Справа № 357/4156/25
3/357/2277/25
28.03.2025 м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: в матеріалах справи немає, раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності,
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
16.03.2025 близько 18:00 год ОСОБА_1 ухилялася від виконання обов'язків по вихованню малолітнього онука ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуваючи на бульварі Олександрійському, 94, в м. Біла Церква Київської області зачепився за аварійні сходи тролейбуса та їхав до зупинки громадського транспорту «Піонерська», чим наражав своє життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху на небезпеку, також порушив правила використання громадського транспорту. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, відповідальність за яке, передбачена за ч. 1 ст. 184 КУпАпП.
За даним фактом стосовно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 708619 від 18.03.2025 за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні свою винуватість визнала у повному обсязі, просила суворо не наказувати. Вказала на те, що із внуком з цього приводу проведені профілактичні бесіди, він все зрозумів, він дуже шкодує про вчинене, засуджує свою поведінку, обіцяє не вчиняти подібних дій. Додатково повідомила, що її онук дуже слухняний та гарно навчається, у школі його педагоги хвалять. У неї на вихованні окрім онука ОСОБА_3 , перебуває ще онучка, але вона вже повнолітня. Їхній батько дуже давно вже помер. Мати проживає та працює у Турції, але через певні проблеми із робою та бажанням дітей, останні вже пів року проживають із нею в Україні.
Суддя заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, дійшла наступного висновку.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до положень ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Наразі, положення ст. 155 вказаного Кодексу визначають, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини і ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Диспозицією ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Згідно зі ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Окрім визнання своєї винуватості самою правопорушницею, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення ВАД № 708619 від 18.03.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 18.03.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 18.03.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 18.12.2024; письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 18.03.2025.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 184 КУпАП, як ухилення особами, які замінюють батьків, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Суддя, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, визнає доведеним належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 33КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України і при цьому враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 , відповідно до ст. 34 КК України суд визнає щире каяття.
Згідно зі ст. 35 КУпАП обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу винної, яка до адміністративної відповідальності притягається вперше, пом'якшуючу обставину у справі, з метою виховання її у дусі додержання законів, запобігання вчинення нею інших правопорушень, вважаю, що необхідним та достатнім адміністративним стягненням, що підлягає застосуванню за вчинене ОСОБА_1 адмінправопорушення, є визначене санкцією ч. 1 ст. 184 КУпАП стягнення у виді попередження.
Згідно п. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Оскільки ОСОБА_1 згідно із наданим посвідченням серії НОМЕР_1 являється особою з ІІ групою інвалідності, суддя вважає за необхідне звільнити її від сплати судового збору.
Керуючись ст. 33-35, 40-1, ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 9 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Тетяна КЛЕПА