Номер провадження 2-а/754/100/25
Справа №754/961/25
Іменем України
01 квітня 2025 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
До Деснянського районного суду м. Києва 16 січня 2025 року надійшов адміністративний позов, поданий ОСОБА_1 (далі за текстом - Позивач) з вимогами про визнання протиправною та скасування постанови тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 капітана ОСОБА_2 ( далі за текстом - Відповідач) № 9 від 04 січня 2025 р. по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП у виді штрафу у сумі 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень.
Із зазначеною постановою позивач не погоджується та вважає притягнення його до адміністративної відповідальності безпідставним та обґрунтовує це наступним.
В листопаді 2024 року на домашню адресу Позивача (в поштову скриньку) надійшло повідомлення про наявність в поштовому відділенні листа на ім'я Позивача. Звернувшись до відділення Укрпошти для отримання даного листа було повідомлено, що на дане ім'я надходила повістка, але вона повернута відправнику.
Позивач прийшов до ІНФОРМАЦІЯ_1 , надав докази, що оновив свої дані та просив анулювати дану повістку, оскільки отримав її з запізненням. Працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 перевіривши дані Позивача, з'ясували той факт, що він заброньований до 30.04.2025 р., а тому йому не потрібно проходити військово-лікарську комісію, згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 р. «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період». Також працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 в усній формі рекомендували, що необхідно записатися в електронну чергу і уточнити деякі облікові дані в додатку «ІНФОРМАЦІЯ_3».
Позивач вказує, що йому було повідомлено, що в зв'язку з порушенням ним правил військового обліку на нього буде складена постанова про адміністративне правопорушення, без надання жодних пояснень, що саме він порушив. При цьому жодних дій стосовно уточнень будь-яких його облікових даних працівниками проведено не було.
13 січня 2025 року, ОСОБА_1 , отримав у відділенні Укрпошти постанову № 9 від 04 січня 2025 року про адміністративне правопорушення,передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Ухвалою від 20.01.2025 року позов було прийнято судом до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін.
02.02.2025 представником Відповідача ОСОБА_3 скеровано до суду відзив на позовну заяву, який отримано судом 03.02.2025, згідно якого представник відповідача просить відмовити позивачу у задоволенні позову.
Представник відповідача вважає заявлені позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Свою позицію відповідач обґрунтовує наступними доказами та аргументами, а саме відповідно до ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у ІНФОРМАЦІЯ_1.
Аналогічне положення містить і абзац 7 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а отже на думку представника відповідача, позивачем свої персональні (облікові) дані у визначеному об'ємі не були оновлені.
Таким чином, в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, інкримінованого йому згідно оскаржуваної постанови.
Дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.
За змістом копії постанови №9 від 04.01.2025 року винесеної ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ( далі ІНФОРМАЦІЯ_1 ) капітан ОСОБА_2, установив, що громадянин ОСОБА_1 з 03.07.2012 по 04.01.2025 не прибув до відповідного ІНФОРМАЦІЯ_1, який організовує та бере військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік, чим порушив ч. 10 ст. 1 ЗК «Про військовий обов'язок і військову службу», п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487 та вчинив адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП.
Відповідно до ст. 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» прийнятого Верховного Радою України 09.05.2024 року ( скорочене ЗУ № 3696-IX ) до статті 210 КУпАП внесено зміни у вигляді додання частини третьою.
Так частиною третій статті 210 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням є порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку вчинене в особливий період.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частина десята ( абзац другий ) статті першої ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлює, що Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у ІНФОРМАЦІЯ_1 ( у редакції Закону №3633-IX від 11.04.2024 який набув чинності з 18.05.2024).
Положеннями ч. 9 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
У відповідності до ст. 21 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаний та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України з числа призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних ІНФОРМАЦІЯ_1, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.
Згідно ст. 3 зазначеного Порядку для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Виходячи з матеріалів справи та враховуючи викладене встановлено, що позивач є військовозобов'язаним.
З наданих стороною позивача доказів: витягу з інтернет-додатку Міністерства оборони України «ІНФОРМАЦІЯ_3» 07.07.2024 року у електронному обліково-військовому документі ОСОБА_1 були уточнені дані.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі КАС ) визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч.1,2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Так, ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція ) передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).
Таким чином судом визнається обов'язкова відповідність судового процесу у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності таким засадам, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, безпосередність дослідження доказів.
У даному випадку судом враховується наявність у електронному кабінеті інтернет-додатку Міністерства оборони України «ІНФОРМАЦІЯ_3» відомостей як про наявність у ОСОБА_1 військово-облікового документа так і відомості про своєчасне уточнення своїх облікових даних, що свідчить про відсутність у ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення визначеного ч.3 ст. 210 КУпАП з обставин зазначених у постанові №9 від 04.01.2025 року.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Керуючись ст. ст. 241-243,245,246,250,295 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову №9 винесену 04.01.2024 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 капітана ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч.3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25500 грн.
Закрити провадження по притягненню ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч.3 ст. 210 КУпАП по обставинам 04.01.2024 року.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 01.04.2025 року.
Суддя: О.М. Панченко