адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
19.03.2025 Справа № 917/2090/24
Господарський суд Полтавської області у складі судді Дмитра Сіроша, за участю секретаря судового засідання Людмили Бойченко, розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “ЗАЛІЗНИЧАВТОМАТИКА», 61166, Харківська обл., м. Харків, пр. Науки, буд. 36, кімната 3, ЄДРПОУ 30655683
до Приватного акціонерного товариство "ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", 39802, Полтавська область, місто Горішні Плавні, вул. Будівельників, буд. 16, ЄДРПОУ 00191282
про стягнення суми основного боргу, 3 % річних, інфляційних та пені
та за зустрічний позовом
Приватного акціонерного товариство "ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", 39802, Полтавська область, місто Горішні Плавні, вул. Будівельників, буд. 16, ЄДРПОУ 00191282
до Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “ЗАЛІЗНИЧАВТОМАТИКА», 61166, Харківська обл., м. Харків, пр. Науки, буд. 36, кімната 3, ЄДРПОУ 30655683
про стягнення штрафу та збитків
за участю представників сторін:
від Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “ЗАЛІЗНИЧАВТОМАТИКА»: Яна Нагірняк
від Приватного акціонерного товариство "ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ": Світлана Кузьменко
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “ЗАЛІЗНИЧАВТОМАТИКА звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариство "ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" про стягнення 1 019 436,16 грн заборгованості за договором поставки №1456 від 14.06.2021, з яких: 892 989,23 грн - сума основного боргу, 59 580, 41 грн пеня, 51 056,22 грн - інфляційні втрати, 15 810,30 грн - 3 % річних.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки в частині своєчасного та в повному обсязі здійснення розрахунків за отриману продукцію.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09.12.2024 суд прийняв позов до розгляду та відкрив провадження у справі № 917/2090/24. Постановив розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
23.12.2024 відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “ЗАЛІЗНИЧАВТОМАТИКА штраф за прострочення поставки Товару в сумі 833 861,63 грн та збитки, спричинені нереєстрацією податкових накладних в сумі 775 382,35 грн.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.12.2024 суд прийняв до провадження зустрічний позов Приватного акціонерного товариство "ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “ЗАЛІЗНИЧАВТОМАТИКА про стягнення штрафу та збитків. Об'єднав вимоги зустрічного позову в одне провадження з первісним позовом. Перейшов до розгляду справи за правилами загального провадження. Призначив підготовче засідання у справі на 15:30 18.02.2025.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.02.2025 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 15:30 05.03.2025.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.03.2025 суд відклав розгляд справи по суті на 09:30 19.03.2025.
У судовому засіданні 19.03.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про термін виготовлення повного рішення.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.03.2025 суд призначив судове засідання щодо ухвалення рішення щодо позовної вимоги про стягнення 775 382,35 грн збитків на 14:30. 31.03.2025
У судовому засіданні 31.03.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення щодо стягнення збитки, спричинених нереєстрацією податкових накладних в сумі 775 382,35 грн.
Розглянувши матеріали первісного позову, суд
14.06.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО - ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “ЗАЛІЗНИЧАВТОМАТИКА» (далі по тексту - Позивач) та ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (далі по тексту - Відповідач) уклали Договір поставки № 1456.
Відповідно до пункту 1.1 Позивач взяв на себе зобов'язання поставити та передати у власність Відповідача, а Відповідач прийняти та оплатити продукцію на умовах визначених цим договором, а також специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього договору (копія специфікації міститься в матеріалах справи).
Відповідно до пункту 4.3 Договору розрахунок за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позивача наступним шляхом: 30 % - попередня оплата протягом 5 банківських днів після підписання договору, 70 % - протягом 10 календарних днів після розвантаження Товару в місці поставки та підписання видаткової накладної Покупцем.
Згідно з Видатковою накладною № 2, підписаною Сторонами, поставка товару відбулася 04.03.2024 на загальну суму 1 191 608, 23 грн (копія ВН, ТТН в матеріалах справи)
Позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі. Жодних претензій зі сторони Відповідача стосовно якості, об'єму або строків поставки матеріали справи не містять.
Проте Відповідач порушив умови та строки оплати, здійснивши лише попередній платіж у розмірі 298 619,00 грн.
Отже, сума заборгованості за договором поставки у Відповідача перед Позивачем складає 829 989, 23 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до пункту 5 статті 16 Цивільного кодексу України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов'язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов'язань з оплати послуги з розподілу природного газу.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі - продажу.
Згідно з вимогами частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як убачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за договором.
Відповідач, порушуючи взяті на себе зобов'язань за вказаним договором, плату за поставлену продукцію в повному обсязі не провів.
Заборгованість останнього на момент подання позову та розгляду цієї справи складає 829 989,23 грн. Зазначена обставина відповідачем не спростована.
Ураховуючи кладене, суд дійшов висновку, що в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 829 989,23 грн вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
Також Позивач просить суд стягнути з Відповідача 59 580, 41 грн пені.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Стаття 612 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (пункт 6 статті 231 Господарського кодексу України). Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно зі статтею 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (із змінами та доповненнями) розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.
Відповідно до пункту 5.3 Договору при порушенні пункту 4.3 цього договору Покупець сплачує Постачальникові неустойку у розмірі 0,5 % від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше 5 % від вартості продукції.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильними, тому позов в частині стягнення 59 580,41 грн пені.
Також Позивач заявив до стягнення з Відповідача 51 056,22 грн - інфляційних втрат, 15 810,30 грн та 3 % річних за період 15.03.2024 - 16.10.2024.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Виходячи з положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування (утримання) ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.
Здійснивши перевірку, наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 51 056,22 грн інфляційних втрат та 15 810,30 грн 3 % річних за період 15.03.2024 - 16.10.2024, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача за первісним позовом.
Розглянувши матеріали зустрічного позову, суд
14.06.2021 ПрАТ “Полтавський ГЗК» та Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “ЗАЛІЗНИЧАВТОМАТИКА» (далі - Постачальник, ТОВ “НВП “ЗАЛІЗНИЧАВТОМАТИКА») уклали Договір поставки № 1456, відповідно до якого Відповідач зобов'язався поставити продукцію за цінами та у кількості, у строки та на умовах, передбачених Договором, а так само обумовлених специфікаціями та/або рахунками, які є невід'ємною частиною Договору (пункт 1.1).
Згідно з пунктом 3.2 Договору поставка повного обсягу продукції здійснюється протягом терміну зазначеного у відповідних специфікаціях/рахунках. Дострокова поставка допускається за погодженням сторін.
Згідно з пунктом 4.3 Договору і Специфікації № 3 від 16.02.2022 оплата здійснюється наступним шляхом: 30 % попередня оплата протягом 5 банківських днів від дати рахунку, 70 % по факту постачання продукції протягом 10 календарних днів.
Термін постачання протягом 120 календарних днів після передплати.
ПрАТ “Полтавський ГЗК» платіжним дорученням № 7291 від 18.02.2022 здійснив попередню оплату в сумі 298 619,00 грн, в т. ч. ПДВ 49 769,83 грн, на підставі рахунку № 1 від 18.02.2022.
Згідно з умовами Договору та Специфікації № 3 постачання продукції мало відбутися до 18.06.2022 (період 120 календарних днів з 19.02.2022 до 18.06.2022).
Однак ТОВ “НВП “Залізничавтоматика» порушило умови та строки поставки, здійснивши поставку 04.03.2024, тобто пізніше на півтора роки від встановленого договором строку.
За змістом частин четвертої і шостої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 5.2 Договору № 1456 Сторони встановили відповідальність Постачальника за прострочку постачання продукції: “5.2. При порушенні пункту 3.2 Договору Постачальник сплачує на користь Покупця штраф в розмірі 0,5 % від суми непоставленої в строк продукції за кожен день прострочення. Сплата штрафів не звільняє від виконання зобов'язань за цим договором».
За розрахунком, здійсненим позивачем, розмір штрафу складає 833 861,63 грн за період з 19.06.2022 до 15.12.2022.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного. Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.
Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі - продажу.
Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтями 6 та 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (пункт 6 статті 231 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
За змістом статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Перевіривши розрахунок штрафу, суд встановив, що розрахунок є правильним, тому вимога про стягнення 833 861,63 грн штрафу за період з 19.06.2022 до 15.12.2022 підлягає задоволенню.
Щодо збитків за нереєстрацію податкових накладних, слід зазначити наступне.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч вимогам пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України Відповідач не зареєстрував у визначений законом строк податкові накладні за господарськими зобов'язаннями, що спричинило збитки позивачу за зустрічним позовом.
Частина податкових накладних Постачальника за Договором №1456 (Специфікація № 1 і Специфікація № 2) залишилася не зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до виникнення збитків у ПрАТ “Полтавський ГЗК на загальну суму ПДВ 775 382,35 грн.
Станом на дату звернення до суду з цим позовом та розгляду цієї справи залишилися не зареєстровано в ЄРПН наступні податкові накладні:
- № 1 від 01.07.2021 на суму 2 595 834,33 грн, в т. ч. ПДВ 432 639,06 грн;
- № 2 від 02.07.2021 на суму 519 166,87 грн, в т. ч. ПДВ 86 527,81 грн;
- № 1 від 11.01.2022 на суму 1 537 292,86 грн, в т. ч. ПДВ 256 215,48 грн.
Умовами Договору (пункт 5.7) передбачено відповідальність за порушення порядку виписки та реєстрації податкових накладних: “5.7. З метою дотримання вимог Податкового кодексу України, за порушення Постачальником порядку виписки податкової накладної чи порушення термінів її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 100 % суми ПДВ по кожній зареєстрованій з простроченням податковій накладній - при простроченні реєстрації податкової накладної в ЄРПН до 1095 днів з дати виписки такої податкової накладної;
- 250 % суми ПДВ по кожній незареєстрованій в ЄРПН податковій накладній чи податковій накладній, складеній з порушенням порядку її заповнення. Штрафні санкції не застосовуються у разі, якщо Постачальник здійснив всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної, визначені Податковим кодексом України. Водночас Постачальник зобов'язаний повідомити Покупця про здійснення зазначених дій не пізніше 5 днів з моменту здійснення та надати підтверджуючі документи».
Підписуючи цей пункт договору в розділі, який передбачає господарську відповідальність сторін, Постачальник підтвердив свої наміри здійснити всі необхідні дії щодо реєстрації податкових накладних. Постачальник зобов'язався сплатити 250 % штрафу у випадку порушення цих зобов'язань.
Виходячи із свободи договору (стаття 6 Цивільного кодексу України), яка дозволяє сторонам самостійно встановлювати умови своїх угод на основі взаємної згоди, ПрАТ “Полтавський ГЗК» та ТОВ “НВП “Залізничавтоматика» прописали в договорі відповідальність за відсутність реєстрації в ЄРПН податкових накладних.
ПрАТ “Полтавський ГЗК» свої зобов'язання з оплати продукції по Специфікаціях № 1 і № 2 виконав в повному обсязі, натомість податкові накладні Постачальника щодо цих подій на загальну суму ПДВ 775 382,35 грн в ЄРПН не зареєстровано.
Зобов'язання в частині реєстрації податкових накладних ТОВ “НВП “Залізничавтоматика» не виконано, чим порушено договірні зобов'язання та вимоги Податкового кодексу України.
ПрАТ “Полтавський ГЗК» неодноразово зверталося до Постачальника з проханням повідомити про реєстрацію податкових накладних і подальші дії щодо реєстрації податкових накладних та з претензіями про сплату Постачальником договірного штрафу за нереєстрацію податкових накладних по цьому та по іншим договорам.
У відповіді на претензії (вих. №37 від 23.04.2024) Постачальник повідомив про блокування податкових накладних податковою службою і про складні умови воєнного стану, що стало причиною неможливості зареєструвати податкові накладні. Пропонував сплатити штраф у розмірі 100 % втраченого ПДВ, але просив відстрочити відшкодування не менше ніж на 6-ть місяців. І в той же час наполягав на негайній оплаті продукції, поставленої по Договору № 1456 Специфікація №3 .
ПрАТ “Полтавський ГЗК» притримало виконання грошового зобов'язання по Специфікації № 3 у зв'язку з тим, що Постачальник уникає вирішення питання по збитках на суму 775 382,35 грн, спричинених нереєстрацією ПН.
02.05.2024 Постачальник звернувся з Претензію № 42 до ПрАТ “Полтавський ГЗК» оплатити товар за
Договором №1456 (Специфікації №3): сума основного боргу 898 989,23 грн і штрафні
санкції (3 % річних, інфляційні, неустойка) на загальну суму 126 446,93 грн.
ПрАТ “Полтавський ГЗК» вважає, що має право на зменшення/зарахування зустрічних вимог ТОВ “НВП “Залізничавтоматика» про сплату товару через понесені ПрАТ “Полтавський ГЗК» збитки, спричинені контрагентом в рамках того ж самого Договору.
Отже, Постачальником не було зареєстровано частину податкових накладних за вказаними операціями постачання в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим ПрАТ “Полтавський ГЗК» втратив право на включення 775 382,35 грн - суми податку на додану вартість до податкового кредиту, що призвело до зайвої сплати ПрАТ “Полтавський ГЗК» цієї суми до бюджету.
Вказані витрати ПрАТ “Полтавський ГЗК» вважає збитками, які виникли з вини ТОВ “НВП “Залізничавтоматика».
ТОВ “НВП “Залізничавтоматика» відповідно до пункту 201.7 ПКУ складено та відправлено на реєстрацію податкові накладні на попередню оплату (ПН №1 від 01.07.2021 на суму 2 595 834,33 грн, в т. ч. ПДВ 432 639,06 грн; ПН №2 від 02.07.2021 року на суму 519 166,87 грн, в т. ч. ПДВ 86 527,81 грн) по Специфікації № 1. Статус цих ПН станом на поточну дату - реєстрацію зупинено.
ТОВ “НВП “Залізничавтоматика» відповідно до пункту 201.7 ПКУ складено та відправлено на реєстрацію податкову накладну на фактичну поставку (ПН №1 від 11.01.2022 на суму 1 537 292,86 грн, в т. ч. ПДВ 256 215,48 грн) по Специфікації №2. Статус цієї ПН станом на поточну дату - відмовлено за рішенням комісії.
Пунктом 3.4. Договору Сторони погодили, що у відповідності до вимог статті 201 пункту 201.1 Податкового кодексу України з 01.01.2017 Постачальник зобов'язаний у видаткових і податкових накладних вказувати код товару згідно УКТ ЗЕД.
Пунктом 4.5. Договору встановлено обов'язок Постачальника за наявності попередньої оплати протягом 5 банківських днів після оплати направити Покупцеві оригінал рахунку на авансовий платіж і оформити податкову накладну згідно з чинним законодавством України.
Крім того, пунктом 5.7 Договору передбачена відповідальність за порушення порядку виписки та реєстрації податкових накладних.
Пунктом 7.6 Договору визначено статус Постачальника як платника податку на додану вартість на загальних підставах, передбачених чинним законодавством України.
У разі будь-яких змін у статусі платників податків Сторони зобов'язуються письмово повідомити одна одну про такі зміни протягом 3 робочих днів з моменту їх виникнення (пункт 7.7 Договору).
Керуючись зазначеними пунктами Договору ПрАТ “Полтавський ГЗК» вважало, що Постачальник, який має статус платника ПДВ, зареєструє податкові накладні у відповідності до вимог чинного законодавства.
Натомість Відповідач не зареєстрував податкові накладні, всупереч взятим на себе обов'язкам у Договорі, а також всупереч вимогам Податкового кодексу України.
отже, ПрАТ “Полтавський ГЗК» свої зобов'язання з оплати продукції по Специфікаціях № 1 і № 2 виконав в повному обсязі, натомість податкові накладні Постачальника на загальну суму ПДВ 775 382,35 грн в ЄРПН не зареєстровано.
Внаслідок чого Покупець не зміг скористатися правом на податковий кредит, чим йому завдано збитків на суму 775 382,35 грн.
На підставі відповідальності, передбаченої Сторонами за нереєстрацію податкових накладних, ПрАТ “Полтавський ГЗК» звернулося до відповідача з претензією (вих. № 4641/25 від 20.03.2024 з вимогою сплатити договірний штраф (пункт 5.7 Договору) в розмірі 250 % відсотків втраченого ПДВ.
У відповіді на претензію (вих. № 37 від 23.04.2024 ) ТОВ “НВП “Залізничавтоматика» пояснив, що податкові накладні сформовано і включено до податкової декларації за відповідний період, однак Постачальник повідомив про блокування податкових накладних податковою службою і про складні умови воєнного стану, що стало причиною неможливості зареєструвати податкові накладні. Пропонував сплатити штраф у розмірі 100 % втраченого ПДВ, але просив відстрочити відшкодування не менше ніж га шість місяців.
Твердження ТОВ “НВП “Залізничавтоматика» про неможливість зареєструвати ПН у зв'язку із складними умовами воєнного стану вважаємо безпідставними, оскільки обов'язок з реєстрації ПН від 01.07.2021 та 02.07.2021 виник ще задовго до оголошення воєнного стану, а щодо можливості оскарження блокування податковою ПН від 11.01.2022 у Постачальника, також було достатньо часу, як до початку воєнного стану, так і після певної стабілізації ситуації в Україні в другій половині 2022 року. Ніяких довідок ТПП про неможливість виконання цих зобов'язань Постачальник не надав.
З 1 серпня 2023 року поновлено реєстрацію податкових накладних. З того часу (більше року) дій по
розблокуванню ПН Постачальник не здійснив.
Листом (вих. 61 від 08.08.2024) Постачальник повідомив ПрАТ “Полтавський ГЗК» про свої дії щодо реєстрації вказаних податкових накладних.
У листі також наведено перелік документів, що підтверджують виконання ТОВ “НВП “Залізничавтоматика» передбачених ПКУ дій для реєстрації податкових накладних за період червень 2021 - січень 2022 року.
Отже Постачальник не здійснив всіх передбачених законодавством дій для реєстрації ПН.
Свою позицію ПрАТ “Полтавський ГЗК» виклав в листі вих. №4641/4883 від 02.10.2024.
Недостатність дій ТОВ “НВП “Залізничавтоматика» щодо реєстрації ПН підтверджується наступним:
По-перше, ТОВ “НВП “Залізничавтоматика» не скористалося своїм правом на оскарження рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкових накладних, а лише оскаржило до суду рішення контролюючого органу про відповідність критеріям ризиковості ТОВ “НВП “Залізничавтоматика». Період ризиковості з 04.02.2020 року (скрін кабінету платника податків додається).
Податковим кодексом передбачено можливість оскарження рішення комісії регіонального рівня платником податків, який склав ПН. Навіть у самій квитанції про зупинення реєстрації ПН в розділі “Результат обробки» міститься наступна інформація: “Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Відповідно до пункту 20.2 статті 20 розділу I Податкового кодексу України Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 “Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» визначено порядок дій платника податків при зупиненні реєстрації ПН.
Пунктом 4 Наказу Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 встановлено: “У разі зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі». Таке право зберігається у платника податків протягом 365 днів з моменту виникнення податкового зобов'язання.
Пунктом 9 Наказу передбачено, що за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів приймає рішення про реєстрацію ПН або відмову в реєстрації ПН, а пунктом 12 Наказу передбачено, що прийняте рішення може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
ПрАТ “Полтавський ГЗК» не наділений правом подання пояснень і документів, а тим більше правом оскарження рішення про блокування ПН. Таке право закріплено за ТОВ “НВП “Залізничавтоматика»
По-друге, у листі ТОВ “НВП “Залізничавтоматика» вказано, що Постачальником оскаржено рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській області про відповідність Підприємства критеріям ризиковості п. 8. За результатами цього оскарження рішеннями судів першої і другої інстанцій визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській області про відповідність Підприємства критеріям ризиковості та зобов'язано виключити Підприємство з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
На виконання цих рішень Головним управлінням ДПС у Харківській області ТОВ “НВП “Залізничавтоматика» виключено з реєстру ризикових.
Однак, в цих рішеннях нічого не сказано про обов'язок контролюючого органу скасувати рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН, тому є недоречним посилання на п. 19 Порядку № 1246, згідно якого податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, реєструється у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної.
Тобто рішення з таким змістом у ТОВ “НВП “Залізничавтоматика» відсутнє, оскільки не було звернення до суду з таким позовом.
Позивач за зустрічним позовом вважає, що ТОВ “НВП “Залізничавтоматика» повинно було оскаржувати і рішення про блокування ПН, а не тільки рішення про відповідність Підприємства критеріям ризиковості.
Зокрема, не зареєстровано податкові накладні за Договором №1456:
1) За умовами Специфікації №1 від 14.06.2021 Постачальник зобов'язався поставити “Систему автоматизації переїзду № 30 пост Західний» в кількості 1 комплект на суму 8 652 781,10 грн, крім того ПДВ 1 730 556,22 грн, всього з ПДВ 10 383 337,32 грн.
Термін постачання 170 календарних днів після передплати 30 %.
Умови оплати: 30 % попередня оплата протягом 5 банківських днів від дати рахунку, 70 % по факту постачання продукції протягом 10 календарних днів.
Курс НБУ зафіксовано в Специфікації станом на 09.04.2021 та становить 1 EUR = 33,226600 UAH.
Крім того, в Специфікації прописано формулу для розрахунку зміни ціни через можливі коливання курсу іноземної валюти, у зв'язку з тим, що імпортна складова продукції становить 90 %.
ПрАТ “Полтавський ГЗК» на підставі попереднього рахунку № 20 від 23.06.2021 здійснив попередню оплату за товар в розмірі 30 % на загальну суму 3 115 001,20 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями:
- № 30762 від 01.07.2021 на суму 2 595 834,33 грн, в т. ч. ПДВ 432 639,06 грн,
- № 30905 від 02.07.2021 на суму 519 166,87 грн, в т. ч. ПДВ 86 527,81 грн.
06.12.2021 Постачальник поставив товар що підтверджується наступним:
- Видаткова накладна № 5 від 06.12.2021,
- Товарно-транспортна накладна № 5 від 03.12.2021,
- Товарно-транспортна накладна № 6 від 03.12.2021,
- Фактичний рахунок №46 від 06.12.2021,
- Прибутковий ордер № 2647 від 06.12.2021.
ПрАТ “Полтавський ГЗК» на підставі фактичного рахунку № 46 від 06.12.2021 здійснив повну оплату товару в розмірі 70 % на загальну суму 6 796 051,56 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями:
№ 56994 від 22.12.2021 на суму 2 000 000,00 грн, в т. ч. ПДВ 333 333,33 грн,
№ 57460 від 24.12.2021 на суму 1 000 000,00 грн, в т. ч. ПДВ 166 666,67 грн,
№ 1775 від 11.01.2022 на суму 3 796 051,56 грн, в т. ч. ПДВ 632 675,26 грн.
2) За умовами Специфікації № 2 від 16.12.2021 Постачальник зобов'язався поставити товари на суму 1 370 939,97 грн, крім того ПДВ 274 187,99 грн, всього з ПДВ 1 645 127,96 грн.
Термін постачання 90 календарних днів після передплати 10 %.
Умови оплати: 10 % попередня оплата протягом 10 банківських днів від дати рахунку, 90 % по факту постачання продукції протягом 20 календарних днів.
Курс НБУ зафіксовано в Специфікації станом на 19.11.2021 та становить 1 EUR = 29,968800 UAH.
Крім того, в Специфікації прописано формулу для розрахунку зміни ціни через можливі коливання курсу іноземної валюти, у зв'язку з тим, що імпортна складова продукції становить 100 %.
ПрАТ “Полтавський ГЗК» на підставі попереднього рахунку № 47 від 17.12.2021 здійснив попередню оплату за товар в розмірі 10 % на загальну суму 164 512,80 грн, що підтверджується наступним платіжним дорученням № 56726 від 20.12.2021 на суму 164 512,80 грн, в т. ч. ПДВ 27 418,80 грн.
11.01.2022 Постачальник поставив товар що підтверджується наступним:
- Видаткова накладна № 1 від 11.01.2022,
- Товарно-транспортна накладна № 1 від 11.01.2022,
- Фактичний рахунок №3 від 11.01.2022,
- Прибутковий ордер №45 від 12.01.2022.
ПрАТ “Полтавський ГЗК» на підставі фактичного рахунку № 3 від 11.01.2022 здійснив повну оплату товару в розмірі 90 % на загальну суму 1 537 292,86 грн, що підтверджується наступним платіжним дорученням № 6493 від 11.02.2022 на суму 1 537 292,86 грн, в т. ч. ПДВ 256 215,48 грн.
Отже, податкові накладні на загальну суму ПДВ 775 382,35 грн в ЄРПН не зареєстровані, отже зобов'язання ТОВ “НВП “Залізничавтоматика» в частині реєстрації податкових накладних залишилося не виконаним.
З огляду на те, що податкові накладні в ЄРПН не зареєстровано, Покупець/Замовник звернувся з позовом про відшкодування збитків.
Відповідно до пунктів 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
За приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем товарів/послуг граничних термінів реєстрації в
Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив
господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Отже з викладеного вбачається, що Постачальником протягом грудня 2021 - січня 2022 року поставлено Покупцю, а Покупцем протягом липня 2021 - січня 2022 оплачено товар, на загальну суму 4 652 294,06 грн, з них сума ПДВ становить 775 382,35 грн.
ТОВ “НВП “Залізничавтоматика» встановленого Податковим кодексом України обов'язку щодо реєстрації податкових накладних не виконав.
Отже такі порушення Постачальника позбавили ПрАТ “Полтавський ГЗК» права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 775 382,35 грн, тобто Покупець поніс збитки.
З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю ТОВ “НВП “Залізничавтоматика» щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту ПрАТ “Полтавський ГЗК», а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.
Отже вбачаються наявними усі елементи складу господарського правопорушення, а тому є підстави стверджувати про наявність вини ТОВ “НВП “Залізничавтоматика» у завданні збитків ПрАТ “Полтавський ГЗК» на суму 775 382,35 грн.
Положення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не передбачають можливості включення покупцем товарів/послуг суми ПДВ до податкового кредиту у разі невиконання продавцем обов'язку зі складення та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних (крім випадків, встановлених податковим законодавством, коли підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, є інші документи). При цьому покупець зазначених товарів/послуг має право додати до податкової декларації скаргу на такого продавця.
Однак подання такої скарги платником згідно з наведеною нормою у редакції, чинній після 01.01.2015, не є підставою для включення ним сум податку до складу податкового кредиту.
Отже, Відповідач, допустив порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та не зареєстрував податкові накладні, у зв'язку з чим позивач був позбавлений права включити суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання.
З огляду на викладене наявний прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання, визначеного законом, обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту позивача, отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Згідно з частинами 1 - 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Способами захисту прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов'язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.
Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.
Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21.
Відповідач не довів належними та допустимими доказами виконання обов'язку щодо реєстрації податкових накладних у встановлений законом строк.
Крім того, факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни (Постанова Верховного Суду від 07.06.2023 у cправі № 916/334/22).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення збитків завданих нереєстрацією податкових накладних у розмірі 775 382,35 грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача за зустрічним позовом.
Керуючись статтями 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “ЗАЛІЗНИЧАВТОМАТИКА» задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариство "ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (39802, Полтавська область, місто Горішні Плавні, вул. Будівельників, буд. 16, ЄДРПОУ 00191282) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “ЗАЛІЗНИЧАВТОМАТИКА» (61166, Харківська обл., м. Харків, пр. Науки, буд. 36, кімната 3, ЄДРПОУ 30655683) 1 019 436,16 грн заборгованості за договором поставки № 1456 від 14.06.2021, з яких: 892 989,23 грн - сума основного боргу, 59 580, 41 грн пеня, 51 056,22 грн - інфляційні втрати, 15 810,30 грн - 3% річних.
Стягнути з Приватного акціонерного товариство "ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (39802, Полтавська область, місто Горішні Плавні, вул. Будівельників, буд. 16, ЄДРПОУ 00191282) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “ЗАЛІЗНИЧАВТОМАТИКА» (61166, Харківська обл., м. Харків, пр. Науки, буд. 36, кімната 3, ЄДРПОУ 30655683) 15291,54 грн судового збору.
Зустрічний позов Приватного акціонерного товариство "ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “ЗАЛІЗНИЧАВТОМАТИКА» (61166, Харківська обл., м. Харків, пр. Науки, буд. 36, кімната 3, ЄДРПОУ 30655683) на користь Приватного акціонерного товариство "ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (39802, Полтавська область, місто Горішні Плавні, вул. Будівельників, буд. 16, ЄДРПОУ 00191282) 824 734,35 грн штрафу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “ЗАЛІЗНИЧАВТОМАТИКА» (61166, Харківська обл., м. Харків, пр. Науки, буд. 36, кімната 3, ЄДРПОУ 30655683) на користь Приватного акціонерного товариство "ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (39802, Полтавська область, місто Горішні Плавні, вул. Будівельників, буд. 16, ЄДРПОУ 00191282) 19 310,93 грн судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.
Повне складено 31.03.2025.
Суддя Дмитро Сірош