справа №380/22843/24
про відмову в ухваленні додаткового рішення
27 березня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо розрахунку щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, відображених у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.09.2024 року №1159/12/14964 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням із застосування розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року;
- зобов'язати відповідача на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 у справі №380/12775/24 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року для перерахунку його пенсії з 01.02.2023 року, складові грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року: посадовий оклад - 8160,00 грн, оклад за військовим званням - 2150,00 грн, надбавка за вислугу років - 4639,5 грн (45% посадового окладу та окладу за військовим званням), надбавка за особливості проходження служби - 9717,18 грн (65% посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років), надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 816,00 грн (15% посадового окладу), премія - 11424,00 грн (140% посадового окладу).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Зокрема:
- визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо застосування розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року (1762,00 грн), при визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме врахування цих величин при розрахунку щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень) та премії, що зазначені у довідці від 26.09.2024 року №1159/12/14964 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року, виготовленій на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 року у справі №380/12775/24;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року (2684,00 грн), на відповідні тарифні коефіцієнти, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень) та премії у середніх розмірах, виплачених у січні 2023 року за відповідною посадою, обчислених з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року (2684,00 грн), для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023 року.
Від представника позивача надійшла заява, в якій просить ухвалити додаткове судове рішення про задоволення позовних вимог у частині зобов'язання відповідача зазначити у довідці про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року конкретних розмірів основних та додаткових видів грошового забезпечення та премії у відсотковому та грошовому виразі.
Ухвалою суду від 17.03.2025 року призначено до розгляду вищевказану заяву.
На підставі положень ч.3 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає вказану заяву у письмовому провадженні.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі позовні вимоги, які не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал).
Отже, процесуальний інститут додаткового судового рішення дає можливість виправити помилки суду, спричинені недотриманням вимог судового рішення, зокрема, щодо наявності в ньому відповіді на всі заявлені вимоги позивача (скаржника в адміністративному процесі), вирішення питання про судові витрати.
З наведеного слідує, що додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті заявлених позовних вимог за результатами судового розгляду справи, а не прийняття додаткових судових рішень.
Додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених нормою ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України, воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Суд не вправі під виглядом додаткового рішення змінити зміст рішення або вирішити нові питання, що не досліджувалися в судовому засіданні.
Крім того, додаткове рішення може бути ухвалене на підставі лише тих доказів, які досліджувалися під час судового розгляду справи і лише за тими обставинами, які були предметом встановлення та оцінки судом.
Суд враховує, що спірним у межах даної справи було питання правомірності визначення відповідачем розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень) та премії, виходячи із розміру посадового окладу, обчисленого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року (1762,00 грн), а не із розміру посадового окладу, обчисленого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року (2684,00 грн).
Тобто рішенням суду визначено лише порядок обчислення розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень) та премії, а не їх конкретні арифметичні розміри.
При цьому, суддя враховує, що відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260, додаткові види грошового забезпечення виплачуються із встановленого відсоткового значення розрахованих сум посадового окладу, окладу за військове звання.
Таким чином, оскільки судом ухвалено рішення щодо всіх позовних вимог, з приводу яких досліджувалися докази, а питання щодо визначення конкретного арифметичного розміру додаткових видів грошового забезпечення не досліджувалося судом під час ухвалення рішення за наслідками розгляду цієї справи, тому такі обставини не можуть досліджуватися судом і при розгляді клопотання про ухвалення додаткового судового рішення.
Водночас слід вказати, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи.
Згідно з ч.4 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі №380/22843/24 слід відмовити.
Керуючись ст.ст.243, 248, 250, 254, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі №380/22843/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ланкевич А.З.
Оригінал повного тексту судового рішення складено в одному примірнику 31.03.2025 року.