Справа №668/17497/14-ц
н/п 2-в/766/1/25
з питання відновлення втраченого судового провадження
26 березня 2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Петішкін О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду ініційований судом розгляд справи про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 668/17497/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, закінченої ухваленням рішення,
АТ КБ «Приватбанк» 23.04.2018 року звернулося до суду із заявою, у якій просив змінити спосіб виконання рішення №668/17497/14-ц Суворовського районного суду м. Херсона від 03.03.2015 року, а саме стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 8985,43 доларів США, що за курсом 12,93 відповідно до службового розпорядження НБУ від 09.10.2014 року складає 116181,61 грн, яка складається з наступного: 3577,95 доларів США заборгованість за кредитом, 4715,98 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 304,80 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом, 386,70 доларів США, що еквівалентно 5 тис. грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24 червня 2020 року ініційовано питання про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 668/17497/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, закінченої ухваленням рішення.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24 червня 2020 року відкрито провадження за ініційованим судом розглядом справи про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 668/17497/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, закінченої ухваленням рішення, закінченої ухваленням рішення, призначено судовий розгляд.
24 лютого 2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 577/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, який в подальшому було продовжено.
Розпорядженням голови Верховного Суду №1/0/9-22 від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ підсудну Херсонському міському суду Херсонської області.
Рішенням Вищої ради правосуддя №566/0/15-23 від 30.05.2023 р. «Про відновлення роботи Херсонського міського суду Херсонської області, зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Херсонської області, відтермінування початку відновлення роботи Білозерського районного суду Херсонської області», зокрема вирішено відновити з 1 червня 2023 року роботу Херсонського міського суду Херсонської області, територіальну підсудність судових справ якого змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду від 6 березня 2022 року № 1/0/9-22 (зі змінами, внесеними розпорядженням Голови Верховного Суду від 26 вересня 2022 року № 52), від 10 січня 2023 року № 2. Датою початку процесуальної діяльності, зокрема, Херсонського міського суду Херсонської області визначено 12 червня 2023 року.
Після відновлення роботи суду, проведення інвентаризації, призначено розгляд справи.
В судове засідання сторони не прибули - про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, їх неявка не є перешкодою для розгляду заяви за суттю.
Згідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.
Згідно наявних в АСДС КП «Д-3» Суворовського районного суду м. Херсона матеріалів цивільної справи №668/17497/14-ц наявні: (арк. справи 80-146):
- обліково-статистична картка на цивільну справу №668/17497/14-ц, в якій містяться відомості про сторін: позивач ПАТ КБ «Приватбанк», відповідач ОСОБА_1 , суть позову: звернення стягнення, головуючого суддю, який розглянув справу Гаврилов Д.В. та відомості що справа розглянута, позов задоволено частково; дата набрання рішенням законної сили 14.03.2015 року та дата повернення до канцелярії після розгляду 17.03.2015 р;
- рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 03.03.2015 року, виготовлено з АСДС Д3 Суворовського районного суду м. Херсона.
Згідно листа начальника архівного відділу Херсонського міського суду Херсонської області від 24.04.2018 року №50036/2018, цивільна справа №668/17497/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави справа до архіву суду не передана та в архіві не значиться.
Тобто, факт втрати судового провадження є встановленим та жодною зі сторін не оспорюється.
За ст. 488 ЦПК України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з ст. 489 ЦПК України передбачено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.
Відповідно до ст. 493 ЦПК України, при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги частину справи, яка зберіглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 494 ЦПК України передбачено, що на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.
Враховуючи категорію даної справи, суд на підставі п. 4 ч. 5 статті 12 ЦПК сприяє встановленню фактів та обставин, необхідних для відновлення втраченого судового провадження.
Також суд при вирішенні даного питання враховує, що під час розгляду цієї категорії справ суд не збирає та не досліджує нові докази, не робить висновків щодо правильності тверджень суду, який розглядав справу, та про обґрунтованість вимог заявника по суті раніше пред'явленого позову за втраченим судовим провадженням, тобто не здійснює судовий розгляд в його класичному розумінні, а лише виконує функцію щодо технічного відтворення раніше існуючих матеріалів провадження.
Враховуючи, встановлені ч. 3 ст. 493 ЦПК України, обмежені терміни розгляду питання про відновлення втраченого судового провадження, суд має констатувати вжиття всіх можливих заходів, направлених на відновлення втраченого судового провадження.
Оскільки незалежно від заявленої мети відновлення втраченого судового провадження, резолютивна частина ухвали про відновлення такого провадження обов'язково має містити повний текст відновленого судового рішення, яким було закінчено провадження у справі, оскільки наведений судом текст відновленого рішення у справі фактично замінює його втрачений оригінал. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 29 листопада 2019 року у справі № 2-2062/11 (провадження №61-23154св18),від 05грудня 2018року у справі №2-879/10 (провадження № 61-6618св18).
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне встановити зміст судового рішення Суворовського районного суду м. Херсона у справі № 668/17497/14-ц, яким закінчено провадження у справі, виклавши у резолютивній частині даної ухвали повний текст рішення, наявний у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
На підставі викладеного, суд вважає можливим частково відновити втрачене провадження.
Ухвала в повному обсязі виготовлена 26.03.2025 року.
Керуючись ст. 258, 259, 260, 261, 268, 488, 489, 493 ЦПК України,
І. Частково відновити втрачене судове провадження - цивільну справу розглянуту Суворовським районним судом м. Херсона №668/17497/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, в частині повного тексту рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 03 березня 2015 року.
ІІ. Вважати встановленим зміст рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 03 березня 2015 року по справі № 668/17497/14-ц:
«Державний герб України
(ЗАОЧНЕ)
Справа №668/17497/14-ц
Пров. №2/668/384/15
03.03.2015
Суворовський районний суд м. Херсона у складі:
головуючого судді - Гаврилова Д.В.,
при секретарі - Підгрушко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави,
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що між банком та відповідачем 15.01.2007 року укладено кредитний договір № НЕН2АЕ00000009, за яким останній отримав кредит в сумі 6630 дол. США із терміном повернення до 13.01.2012 року зі сплатою 12 відсотків річних. В рахунок забезпечення даного зобов'язання між сторонами правочину укладено договір застави транспортного засобу марки CITROEN, модель BERLINGO, 2000 року випуску, державний р.н. НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , який належить відповідачу на праві приватної власності. Відповідачем по справі не виконане взяте на себе зобов'язання, тому просить суд звернути стягнення на предмет застави, шляхом продажу вказаного автомобіля. Також просить витребувати у відповідача предмет застави, комплект ключів від автомобіля, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засіданні не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Виходячи з наведеного та зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15.01.2007 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № НЕН2АЕ00000009, за умовами якого відповідачу надано кредитні кошти сумі 6630 доларів США, із терміном повернення до 13.01.2012 року, зі сплатою 12 відсотків річних.
В рахунок забезпечення даного зобов'язання 15.01.2007 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір застави транспортного засобу марки CITROEN, модель BERLINGO, 2000 року випуску, державний р.н. НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , який належить відповідачу на праві приватної власності.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного стану.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання, не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язала його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошові зобов'язання
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настає правові наслідки, встановлені договором або законом.
Таким чином, суд вважає, що належними та допустимими доказами було доведено те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання та не сплатив борг за кредитним договором.
Разом з тим, суд вважає необґрунтованими вимоги позивача в частині розміру нарахування неустойки за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по поверненню кредиту.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеній у рішенні від 11.07.2013 року №7-рп/2013у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Кодексу засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Конституційний Суд України вважає, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем пені за прострочення у поверненні кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.
Згідно вимог ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 Кодексу).
Таким чином пеня є видом неустойки.
Згідно матерів справи неустойка, яка нарахована позивачем, складає 10045,42 дол. США, що не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, а також істотно порушує права відповідача як споживача фінансових послуг.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, суму збитків позивача, а також інші обставини справи, суд вважає, що сума неустойки має бути зменшеною до 5000 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача за кредитним договором складається з наступного: 3577,95 дол. США - заборгованість за кредитом; 4715,98 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 304,8 дол. США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 5000 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Згідно із ч. 1 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до положень ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про заставу» заставодавець може відчужувати заставне майно тільки за згодою заставодержателя.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.
Відповідно до ст.ст. 19, 20 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, невиконання зобов'язання. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави. Згідно з договором застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, в тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені Заставодавця.
Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 11.05.2012 року зареєстроване звернення стягнення на предмет застави, що відповідає вимогам ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
Враховуючи викладене, суд вважає, позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет застави шляхом його продажу є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню
Інші позовні вимоги не відповідають умовам договору застави та договору кредиту, які укладені з відповідачем, та вимогам Закону України «Про заставу», тому не підлягають задоволенню.
Стаття 88 ЦПК України вказує на те, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Судові витрати які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача складаються з судового збору в розмірі 2410,69 грн., а також витрат, пов'язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача в сумі 144 грн.
Керуючись Законом України «Про заставу», ст.ст. 526, 546, 549, 551, 589, 590, 610-612, 625, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 60, 88, 208, 209, 215, 218, 224-233 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Звернути стягнення на предмет застави за договором № НЕН2АЕ00000009 від 15.01.2007 року, а саме: автомобіль марки CITROEN, модель BERLINGO, 2000 року випуску, державний р.н. НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , Тип ТЗ, вантажний вантажопасажирський, який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, шляхом продажу вказаного автомобіля Приватним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України по свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу його дублікату для його подальшої реалізації, а також наданням Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на корить Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судові витрати які складаються з судового збору в сумі 2410,69 грн. та витрат пов'язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача в сумі 144 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, згідно якого рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Гаврилов Д. В.»
Визнати неможливим відновлення втраченого судового провадження повністю.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не була вручені у день його(її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СуддяО. В. Ус