ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у задоволенні заяви
м. Київ
25.03.2025Справа № 38/150
За заявою Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
про заміну стягувача у виконавчому провадженні, поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу
у справі
За позовом Товариства з обмеженою відповіді дальністю "СВС-Систем"
до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України
треті особи 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест-Груп
2) Закрите акціонерне товариство "Торнадо"
3) Управління освіти Подільської районної у місті Києві державної адміністрації
про визнання недійсним п.1 та ч.1 п.2 резолютивної частини рішення №2/7-П від 11.02.2010
За зустрічним позовом Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України
до Товариства з обмеженою відповіді дальністю "СВС-Систем"
про стягнення 17 000, 00 грн
Суддя Бондаренко-Легких Г.П.
Секретар судового засідання Боровик В. В.
За участі представників сторін: не прибули.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.06.2010 р. у справі № 38/150 у первісному позові відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповіді дальністю "СВС-Систем" за зустрічним позовом в дохід Державного бюджету України штраф в сумі 17000,00 грн., державне мито в сумі 170, 00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2010 р. рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2010 р. у справі № 38/150 залишено без змін.
07.04.2011 р. Господарським судом міста Києва видані накази на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2010 р. у справі № 38/150.
09.01.2025 через систему "Електронний суд" від Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшла заява про заміну стягувача у виконавчому провадженні, поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу.
У зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_1 , 09.01.2025 розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва №01.3-16/24/25 проведений повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи №38/150. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали заяви Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України передані на розгляд судді Бондаренко-Легких Г.П.
27.02.2025 суд ухвалою призначив заяву Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до розгляду у судовому засіданні на 25.03.2025.
25.03.2025 до суду від Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності учасника.
У судове засідання 25.03.2025 учасники справи та заінтересовані сторони не прибули, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви у розумінні частини 2 статті 329, частини 3 статті 334 та пункту 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши заяву Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про заміну стягувача у виконавчому провадженні, поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу, суд дійшов до наступного висновку.
(1) Щодо поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання (стаття 329 Господарського процесуального кодексу України).
У разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина 1 статті 329 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, наведена норма пов'язує можливість поновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку.
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред'явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами.
Отже, причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин та наданих доказів за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України.
Судом встановлено, що 07.04.2011 Господарським судом міста Києва було видано наказ у справі №38/150 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВС-Систем" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 44, код 35134627) в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100, р/р 31117106700011, МФО 820019 в УДК у Шевченківському районі м. Києва, код 26077968) штраф у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.
Стягувачем за вказаним наказом визначено Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 50-Б; код 22873444).
З листа Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) (надалі - Відділ) №108378/27.10-24 від 29.08.2024 вбачається, що на примусовому виконанні Відділу перебувало виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №38/150 від 07.04.2011 про стягнення з ТОВ «СВС-Систем» боргу у сумі 17 000, 00 грн.
23.01.2017 державним виконавцем у відповідності до статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1.
30.06.2017 державним виконавцем, керуючись пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Пунктом 5, 6, 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» (набрав чинності 05.06.2016) (надалі - Закон України «Про виконавче провадження» 2016 року) визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
В частині 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" 2016 року вказано, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Згідно з статтею 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.
Згідно пункту 1 частини 4 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно частини 5 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" 2016 року у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Таким чином, строки пред'явлення наказу Господарським судом міста Києва у справі №38/150 від 07.04.2011 переривались та заново встановлювався згідно вимог стаття 12 Закону України «Про виконавче провадження» 2016 року, у зв'язку з чим, строк для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва №38/150 від 07.04.2011 заново встановлювався з 30.06.2017 по 30.09.2017.
Заявник доводить, що 27.09.2017 повторно звернувся із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №38/150 від 07.04.2011. Втім, жодних доказів на підтвердження надіслання такої заяви та її отримання Відділом виконавчої служби суду не надано.
Заявник також стверджує, що у подальшому до Відділу неодноразово надсилались заяви про хід виконавчого провадження, а саме заява Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.05.2019 №60-02/2737, заяви Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.09.2020 №60-02/5007 та від 13.08.2024 №60-02/4548е.
Втім, матеріали справи містять лише докази надіслання та отримання Відділом заяви Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про хід виконавчого провадження від 13.08.2024 №60-02/4548е, що вбачається з листа-відповіді Відділу №108378/27.10-24 від 29.08.2024.
Доказів надіслання та отримання Відділом заяв Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.05.2019 №60-02/2737 та Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.09.2020 №60-02/5007 суду не надано.
Із заяви Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, що розглядається судом, вбачається, що заявник підтверджує свою обізнаність про наявність постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.06.2017 ще у 2017 році, натомість, із заявою про поновлення строку про пред'явлення виконавчого документа до виконання вперше звернувся лише у січні 2025 року (тобто через 7 з половиною років).
Отже, з червня 2017 року до січня 2025 року жодних дій щодо повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання, поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачі дублікату наказу Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України не вчиняло, принаймні таких доказі до заяви про поновлення строку пред'явлення наказу до виконання заявником не подано.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявник не навів достатніх обґрунтувань та не надав доказів на підтвердження того, що строк пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва №38/150 від 07.04.2011 до виконання пропущено ним з поважних причин, а саме за непереборних обставин, що не залежали від волі заявника.
Суд також зазначає, що не подання заяви про поновлення строків для пре'явлення виконавчого документу до виконання протягом більше як сім років, не є розумним строком та свідчить про те, що стягувач не вживав достатніх дій для з'ясування ходу виконавчого провадження та користування своїми процесуальними правами на подання заяви про поновлення строку пред'явлення наказу до виконання.
Вищенаведене, а саме не доведення заявником, що строк пред'явлення до виконання пропущено ним з поважних причин, є підставою для відмови у задоволенні заяви в частині поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
(2) Щодо видачі дублікату наказу.
Пунктом 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
За твердженнями заявника, наказ Господарським судом міста Києва у справі №38/150 від 07.04.2011 було втрачено Відділом.
Натомість, у постанові Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №916/924/16 викладено правовий висновок, що під час вирішення питання про можливість видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення особи до суду з такою заявою обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини дотримання заявником строку, встановленого для пред'явлення виконаного документа до виконання.
Отже, суд звертає увагу, що видача дублікату наказу можлива лише до закінчення строку, встановленого для пред'явлення до виконання або після поновлення такого строку за рішенням суду у порядку статті 329 Господарського процесуального кодексу України, у випадку, якщо заявником буде доведена поважність причин пропуску строку.
Оскільки, у даному випадку суд дійшов висновку про відсутність поважності причин пропуску строку для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва №38/150 від 07.04.2011 до виконання, то суд також не вбачає підстав для задоволення заяви в частині видачі дублікату наказу строк пред'явлення якого завершився 30.09.2017.
(3) Щодо заміни сторони виконавчого провадження (стаття 334 Господарського процесуального кодексу України).
У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником (частина 1 статті 334 Господарського процесуального кодексу України).
Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частина 1 статті 334 Господарського процесуального кодексу України).
Як зазначалось судом вище, 07.04.2011 Господарським судом міста Києва було видано наказ у справі №38/150 стягувачем за яким визнано Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 50-Б; код 22873444).
Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України вказує, що розпорядженням Антимонопольного комітету України від 26.10.2015 № 36-рп «Про припинення Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України» було припинено Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України шляхом приєднання до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Відтак, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 08.02.2017 був внесений відповідний запис № 10741120011028575 про припинення Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Натомість, розпорядженням Антимонопольного комітету України від 28.11.2019 № 23- рп «Про реорганізацію територіальних відділень Антимонопольного комітету України» назву Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України змінено на Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.
Як встановлено судом, наказ Господарського суду міста Києва №38/150 від 07.04.2011 повернуто стягувачу на підставі постанови державного виконавця від 30.06.2017 у порядку пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі №916/617/17 (пункти 74, 75) розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, виснувала про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підстав, визначених статтею 52 цього Кодексу. У такому випадку приписи статті 334 Господарського процесуального кодексу України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.
Натомість, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено в частині п'ятій статті 334 Господарського процесуального кодексу України.
Вказане також узгоджується із постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №922/4519/14 згідно якої процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.
В даному випадку, оскільки, заяву подано за відсутності відкритого виконавчого провадження, заявник повинен був просити суд про заміну стягувача у виконавчому документі, а не виконавчому провадженні.
Отже, заява в частині заміни сторони у виконавчому провадженні, за відсутності відкритого виконавчого провадження не підлягає задоволенню у порядку статті 334 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, суд зазначає, що згідно частини 5 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» 2016 року повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.
Отже, повернення виконавчого документа стягувачу у порядку пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» не є закінченням виконавчого провадження, проте і відкритого виконавчого провадження не існує.
У пункті 130 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №2-7763/10 викладено висновок про те, що якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Отже, у даному випадку, навіть заміна сторони у виконавчому документі можливе лише за умови наявності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, тобто за умови поважності причин пропуску такого строку, чого судом не було встановлено.
За обставин вище наведеного, суд повністю відмовляє у задоволенні заяви Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про заміну стягувача у виконавчому провадженні, поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу.
Керуючись статтями 234, 235, та пунктом 19.4. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Відмовити в задоволенні заяви Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України заміну стягувача у виконавчому провадженні, поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва у справі №38/150 від 07.04.2011.
2. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 28.03.2025.
Суддя Г.П. Бондаренко-Легких