31 березня 2025 року Справа № 280/6528/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, прим. 23)
до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22)
про визнання протиправним та скасування рішення,
До Запорізького окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (далі - позивач) до Дніпровської митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару від 20.02.2024 № UA110150/2024/000007/2.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «ТД «АМТ» надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. З урахуванням викладеного вважає спірне рішення про коригування митної вартості товарів протиправним та просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 18.07.2024 відкрито провадження у справі № 280/6528/24; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. від 01.08.2024 № 35700), в якому висловлює свою незгоду з заявленими позовними вимогами з тих підстав, що в поданих товариством документах містяться розбіжності. Також, надані позивачем документи не підтверджують усі числові значення складових митної вартості. При цьому, митним органом установлено, що вартість імпортованих товарів є вищою, ніж заявлена позивачем. Наведене зумовило прийняття оскаржуваного рішення, у графі 33 якого містяться обставини його прийняття та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості. За таких обставин просить у задоволенні позову відмовити.
05.08.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 36293), в якій він заперечує проти доводів митного органу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (код ЄДРПОУ 42822115) за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване в якості юридичної особи. Основним видом економічної діяльності позивача є оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням (код КВЕД 46.61).
20.12.2022 між ТОВ «ТД «АМТ» (Покупець) та QINGDAO MAOSHUN INDUSTRIAL CO., LTD, Китай (Продавець) укладено Контракт № MSH-1-2022, за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує «Товар», в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємною частиною даного Контракту (п. 1.1. Контракту). Поставка Товару здійснюється партіями і фіксується в Специфікаціях (Додатках) до даного Контракту. Допускається поставка товару декількома партіями за однією Специфікацією (п. 2.1. Контракту). Поставки здійснюються на умовах згідно правил ІНКОТЕРМС за редакцією 2010 року, які мають обов'язковий характер для Сторін у рамках цього Контракту. Конкретні умови поставки партії товару зазначаються в Специфікації (Додатку) до цього Контракту. Сторони мають право після підписання Специфікації змінити умови поставки, зазначені в ній, шляхом підписання додаткової угоди (п. 3.1. Контракту).
У специфікації від 18.04.2023 № 3 Сторони погодили поставку товару на загальну суму 102 680,00 доларів США, на умовах FOB QINGDAO.
У специфікації від 12.09.2023 № 8 Сторони погодили поставку товару на загальну суму 20 096,00 доларів США, на умовах FOB QINGDAO.
12.05.2024 Сторони уклали Додаткову угоду № 6/6 до Контракту від 20.12.2022 № MSH-1-2022, в якій погодили умови оплати товару: попередня оплата в розмірі 16 466,40 доларів США; оплата в розмірі 86 213,60 доларів США здійснюється протягом 270 днів від дати фактичного отримання товару.
16.02.2024 ТОВ «ТД «АМТ» заявлено до митного оформлення товари, отримані від компанії QINGDAO MAOSHUN INDUSTRIAL CO., LTD, Китай, за вказаним вище контрактом та подано до підрозділу Дніпровської митниці митну декларацію № 24UA110150002141U6, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари: «Тачки (візки) ручні несамохідні, виробництва торговельної марки "Vitals", призначені для легких будівельних та садово-городних робіт, з суцільним металевим каркасом та коритом з листового металу (сталь), вантажопідйомністю 180кг, тачка одноколісна: -мод.100/180 -помаранчева -640шт.; -мод.100/180 к -помаранчева -640шт».
Вартість заявлених до митного оформлення товарів визначена позивачем за ціною господарської операції.
На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товарів, зазначеної у митній декларації від 16.02.2024 № 24UA110150002141U6 ТОВ «ТД «АМТ» надано митному органу наступні документи: пакувальний лист (Packing list) від 24.01.2023 б/н; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) від 24.10.2023 № QDAMT230721-2; домашня транспортна накладна (House waybill) від 14.02.2024 № 21476999849/НОВОМОСКОВСЬК; коносамент (Bill of lading) від 08.11.2023 № BW23100405; накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) від 17.01.2024 № 2151515494; декларацiя про походження товару (Declaration of origin) від 24.10.2023 № QDAMT230721-2; електронне повідомлення для вивезення з митного складу товарів, розміщених на митному складі від 16.02.2024 б/н; банківський платіжний документ, що стосується товару від 07.08.2023 № 137; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 24.01.2024 № L70284; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка про транспортні витрати від 31.01.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Заявка від 12.09.2023 № 1/57; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Спец-я від 18.04.2023 № 3; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Спец-я від 12.09.2023 № 8; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 20.12.2022 № MSH-1-2022; договір (контракт) про перевезення від 21.10.2019 № 2110/912/2019; інші некласифіковані документи - Зображення товару 16.02.2024; інші некласифіковані документи - Лист від 14.02.2024 № QDAMT140224.
16.02.2024 митниця направила уповноваженій особі повідомлення № 1, в якому зазначено, що при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено такі розбіжності:
1. ТОВ «ТД «АМТ» до митного контролю та оформлення за ЕМД від 16.02.2024 № 24UA110150002141U6 заявлено партію товару, імпортовану на підставі контракту, який зазначений у графі 44 ЕМД під кодом 4104, від 20.12.2022 № MSH-1-2022, але який не надано до митного оформлення.
2. Відповідно до статті 58 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої статті 58 МКУ. Відповідно до специфікації від 18.04.2023 № 3 оплата здійснюється протягом 90 днів з моменту поставки товарів на суму 102 680 дол. США. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п. 2 ст. 53 МКУ). До митного оформлення не надано жодне платіжне доручення, яке б кореспондувалося з вказаною фактурною вартістю по ЕМД від 16.02.2024 № 24UA110150002141U6.
3. Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - QINGDAO, China, згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за терміном FОВ, Продавець повинен доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. Водночас, ціну товару, яка включена до вартості пакування та маркування перевірити неможливо через відсутність контракту під ЕМД.
4. Надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містять інформації стосовно вартості послуг навантаження чи включення вказаних витрат до ціни товару. Заявленими умовами поставки FOB передбачено здійснення митних формальностей у країні відправлення продавцем. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано договір перевезення вантажу морським транспортом від 21.10.2019 № 21.10.2019, розрахунок транспортних витрат від 24.01.2024 № L70284, Заявка на перевезення від 12.09.2023 №1/57, Довідка про транспортні витрати від 31.01.2024. В наданому розрахунку про надання послуг перевезення від 24.01.2024 зазначена вартість морського фрахту контейнеру з урахуванням перевантаження, але в ЕМД у розрахунку ця інформація відсутня.
Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) транспортні (перевізні) документи, з урахуванням відомостей про перевантаження оцінюваної партії товару; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) прайс-листи виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
У відповідь на повідомлення листом від 19.02.2024 № 001-19/02 позивачем додатково надіслано наступні документи: Контракт від 20.12.2022 № MSH-1-2022, платіжна інструкція в іноземній валюті від 07.08.2023 № 137, прайс-лист та комерційна пропозиція виробника товарів від 05.04.2023 б/н, виписка з банківського рахунку декларанта за серпень 2023 року.
Також, листом від 20.02.2024 № 001-20/02 (у відповідь на повідомлення від 19.02.2024 № 2) додатково надіслано договір перевезення № 2110/912/2019 з додатковою угодою від 01.03.2022 № 7.
20.02.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110150/2024/000007/2, згідно з графою 30 якого митним органом визначено митну вартість товару в розмірі 36 139,80 USD.
У рішенні також зазначено, що відповідно до ст. 53 МКУ документами, що підтверджують заявлений рівень вартості, є у т.ч. копія митної декларації країни відправлення. Крім того, будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР №52 2008 року. Твердження декларанта щодо відсутності експортної декларації - не відповідає положенням вищевказаних міжнародних нормативно-правових актів та свідчить про небажання її надавати митному органу для здійснення контролю правильності заявленої декларантом митної вартості та її складових, перевірки ціни товару, ваги, кількості, найменування, та інших відомостей, що заявлялась митним органам Китаю при вивезенні.
З урахуванням наведеного, митна вартість товарів скоригована митницею за другорядним (резервним) методом визначення митної вартості, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товару, випущеного у вільний обіг за ЕМД від 16.02.2024 № 24UA110150002141U6 на рівні 2,01 дол/кг.
У оформленні митної декларації від 16.02.2024 № 24UA110150002141U6 відмовлено та складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.02.2024 № UA110150/2024/000042.
Декларантом подано нову митну декларацію від 20.02.2024 № 24UA110150002270U8, сплачено вартість донарахованих митних платежів відповідно до спірного рішення про коригування митної вартості товарів, товар випущено у вільний обіг.
Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» звернулось до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відносини, пов'язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України).
За правилами ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Частиною 1 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За положеннями ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
При цьому, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування (частина 2 статті 55 Митного кодексу України).
За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 256 Митного кодексу України, відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 12 ст. 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст. VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.
При цьому митний орган перевіряє правильність визначення саме числового значення і складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, достовірність та точність заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вищезазначених нормах.
Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
З огляду на наведені норми, суд також зазначає, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору, а обов'язок доведення митної вартості товару покладається саме на декларанта.
При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2022 у справі № 1.380.2019.005307.
Необхідно зауважити, що Законом України від 05.10.2006 № 227-V "Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" Верховна Рада України постановила: Приєднатися до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 року в м. Брюсселі, в тому числі Додатку I та Додатку II до нього, прийнявши Спеціальні додатки (додаток III до Протоколу).
Відповідно до Стандартного правила 8 Розділу 1 Спеціального додатку А "Додатку III до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Спеціальні додатки)" у випадках, коли митна служба вимагає документи в зв'язку з представленням їй товарів, інформація, що міститься у цих документах, обмежується лише даними, необхідними для ідентифікації товарів та транспортного засобу.
Рекомендації Європейської економічної комісії ООН № 18 "Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі" 26-29 березня 2001 року вимагають, щоб документарні вимоги були зведені до мінімуму.
Відповідно до Стандартного правила 3.16. Розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) від 18.05.1973: "На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства".
Отже, митний орган може додатково вимагати лише ті документи, які можуть усунути обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару.
Вирішуючи даний спір, суд зазначає, що відповідно до встановлених обставин справи підставою для витребування митним органом додаткових документів стало встановлення в ході перевірки поданих декларантом документів розбіжностей. В свою чергу, наведені обставини, на думку митниці, викликали обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості.
Надаючи оцінку доводам митниці щодо наявності таких розбіжностей, суд звертає увагу на наступне.
Так, щодо посилання митниці на відсутність Контракту від 20.12.2022 № MSH-1-2022 слід зазначити, що у переліку документів графи 44 ЕМД від 16.02.2024 № 24UA110150002141U6 вказано даний документ.
Відповідно до пояснень, викладених позивачем у листі від 19.02.2024 № 001-19/02, Контракт від 20.12.2022 № MSH-1-2022 надавався митному органу раніше і є у розпорядженні митниці.
Можливість внесення до графи 44 митної декларації відомостей про документ, який надавався митному органу в попередніх випадках митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації передбачена відповідно до Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2022 № 296), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684.
При цьому, суд звертає увагу, що до листа від 19.02.2024 № 001-19/02 також додано Контракт від 20.12.2022 № MSH-1-2022.
У зв'язку з чим, суд доходить до висновку про те, що Контракт від 20.12.2022 № MSH-1-2022 був у розпорядженні Митниці, а тому відповідні посилання митного органу є безпідставними.
Стосовно посилання митниці на те, що до митного оформлення не надано жодного платіжного доручення, яке б кореспондувалося з вказаною фактурною вартістю по ЕМД від 16.02.2024 № 24UA110150002141U6, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 5.2. Контракту від 20.12.2022 № MSH-1-2022, умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях (Додатках) до контракту. За домовленістю сторін умови оплати, зазначені у Специфікаціях, можуть бути змінені шляхом укладання додаткової угоди.
Специфікацією від 18.04.2023 № 3 визначено вартість товарів на загальну суму 102 680,00 дол. США; попередня оплата в розмірі 16 466,40 дол. США. Оплата в розмірі 86 213,60 дол. США здійснюється протягом 90 днів від дати фактичного отримання товару (пункт 6).
Специфікацією від 18.09.2023 № 8 визначено вартість товарів на загальну суму 20 096,00 дол. США; оплата в розмірі 20 096 дол. США здійснюється протягом 90 днів від дати фактичного отримання товару (пункт 6).
До митного оформлення позивачем надана платіжна інструкція в іноземній валюті від 07.08.2024 № 137 на суму 127 713,40 дол. США, графа 70 «Призначення платежу» якої містить інформацію про те, що здійснено оплату в сумі 111 247,00 дол. США та попередню оплату в сумі 16 466,40 дол. США відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 20.12.2022 № MSH-1-2022 та специфікацій від 04.01.2023 № 1, від 01.02.2023 № 2 та від 18.04.2023 № 3.
З наведеного вбачається, що сума попередньої оплати 16 466,40 дол. США повною мірою кореспондується у платіжній інструкції в іноземній валюті від 07.08.2024 № 137 та Специфікації від 18.04.2023 № 3, а тому відповідні посилання митного органу є безпідставними.
Щодо підтвердження платіжними документами факту оплати фактурної вартості товару, слід зазначити, що відповідно до умов, визначених Специфікацією від 18.04.2023 № 3 та Специфікацією від 18.09.2023 № 8, термін оплати решти вартості товару на дату митного оформлення не сплинув.
Необхідно звернути увагу на те, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 22.10.2020 у справі № 320/2455/19, квитанція або платіжне доручення (платіжні документи) свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв'язку між відомостями із квитанції/платіжного доручення та митною вартістю товару не існує.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у зазначених документах відсутні розбіжності, позаяк вони кореспондуються між собою та ідентифікуються із задекларованими товарами, відповідно митниця мала можливість перевірити числові показники вартості товару та факт здійснення часткової оплати за товар, тому розглядувані твердження є безпідставними.
Щодо твердження митниці про неможливість перевірки ціни товару, яка включена до вартості пакування та маркування, суд зазначає, відповідно до п. 4.2. Контракту від 20.12.2022 № MSH-1-2022 у ціну товару включено вартість упаковки і маркування.
Згідно з ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, серед іншого: вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
Тобто відповідно до положень п. 2 ч. 10 ст. 58 МК України вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, підлягає окремому документальному підтвердженню як складова митної вартості, лише у разі, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Враховуючи вищевикладене, є безпідставним посиланням відповідача про необхідність виділення вартості пакування, для перевірки складової митної вартості, оскільки ці витрати вже входять в заявлену ціну товару.
Щодо твердження про відсутність у комерційних документах інформації стосовно вартості послуг навантаження та включення вказаних витрат до ціни товару, суд зазначає, що відповідно до пункту 3.1.1. Контракту від 20.12.2022 № MSH-1-2022 у разі використання правил Інкотермс FOB (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов'язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, часу прибуття судна. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.
Відтак, умовами зовнішньоекономічного контракту прямо визначено, що вартість доставки товару в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна включені до фактурної вартості товару, а тому вони не потребують окремого виділення у окремому комерційному документі або окремою статтею витрат у наданих комерційних документах.
Щодо здійснення митних формальностей у країні відправлення продавцем, суд зауважує, що здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов'язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Однак, діючим митним законодавством не передбачено зобов'язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту.
Окрім того, відповідно до частини 2 статті 53 МК України, експортна декларація країни відправлення не входить до переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, у зв'язку із чим не є документом, необхідним для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів.
Верховний Суд у постанові від 19.03.2019 у справі № 810/4116/17 висловив правову позицію про те, що ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.
За таких обставин, зауваження митниці про обов'язковість надання копії митної декларації країни відправлення для підтвердження заявленої митної вартості протирічить положенням Митного кодексу України та висновкам Верховного Суду.
Стосовно доводів відповідача про те, що в розрахунку про надання послуг перевезення 24.01.2024 зазначена вартість морського фрахту контейнеру з урахуванням перевантаження, що на думку митниці свідчить про наявність транспортного документа, який не наданий до митного оформлення, суд зазначає таке.
Перевезення товарної партії здійснювалось відповідно до укладеного договору перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) від 21.10.2019 № 2110/912/2019, згідно якого перевізником виступала компанія Global Container Lines Latvija SIA.
Сторони даного договору передбачили, що у випадку перевантаження (перевалки) контейнера (контейнерів) на інше судно в проміжному порту, вартість даного перевантаження включається в загальну вартість морського перевезення (фрахту), що зазначена в рахунку (інвойсі) та акті виконаних робіт. (п. 4.3. Договору).
Отже, вартість перевантаження не вважається додатковими витратами для декларанта і не підлягає окремому виділенню таких сум із загальної вартості транспортування.
Загальна вартість транспортування зазначена в Заявці на перевезення від 12.09.2023 № 1/57, інвойсі на оплату від 24.01.2024 № L70284, довідці про вартість транспортних витрат від 31.01.2024, в яких визначено, що вартість перевантаження включена у загальну вартість перевезення товару.
Таким чином, оскільки умовами договору перевезення прямо передбачено включення витрат на перевантаження товару в загальну вартість транспортних витрат, то вони не потребують виділення їх окремою позицією в зазначених комерційних документах або їх відображення в окремому комерційному або транспортному документі. Тобто позиція митного органу щодо наявності окремого транспортного документу внаслідок перевантаження товарів є помилковою.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Приписами статті 60 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Суд звертає увагу, що, приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем не надано будь-яких пояснень щодо зроблених коригувань та обсягів партії подібних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості товарів із застосуванням другорядного методу.
Такий підхід прямо суперечить положенням ст. 60 Митного кодексу України.
Суд також зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товарів і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товарів за першим методом визначення його митної вартості.
Зазначене відповідає усталеній практиці Верховного Суду (зокрема, постанова від 02.03.2021 у справі № 380/842/20, від 23.02.2021 у справі № 805/5039/16-а, від 24.12.2020 у справі № 808/1676/16 тощо).
Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем для оформлення товарів за першим методом надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження митної вартості товарів за ціною договору, а митним органом безпідставно витребувано у позивача додаткові документи та необґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів.
Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин та досліджених письмових доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 20.02.2024 № UA110150/2024/000007/2.
3. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, прим. 23; код ЄДРПОУ 42822115) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22; код ЄДРПОУ 43971371).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення складено та підписано 31.03.2025.
Суддя Ю.П. Бойченко