Номер провадження: 11-сс/813/562/25
Справа № 521/2076/25 1-кс/521/633/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
27 березня 2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючий суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2025 року про повернення скарги на бездіяльність посадових осіб Малиновської окружної прокуратури м. Одеси щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР),
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Оскаржуваною ухвалою було повернуто скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Малиновської окружної прокуратури м. Одеси щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, за його заявою №169 від 05.02.2025 року.
Ухвала слідчого судді мотивована тим, що заява ОСОБА_6 про вчинення кримінальних правопорушень наразі перебуває в Одеській обласній прокуратурі, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Італійська буд. 3, що відноситься до територіальної юрисдикції Приморського районного суду м. Одеси та не підлягає розгляду в Малиновському районному суді м. Одеси.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді, заявник, подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що вона є незаконною та необґрунтованою, такою що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що звернувся до слідчого судді Малиновського райсуду м. Одеси із дотримання приписів КПК України щодо територіальної підсудності, оскільки заяву про вчинення кримінального правопорушення було подано до Малиновської окружної прокуратури м. Одеси, однак, уповноважені особи Малиновської окружної прокуратури м. Одеси проігнорували імперативні положення ст. 214 КПК України.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати прокурора Малиновської окружної прокуратури м. Одеси внести відомості до ЄРДР, передати відповідні матеріали уповноваженому органу досудового розслідування, доручити проведення досудового розслідування та надати заявнику витяг з ЄРДР.
Позиції учасників судового розгляду.
Прокурор ОСОБА_7 направив на адресу апеляційного суду заяву, в якій просив розглядати апеляційну скаргу за його відсутності, проти її задоволення заперечував (а.с. 41).
Ухвалою судді-доповідача Одеського апеляційного суду від 17 березня 2025 року доручено адміністрації Державної установи "Одеський слідчий ізолятор» здійснити організацію проведення дистанційного судового провадження за участю ОСОБА_6 (а.с.42-43).
Заявник ОСОБА_6 належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, що підтверджується особистою розпискою останнього (а.с. 45), з клопотанням про відкладання не звертався.
Судове засідання апеляційного суду у режимі відеоконференції за участю ОСОБА_6 призначене на 27 березня 2025 року, не відбулось, оскільки користувач ДУ «ОСІ» приймає участь в іншій конференції, про що повідомив у телефонному режимі працівник ДУ "ОСІ" ОСОБА_8 , що підтверджує Акт секретаря судового засідання.
Приймаючи до уваги скорчені строки розгляду апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів, та той факт, що у даному випадку апеляційним судом вжиті усі можливі заходи для забезпечення участі сторін у судовому засіданні, тому з метою дотриманням розумних строків розгляду справи, колегія суддів, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі сторін.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали судового провадження та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновків про таке.
Мотиви апеляційного суду.
Частина 1 ст. 404 КПК України встановлює, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Системний аналіз оскаржуваного судового рішення дає підстави стверджувати про те, що воно приписам вищевикладеної норми кримінального процесуального закону не відповідає з огляду на наступні обставини.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є серед іншого щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.
Належна правова процедура має застосування як під час судового розгляду, так і на стадії досудового розслідування.
Приписами ст. 3 КПК України передбачено, що слідчий суддя - суддя суду 1-ої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Це право може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (рішення ЄСПЛ у справах «Мушта проти України», заява № 8863/06, п. 37; «Kreuz v. Poland», заява № 28249/95, п. 53; «Golder v. the United Kingdom», заява № 4451/70, п. 38, «Stanev v. Bulgaria», заява № 36760/06, п.п. 229-230).
Приписами ст. 303 КПК України передбачений перелік рішень, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскарженні на досудовому провадженні.
Положення п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачають, що на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення в ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Так, як вбачається із матеріалів судової справи, які надані апеляційному суду, заявник ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Малиновського райсуду м. Одеси зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Малиновської окружної прокуратури м. Одеси, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей за його заявою №169 від 05.02.2025 року.
Водночас, як вбачається із мотивувальної частини оскаржуваної ухвали, слідчий суддя прийшов до висновку про те, що оскільки заява ОСОБА_6 перебувала на розгляді у Одеській обласній прокуратурі, яка знаходиться в межах територіальної юрисдикції Приморського районного суду м. Одеси, то його скарга на бездіяльність уповноважених осіб Малиновської окружної прокуратури м. Одеси не підсудна Малиновському районного суду м. Одеси.
Вимоги ч. 1 ст. 306 КПК України передбачають, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.ст. 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
За приписами ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 244, ч. 10 ст. 290 КПК України судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Положеннями ч. 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою ст. 7 цього Кодексу.
Виходячи із аналізу норм КПК України, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює досудове розслідування, а тому, з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, зазначене правило застосовується й до розгляду скарг, клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (зокрема ч. 1 ст. 306 КПК України).
Відтак, апеляційний суд приходить до висновку про те, що заявник ОСОБА_6 , звертаючись до слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Малиновської окружної прокуратури м. Одеси дотримався правил територіальної підсудності, у зв'язку з чим слідчому судді необхідно було розглянути його скаргу по суті викладених у ній доводів.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що слідчим суддею було допущене безпідставне обмеження особи у доступі до суду, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства та тягне за собою скасування оскаржуваної ухвали.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Приписами ч. 1 ст. 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відтак, з огляду на допущені слідчим суддею порушення, які не можуть бути усунуті апеляційним судом, оскільки доводи скарги ОСОБА_6 по суті не розглядалися, його апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала підлягає скасуванню із призначенням її нового розгляду в суді першої інстанції, іншим слідчим суддею.
Керуючись ст.ст. 24, 214, 303, 304, 370, 404, 405, 407, 409, 412, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2025 року про повернення скарги на бездіяльність посадових осіб Малиновської окружної прокуратури м. Одеси щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд скарги ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб Малиновської окружної прокуратури м. Одеси, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за його заявою №169 від 05.02.2025 року у суді першої інстанції, іншим слідчим суддею.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4