Справа № 148/2609/24
Провадження №2/148/122/25
Іменем України
20 березня 2025 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,
за участю секретаря Семенової М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Поділля-Агрохімсервіс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за поставлений товар та штрафних санкцій за Договором поставки на умовах розстрочення платежів, -
Представник Приватного підприємства «Поділля-Агрохімсервіс» (далі ПП «Поділля-Агрохімсервіс») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за поставлений товар та штрафних санкцій за Договором поставки на умовах розстрочення платежів, мотивуючи позовні вимоги тим, що 19.04.2024 між ПП «Поділля-Агрохімсервіс» та відповідачем укладено Договір поставки на умовах розстрочення платежів № 47-Н-У.
Згідно вказаного Договору (п. 1.1.) та Специфікацій до нього № 1-4, позивач, як постачальник, зобов'язується передати в строки, визначені договором, у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (Товар), а Покупець - Відповідач зобов'язується прийняти Товар та оплатити його вартість в порядку та на умовах, визначених Договором.
Пунктом 1.2. Договору передбачено, що найменування Товару, його кількість та асортимент, ціна за одиницю та загальна вартість Товару, порядок та термін оплати, термін та базис поставки Покупцю а також інші умови, визначені в Договорі та специфікаціях (додатках) до Договору, які є невід'ємною частиною даного Договору.
Позивач свої зобов'язання по Договору виконав повністю, поставив відповідачу товар на загальну суму 171 646 грн.
Поставки товару здійснювалась:
-По специфікації № 1 поставлено товар на загальну суму 143700 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1331 від 19.04.2024. Термін оплати за отриманий товар визначений в Специфікації № 1: 19.04.2024 - 5000 грн. (оплачено); 19.04.2024 - борг відсутній; 01.09.2024 - 69350 грн, (борг 69350 грн); 0l.10.2024 - 69350 грн, (борг 69350 грн).
-По специфікації № 2 поставлено товар на загальну суму 22046 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1790 від 10.05.2024. Термін оплати за отриманий товар визначений в Специфікації № 2: 01.10.2024 - 22046 грн, (борг 22046 грн).
-По специфікації № 3 поставлено товар на загальну суму 2900 грн., що підтверджується видатковою накладною № 2426 від 04.06.2024. Термін оплати за отриманий товар визначений в Специфікації № 3: 01.09.2024 - 2 900 грн, (борг 2900 грн).
-По специфікації № 4 поставлено товар на загальну суму 3000 грн., що підтверджується видатковою накладною № 2 672 від 13.06.2024. Термін оплати за отриманий товар визначений в Специфікації № 4: 01.09.2024 - 3000 грн, (борг 3000 грн).
За отриманий товар Відповідач здійснив частковий розрахунок на сум 5000 грн, (прибутковий касовий ордер № 846 від 19.04.2024 - зараховано як погашення грошових зобов'язань по оплаті товару, отриманого по специфікації № 1, з терміном оплати 19.04.2024).
Таким чином, станом на 14.11.2024 заборгованість відповідача - ОСОБА_1 перед позивачем становить 166 646 грн. (171 646,00 грн. - 5000 грн).
На підставі викладеного відповідач, одержавши товар від позивача, зобов'язаний був оплатити його вартість в строки, зазначені у Специфікаціях, однак не виконав свої договірні зобов'язання.
Розділом 5 Договору передбачена відповідальність покупця за невиконання договірних зобов'язань, зокрема:
- п. 5.2. Договору, передбачає, що Покупець несе відповідальність за затримку в оплаті за отриманий товар, сплачуючи при цьому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру простроченої суми за кожен день прострочення та штраф. Правова підстава нарахування неустойки у вигляді пені є ч. 3 ст. 549 ЦК України. (Розмір нарахованої до стягнення пені становить 6 812,52 грн).
- пунктом 5.3. Договору зазначено, що у разі прострочення виконання грошового зобов'язання по оплату вартості товару, Покупець сплачує на користь Постачальника відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами в розмірі 25% річних з простроченої суми. Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сторони в п. 5.3. Договору сторони встановили 25% річних за прострочення грошового зобов'язання .
Розмір нарахованих до стягнення 25% річних за неправомірне користування чужими грошовими коштами становить 6 550,49 грн.
Позивачем не вживались заходи досудового врегулювання спору - умовами договору не передбачено. Перемовини проводились в телефонному режимі та при особистих зустрічах.
Враховуючи наведене, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь ПП «Поділля-Агрохімсервіс» заборгованість за поставлений товар в розмірі - 166645 грн, пеню - 6812,52 грн, 25 % річних за користування чужими коштами - 6550,49 грн. Всього заборгованість складає 180009,01 грн та витрати зі сплати судового збору.
В судове засідання представник позивача не з'явилася, однак в матеріалах справи наявна заява від представника у якій просить проводити розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про проведення судового засідання за його відсутності, позов визнає та проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази у справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Між Приватним підприємством «Поділля-Агрохімсервіс», як постачальником, та ОСОБА_1 , як покупцем, 19.04.2024 укладено договір поставки № 47-Н (а.с. 6).
Відповідно до п. 1.1 Договору № 47-Н, Постачальник зобов'язується передати в строки, визначені Договором, у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення (далі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його вартість в порядку та на умовах, визначених Договором.
Відповідно до п. 2.1., 2.2. Договору, Вартість (ціна) Товару вказана в специфікаціях (додатках) до Договору. Ціна договору дорівнює загальній вартості (ціні) Товару, що передається та буде передана за цим договором. Оплата за поставлений Товар здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника або, за письмовою згодою Постачальника, шляхом видачі (передачі) векселя (векселів), які Постачальник погодиться прийняти в розрахунок за Товар.
Згідно розділу 4 Договору, сторонами визначено обов'язки сторін, відповідно до якого, постачальник зобов'язаний: повідомити Покупця про дату отримання ним Товару та узгодити час приймання-передачі; передати Товар Покупцеві з дотриманням терміну поставки та у місці, визначеному як базис поставки; на вимогу Покупця, надати останньому всю необхідну та наявну документацію на Товар, а також інформацію щодо офіційного курсу гривні до еквіваленту ціни договору.
Покупець зобов'язаний: оплатити вартість (ціну) Товару в термін та на умовах, що вказані в договорі та в додатку до договору. Оплата вважається проведеною з дня надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника; прийняти товар в місці, визначеному як базис поставки, в термін, визначений в договорі та час, узгоджений Сторонами; прийняти, транспортувати, зберігати та застосовувати Товар відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання , методичних рекомендацій, вимог законодавства України та нести всі ризики, пов'язані із невиконанням даної умови.
Згідно розділу 5 Договору, сторонами визначено відповідальність сторін, у якому зазначено, що постачальник несе відповідальність за затримку в передачі Товару, сплачуючи при цьому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непереданого Товару за кожен день прострочення; покупець несе відповідальність за затримку в оплаті за отриманий Товар, сплачуючи при цьому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру простроченої суми за кожен день прострочення та штраф; в разі прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті вартості Товару Покупець сплачує на користь Постачальника відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами в розмірі 25 % річних з простроченої суми.
Також, встановлено у п. 5.5. Договору, що відповідно до ст. 259 ЦК України сторони домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором. Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення зобов'язання за даним договором здійснюється без обмеження строку.
Між сторонами погоджено асортимент та ціни Товару в Специфікації № 1 (а.с. 7), відповідно до якого постачальник зобов'язаний продати та відвантажити товар, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти на умовах, передбачених Договором, загальною вартістю 143700 грн. Також, сторонами погоджено строки оплати за товар покупцем.
Відповідачем внесено попередню оплату 5000 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером № 846 від 19.04.2024 (а.с. 15).
Відповідно до Специфікації № 2 (а.с. 8), сторонами погоджено асортимент та ціни Товару, відповідно до якого постачальник зобов'язаний продати та відвантажити товар, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти на умовах, передбачених Договором, загальною вартістю 22046 грн. Також, сторонами погоджено строки оплати за товар покупцем.
Згідно Специфікації № 3 (а.с. 9), сторонами погоджено асортимент та ціни Товару, відповідно до якого постачальник зобов'язаний продати та відвантажити товар, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти на умовах, передбачених Договором, загальною вартістю 2900 грн. Також, сторонами погоджено строки оплати за товар покупцем.
Відповідно до Специфікації № 4 (а.с. 10), сторонами погоджено асортимент та ціни Товару, відповідно до якого постачальник зобов'язаний продати та відвантажити товар, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти на умовах, передбачених Договором, загальною вартістю 3000 грн. Також, сторонами погоджено строки оплати за товар покупцем.
Постачальником в строк та в повному обсязі здійснено поставку товару відповідно до належним чином оформлених та підписаних сторонами видаткових накладних: № 1331 від 19.04.2024, № 1790 від 10.05.2024, № 2426 від 04.06.2024, № 2672 від 13.06.2024 (а.с. 11-14).
Відповідно до розрахунку позовних вимог станом на 14.11.2024, загальний розмір заборгованості становить 180009,01 грн, що складається з: 166646 грн - основний борг; 6812,52 грн - пеня; 6550,49 грн - 25 % річних (а.с. 5).
Правовідносини, що склалися між сторонами, підлягають врегулюванню наступними законодавчими нормами.
У силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Нормами ст. 525ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно наданих видаткових накладних: № 1331 від 19.04.2024, № 1790 від 10.05.2024, № 2426 від 04.06.2024, № 2672 від 13.06.2024 (а.с. 11-14), у яких наявний підпис отримувача, суд дійшов висновку, що позивач належним чином виконував зобов'язання за договором поставки №47-Н та своєчасно надавав відповідачу товари.
Згідно з ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
У порушення умов договору поставки, а також положень ст. 509, 526, 692 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, що також підтверджується заявою про визнання позовних вимог, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 166646 грн - є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені та 25% річних за користування чужими коштами, суд зазначає про таке.
Статтею 536 ЦК України визначено за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплатити проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно із частин першої, третьої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу встановленого інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Згідно аналізу вищевказаного, суд дійшов висновку, що позивач, як сторона договору (постачальник), яка виконала свої зобов'язання за договором, має право вимагати від другої сторони повернення коштів, в свою чергу відповідач (покупець) свої зобов'язання за договором поставки не виконав, своєчасно не оплатив поставлений товар, тому вимога позивача про стягнення з відповідача передбачених договором поставки пені та 25 % річних за користування чужими грошовими коштами є правомірною та такою, що підлягає до задоволення.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, та враховуючи визнання позову відповідачем, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог представника позивача в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати - судовий збір у розмірі 3028 грн (а.с. 1).
Керуючись ст. 526, 530, 536, 549, 622, 625, 692, 712 ЦК України, ст. 12, 13, 77 - 82, 141, 280 - 282, 288 - 289, 263 - 265 ЦПК України, суд,-
Позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований, за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Приватного підприємства «Поділля-Агрохімсервіс», місцезнаходження: місцезнаходження якого: вул. Незалежності, 233, с-ще Вапнярка, Тульчинський район Вінницька область, код ЄДРПОУ 36327834, п/р НОМЕР_2 у АТ «Райффайзен Банк», МФО 380805, заборгованість за договором поставки № 47-Н, у розмірі 180009,01 грн (сто вісімдесят тисяч дев'ять гривень одну копійку), що складається з: 166646 грн - заборгованість за поставлений товар; 6812,52 грн - пеня; 6550,49 грн - 25 % річних
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований, за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Приватного підприємства «Поділля-Агрохімсервіс», місцезнаходження: місцезнаходження якого: вул. Незалежності, 233, с-ще Вапнярка, Тульчинський район Вінницька область, код ЄДРПОУ 36327834, п/р НОМЕР_2 у АТ «Райффайзен Банк», МФО 380805, судові витрати з оплати судового збору в сумі 3028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: