Справа № 308/19067/24
01 квітня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого - судді Логойди І.В., за участі секретаря судового засідання Янцо М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Біланинець Іван Іванович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Біланинець Іван Іванович, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позовних вимог вказує, що між сторонами 16.01.1990 укладено шлюб. На утриманні та вихованні неповнолітніх дітей не мають. З початку 2006 року позивач з відповідачем по справі разом не проживають, спільне господарство не ведуть, в шлюбних відносинах не перебувають, бажають укласти шлюб з іншою особою, бажає розірвати укладений шлюб та укласти законний шлюб з іншою особою, з якою в даний час проживає в цивільному шлюбі. На глибоке переконання, причина спільного не проживання та розірвання шлюбу є різність характерів та відношення поглядів до життя. Колишня дружина не заперечує проти розірвання шлюбу та вже змінила отримане під час укладення шлюбу прізвище на інше. В даному випадку шлюб існує формально, сторони не підтримують подружніх стосунків, спільного господарства не ведуть, разом не проживають, в кожного з них є окрема сім'я, позивачка у відповідності з вимогами законодавства України бажає створити нову сім'ю та оформити новий законний шлюб, тому примирення та збереження сім'ї є неможливим.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.12.2024 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.01.2025 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.
У судове засідання позивач та його представник не з'явились, у позовній заяві позивач просить розгляд справи здійснити без його участі. Представник позивача подав письмову заяву про підтримання позовних вимог, розгляд справи без його участі.
Відповідач у судові засідання не з'явилась, хоча про час і місце судового розгляду повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомлено, відзив на позовну заяву не подано, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
За приписами ч. ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд виходить з наступного.
Як встановлено судом, 16.01.1990 року виконкомом Гараздівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис №01, що підтверджується наявним у справі оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 12.12.2006.
Згідно з копією свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінила ім'я та прізвище на ОСОБА_5 , про що в Книзі реєстрації зміни імені 20.11.2006 зроблено відповідний актовий запис №60.
Станом на день розгляду справи шлюбні відносини між сторонами припинені, спільне господарство позивач та відповідач не ведуть.
Відповідно до ч. 1 ст.21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Зі змісту статті 55 Сімейного кодексу України вбачається, що дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Виходячи із змісту ч. 3 та ч. 4 ст.56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини чи чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 3 ст.105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного кодексу України.
У відповідності зі ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Згідно ст.112 Сімейного кодексу України при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Аналогічні приписи викладені у ст. 24 Сімейного кодексу України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим. На даний час, офіційно зареєстрований шлюб між позивачем та відповідачем має формальний характер, фактичні шлюбні відносини між сторонами не підтримуються, спільне господарство вони не ведуть, відтак суд дійшов висновку про недоцільність подальшого збереження шлюбу, а тому шлюб між сторонами слід розірвати.
Відповідно до ч. 2 ст.115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 17, 43, 49, 134, 141, 258, 265, 272, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовну заяву задовольнити.
Шлюб, укладений 16.01.1990 року виконкомом Гараздівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис №01 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_6 в дохід державного бюджету 1211, 20 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Берегівським РВ УМВС України в Закарпатській області 03 листопада 1997р., ІДН НОМЕР_4 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_5 , виданий 14.08.2020р. органом 2111, ІДН НОМЕР_6 , зареєстрована: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 01.04.2025.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В.Логойда