про залишення позовної заяви без руху
31 березня 2025 рокусправа № 380/5857/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Морська Галина Михайлівна розглянувши у м. Львові матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо нездійснення нарахування та виплати грошової компенсації ОСОБА_1 у вигляді доплати до грошового забезпечення відповідно до пункту 11 розділу II Порядку та умов, поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час в період із 07 листопада 2015 року по 15 березня 2023 року, що становить 365 добових нарядів, тобто за 2190 годин служби в нічний час, виходячи з грошового забезпечення станом на виключення зі списків особового складу - 15.03.2023 року;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в повному обсязі грошову компенсацію - у вигляді доплати до грошового забезпечення відповідно до пункту 11 розділу II Порядку та умов, поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час в період із 07 листопада 2015 року по 15 березня 2023 року, що становить 365 добових нарядів, тобто за 2190 годин служби в нічний час, виходячи з грошового забезпечення станом на виключення зі списків особового складу - 15.03.2023 року;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 15.03.2023 року, станом на дату постановлення рішення по суті спору, виходячи з грошового забезпечення станом на виключення зі списків особового складу - 15.03.2023 року та діб фактичної затримки.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам КАС України з наступних підстав.
Згідно з ч.ч.1, 5 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися, Верховний Суд неодноразово зазначав, що положення ст.233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ч.5 ст.122 КАС України.
Так, відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, що діяла до 19.07.2022 року), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 року №2352-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі Закон №2352-IX), який набрав чинності з 19.07.2022, частини 1 і 2 ст.233 КЗпП України викладено в такій редакції:
“Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19.07.2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
З матеріалів справи встановлено, що позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо нездійснення нарахування та виплати грошової компенсації ОСОБА_1 у вигляді доплати за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час в період із 07.11.2015 по 15.03.2023.
Отже, строк звернення до суду із вимогами про нарахування та виплату доплати за період з 07.11.2015 по 19.07.2022 позивачем не пропущено.
Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 14.03.2023 №110 о/с майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.
Тобто строк звернення до суду із вимогами про нарахування та виплату доплати за службу в нічний час за період з 20.07.2022 по 15.05.2023 закінчився 15.06.2023 (три місяці після звільнення зі служби).
Проте, до суду позивач звернувся 24.03.2025, тобто з пропуском встановленого тримісячного строку звернення, встановленого ч.2 ст.233 КЗпП України.
Висновки суду узгоджуються з останньою правовою позицією Верховного Суду, викладені у постанові від 28.08.2024 у справі № 580/9690/23.
Щодо твердження позивача про пов'язаність початку перебігу строку звернення до суду із отриманням письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні необхідно відмітити таке.
Обґрунтовуючи дотримання строку звернення до суду позивач стверджує, що про порушення його права на отримання всіх належних виплат при звільненні йому стало відомо після отримання відповіді УФЗБО у Львівській області від 29.03.2024 №Д-38/3і/17/01-2024. Вважає, що оскільки ГУНП у Львівській області виплатило належні при звільненні суми лише 27.02.2025, тому строк звернення до суду не пропущений.
Суддя не погоджується із твердженнями позивача про дотримання строків звернення до суду, оскільки законодавець пов'язує початок перебігу строку звернення у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні з отриманням позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Варто наголосити, що в наказі від 14.03.2023 №110 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції зазначено про належні позивачу виплати при звільненні.
Крім того у відповідь на заяву від 14.02.2024 позивачу було надіслано лист ГУНП у Львівській області від 06.03.2024 №Д-5/зі/01/51-24 до якого було додано інформацію про несення позивачем служби у складі добового наряду за 2019-2023 роки та інформацію про нараховане та виплачене грошове забезпечення за вказаний період в розрізі складових.
Відтак, позивачу було відомо про кількість діб несення добових нарядів та суми нарахованої доплати ще після отримання листа від 06.03.2024. Проте, до суду позивач звернувся через рік після отримання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, позивачу відповідно до частини шостої статті 161 КАС України необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши підстави для поновлення строку звернення до суду з цим позовом (якщо такі є).
Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме - надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із вимогами про нарахування та виплату доплати до грошового забезпечення за службу в нічний час з 20.07.2022 по 15.03.2023 та вказати обставини, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 380/5857/25 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
СуддяМорська Галина Михайлівна