31 березня 2025 року Справа № 280/2273/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Гоголя, 34, ЄДРПОУ 13967927), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
27 березня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами системи “Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач 2) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, відповідно до якої позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 31 січня 2025 року № 083850024418 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до частини 2 статті 26 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 07 листопада 2024 року із зарахуванням до загального стажу роботи періодів роботи з 29 червня 1982 року по 25 квітня 1983 року, з 08 липня 1985 року по 22 вересня 1986 року згідно з трудовою книжкою серія НОМЕР_3 та періоду проходження військової служби з 04 травня 1983 року по 10 червня 1985 року згідно з військовим квитком серія НОМЕР_4 ;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати, а саме судовий збір за подачу адміністративного позову в розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позивачем у позовній заяві зазначено відповідачів Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Проте, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути судові витрати з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, яке не є учасником справи.
Також, згідно частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Доказів звільнення позивача від сплати судового збору до позовної заяви не додано.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначається Законом України “Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України “Про судовий збір» платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Положеннями частини 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються, зокрема, у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено на 2025 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в місячному розмірі з 01 січня 2025 року - 3 028,00 грн.
Тобто, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову з однією вимогою немайнового характеру становить 1 211,20 грн.
Водночас, згідно частиною 3 статті 4 Закону України “Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України “Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Суд зазначає, що при тлумаченні поняття “вимога» має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб'єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Відтак, навіть за умови пред'явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача має обраховуватися окремо.
Подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 18 вересня 2023 року у справі № 758/5118/21.
Отже, враховуючи предмет, підстави позову, суть заявлених вимог, а також суб'єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів) за даним позовом, суд зазначає, що позивачем заявлено дві основні позовні вимоги немайнового характеру (до двох окремих суб'єктів владних повноважень).
З огляду на викладене, належна до сплати сума судового збору за подання даного позову становить 1211,20*0,8*2 =1937,92 грн.
При цьому, позивачем до матеріалів справи надано квитанцію з кодом № 0.0.4218910599.1 від 27 лютого 2025 року на суму 1211,20 грн., яка відповідно до виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету рахується за справою №280/1468/25.
Отже, квитанція з кодом № 0.0.4218910599.1 від 27 лютого 2025 року на суму 1211,20 грн. не є належним доказом часткової сплати судового збору за подання даної позовної заяви, а тому позивачу необхідно надати докази сплати судового збору в сумі 1937,92 грн.
Також, згідно з частиною 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частини 7 статті 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
У позовній заяві позивач просить суд скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 31 січня 2025 року № 083850024418 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Проте, матеріали справи не містять копії рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 31 січня 2025 року № 083850024418 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Також, позовна заява не містить клопотання про його витребування.
Суд звертає увагу позивача на те, що матеріали справи містять копію рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 28 січня 2025 року № 083850024418 про відмову у призначенні пенсії на зміну рішення про призначення від 15 січня 2025 року.
Наведені обставини свідчать про невідповідність поданої позовної заяви вимогам, встановленим статті 161 КАС України, та перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід залишити без руху.
Згідно частини третьої статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду: доказів сплати судного збору на суму 1937,92 грн., копії рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 31 січня 2025 року № 083850024418 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 (клопотання про його витребування), уточненої позовної заяви з узгодженими позовними вимогами відповідно до учасників справи.
Зазначені документи надіслати до суду супровідним листом з посиланням на номер справи.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала виготовлена та підписана 31 березня 2025 року.
Суддя Д.В. Татаринов