27 березня 2025 рокуСправа №160/1711/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 03 жовтня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 03 жовтня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно, з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно та за період з 01 січня 2024 року по 31 жовтня 2024 року включно;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно та за період з 01 січня 2024 року по 31 жовтня 2024 року включно, як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу в сумі 4003,48 грн щомісячно, в сумі 272236,64 грн.;
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 , одноразових видів грошового забезпечення, а саме: грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2022 роки, 2024 рік без урахування при їх обчисленні індексації грошового забезпечення;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 одноразові види грошового забезпечення, а саме: грошову допомогу для оздоровлення за 2016-2022 роки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань 2016-2022 роки, 2024 рік з включенням до грошового забезпечення, з якого проводиться розрахунок, індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 03 жовтня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно, за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно, за період з 01 січня 2024 року по 31 жовтня 2024 року включно за весь час затримки виплати, а саме за період з 03 жовтня 2016 року по дату фактичної виплати індексації грошового забезпечення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при звільненні з військової служби їй не було нараховано і виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 03.10.2016 по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця- січень 2008, нараховано і виплачено у період з 01.03.2018 по 30.10.2024 індексації грошового забезпечення як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу, із урахуванням абзаців 4, 5, 6, пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 . Як наслідок, розрахунок одноразових видів грошового забезпечення: грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2022 роки, 2024 рік, проведено виходячи з розміру щомісячного грошового забезпечення, до якого не включено суму індексації грошового забезпечення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 року у справі №160/1711/25 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
За ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
29.01.2025 через систему «Електронний суд» від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідач не визнає позовних вимог з наступних підстав.
Військова частина НОМЕР_1 не мала належної компетенції, механізму та фінансування для виплати індексації грошового забезпечення у період з січня 2016 року по березень 2018 року.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 Бюджетного Кодексу України керівники бюджетних установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого для бюджетних установ у кошторисах. Цей припис Закону є імперативним, він не надає Відповідачу право обирати інші варіанти поведінки у спірних правовідносинах.
Таким чином, проведення індексації перебуває у прямій залежності від фінансових ресурсів відповідних бюджетів та не може виходити за їх межі.
В січні 2016 році відбулося збільшення грошового забезпечення військовослужбовців. В зв'язку з цим, на виконання вимог телеграми Міністра оборони від 31.12.2015 № 248/3/9/1/1150 щодо збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, Департаментом фінансів Міністерства оборони були доведені до військових частин (установ, організацій) роз'яснення від 04.01.2016 № 248/3/9/1/2 згідно яких, у зв'язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (із змінами), згідно яких індексацію грошового забезпечення військовослужбовців слід не нараховувати до окремого роз'яснення.
У зв'язку з відсутністю механізму нарахування індексації грошового забезпечення та не закладення до бюджету коштів для виплати індексації в період з 2016 року по грудень 2018 року, індексація грошового забезпечення не здійснювалась.
Постановою № 1013 Урядом фактично визначено підвищення з грудня 2015 року грошових доходів населення задіяного в бюджетній сфері з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом (сума підвищення доходу повинна перевищити суму індексації за грудень 2015 року), з тією метою, щоб з січня 2016 року розпочати знову обчислювати індекс споживчих цін для проведення індексації.
Крім того, Постановою № 1013 запроваджено єдині підходи при проведенні індексації грошових доходів населення у разі їх підвищення починаючи з грудня 2015 року, зокрема: підвищення грошових доходів населення задіяного в бюджетній сфері з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом за грудень 2015 року; для проведення подальшої індексації доходів обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку № 1078.
Відповідно до рішення Міністра оборони, доведеного телеграмою від 31.12.2015 №248/3/1/1150 в грудні 2015 року військовослужбовцям Збройних Сил здійснено підвищення рівня доходів військовослужбовців за рахунок збільшення розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема премії (у відсотковому та абсолютному значенні) та щомісячної додаткової винагороди (в абсолютному значенні, тому числі і з врахуванням премії) для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям в січні 2016 року за грудень 2015 року (до цього, протягом 2015 року військовослужбовці військової служби за контрактом, в тому числі і позивач, отримували премію в розмірі 90 %).
В подальшому, наказом Міністерства оборони № 44 від 27.01.2016 «Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році» зі змінами, внесеними наказом Міністерства оборони № 60 від 08.02.2016 «Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 27.01.2016 № 44» врегульовано розмір грошового забезпечення військовослужбовців на 2016 рік. Згідно з рішенням Міністра оборони від 15.02.2017 №1223/з/12 виплата грошового забезпечення військовослужбовцям у 2017 році здійснювалась на рівні 2016 року.
Відповідно до рішення Міністра оборони, доведеного телеграмою від 29.01.2018 № 248/3/9/172, розмір місячного грошового забезпечення у 2018 році залишився на тому ж рівні (до 01 березня 2018 року - набрання чинності Постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» - чергового підвищення грошового забезпечення).
Таким чином, відповідно до наведеного та згідно вимог Постанови № 1013 і Порядку № 1078 грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів населення (грошового забезпечення військовослужбовців) випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції. Відповідно, для проведення подальшої індексації доходів, обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 відповідно до Порядку № 1078.
Щодо нарахування та сплати індексації за період з 01 січня 2024 року по 31 жовтня 2024 року включно, як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу в сумі 4003,48 грн., відповідач зазначає, що відповідно до окремого доручення Міністра оборони України № 2683/з від 01.02.2023 відбулось суттєве підвищення розміру основного грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ з 01.01.2023, а саме розмір щомісячної премії для військовослужбовця встановлений на рівні від 140% до 348,5% в залежності від тарифного розряду.
Відповідно до довідки № 3115 від 19.12.2024 про розмір грошового забезпечення позивача, у грудні 2022 року розмір щомісячної премії позивача становив 6510 грн., а з січня 2023 року розмір премії позивача становив 18135 грн. Таким чином, з 1 січня 2023 року відбулось досить суттєве підвищення розміру грошового забезпечення (окладу) військовослужбовців, у тому числі позивача.
Для індексації заробітної плати необхідно визначити два показники: базовий місяць та коефіцієнт індексації. Базовий місяць - це місяць останнього підвищення окладів. Коефіцієнт індексації обчислюється на базі щомісячних індексів інфляції. Розрахунок ведеться зростаючим підсумком шляхом перемноження індексів інфляції (поділених на 100), починаючи з місяця, наступного за базовим - до перевищення порогу індексації. Виходячи з того, що останнє підвищення окладів (грошового забезпечення) військовослужбовців, відбулось з 01.01.2023, підстави для виплати позивачу фісованої індексації-різниці, відсутні.
04.02.2025 від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив.
Позивач звертає увагу на те, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Твердження Відповідача, що в січні 2016 року відбулося збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, є таким, що не відповідає законодавству.
Так, з 01.12.2015 положення Порядку № 1078 діють із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013).
На виконання пункту 3 Постанови №1013 працівникам інших галузей бюджетної сфери були підвищені оклади, однак військовослужбовцям оклади в грудні 2015 року не підвищувалися, а тому січень 2016 року не став для останніх місяцем підвищення тарифних ставок (окладів) для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними Постановою № 1013). На січень 2016 року розмір посадових окладів військовослужбовців визначений постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 1294). Вказана постанова була чинна з 01.01.2008 року до 01.03.2018. Постанова № 1294 діяла до дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), а саме до 01 березня 2018 року. Постановою №704 встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців.
Позивач вважає, що позиція відповідача, щодо відсутності підстав для виплати індексації-різниці, суперечить п. 5 Порядку №1078.
З 01.03.2018 місяцем, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення є березень 2018 року, оскільки зміна розміру тарифної ставки (посадового окладу) військовослужбовців відбулася 01.03.2018 на підставі Постанови №704. Визначення базового місяця починаючи з 01.12.2015 (з урахуванням змін до Порядку №1078, внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013) залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу) та нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця. Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 26.01.2022 у справі №400/1118/21, від 23.08.2022 у справі № 420/11641/21.
Таким чином, відповідач безпідставно зазначає, що підвищення окладів (грошового забезпечення) військовослужбовців відбулось з 01.01.2023, враховуючи при цьому підвищення премії військовослужбовцям.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини польова пошта НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 03.10.2016 № 295 солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 , призначена наказом командира Військової частини польова пошта НОМЕР_3 (по особовому складу) від 03 жовтня 2016 року № 115-РС на посаду механіка-телефоніста радіостанції Р161-А2М1радіозводу центру зв'язку тилового пункту управління польового вузла зв'язку військової частини польова пошта НОМЕР_3 , ВОС-474256А, з 03 жовтня 2016 року зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення, та вважається такою, що з 03 жовтня 2016 року справу та посаду прийняла і приступила до виконання службових обов'язків за посадою.
Умовне найменування військової частини - польова пошта НОМЕР_3 змінено на НОМЕР_1 , що підтверджується копією витягу з наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 01.07.2017 №176.
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.08.2023 № 227 ОСОБА_1 призначена на посаду старшого помічника начальника відділення штабу.
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.04.2024 №125, майору ОСОБА_1 , старшому помічнику начальника відділення персоналу штабу, термін дії поточного контракту, з дати його закінчення, продовжено понад встановлені строки на період дії воєнного стану: з 19.04.2024.
Представник позивача звернувся 18.12.2024 до Військової частини НОМЕР_1 із адвокатським запитом на надання довідки про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження нею військової служби у Збройних Силах України, а саме з 03.10.2016 по теперішній час (в щомісячному розрізі) із зазначенням базового місяця для розрахунку індексації; довідки про грошове забезпечення, нараховане та виплачене ОСОБА_1 за період проходження нею військової служби у Збройних Силах України, а саме з 03.10.2016 по теперішній час (в щомісячному розрізі), із зазначенням структури (окладу, доплат, надбавок, премій, матеріальних виплат, допомоги для оздоровлення тощо) та розмірів кожної складової.
Відповідач надав довідку від 19.12.2024 № 3115 з інформацією про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) за період з 03.10.2016 по 31.10.2024.
З наданої довідки вбачається, що відповідачем не нараховувалась і не виплачувалась індексація грошового забезпечення в період з жовтня 2016 по листопад 2018;
у грудні 2018 року нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення 71,08 грн.;
у січні 2019 року індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась, у лютому 2019 року нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення 205,55 грн., у березні - травні 2019 року 134,47 грн. на місяць, у червні- серпні 2019 року 206,72 грн. на місяць, у вересні 2019 року індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась, у жовтні - листопаді 2019 року 206,72 грн. на місяць, у грудні 2019 року 216,51 грн.;
у січні-червні 2020 року 216,51 грн. на місяць, у липні-листопаді 2020 року 226,29 грн. на місяць, у грудні 2020 року - 233,81 грн.;
у січні - березні 2021 року 331,42 грн. на місяць, у квітні - червні 2021 року 415,41 грн. на місяць, у липні - листопаді 2021 року 540,03 грн. на місяць; у грудні 2021 року 563,19 грн.;
у січні 2022 року 563,19 грн., у лютому-квітні 2022 року 672,35 грн. на місяць, у травні 2022 року 913,01 грн., у червні 2022 року 1017,21 грн., у липні 2022 року 1066,00 грн., у серпні-жовтні 2022 року - 1281,80 грн. на місяць, у листопаді 2022 року 1424,80 грн.; у грудні 2022 року 1 470,83 грн.;
у січні-грудні 2023 року індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась;
у січні-липні 2024 року індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась, у серпні-жовтні 2024 року нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення 130,20 грн на місяць.
Позивач звернулася до Військової частини НОМЕР_1 із листом, в якому просила перерахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з жовтня 2016 року по лютий 2018 року в загальній сумі 60866,07 грн., із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міінстрів України від 15.01.20204 №44;
нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення (індексацію-різницю) за період з березня 2018 року по грудень 2022 року та з січня 2024 року по жовтень 2024 року в загальній сумі 273372,64 грн., із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міінстрів України від 15.01.20204 №44;
у відповідності до Закону України «Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у звьязку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з жовтня 2016 року по грудень 2022 року та з січня 2024 року по жовтень 2024 року, за весь час затримки виплати, а саме за період з жовтня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення;
здійснити перерахунок та виплатити грошову допомогу для оздоровлення за 2016-2022 роки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2018,2020-2022 роки, 2024 рік, з включенням до грошового забезпечення, з якого проводиться розрахунок індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
У відповідь листом №9957 від 26.12.2024 Військова частина НОМЕР_1 повідомила, що оскільки військова частина є бюджетною організацією, матеріальні цінності якої перебувають у державній власності, джерелом коштів для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та проведення індексації грошових доходів є Державний бюджет України, яким з 2015 року по лютий 2018 року не закладено асигнувань на індексацію грошового забезпечення. Грошове забезпечення, в тому числі індексація, виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі війської частини на грошове забезпечення військовослужбовців.
З березня 2018 року індексація нарахровувалась з урахуванням базового місяця - березень 2018 року.
Відповідно до статей 4, 6 Закону України «Про індексацію грошовиї доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Відповідно до вищезазначеного, індексація в 2024 році проводилась, нараховувалась з урахуванням базового місяця - січень 2024 року.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у звьязку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Індексація грошового забезпечення за вищезазначений період виплачена вчасно.
На звернення позивача повідомити яка саме індексація проводилась їй у період з 01.03.2018 по 31.10.2024 включено, листом №94 від 17.01.2025, Військова частина НОМЕР_1 повідомила, що за вказаний період була проведена поточна індексація.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у нездійснені нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (поточної індексації) за період з 03.10.2016 по 28.02.2018 року, у нездійснені нарахування та виплати у період з 01.03.2018 по 30.10.2024 індексації грошового забезпечення як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу, із урахуванням абзаців 4, 5, 6, пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 .
Як наслідок, розрахунок одноразових видів грошового забезпечення: грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань за 2016-2022 роки, 2024 рік, проведено виходячи з розміру щомісячного грошового забезпечення, до якого не включено суму індексації грошового забезпечення.
При вирішені спору суд виходить з наступного.
Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Частиною 5 ст. 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»
Згідно ст. 1 цього Закону соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 9 Закону до складу грошового забезпечення входять:
-посадовий оклад, оклад за військовим званням;
-щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, -надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
-одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення».
За ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Частинами 1- 4 ст. 4 Закону встановлено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01.01.2016 -101 відсотка).
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Державні гарантії підвищення грошових доходів населення у зв'язку із зростанням цін встановлені ст. 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» .У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (Порядок № 1078).
Відповідно до п.1-1 Підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.(до 01.01.2016 року -101 відсоток).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
За п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 5 Порядку №1078 (в редакції від 15.12.2015, яка вступила в дію з 01.12.2015) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячно довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100%. Вказаним пунктом також встановлено, що місяцем, з якого починається нарахування індексації грошового забезпечення є місяць, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (далі-базовий місяць).
Відповідно до абз. 2 п. 5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених тарифних ставок.
Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01.01.2008. Отже січень 2008 року є місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а тому відповідно до Порядку №1078 є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
Абзацем 5 п. 1-1 Порядку №1078 встановлено, що для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації. До 01.01.2016 року поріг індексації становив 101%, з 01.01.2016 цей поріг став -103%.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком.
За п. 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Так, оскільки грошове забезпечення позивача більше прожиткового мінімуму, то індексація проводиться в межах прожиткового мінімуму.
Абзацом 5 п. 4 Порядку №1078 встановлено, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100%.
За п. 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Таким чином, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. При цьому, базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Стосовно визначення базового місяця суд зауважує також, що відповідно до п. 5 Порядку № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1цього Порядку.
У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв'язку з індексацією враховується рівень такого підвищення.
Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.
Отже, місяць підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, є базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05 лютого 2020 року в справі №825/565/17, від 23 вересня 2020 року в справі № 620/3282/18.
Верховний Суд в постанові від 23 квітня 2020 року у справі №816/1728/16 за результатом аналізу п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, також зазначив: «Таким чином, фіксована сума індексації виплачується до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення заробітної плати перевищить фіксовану суму індексації».
Отже, є таке поняття як «фіксована сума індексації», яка залишається після підвищення посадових окладів, якщо сума підвищення грошового доходу не перевищила суму індексації, що склалася у місяці підвищення посадових окладів, та виплачується до наступного підвищення посадових окладів (абз. 4 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078).
Відповідно до абз. 3 п. 10-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, в редакції, яка була чинною до грудня 2015 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.
З огляду на наведене, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення до грудня 2015 року проводилося з місяця прийняття військовослужбовця на службу.
01 грудня 2015 року вказану норму виключено, і з цього часу застосовуються загальні положення Порядку, в тому числі п. 10-2 Порядку в редакції постанови Кабінету Міністрів від 09 грудня 2015 року № 1013.
Відповідно до п. 10-2 Порядку для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Верховний Суд в постанові від 22 липня 2020 року в справі № 400/3017/19 (щодо періоду після з 01 грудня 2015 року) зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. При цьому Суд погодився, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів наказано вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
01 січня 2008 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», якою були встановлені підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені додатком №1 до цієї Постанови. Вказана постанова втратила чинність 01 березня 2018 року.
01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, а також нові схеми тарифних розрядів та тарифних коефіцієнтів. Згідно з вказаною Постановою відбулося наступне підвищення посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
За правовою позицією Верховного Суду в постановах від 20.04.2022 у справі №420/3593/20, від 23.06.2022 у справі №120/2399/21-а, місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до п. 13 указаної Постанови вона набрала чинності з 01 січня 2008 року.
Посадовий оклад позивача, який йому виплачувався за період служби, був встановлений із січня 2008 року та не змінювався. Він змінився лише в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців.
Предметом спору в цій справі є не тільки відмова відповідача у проведенні нарахування і виплати індексації в період з 03.10.2016 по 28.02.2018, а і проведення такої індексації з базовим місяцем січень 2008, що вбачається з відповіді Військової частини на лист позивача і з відзиву на позовну заяву.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню
Щодо зобов'язання відповідача нарахувати за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно та за період з 01.01.2024 по 31.10.2024 включно, як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу в сумі 4003,48 грн. щомісячно, в сумі 272236,64 грн.відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 року №1078, суд виходить з наступного.
Верховний Суд у постанові від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, за подібних у цій справі обставин надавав оцінку нормам абзаців 3, 4 , 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України підлягає врахуванню.
Згідно із викладеною позицією Верховного Суду, Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».
Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
При цьому слід зазначити, що з 01 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд приходить висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
Застосовуючи вказаний у справі №400/3826/21 підхід та ураховуючи, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, з огляду на правила пунктів 5, 102 Порядку №1078 можна прийти до висновку що березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
За такої умови відповідно до абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 слідує, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача, військовій частині належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078, позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Верховний Суд у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 06.07.2023 у справі № 560/6684/22, від 15.08.2023 у справі № 400/3784/22 та інших підкреслював, що для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно перевірити обґрунтованість нарахованих ним сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити.
Наведена позиція Верховного Суду ґрунтується на тому, що застосований судами спосіб захисту не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини та не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, оскільки суди попередніх інстанцій в ухвалених рішеннях не розрахували та не визначили конкретних сум індексації грошового забезпечення які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити позивачу, не перевірили розраховану позивачем суму індексації.
Для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, ураховуючи спосіб, застосований Верховним Судом у справі №400/3826/21, у цій справі необхідно встановити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) (визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) (визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078));
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Визначення березня 2018 року як базового місяця та виплата поточної індексації з 01.03.2018 у межах цієї справи не є спірним.
Відповідно до довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 від 19.12.2024 №3115, грошове забезпечення позивача, яке з урахуванням ст. 2 Закону №1282-XII та абзацу 5 пункту 5 Порядку № 1078 підлягає індексації, в лютому 2018 року становило 9198,00 грн. (посадовий оклад - 850,00 грн , оклад за військовим званням - 40,00 грн., надбавка за вислугу років - 222,50 грн., надбавка за особливі умови проходження служби - 556,25 грн., премія - 4080,00 грн., щомісячна додаткова грошова винагорода - 3 449,25 грн.);
в березні 2018 -9657,67 грн. (посадовий оклад - 3520,00 грн., оклад за військовим званням - 670,00 грн., надбавка за вислугу років - 1466,50 грн., надбавка за особливі умови проходження служби - 565,65 грн., премія - 3435,52 грн.)
Величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в березні 2018 року з урахуванням положень Порядку №1078 та додатків до нього, а також даних з офіційного сайту Держстату України про індекс інфляції у 2008-2018 роках (за посиланням https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm) розрахована наступним шляхом: лютий 2008 року 102,7% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно з офіційними даними Державної служби статистики України) = 1,027; березень 2008 року 103,8% = 1,038; квітень 2008 року 103,1% = 1,031; травень 2008 року 101,3% = 1,013; вересень 2008 року101,3% = 1,013; жовтень 2008 року101,7% = 1,017; листопад 2008 року101,5% = 1,015; грудень 2008 року102,1% = 1,021; січень 2009 року102,9% = 1,029; лютий 2009 року101,5% = 1,015; березень 2009 року101,4% = 1,014; травень 2009 року101,4% = 1,014; червень 2009 року101,1% = 1,011; жовтень 2009 року101,4% = 1,014; листопад 2009 року101,1% = 1,011; січень 2010 року102,7% = 1,027; лютий 2010 року101,9% = 1,019; вересень 2010 року103,5% = 1,035; грудень 2010 року101,6% = 1,016; березень 2011 року103,3% = 1,033; квітень 2011 року101,3% = 1,013; червень 2011 року101,2% = 1,012; березень 2014 року101,98% = 1,020; квітень 2014 року103,3% = 1,033; травень 2014 року103,8 = 1,038; липень 2014 року101,4% = 1,014; вересень 2014 року103,72% = 1,037; жовтень 2014 року102,4% = 1,024; листопад 2014 року101,9% = 1,019; грудень 2014 року103,0% = 1,030; січень 2015 року103,1% = 1,031; лютий 2015 року105,3 = 1,053; березень 2015 року110,8% = 1,108; квітень 2015 року114% = 1,140; травень 2015 року102,2% = 1,022; листопад 2015 року101,55% = 1,016; квітень 2016 року105,79% = 1,058; жовтень 2016 року104,0% = 1,040; січень 2017 року103,85% = 1,038; квітень 2017 року103,74% = 1,037; липень 2017 року103,13% =1,031; жовтень 2017 року103,12% = 1,031; січень 2018 року103,44% = 1,034.
Величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення розрахована наростаючим підсумком за період з лютого 2008 по січень 2018, а саме: 1,027 х 1,038 х 1,031 х 1,013 х 1,013 х 1,017 х 1,015 х 1,021 х 1,029 х 1,015 х 1,014 х 1,014 х 1,011 х 1,014 х 1,011 х 1,027 х 1,019 х 1,035 х 1,016 х 1,033 х 1,013 х 1,012 х 1,020 х 1,033 х 1,038 х 1,014 х 1,037 х 1,024 х 1,019 х 1,030 х 1,031 х 1,053 х 1,108 х 1,140 х 1,022 х 1,016 х 1,058 х 1,040 х 1,038 х 1,037 х 1,031 х 1,031 х 1,034 = 3,533 (353,3%).
Тому, величина приросту індексу споживчих цін становить 353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100% = 253,3 %.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб у березні 2018 року складав - 1762,00 грн відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік».
Таким чином, сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) становить 4463,15 грн (1762,00 грн х 253,3 % /100 = 4463,15 грн).
Визначення суми індексації, що склалася у місяці підвищення грошового доходу, у березні 2018 року становить 4463,15 грн.
Такий розмір індексації грошового забезпечення 4463,15 грн, який припадав на місяць підвищення посадових окладів військовослужбовцям, осіб рядового та начальницького складу (березень 2018 року) неодноразово досліджувався та встановлювався судами, та такий підтверджується постановою Верховного Суду від 22 червня 2023 року по справі № 520/6243/22.
Оскільки сума підвищення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року дорівнює 459,67 грн (9657,67 грн. (березень) - 9198,00 грн. (лютий)), та, відповідно, не перевищує суму індексації, яка склалася у зазначеному місяці (4463,15 грн), починаючи з березня 2018 року сума індексації-різниці з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 має виплачуватися позивачу в сумі 4003,48 грн. (4463,15 грн - 459,67 грн.) до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення зі служби.
Загальна сума ненарахованої та невиплаченої позивачу індексації як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу (індексації-різниці) становить 272236,64 грн.
(4003,48 грн * 58 місяців періоду з 01.03.2018 по 31.12.2022 = 232201,84 грн
та 4003,48 грн. * 10 місяців періоду 01.01.2024 по 31.10.2024 = 40034,80 грн.).
У ст. 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.
Нарахування та виплата позивачу індексації- різниці грошового забезпечення за період з 01.01.2024 року по 31.10.2024 року повинна була здійснюватися враховуючи місяць підвищення доходів на підставі Постанови №704 - березень 2018 року, оскільки посадовий оклад військовослужбовців з березня 2018 року по жовтень 2024 року включно не змінювався.
В порушення вимог абзаців 4, 5, 6 п. 5 Порядку № 1078 позивачу не нараховано і не виплачено індексацію-різниці у період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 включно та у період з 01.01.2024 по 31.10.2024 включно у відповідному розмірі.
Суд також враховує висновки Верховного Суду у постанові від 03.05.2023 у справі №160/10790/22, який вказав: «64. Щодо "фіксованої" суми індексації, то слід зазначити, що у період існування спірних правовідносин (з 01.03.2018 по 04.04.2019) Закон № 1282-XII і Порядок № 1078 такого поняття не містили. Вказаний термін фігурував у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте Постановою № 1013 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 у ньому, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
Між тим, з 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації - різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації - різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз п. 1, абзаців 4, 6 п. 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) свідчить про те, що нарахування й виплата індексації - різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Ураховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації - різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 п. 5 Порядку № 1078, Суд дійшов висновку, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова №704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають підстави для висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу особи відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації - різниці, а якщо так, то у якій сумі.»
З огляду на абзац 4 п. 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Такий правовий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах Верховного Суду від 22 червня 2023 року у справі №520/6243/22, від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 12 квітня 2023 року у справі №560/13302/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21, від 03 травня 2023 року у справі №160/10790/22, від 09 травня 2023 року у справі №120/2234/22-а, від 09 травня 2023 року у справі №400/12702/21, від 09 травня 2023 року у справі №560/538/22, від 09 травня 2023 року у справі №580/8769/21, від 27 липня 2023 року у справі №160/12028/22, від 03 серпня 2023 року у справі №420/23183/21, від 15 серпня 2023 року у справі №580/9339/21, від 15 серпня 2023 року у справі №400/3784/22, від 15 серпня 2023 року у справі №520/1800/22, від 17 серпня 2023 року у справі №160/4155/22, від 17 серпня 2023 року у справі №580/3967/22, від 28 вересня 2022 року у справі №400/1119/21, від 28 вересня 2022 року у справі №560/3965/21, від 09 листопада 2023 р у справі № 420/4325/23.
Стосовно способу захисту права позивача на отримання невиплачених сум індексації грошового забезпечення, суд звертає увагу на таке.
Верховний Суд у постанові від 31.05.2021 року у справі №420/7110/19 зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту повинен: а) відповідати змісту порушеного права (вимога повинна співвідноситися із обставинами порушення права чи законного інтересу); б) забезпечувати реальне поновлення прав у випадку задоволення позову (у результаті виконання рішення суду особа фактично повернеться в той стан, у якому перебувала до моменту порушення її права чи законного інтересу).
У постановах від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 21.08.2019 у справі №911/3681/17 Велика Палата Верховного Суду зазначала, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
На тлі вказаних постанов Верховний Суд в постанові від 23.03.2023 у справі №400/3826/21,постанові від 21.03.2024 у справі № 380/14057/22 зауважив, що такий спонукаючий спосіб захисту як зобов'язати відповідача нарахувати й виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення у конкретних, розрахованих ним, сумах, є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову.
Стосовно дискреційних повноважень, Верховний Суд неодноразово зазначав, що такими є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". У такому випадку дійсно суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один із правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.
Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку (до прикладу, постанови Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі №802/412/17-а, від 11 квітня 2018 року у справі №806/2208/17, від 05 квітня 2023 року у справі №320/12971/21).
Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку грошових виплат військовослужбовців.
Згідно з інформацією, що міститься у довідці № 3115, відповідач нарахував та виплатив позивачу грошову допомогу на оздоровлення у 2016 році в сумі 4675,13 грн, у 2017 році в сумі 4476,50 грн, у 2018 році в сумі 4948,28 грн, у 2019 році в сумі 12985,20 грн, у 2020 році в сумі 16032,68 грн, у 2021 році в сумі 16032,68 грн, у 2022 році в сумі 20803,65 грн.; матеріальну допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2016 році - 4675,13 грн, у 2017 році в сумі 4718,38 грн, у 2018 році в сумі 8297,70 грн, у 2019 році в сумі 1859,07 грн, у 2020 році в сумі 1060,00 грн, у 2021 році в сумі 1130,00 грн, у 2022 році в сумі 9732,15 грн, у 2024 році в сумі 33425,25 грн.
Оскільки відповідач не нараховував поточну індексацію грошового забезпечення Позивача у період з 03.10.2016 по 28.02.2018, а також не нараховував індексацію-різницю грошового забезпечення позивача з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 31.10.2024, це призвело до обрахунку грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з грошового забезпечення, індексація якого не проводилась. Даний факт підтверджується довідкою № 3115, в якій в складових грошового забезпечення відсутня відповідна індексація грошового забезпечення.
Не врахування відповідачем індексації при обрахунку грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань призвело до застосування для визначення розміру цих допомог знеціненого грошового забезпечення.
Щодо позовних вимог в частині нарахування і виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ(далі Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159(Порядок №159).
Статтею 1 Закону №2050-ІІІ визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно ст. 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: - пенсії; - соціальні виплати; - стипендії; - заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до норм статей 3,4 Закону №2050-ІІ Ісума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до ст. 6 Закону №2050-III компенсацію виплачують за рахунок власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету.
З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінетом Міністрів України прийнято Порядок №159.
Відповідно до п. 2 цього Порядку компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Як визначено в п. 3 Порядку №159 компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.
За п. 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Згідно п.5 Порядку №159 сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону №2050-III дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Суд також враховує правові висновки Верховного Суду щодо застосування норм вказаного Закону.
Так, у постановах від 15.10.2020 у справі №240/11882/19, від 29.04.2021 у справі №240/6583/20 Верховний Суд вказав, що використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Отже, положення статей 1-3 Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів (зокрема, індексації грошового забезпечення) у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Верховний Суд у постанові від 29.03.2023 у справі №120/9475/21-а дійшов висновку, що особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов'язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.
Вимоги в цій частині пред'явленого позову підлягають задоволенню.
В той же час позовні вимоги визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 не можуть бути задоволені.
Дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб. Відмінна риса даного виду юридичних фактів полягають у тому, що норми права пов'язують з ними юридичні наслідки саме в силу вольового характеру юридичних дій.
Бездіяльність - пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної та юридичної особи. Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити.
В даному випадку, відмовляючи позивачу у здійсненні нарахування і виплати індексації грошового забезпечення з 03.10.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням базового місяця січень 2008,в ідповідач вчинив активні дії.
Саме діями відповідача, а не бездіяльністю порушуються права позивача, оскільки щодо нарахування і виплати індексації грошового забезпечення і визначення базового місяця було повідомлено Військовою частиною НОМЕР_1 листом від 26.12.2024 №9957.
За приписами ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За наведених обставин, враховуючи вищенаведені норми, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 03 жовтня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Згідно частин 1 та 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судом не здійснюється розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 241-246,255, 262,295 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 03 жовтня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 03 жовтня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно, з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно та за період з 01 січня 2024 року по 31 жовтня 2024 року включно.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно та за період з 01 січня 2024 року по 31 жовтня 2024 року включно, як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу в сумі 4003,48 грн щомісячно, в сумі 272236,64 грн.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 , одноразових видів грошового забезпечення, а саме: грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2022 роки, 2024 рік без урахування при їх обчисленні індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) одноразові види грошового забезпечення, а саме: грошову допомогу для оздоровлення за 2016-2022 роки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань 2016-2022 роки, 2024 рік з включенням до грошового забезпечення, з якого проводиться розрахунок, індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 03 жовтня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно, за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно, за період з 01 січня 2024 року по 31 жовтня 2024 року включно за весь час затримки виплати, а саме за період з 03 жовтня 2016 року по дату фактичної виплати індексації грошового забезпечення.
В решті позовних вимог -відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона