адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
31.03.2025 Справа № 917/217/25
Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовною заявою Публічного акціонерного товариства “Укрнафта», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Мінерал», м. Полтава
про стягнення 47 505,72 грн
без виклику представників сторін
встановив:
До Господарського суду Полтавської області звернулось Публічне акціонерне товариство “Укрнафта»з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Мінерал» про стягнення 47 505,72 грн штрафу за договором про закупівлю № 13/1680-МТР від 08.05.2024.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач не своєчасно поставив товар по договору про закупівлю № 13/1680-МТР від 08.05.2024.
Ухвалою від 05.02.2025 суд встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи, зокрема встановив відповідачу строк у 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов (а.с. 26-27).
Ухвала від 05.02.2025 вручена відповідачу 07.02.2025. Отже, кінцевий строк для подачі відзиву 24.02.2025.
У відзиві на позов (вхід. № 2164 від 17.02.2025, а.с. 43-45) відповідач визнав правомірний розмір штрафу в сумі 27 043,80 грн та частково заперечує проти позовних вимог, оскільки відповідач своєчасно поставив товар по видаткових накладних № 91/1 від 23.05.2024, № 91/2 від 27.05.2024, № 91/3 від 28.05.2024, № 91/4 від 30.05.2024, № 91/5 від 03.06.2024, № 91/6 від 03.06.2024, тому відсутні підстави для нарахування штрафу по цих поставках. Причини чому різняться дати підписання видаткової накладної представником покупця і дати прийняття товару в товаро-транспортних накладних відповідачу не відомі.
Інші заяви по суті спору від сторін не надходили. Строк для їх подання закінчився.
У цій справі суд вчинив такі процесуальні дії.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2025 (а.с. 28) цей позов переданий на розгляд судді Безрук Т.М. за номером справи № 917/217/25.
Ухвалою від 05.02.2025 (а.с. 31-32) суд відкрив провадження у справі № 917/217/25, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та встановив сторонам строки для подання заяв по суті спору.
Ухвала від 05.02.2025 була вручена позивачу та представнику позивача 06.02.2025 о 02:30, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 06.02.2025 до електронних кабінетів учасників справи у системі “Електронний суд» (а.с. 33,34).
Відповідно до п. 2 ч. 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Ухвала від 05.02.2025 надсилалась відповідачу засобами поштового зв'язку на його адресу реєстрації, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 30) та отримана 07.02.2025 відповідно до відмітки на поштовому повідомленні (а.с. 36).
Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Отже, відповідно до п. 2, 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України ухвала від 05.02.2025 доставлена учасникам справи в установленому порядку.
На офіційному сайті Судової влади України 06.02.2025 суд розмістив відповідне оголошення про розгляд цієї справи (а.с. 35).
Відповідно до частини п'ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.
Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Під час розгляду справи по суті суд дослідив усі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Між Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» (далі - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Мінерал» (далі - постачальник, відповідач) було укладено договір про закупівлю №13/1680-МТР від 08.05.2024 (далі - Договір, а.с. 7-12), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця у погоджені сторонами строки « 14320000-0 Мінеральна сировина для хімічної промисловості (Рідина для глушіння свердловин густиною 1200 кг/м3)» відповідно до коду ДК 021:2015:14320000-0 (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий Товар на умовах цього Договору.
В пункті 2.1 Договору визначено, що номенклатура, кількість, ціна, умови гарантії, а також строк, місце та умови поставки товару визначені у Специфікації до цього договору, яка підписується уповноваженими представниками сторін, що є Додатком № 1 до цього Договору, його невід'ємною частиною (далі - Специфікація).
За пунктом 4.2 Договору авансовий платіж в розмірі 100 % вартості всього товару здійснюється покупцем протягом 30 календарних днів з дати укладення цього договору.
Покупець здійснив оплату товару на рахунок постачальника у розмірі 1 353 600,00 грн за платіжною інструкцією № 23509УГ24 від 14.05.2024 (а.с. 13).
Відповідно до п. 5.2 Договору умови поставки, місце, умови та строки поставки визначаються в Специфікації до цього договору.
У Специфікації (додатку 1 до Договору; а.с. 11-13) сторони визначили перелік товару, що поставляється, його кількість, загальну вартість в сумі 1 353 600,00 грн та встановили строк поставки товару - 15 робочих днів з моменту отримання попередньої оплати.
Відповідно товар мав бути поставлений покупцеві в строк до 04.06.2024.
За п. 5.3 Договору приймання товару покупцем (у тому числі кожної частини/партії товару) підтверджується шляхом підписання уповноваженими представниками сторін відповідної(-их) видаткової(-их) накладної (-их) та акту(-ів) приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень).
Згідно з п. 5.4 Договору датою постачання товару вважається дата підписання сторонами відповідної(-их) видаткової(-их) накладної (-их) та акту(-ів) приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень).
Пунктом 7.1 Договору вказується, що при недотриманні постачальником строків поставки товару, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 5% вартості несвоєчасно поставленого товару за прострочення до 30 днів.
Позивач у позові посилається на те, що відповідач порушив строки поставки товару за такими видатковими накладними:
- видаткова накладна № 91/4 від 30.05.2024 на суму 141 000,00 грн, підписана представником покупця 07.06.2024 (а.с. 14),
- видаткова накладна № 91/5 від 03.06.2024 на суму 127 238,40 грн, підписана представником покупця 07.06.2024 (а.с. 15),
- видаткова накладна № 91/6 від 03.06.2024 на суму 141 000,00 грн, підписана представником покупця 07.06.2024 (а.с. 16),
- видаткова накладна № 91/7 від 10.06.2024 на суму 126 900,00 грн, підписана представником покупця 13.06.2024 (а.с. 17),
- видаткова накладна № 91/8 від 10.06.2024 на суму 143 820,00 грн, підписана представником покупця 13.06.2024 (а.с. 18),
- видаткова накладна № 91/9 від 13.06.2024 на суму 126 674,40 грн, підписана представником покупця 18.06.2024 (а.с. 19),
- видаткова накладна № 91/10 від 13.06.2024 на суму 143 481,60 грн, підписана представником покупця 18.06.2024 (а.с. 20).
Позивач у позові вказує, що загальна вартість товару, строк поставки якого прострочений до 30 днів, становить 950114,40 грн.
Із посиланням на п. 7.1. Договору позивач заявив до стягнення 47 505,72 грн штрафу в розмірі 5% вартості несвоєчасно поставленого товару за прострочення до 30 днів.
Позивач направив відповідачу лист претензію № 86/П-2024 від 04.12.2024 (а.с. 21-23) про сплату штрафу, передбаченого п. 7.1 Договору, в сумі 47 505,72 грн за невиконання ним умов договору щодо поставки товару.
Як вказує позивач у позовній заяві, штрафні санкції відповідач не сплатив, лист повернувся як невручений.
Із посиланням на п. 7.1 Договору позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у сумі 47 505,72 грн за прострочення поставки товару до 30 днів.
При вирішенні спору суд зазначає наступне.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір поставки та купівлю-продаж.
Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У ч. 1 ст. 662 ЦК України вказано, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
У статті 664 ЦК України вказано, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Згідно із ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
У Специфікації (Додатку 1 до Договору) (а.с. 11-13) сторони визначили перелік товару, що поставляється, його кількість, загальну вартість - 1353600,00 грн та встановили строк поставки товару - 15 робочих днів з моменту отримання попередньої оплати.
За платіжною інструкцією № 23509УГ24 від 14.05.2024 (а.с. 13) позивач здійснив попередню оплату товару на рахунок постачальника (відповідача) у розмірі 1 353 600,00 грн.
Отже, з урахуванням приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України, останнім днем поставки Товару є 04.06.2024.
Відповідач у період з 30.05.2024 по 13.06.2024 здійснив поставку товару на загальну суму 950 114,40 грн за відповідними видатковими накладними (а.с. 14-20) із відмітками покупця на видаткових накладних про дату отримання товару пізніше 04.06.2024 (з 07.06.2024 по 18.06.2024).
Відповідач у відзиві на позов заперечує проти штрафу за порушення строків поставки товару на загальну суму 409 238,40 грн за видатковою накладною № 91/4 від 30.05.2024 на суму 141 000,00 грн (а.с. 14), видатковою накладною № 91/5 від 03.06.2024 на суму 127 238,40 грн, видатковою накладною № 91/6 від 03.06.2024 на суму 141 000,00 грн (а.с. 14-16), оскільки поставка товару за цими накладними відбулась до 04.06.2024.
При цьому відповідач посилається на дати складання та підписання товарно-транспортних накладних по цим поставкам.
За ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Як встановлено в п. 5.3 Договору приймання товару покупцем (у тому числі кожної частини/партії товару) підтверджується шляхом підписання уповноваженими представниками сторін відповідної(-их) видаткової(-их) накладної (-их) та акту(-ів) приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень).
Згідно з п. 5.4. Договору датою постачання товару вважається дата підписання сторонами відповідної(-их) видаткової(-их) накладної (-их) та акту(-ів) приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень).
Умовами п. 5.7 Договору встановлено, що право власності та ризики на товар переходять від постачальника з моменту підписання сторонами відповідної(-их) видаткової(-их) накладної (-их) та акту(-ів) приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень) згідно з умовами даного договору. При цьому товарно-транспортні накладні про приймання товару не є документами, що свідчать про прийом товару.
Отже, за п. 5.3, 5.4, 5.7 Договору датою постачання товару є дата підписання сторонами відповідних видаткових накладних.
Позивач у видаткових накладних поставив наступні дати отримання товару:
- 07.06.2024 - за видатковою накладною № 91/4 від 30.05.2024 на суму 141 000,00 грн (а.с. 14),
- 07.06.2024 - за видатковою накладною № 91/5 від 03.06.2024 на суму 127 238,40 грн (а.с. 15),
- 07.06.2024 - за видатковою накладною № 91/6 від 03.06.2024 на суму 141 000,00 грн (а.с. 16),
- 13.06.2024 - за видатковою накладною № 91/7 від 10.06.2024 на суму 126 900,00 грн (а.с. 17),
- 13.06.2024 - за видатковою накладною № 91/8 від 10.06.2024 на суму 143 820,00 грн (а.с. 18),
- 18.06.2024 - за видатковою накладною № 91/9 від 13.06.2024 на суму 126 674,40 грн (а.с. 19),
- 18.06.2024 - за видатковою накладною № 91/10 від 13.06.2024 на суму 143 481,60 грн (а.с. 20).
Отже, матеріалами справи підтверджено, що відповідач прострочив поставку товару в строк до 30 днів на загальну суму 950 114,40 грн.
Відповідач заперечує проти позову з тих підстав, що датою поставки товару є дати, вказані у товарно-транспортних накладних.
Ці заперечення суд відхиляє, оскільки за умовами п. 5.7 Договору товарно-транспортні накладні про приймання товару не є документами, що свідчать про прийом товару.
Відповідач у відзиві вказує, що під час виконання взятих на себе зобов'язань по договору у постачальника виникали постійні проблеми пов'язані з затримкою в прийманні покупцем товару; представники покупця або не одразу приймали товар, або через декілька днів, не пояснюючи причин, або чекали результатів аналізів з проведення технічного контролю якості, хоча за умовами Специфікації до договору термін вхідного контролю не враховується у термін поставки.
Проте відповідач не надав жодних доказів в підтвердження вказаних обставин, зокрема, доказів порушення позивачем умов договору в частині приймання товару, не надав доказів направлення позивачу претензій щодо умисного несвоєчасного прийняття товару.
Разом з тим при укладанні Договору відповідач узгодив його умови, викладені у п. 5.3, 5.4, 5.7 Договору про те, що датою постачання товару є саме дата підписання сторонами відповідних видаткових накладних.
За частиною 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За частиною першою статті 79 ГПК України наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідач не довів належними доказами свої заперечення проти позову, тому суд їх визнає необґрунтованими.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини 1статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).
Позивач відповідно до п. 7.1 Договору правомірно заявив до стягнення з відповідача штраф у сумі 47 505,72 грн за прострочення поставки товару до 30 днів (із розрахунку 950 114,40 грн х 5% = 47505,72 грн).
Отже, суд визнає обґрунтованими та задовольняє повністю позовні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 47 505,72 грн.
Позивач у позові прохає покласти на відповідача судові витрати.
За подачу цього позову позивач сплатив 2422,40 грн судового збору за платіжною інструкцією № 3841УГ25 від 13.01.2025 (а.с. 6). Надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджене випискою від 14.01.2025 (а.с. 29).
Частиною 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позовна заява подана позивачем в електронній формі через систему «Електронний суд», то за подання вказаного позову має бути сплачено 2422,40 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі п. 2 ч. 1 ГПК вказана сума судових витрат покладається на відповідача в сумі 2422,40 грн.
Суд роз'яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Керуючись статтями 252, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Мінерал» (вул. Юліана Матвійчука, буд. 133, м. Полтава, 36014; ідентифікаційний код 22529511) на користь Публічного акціонерного товариства “Укрнафта» (провулок Несторівський, буд. 3-5, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 00135390) 47505 грн 72 коп. штрафу, 2422 грн 40 коп. відшкодування витрат з оплати судового збору.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.
Дата складення повного судового рішення: 31.03.2025.
Суддя Т. М. Безрук