старшого днювального відділення № 2, ОСОБА_15 - старшого днювального відділення № 3, ОСОБА_16 - старшого днювального відділення № 4, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 - старших днювальних дільниці карантину і розподілу, ОСОБА_19 - днювального першого заступника начальника установи. Всі вищевказані засуджені надали згоду на участь у злочинній організації і умисно за вказівкою її керівників ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вчиняли злочинні дії щодо інших засуджених, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, які вони здійснювали для досягнення корисливих інтересів інших учасників злочинної організації.
Так, надавши свою згоду на участь у злочинній організації ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 та ОСОБА_19 , відповідно до відведених їм ролей виконавців злочинних дій, виконували наступне: визнавали і дотримувалися визначених керівництвом злочинної організації правил поведінки її учасників та забезпечували їх дотримання іншими учасниками злочинної організації, на яких вони мали вплив; виконували вказівки керівників злочинної організації ОСОБА_8 і ОСОБА_7 , спрямовані на реалізацію злочинного плану та досягнення його мети; за попередньою згодою із іншими учасниками злочинної організації застосовували фізичне і психологічне насильство, здійснювали вплив на засуджених осіб, які прибували для відбування покарання до ДУ «Бердянська випрана колонія № 77», з метою зломлення їх волі та примусу беззаперечно виконувати вказівки адміністрації колонії, старших днювальних і днювальних, у тому числі явно протиправного характеру; одноособово або за участі інших учасників злочинної організації застосовували до засуджених осіб різного роду види катувань шляхом умисного заподіяння фізичного болю, фізичного та морального страждання під час нанесення побоїв, мучення та інших насильницьких дій, що принижують честь та гідністю особи, маючи на меті зламати їх волю та змусити підкоритися протиправним вимогам; здійснювали підбір виконавців злочинів, кандидатури яких повідомляли керівникам злочинної організації ОСОБА_8 і ОСОБА_7 ; використовуючи засоби телефонного зв'язку вимагали грошові кошти та інші матеріальні цінності в інших засуджених та їх родичів, погрожуючи застосуванням до засуджених насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи; отримували у посилках готівкові кошти, які передавали службовим особам адміністрації установи; забезпечували приховування наслідків вчинених протиправних дій та не притягнення учасників організації до кримінальної відповідальності за вчинені злочини, виконуючи для цього необхідні вказівки керівництва злочинної організації, у тому числі шляхом надання завідомо неправдивих показань свідка під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях.
Дотримуючись загального злочинного плану, розробленого керівниками злочинної організації для досягнення мети особистого збагачення, діючи під безпосереднім керівництвом і контролем ОСОБА_7 засуджені ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_16 виконували відведені їм функції учасника злочинної організації щодо вимагання та збору грошових коштів із інших засуджених.
Так, з цією метою ОСОБА_13 зв'язався із своєю бабусею ОСОБА_20 та надав їй вказівку завести банківську картку, на яку будуть надходити грошові кошти від осіб, які бажають підтримати засуджених, що відбувають покарання у ДУ «Бердянська випрана колонія № 77».
Виконуючи цю вказівку ОСОБА_13 та не будучи обізнаною про його злочинні наміри, ОСОБА_20 повідомила йому номер своєї банківської картки НОМЕР_1 , відкритої в АТ КБ «ПриватБанк».
Надалі виконуючи команди ОСОБА_13 , ОСОБА_20 акумулювала на своєму банківському рахунку грошові кошти, що надходили від невідомих їй осіб, повідомляла про це ОСОБА_13 шляхом смс-повідомлень або під час телефонних розмов та отримувала від нього вказівки щодо розпорядження цими коштами. Зокрема, певна частина цих коштів використовувалася на поповнення рахунків номерів мобільних телефонів, перерахування коштів визначеним ОСОБА_13 особам, тощо. Іншу частину грошових коштів ОСОБА_20 за вказівкою ОСОБА_13 знімала в банкоматах готівкою та пересилала їх в посилках для нього до ДУ «Бердянська випрана колонія № 77».
У свою чергу, виконуючи вказівку ОСОБА_7 , ОСОБА_21 зв'язався із своєю сестрою ОСОБА_22 та надав їй вказівку завести банківську картку, на яку будуть надходити грошові кошти від осіб, які бажають підтримати засуджених, що відбувають покарання у ДУ «Бердянська випрана колонія № 77».
Виконуючи цю вказівку ОСОБА_16 та не будучи обізнаною про його злочинні наміри, ОСОБА_22 повідомила йому номер своєї банківської картки НОМЕР_2 , відкритої в АТ КБ «ПриватБанк».
Надалі виконуючи команди ОСОБА_16 , ОСОБА_22 акумулювала на своєму банківському рахунку грошові кошти, що надходили від невідомих їй осіб, повідомляла про це ОСОБА_16 шляхом смс-повідомлень або під час телефонних розмов та отримувала від нього вказівки щодо розпорядження цими коштами. Зокрема, певна частина цих коштів використовувалася на поповнення рахунків номерів мобільних телефонів, перерахування коштів визначеним ОСОБА_16 особам, тощо. Іншу частину грошових коштів ОСОБА_22 за вказівкою ОСОБА_23 знімала в банкоматах готівкою та пересилала їх в посилках для нього до ДУ «Бердянська випрана колонія № 77».
Засуджений ОСОБА_15 , зв'язався із своєю дружиною ОСОБА_24 , батьком ОСОБА_25 і близьким родичем ОСОБА_26 та надав їм вказівку завести банківські картки, на які будуть надходити грошові кошти від осіб, які бажають підтримати засуджених, що відбувають покарання у ДУ «Бердянська випрана колонія № 77».
Виконуючи цю вказівку ОСОБА_15 та не будучи обізнаними про його злочинні наміри, ОСОБА_24 повідомила йому номер своєї банківської картки НОМЕР_3 , відкритої в АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_25 повідомив номер своєї банківської картки НОМЕР_4 , відкритої в АТ КБ «ПриватБанк», а ОСОБА_26 повідомив номер своєї банківської картки НОМЕР_5 , відкритої в АТ КБ «ПриватБанк».
Надалі виконуючи команди ОСОБА_15 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 акумулювали на своїх банківських рахунках грошові кошти, що надходили від невідомих їй осіб, повідомляли про це ОСОБА_15 шляхом смс-повідомлень або під час телефонних розмов та отримували від нього вказівки щодо розпорядження цими коштами. Зокрема, певна частина цих коштів використовувалася на поповнення рахунків номерів мобільних телефонів, перерахування коштів визначеним ОСОБА_15 особам, тощо. Іншу частину грошових коштів ОСОБА_24 та ОСОБА_25 за вказівкою ОСОБА_15 знімали в банкоматах готівкою та пересилали їх в посилках для нього до ДУ «Бердянська випрана колонія № 77».
Після цього за вищеописаним алгоритмом дій ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_16 , виконуючи свою роль учасника злочинної організації, діяли під час вимагання грошових коштів у засуджених, які відбували покарання у ДУ «Бердянська випрана колонія № 77», та отримання цих коштів від їх рідних та близьких осіб.
Готівкові кошти, що надходили в посилках для вказаних осіб до ДУ «Бердянська випрана колонія № 77», отримували засуджені, які були призначені особистими днювальними ОСОБА_7 , та передавали їх останньому.
Надалі ОСОБА_8 і ОСОБА_7 щомісячно розподіляли отримані готівкові грошові кошти між собою та учасниками злочинної організації, окрім засуджених, залучених для вчинення катувань і вимагання.
У період з січня 2018 року по січень 2020 року учасники злочинної організації, діючи під керівництвом ОСОБА_8 і ОСОБА_7 , застосували вищезазначені катування та вчинили вимагання грошових коштів відповідно до злочинного плану стосовно засуджених ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 .
Таким чином, створена та керована ОСОБА_8 і ОСОБА_7 злочинна організація шляхом вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів, якими є численні факти катувань, вчинені повторно та за попередньою змовою групою осіб, і вимагання, поєднані із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, досягала загальної мети - отримання неправомірної вигоди для особистого збагачення. Одночасно завдяки розробленим її учасниками заходам злочинна організація убезпечувала себе від викриття і діяла з протягом 2016-2020 років на території ДУ «Бердянська випрана колонія № 77» за адресою: вул. Промислова, 1, м. Бердянськ Запорізької області та припинила своє функціонування після звільнення із керівних посад ОСОБА_8 і ОСОБА_7 .
Причетність ОСОБА_5 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний може:
1. Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Наявність вказаного ризику підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду, оскільки інкриміновані йому кримінальні правопорушення передбачають покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років із конфіскацією майна та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Разом з тим, ОСОБА_5 є уродженцем м. Бердянськ Запорізької області, яка наразі тимчасово окупована військами Російської Федерації, отже він має соціальні зв'язки на окупованій території Запорізької області та може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово окуповану територію України.
2. Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
На даний час у кримінальному провадженні не встановлені усі обставини, які підлягають доказуванню, а тому підозрюваний має можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема: носії інформації на яких може бути збережені відео/аудіо/фотофайли з обставинами катувань засуджених та вимагання у них грошових коштів, листування за допомогою месенджерів або електронної пошти із іншими учасниками вчинення злочинних дій, записники, щоденники, що можуть містити рукописні записи про вказані факти, інші предмети і документів, які стосуються періоду відбування покарання у ДУ «Бердянська виправна колонія № 77» та вчинення протиправних дій й ті, про які стороні обвинувачення на цьому етапі кримінального провадження не відомо.
3. Незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
Отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних даних підозрюваних, потерпілих, свідків, які надали органу досудового розслідування викривальні показання стосовно нього, у зв'язку з чим останній може мати можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показань. Оскільки у кримінальному провадженні підозрювані, потерпілі, свідки у порядку ст. 225 КПК України не допитані, їх необхідно буде допитати у суді. Таким чином ОСОБА_5 має реальну можливість вплинути на вказаних осіб з метою схилити їх до зміни раніше наданих показань, вигідних стороні захисту, або відмовитись від надання показань.
Ураховуючи характер вчинених підозрюваним злочинів та тяжкість покарання, що може загрожувати йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, є всі підстави вважати, що підозрюваний може полишити місце свого постійного проживання та переховатись від органів досудового розслідування та суду, а незаконними засобами через залякування може впливати на інших підозрюваних, потерпілих чи свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначеного злочину, тому з метою запобігання вказаним ризикам, об'єктивно необхідним є застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На думку сторони обвинувачення, встановлено достатньо підстав вважати, що без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний ОСОБА_5 буде ухиляться від забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, тому лише тримання під вартою може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Зважаючи на те, що ОСОБА_5 підозрюється у численних фактах організації катувань засуджених, тобто застосування щодо них насильства, а також у створенні злочинної організації та керуванні нею, орган досудового розслідування вважає, що стосовно нього недоцільно визначати розмір застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки навіть максимальний роз такої застави не зможе забезпечити належне виконання ним своїх процесуальних обов'язків та зменшити існування вищевказаних риз
Посилаючись на викладене, слідчий просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави.
До початку судового засідання захисник ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, у зв'язку із значною віддаленістю від суду (м. Калуш Івано-Франківської області).
Слідчим суддею, з урахуванням думки учасників провадження, територіальної віддаленості місцезнаходження адвоката від Печерського районного суду м. Києва, належної якості відеоконференцзв'язку, з метою забезпечення участі захисника при розгляді клопотання слідчого та оперативності судового провадження щодо затриманої особи, визнано можливим провести судове засідання за участю захисника ОСОБА_4 в режимі дистанційного судового провадження за допомогою відеоконференції.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з викладених в ньому підстав, просив задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечувала, посилаючись на недоведеність передбачених ст. 177 КПК України ризиків. Зазначила, що ризик переховування безпідставний, оскільки ОСОБА_5 протягом понад трьох років постійно проживає у м. Калуш Івано-Франківської області та не має намірів жодним чином переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Можливості виїхати за кордон у ОСОБА_5 наразі немає. Крім того, ОСОБА_5 повідомив, що планує співпрацювати з органом досудового розслідування. Посилання слідчого на наявність у підозрюваного тісних соціальних зв'язків зі знайомими на території окупованого м. Бердянськ, теж безпідставними, вказані зв'язки втрачено, оскільки минуло багато часу. Ризик знищення, приховання або спотворення будь-якої інформації, що стосується справи, відсутній, оскільки органом досудового розслідування вже зібрана вся необхідна інформація. З огляду на викладене просила відмовити у задоволенні вказаного клопотання та застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, зокрема домашній арешт.
Підозрюваний ОСОБА_5 просив не застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що співпрацюватиме зі слідством та з'являтиметься за викликами.
Вислухавши позиції сторін, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя надходить наступних висновків.
Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017081120000094 від 25.10.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1, ч. ч. 1, 3 ст. 255, ч. ч. 1, 2 ст. 127, ч. 2 ст. 153, ч. 4 ст. 189, ч. ч. 1, 2 ст. 364, ч. ч. 1, 2 ст. 365, ч. 1 ст. 120, ст. 128, ч. 1 с. 125 КК України.
11.03.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України /том 1 а. м. 60-63/.
11.03.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції статті до внесення змін Законом № 671-ІХ від 04.06.2020), ч. 2 ст. 127 КК України (в редакції статті до внесення змін Законом № 2812-IX від 01.12.2022) /том 1 а. м. 64-95/.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучено до матеріалів клопотання, а саме у: протоколах допиту потерпілих ОСОБА_27 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_28 , ОСОБА_57 з додатками /том 2 а. м. 1-8, 56-95, 99-102, 105-124, 149-236, 274-281-284, 289-329, 334-354, 362-385, 396-406/, протоколах проведення слідчого експерименту від 09.01.2023, 30.06.2023 /том 2 а. м. 9-37, 332-333/, висновках експертів від 19.05.2023, 25.04.2018, 14.07.2023, 19.05.2023, 18.02.2024, 14.07.2023, 20.05.2024, 22.05.2024 /том 2 а. м. 38-55, 96-98, том 3 а. м. 36-48, 200-263/, протоколах огляду від 15.03.2019, 03.05.2019, 27.03.2019, 03.05.2019, 14.03.2019, 02.05.2019, 02.04.2019, 12.07.2019, 05.06.2023 /том 2 а. м. 103-104, 285-288, 330-331, 355-361, 386-395, том 3 а. м. 72-95, 113-127, 142-199/, протоколах допиту свідків ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_19 , ОСОБА_13 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_15 , ОСОБА_24 , ОСОБА_22 , ОСОБА_25 , ОСОБА_67 /том 2 а. м. 124-148, 237-273, том 3 а. м. 1-31, 49-71, 97-100, 128-141/, актів освідування засуджених /том 3 а. м. 101-112/.
Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважаю їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_5 на даній стадії кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливість переховування від слідства та суду, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , та суворість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції статті до внесення змін Законом № 671-ІХ від 04.06.2020), ч. 2 ст. 127 КК України (в редакції статті до внесення змін Законом № 2812-IX від 01.12.2022), покарання за які встановлені виключно у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 та 10 років відповідно. Така суворість та безальтернативність покарання може спонукати особу переховуватись від органу досудового розслідування, суду з метою уникнення відповідальності, що обумовлює існування ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні. При цьому наявність у ОСОБА_5 міцних соціальних зв'язків, а саме того, що він має дружину, сина та постійне місце проживання, хоч і позитивно характеризує підозрюваного, але не нівелює вказаного ризику, особливо на початковій стадії досудового розслідування особливо тяжкого кримінального правопорушення.
При цьому, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 є уродженцем м. Бердянськ, який наразі окупований військами РФ, у вказаному місті останній прожив більшість життя навчався, працював та має місце реєстрації, відтак ОСОБА_5 має міцні соціальні зв'язки у м. Бердянськ, відповідно має можливість переховуватись та вказаній території, яка наразі непідконтрольна органам державної влади України та є окупованою.
Як зазначив слідчий, на даний час у вказаному кримінальному провадженні досудове розслідування триває, не встановлені всі обставини, які підлягають доказуванню, зокрема, не встановлені всі епізоди протиправної діяльності, всі особи, причетні до розслідуваної діяльності, а тому для уникнення покарання за скоєння тяжкого та особливо тяжкого злочинів підозрюваний може самостійно або за допомогою інших невстановлених на даний час учасників знищити, сховати або спотворити речі і документи, які можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні та які на даний час не відшукані органом досудового розслідування, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зі змісту підозри вбачається, що процес катування засуджених супроводжувався зйомкою вказаних дій на відеокамеру. Крім того, учасники злочинної організації для вимагання у засуджених та їх родичів грошових коштів використовували засоби телефонного зв'язку та банківські картки.
Відтак, підозрюваний ОСОБА_5 згідно повідомлення про підозру, з метою узгодження дій з реалізації злочинного плану діяльності злочинної організації, вживав заходи конспірації та приховування діяльності злочинної організації, зокрема забезпечував старших днювальних та днювальних засобами стільникового зв'язку, забезпечував приховування наслідків вчинених протиправних дій та не притягнення учасників організації до кримінальної відповідальності. Вказані речі, як знаряддя та засоби злочину, містять докази протиправної діяльності підозрюваного та інших співучасників, а тому, усвідомлюючи важливість доказового значення цих предметів для досудового розслідування, перебуваючи на волі, підозрюваний може вжити заходів для їх приховання, знищення чи спотворення наявної у них інформації.
Тому, слідчий суддя вважає, що здобуті у ході досудового розслідування відомості свідчать про високий рівень підготовки та конспіративності дій ОСОБА_5 та інших співучасників, що підтверджує схильність та здатність останніх приховувати та маскувати свої протиправні дії будь-якими доступними засобами, залучати до їх вчинення інших осіб, або вчиняти інші можливі дії, спрямовані на перешкоджання досудовому розслідуванню.
З урахуванням інкримінування підозрюваному участі в злочинній організації, слідчий суддя вважає наявними ризики незаконного впливу на свідків, експертів, інших підозрюваних у даному провадженні. Зокрема, ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, інших співучасників, може особисто вчинити дії чи схиляти останніх до вчинення дій, спрямованих на примушення вказаних осіб до надання неправдивих показань, здійснювати на них тиск та залякування, в тому числі підкуп. При цьому, доказове значення для суду мають тільки ті показання, які суд сприймав безпосередньо під час судового засідання (або ж отриманих в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України), тому до допиту осіб в суді такий ризик залишається актуальним.
Вказаний ризик актуалізовано з огляду на характер інкримінованого ОСОБА_5 злочину - катуванні, тобто умисному заподіянні сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання, що вчинено за попередньою змовою групою осіб. З огляду на вказане, ОСОБА_5 , у разі застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, може застосовувати насильство, фізичний та/або психологічних тиск на потерпілих, свідків в провадженні з метою змусити їх відмовитись від показань чи змінити їх.
Твердження сторони захисту про відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження існування визначених ст. 177 КПК України ризиків та їх необґрунтованість є безпідставними з огляду на вищевикладене.
З огляду на встановлення наявності обґрунтованої підозри, доведеність існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, особу підозрюваного та конкретні обставини правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що будь-який більш м'який запобіжний захід, зокрема і домашній арешт, не зможе запобігти встановленим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 , а тому наявні підстави для задоволення клопотання слідчого, прокурора та застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя, враховуючи положення п. п. 1, 4 ч. 4 ст. 183 КПК України, виходячи із конкретних обставини інкримінованих підозрюваному діянь, не знаходить підстав для визначення розміру застави при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, а також злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розмір застави не визначати.
Строк тримання під вартою обраховувати з 11.03.2025 та до 09.05.2025.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1