печерський районний суд міста києва
Справа № 757/12724/25-к
19 березня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання старшого слідчого в ОВС 1-го відділу (розслідування злочинів учинених в умовах збройного конфлікту) управління організації розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025000000000507 від 10.02.2025, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кизляр, Республіки Дагестан, Російської Федерації, громадянина Російської Федерації, останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,
повідомленого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 438 КК України, -
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6
Старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 за погодженням із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотаннямпро обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що у кримінальному провадженні № 42022112320000037 від 27.02.2022, яке виділено із кримінального провадження № 12025000000000507, у якому 27.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 438 КК України, а тому у зв'язку з існуванням ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявністю достатніх підстав вважати, що підозрюваний перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або тимчасово окупованій території України, та який постановою слідчого від 10.02.2025 оголошений у розшук, виникла необхідність у застосування на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України такого заходу запобіжного заходу, як тримання ОСОБА_4 під вартою.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав подане клопотання, посилаючись на його обґрунтованість.
Захисник ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання, зазначаючи про відсутність доказів переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду.
Вислухавши аргументи прокурора та заперечення захисника, вивчивши клопотання та дослідивши в нарадчій кімнаті документи, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022112320000037 від 27.02.2022, яке виділено із кримінального провадження № 12025000000000507, у якому 27.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 438 КК України.
Повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 438 КК України складено 27.01.2025, відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, 111, 135 КПК України 29.01.2025 опубліковано на сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр» № 22 (7947).
Положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Отже, законодавцем передбачено можливість обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за наявності декількох обставин, які одна від одної не залежать.
У зв'язку із тим, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або тимчасово окупованій території України, проте точне місце його перебування не встановлено, 10.02.2025 слідчим винесено постанову про оголошення його в розшук, а 12.03.2025 у міжнародний розшук.
Таким чином, прокурором в судовому засіданні доведено наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або на тимчасово окупованій території України, а тому у сторони обвинувачення наявне право на звернення із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України, що спростовуєдоводи сторони захисту щодо відсутності оголошення міжнародного розшуку підозрюваного, як ключового елемента для обрання підозрюваному запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що викладенні у клопотанні обставини, дають підстави підозрювати особу ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 438 КК України, а долучені матеріали підтверджують ці обставини, зокрема: показаннями потерпілого ОСОБА_7 (протокол від 16.07.2024), свідків ОСОБА_8 (протокол від 16.07.2024 та протоколом від 09.09.2024), ОСОБА_9 (протокол від 18.07.2024), ОСОБА_10 (протокол від 20.05.2024) та ОСОБА_11 (протокол від 18.07.2024 та протоколом від 09.09.2024); протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_7 від 20.07.2024; протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_7 від 10.01.2025; протоколом огляду місця події (вул. Яблунська, м. Буча Київської області, неподалік домоволодіння №98), де група військовослужбовців ЗС РФ здійснювала постріли у напрямку потерпілого ОСОБА_7 ; протокол огляду території домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_2 від 10.01.2025; висновком експерта № 234/Е від 08.11.2024, відповідно до якого на тілі ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження у вигляді вогнепального поранення правого передпліччя з ушкодженням м'яких тканин, переломом правої променевої кістки та вогнепального поранення лівого ліктьового суглобу з ушкодженням м'яких тканин, переломом лівої плечової кістки в дистальній частині та переломом лівої ліктьової кістки в проксимальній її частині; висновком експерта № 1431 від 16.10.2024; висновком експерта № СЕ-19-24/72447-БЛ від 28.11.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.01.2025, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_4 , як особу, яка причетна до вчинення даного кримінального правопорушення.
Слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з огляду на перебування на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або на тимчасово окупованій території України, враховуючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення є також реальним та обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 являється військовослужбовцем країни-агресора та вважає, що протиправні дії які він вчиняє на території України залишаться не поміченими, а тому існують дуже високі ризики продовження чи повторення протиправної поведінки, яка свідчать про високу ступінь небезпечності поведінки підозрюваного, виняткову аморальність вчинених дій у тому числі щодо життя та здоров'я цивільного населення, дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності можливість вчинення аналогічних злочинів підозрюваним у майбутньому та підвищує ризики того що підозрюваний може ухилитись від слідства і суду.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , громадянин Російської Федерації перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або на тимчасово окупованій території України, з високим ступенем вірогідності буде продовжувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду, фактично вже переховується від слідства, вчинятиме інші кримінальні правопорушення, а тому для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені в судовому засіданні вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають оцінці при подальшому проведенні досудового розслідування та дослідженню під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст.ст. 2, 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 575 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задовольнити, обрати підозрюваному ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У разі затримання особи, відносно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1