справа № 492/380/25
провадження № 2/492/603/25
про залишення позовної заяви без руху
28 березня 2025 року м. Арциз
Суддя Арцизького районного суду Одеської області Гусєва Н.Д.,
ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Арцизької міської ради Болградського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
встановила:
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача про визначення позивачу додаткового строку у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті його матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що після її смерті залишилось спадкове майно у вигляді 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 . Позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття зазначеної спадщини, однак йому було відмовлено в оформленні спадщини у зв'язку з пропуском ним строку для прийняття спадщини. Позивач зазначає, що відсутність у нього можливості своєчасно подати заяву про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті його матері, обумовлена проходженням ним військової служби в лавах Збройних Сил України, та є поважною причиною, яка об'єктивно перешкоджала йому у реалізації свого права на прийняття спадщини у встановлені законом строки, тому позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою.
Ознайомившись з позовною заявою, поданою позивачем, та документами, доданими до неї, суддя вважає, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням статей 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, однак позивачем в порушення зазначеної норми права у позовній заяві не зазначено відомостей про наявність/відсутність у позивача та відповідача електронного кабінету.
Згідно з пунктом 5 частини 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, однак позивачем в порушення зазначеної норми права у позовній заяві не наведено жодних обґрунтувань та не зазначено доказів: прийняття спадщини після смерті спадкодавця (заява до нотаріальної контори про прийняття спадщини); наявності або відсутності заповіту; коло спадкоємців; чи є серед спадкоємців особи, що володіють правом на обов'язкову частку в спадщині; фактичного вступу позивача до володіння спадкового майна (квитанції про сплату податків, внесків страховок, інших платежів, договір оренди тощо); наявності або відсутності відмови від спадщини з боку спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку у спадщині за законом; чи немає підстав для усунення позивача від права на спадкування (стаття 1224 ЦК України); неможливості оформлення права на спадщину у зв'язку відмовою нотаріуса вчинити нотаріальну дію на звернення позивача; неможливості позивача під час несення військової служби звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини з причин, пов'язаних з непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення вказаної дії (довідки з військової частини про несення служби у місцях ведення бойових дій тощо).
Відповідно до пунктів 6, 7 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зокрема: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, однак в порушення зазначених норм права позивачкою в позовній заяві не зазначено чи вживалися: заходи досудового врегулювання спору; забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.
Звертаю уваги на те, що відповідно до частини 1 статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно із узагальненням Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», вирішуючи питання про те, чи підлягають розгляду судом справи про право на спадкування без попереднього звернення особи до нотаріальної контори для оформлення права на спадщину та відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, судам потрібно враховувати наступне.
Главою 86 ЦК України, а також спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про нотаріат», підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій, притаманній юрисдикційній діяльності суддів та нотаріусів. Отже, у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.
Це знайшло також підтвердження у пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» в якому вказується, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину у судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися за правилами позовного провадження.
Відповідно до листа вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-47/0/9-12 від 10 липня 2012 року, судам слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Так, згідно частини 4 статті 49 Закону України «Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Вказана відмова передбачена Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 (зі змінами).
Таким чином, особа має право звернутися до суду тільки після отримання у нотаріуса відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Звернення до суду до цього моменту є передчасним, оскільки в такому випадку суди підміняють органи нотаріату, що не відповідає закону.
Однак, звертаючись до суду із позовом про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, позивач не виклав обставин та не зазначив доказів отримання письмової відмови нотаріуса у вчиненні такої нотаріальної дії, як видача свідоцтва про право на спадщину, а лист роз'яснення з формальною пропозицією захисту своїх інтересів у судовому порядку не можна розцінювати як письмову відмову нотаріуса у вчиненні такої нотаріальної дії.
Суддя звертає увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, який як і позивачка має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Відповідно до частини 3 статті 177 ЦПК України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання про витребування доказів.
Згідно із частиною 1 статті 84 ЦПК України учасник справи,у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.
Позивачем у прохальній частині позовної заяви заявлено вимогу про витребування від приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Одеської області Міцул О.В. інформації зі Спадкового реєстру, а саме, чи заводилась спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що не є самостійною позовною вимогою і не може бути звернено до відповідача, а викладається у формі окремого клопотання і подається до суду у визначеному законом порядку.
Таким чином, позивачу необхідно визначитись зі змістом позовних вимог, клопотання про витребування доказів оформити окремим процесуальним документом, яке має відповідати положенням статей 84, 183 ЦПК України.
Суддя звертає увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, який як і позивач має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаним з тим, які вимоги до нього заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Крім того, суддя звертає увагу на те, що відповідно до частини 5 статті 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви (частина 3 статті 83 ЦПК України).
Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження по справі та подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Суддя вважає за необхідне звернути увагу на роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, які викладені у пункту 7 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», відповідно до яких позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 175 ЦПК, у зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Згідно з вимогами статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175 ЦПК України постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до Арцизької міської ради Болградського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, вказаних вище протягом десяти днів з дня отримання позивачем копії наявної ухвали.
Крім того, вважаю за необхідне попередити позивача, що в разі не усунення порушень закону, допущених при подачі позовної заяви до встановленого законом строку, позовна заява буде вважатися не поданою, та повернута позивачу.
Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в поданні позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду з наданням її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, для відповідача.
Також, суддя вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що термін «зазначення доказів» слід розуміти як робити якусь позначку; позначати, записувати з метою указати, пишучи, указувати, висловлювати думку, звертати увагу на що-небудь, та в жодному разі не слід розуміти як «надання доказів», оскільки надання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, про що також зазначив Пленум Верховного суду України в своїй Постанові від 12 червня 2009 року № 2.
Керуючись статтями 185, 353 ЦПК України, суддя, -
постановила:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Арцизької міської ради Болградського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - залишити без руху.
Повідомити ОСОБА_1 про необхідність виправити недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії наявної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http:/court.gov.ua/fair/sud1502/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Гусєва Н.Д.