Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у забезпеченні позову
31 березня 2025 року Справа №200/1722/25
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Черникової А.О. розглянувши в письмовому порядку заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду звернулась з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області (далі-відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області № 23 від 15 лютого 2025 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвокатки ОСОБА_1 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4740 від 27.12.2023, яке видане Радою адвокатів Донецької області на підставі рішення №12 від 28.09.2016.
28 березня 2025 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом зупинення розгляду дисциплінарної справи в Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області відносно позивача, яке призначено (відкладено) на 12 годину 00 хвилин 12 квітня 2025 року, до завершення розгляду даної справи судом та набранням рішенням суду законної сили. В обґрунтування зазначає, що не вжиття судом заходів забезпечення позову, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди її правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення адміністративного позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч.1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 154 КАС України, суд дійшов висновку про розгляд клопотання про забезпечення позову без повідомлення учасників справи
Підстави забезпечення позову передбачені ч. 2 ст. 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
За умовами ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:
- зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
- забороною відповідачу вчиняти певні дії;
- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд вважає вказані мотиви вжиття заходів забезпечення позову необґрунтованими та такими, що не свідчать про можливість настання негативних наслідків для заявника та ймовірність виникнення складнощів під час виконання рішення суду.
Таким чином, у разі забезпечення цього позову шляхом вжиття заходів забезпечення позову що полягає у зупиненні дії рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 15 лютого 2025 року №23 яким порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 , а також забороні Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Донецької області здійснювати дисциплінарне провадження відносно адвоката - завершення розгляду даної справи судом та набранням рішенням суду законної сили, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин та не відповідає інституту забезпечення позову в адміністративному процесі.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
У свою чергу, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Метою забезпечення позову є невідкладне реагування суду задля запобіганню можливого порушення прав позивача та можливості виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.
Рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року (справа №826/16509/18) та від 26 грудня 2019 року (справа №640/13245/19).
У матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
За таких обставин суд доходить висновку, що вимоги, заявлені позивачем у цьому клопотанні, не узгоджуються з цілями, на які направлено вжиття заходів забезпечення позову, а отже доводи позивача в обґрунтування клопотання про забезпечення позову на думку суду є припущенням того, що права та інтереси позивача можуть бути порушені.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Керуючись статтями 117, 150, 151, 154, 248, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо вжиття заходів забезпечення позову, - відмовити.
2. Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
3. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
4.Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.О.Черникова