про витребування доказів
м. Вінниця
31 березня 2025 р. Справа № 120/15861/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні питання про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
При розгляді справи виникла необхідність витребувати додаткові докази у справі , виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини четвертої статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно частини третьої статті 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Так, позивач, серед іншого, просить зобов'язати військову частину нарахувати та виплатити грошове забезпечення за період з 20.07.2022 р. по 03.06.2023 р.
Відтак, з метою повного і всебічного розгляду справи, слід витребувати у відповідача грошовий атестат , який наданий при звільненні та докази його отримання позивачем.
Окрім того позивачем долучено до позовної заяви клопотання про витребування інформації про нараховане та виплачене грошове забезпеченняза період з 01.02.2018 р. по 30.09.2020 р.
При цьому, як вбачається із матеріалів справи позивачу надано картку розрахунку ха 2018 р.
А отже, слід витребувати інформацію про нараховане та виплачене грошове забезпечення за період з 01.01.2019 р. по 30.09.2020 р., відповідно клопотання підлягає частковому задоволенню.
Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу учасників справи на наступне.
Згідно пунктів 6 -7 частини п'ятої статті 44 КАС України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до частини шостої статті 80 КАС України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Частинами восьмою та дев'ятою статті 80 КАС України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч.4 ст.45 КАС України ).
Зокрема, такі заходи процесуального примусу, визначені частиною першою статті 149 КАС України, а саме, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
- невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
- зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
- неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
21.01.2025 р. позивачем направлено заяву про збільшення позовних вимог, до якої долучено письмові пояснення.
Оцінюючи подану заяву, суд доходить висновку про наявність підстав для її повернення виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за пять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, за змістом процитованої норми, визначено право позивача на зміну предмету або підстав, збільшення або зменшення розміру позовних вимог. При цьому, за умови дотримання правил подачі відповідної заяви на встановленій законом стадії судового процесу.
Окрім того, законодавець надавши позивачу право подати заяву про зміну позовних вимог зазначив, що зміна може стосуватися лише або предмета або підстави позову.
Суд вказує, що предметом позову є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача. При цьому, підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.
Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Суд акцентує увагу, що позивач може змінити або підставу, або предмет позову, оскільки зміна одночасно і підстави і предмету фактично є новим позовом.
При цьому, слід зауважити, що розмір позовних вимог - це кількісна характеристика позовних вимог. Отже, у статті 47 КАС України йдеться саме про збільшення розміру позовних вимог, а не про збільшення їх кількості. Збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі.
Як видно із матеріалів справи, позивач звернувся до суду із вимогами, серед іншого про :
- визнання протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" за період з 01.03.2018 р. по 03.06.2023 р. ;
- зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" за період з 01.03.2018 р. по 03.06.2023 р.
При цьому, позовні вимоги не виражені у цифровому еквіваленті.
В свою чергу, в поданій заяві позивач, просить:
- зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" за період з 01.03.2018 р. по 03.06.2023 р. з розрахунку 3 627, 32 грн. в сумі 218 001, 93 грн.
Суд зазначає, що вимоги можуть бути збільшені за умови зазначення збільшенння попереднього цифрового еквівалента зазначеного в первісному позові.
Відтак, подана заява по свої суті не є збільшенням позовних вимог, а є зміною предмету позову. Окрім того в поданій заяві наводить додаткові підстави позову щодо суми , яку просить нарахувати та виплатити.
Таким чином, подана позивачем заява по своїй суті не є збільшенням розміру позовних вимог, а фактично є зміною предмету позову та зміною підстав (зазначення нових підстав щодо суми, яку на думку позивача має нарахувати та виплатити відповідач), що не узгоджується з положеннями статті 47 КАС України, адже є одночаною зміною і підстави і предмета позову.
За таких обставин, враховуючи, вищенаведене суд керюучись аналогієюю закону, а саме ч. 8 ст. 47 КАС України, зважаючи на невідповідність заяви про збільшення позовних вимог ст. 47 КАС України, доходить висновку про повернення заяви позивачу.
Керуючись ст.ст. 47, 248, 256 КАС України, -
Витребувати у військової частини НОМЕР_1 та зобов'язати подати суду до 11.04.2025 р.: грошовий атестат позивача, який наданий при звільненні та докази його отримання позивачем та письмові відомості про розмір грошового забезпечення позивача за лютий та березень 2018 р. із урахуванням щомісячного винагороди.
Клопотання позивача задовольнити частково.
Витребувати у військової частини НОМЕР_1 та зобов'язати подати суду до 11.04.2025 р.: інформацію про нараховане та виплачене грошове забезпечення за період з 01.01.2019 р. по 30.09.2020 р.
Попередити відповідача про те, що згідно частини першої статті 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
- невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
- зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
- неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
Заяву про збільшення позовних вимог - повернути позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна