Справа № 308/15073/23
Іменем України
25 березня 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.
суддів: Собослоя Г.Г., Джуги С.Д.
за участю секретаря судового засідання: Голубєвої Є.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут», на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 червня 2024 року, повний текст якого складено 19 червня 2024 року, ухвалене суддею Крегул М.М., в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом
встановив:
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Закарпаттяенергозбут» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом.
Позов мотивує тим, що 01.01.2019 між ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» та ОСОБА_1 було укладено два Договори про купівлю-продаж енергії за «зеленим» тарифом Приватними домогосподарствами №120100147 та №240270185.
Місце знаходження Приватного домогосподарства за договором №120100147: Великоберезнянський р-н, с. Стужиця, буд. 238, за договором №240270185: Ужгородський р-н, с. Сюрте, вул. Копіута, 19.
Обидва договори є типовими і ідентичними за договірними зобов'язаннями. Відповідно до умов договору позивач - споживач бере на себе зобов'язання продавати відповідачеві - Постачальнику універсальних послуг електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергію вітру об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) Приватного домогосподарства, величина встановленої потужності становить: з енергії сонячного випромінювання 10,0 кВТ*год; з енергії вітру 0,0 кВт*год, але не більше потужності, дозволеної до споживання за договором про приєднання та параметри якості якої відповідають державним стандартам, а Постачальник універсальних послуг бере на себе зобов'язання купувати у Споживача електричну енергію за «зеленим» тарифом, встановленими НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії Приватним домогосподарством, в строки, передбачені цим Договором. За це позивач має право отримати плату за електричну енергію,
У зв'язку з порушенням виконання відповідачем умов договору виникла заборгованість за договорами, а саме позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за електричну енергію, вироблену за «зеленим тарифом» в сумі 147 366,65 грн. та судові витрати в розмірі 1 473,67 грн. судового збору.
29.05.2024 у зв'язку із частковим погашенням відповідачем заборгованості в ході судового розгляду, позивачем подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, в яких просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за електричну енергію вироблену та продану за «зеленим» тарифом в сумі 56 445,66 грн. та судові витрати в розмірі 1 508,02 грн.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 червня 2024 року, повний текст якого складено 19 чеврня 2024 року, зменшені позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ТОВ «Закарпаттяенергозбут» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом у сумі 56 445,66 грн. та судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1 473,67 грн.
Суд мотивував своє рішення тим, що наявність договірних відносин сторонами спору не заперечується. Така заборгованість була частково погашена відповідачем, що підтверджується доданою до матеріалів справи випискою №383654-2024/0119 від 19.01.2024, з якої слідує, що відповідач сплатив позивачеві вартість придбаної електричної енергії в розмірі 90 920,99 грн.
Посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов'язання сталося не з його вини не приймається судом до уваги, оскільки невиконання ПрАТ «НЕК «Укренерго» укладеного з відповідачем договору не є підставою для невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань перед позивачем за відповідним договором, у тому числі в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару.
У зв'язку з тим, що сплаченою є сума 90 920,99 грн., то суд прийшов до висновку, що зменшені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають стягненню.
Не погоджуючись із рішенням ТОВ «Закарпаттяенергозбут» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні зменшених позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Вважає, що судом першої інстанції не була надана належна оцінка всіх наявних серед матеріалів справи доказів, не викладено мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та спростовуються наявними серед матеріалів справи доказами.
В своїх доводах посилається на те, що судом не враховано долучених відповідачем актів коригування купівлі-продажу електроенергії за Договором від 01.01.2019 №120100147 за період з червня по липень 2023 року включно, а також за Договором від 01.01.2019 №240270185 за період з травня по липень 2023 року включно у зв'язку з чим суд дійшов до неправильних висновків щодо задоволення суми заборгованості в розмірі 56 445,66 грн.
Вказує, що судом першої інстанції було неправомірно відмовлено у задоволенні клопотання щодо залучення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ПАТ «Закарпаттяобленерго», ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго». Даний довід обґрунтовує тим, що залучення даних осіб має важливе значення для правильного вирішення спору, зокрема щодо визначення сум, які підлягають сплаті позивачу, тому що у відповідача є всі підстави вважати, що генеруючи установки ОСОБА_1 не відповідають заявленим потужностям та перевищують 30 кВт, які обумовлені укладеними між ними договорами.
Крім цього, просить стягнути 20 000 грн. судових витрат пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги та 1 768,41 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 , зазначає, що доводи апеляційної скарги не відповідають дійсності, а рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Зазначає, що посилання відповідача на акти коригування не заслуговують на увагу, оскільки такі вже були визнані судами неправомірними та не брались до уваги під час розгляду аналогічних спорів, зокрема під час розгляду справи №308/17457/23 в рамках розгляду справи апеляційним судом.
Вважає, що доводи апеляційної скарги, які стосуються неправомірності відмови судом першої інстанції у залученні в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ПАТ «Закарпаттяобленерго», ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» - не заслуговують на увагу, оскільки даними діями відповідач затягує процес та намагається уникнути сплати заборгованості.
У дане судове засідання з'явились позивач ОСОБА_1 та представник ТОВ «Закарпаттяенергозбут» - адвокат Пеняк І.В.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просив апеляційний суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник ТОВ «Закарпаттяенергозбут» - адвокат Пеняк І.В. просила апеляційний суд задовольнити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні зменшених позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступних доводів.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З приписів ст. 76, ст. 77, ч.ч. 1, 2, ст.ст. 78, 79, 80, ст. 81 ч.ч. 1, 4 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно приписів ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 01 січня 2019 року між ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» та ОСОБА_1 було укладено два Договори про купівлю-продаж енергії за «зеленим» тарифом Приватними домогосподарствами № 120100147 та № 240270185.
Відповідно до договору № 120100147 від 01.01.2019 року домогосподарство знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до договору № 240270185 від 01.01.2019 року домогосподарство знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .
Згідно п. 1.1. вищевказаних Договорів, Споживач ( ОСОБА_1 ) бере на себе зобов'язання продавати Постачальнику універсальних послуг(ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ») електричну енергію вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергію вітру об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) Приватного домогосподарства, величина встановленої потужності становить: з енергії сонячного випромінювання 10,0 кВТ*год; з енергії вітру 0,0 кВт*год, але не більше потужності, дозволеної до споживання за договором про приєднання та параметри якості якої відповідають державним стандартам, а Постачальник універсальних послуг бере на себе зобов'язання купувати у Споживача електричну енергію за «зеленим» тарифом, встановленими НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії Приватним домогосподарством, в строки, передбачені цим Договором.
Пункт 2.1. Договорів передбачає право постачальника універсальних послуг: здійснювати отримання та обробку даних вузла обліку Споживача, отриманих від Постачальника послуг комерційного обліку та/або Оператора системи; надавати Споживачу оформлені платіжні документи.
Згідно п. 2.2. Договорів, постачальник універсальних послуг зобов'язаний: здійснювати отримання та обробку даних вузла обліку Споживача, отриманих від Постачальника послуг комерційного обліку та/або Оператора системи; надавати Споживачу оформлені платіжні документи.
Пункт 2.3. договору передбачає права споживача: отримання плати за електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватного домогосподарства, за «зеленим» тарифом, відпущеної постачальнику універсальних послуг в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством; відшкодування згідно із чинним законодавством збитків, заподіяних внаслідок порушення його прав; оплату неустойки (пені) у разі прострочення платежів за отриману Постачальником універсальних послуг електричну енергію відповідно до умов та порядку оплати, визначених цим Договором; здійснення контролю за правильністю оформлення постачальником універсальних послуг платіжних документів.
Пунктом 4.1. Розділу 4 Договорів (Умови та порядок оплати) передбачено, що оплата за продану електричну енергію, вироблену в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, здійснюється постачальником до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідно до п. 4.2. Договорів постачальник універсальних послуг повинен перерахувати кошти для оплати проданої споживачем електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання т/або енергії вітру генеруючою установкою Приватного домогосподарства, на поточний рахунок Споживача відповідно до заяви-повідомлення.
Згідно із п. 4.3. Договорів, на дату введення в експлуатацію, а саме 13.09.2018 року, станом на 01.01.2019 року «зелений» тариф становить 5,7336 грн/кВт. Год. (без ПДВ) - постанова НКРЕКП № 2071 від 28.12.2018 року (згідно договору № 240270185) та 28.08.2017 року, станом на станом на 01.01.2019 року «зелений» тариф становить 5,7336 грн/кВт. Год. (без ПДВ) - постанова НКРЕКП № 2071 від 28.12.2018 року (згідно договору № 120100147).
Відповідно до п. 4.4. Договорів у разі зміни «зеленого» тарифу, розрахунки за придбаний Постачальником обсяг відпущеної приватним домогосподарством електричної енергії у мережу, що перевищує місячне споживання електричної енергії таким приватним домогосподарством, здійснюються відповідно до встановленого НКРЕКП «зеленого» тарифу. Зміни «зеленого» тарифу не потребують внесення відповідних змін до цього Договору.
Згідно із п. 4.5. Договорів, «Зелений» тариф встановлений до 1 січня 2030 року. Після 1 січня 2030 року Постачальник придбаває у Споживача електричну енергію за тарифом, встановленим відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Розділу 3 Договору (Вимірювання та облік електричної енергії) для розрахунків за вироблену (понад власне споживання приватним домогосподарством) електричну енергію використовується засіб (засоби) вимірювальної техніки, характеристики якого (яких) дозволяють одночасно обліковувати обсяги відпущеної в електричну мережу та отриманої з електричної мережі електричної енергії або сальдо перетоків електричної енергії за календарний місяць. Вузол обліку має бути обладнаний пристроєм, який забезпечує дистанційне зчитування даних для роботи в складі автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії постачальника послуг комерційного обліку (оператора системи).
Відомості про засіб (засоби) вимірювальної техніки електричної енергії, що використовується в розрахунках за цим Договором, зазначаються у додатку 1 до Договору за «зеленим» тарифом.
Відповідно до п. 5.1. договору Постачальник універсальних послуг несе відповідальність за прострочення з вини постачальника оплати за придбану електричну енергію, порушення прав Споживача.
В актах приймання-передачі товару (електричної енергії), які підписані між ТОВ «Закарпаттяенергозбут» та ОСОБА_1 визначено обсяг та вартість електроенергії, виробленої генеруючими електроустановками приватного домогосподарства, а саме за договором № 120100147:
за червень 2023 року вироблено електроенергію в обсязі 4 010 кВт*год., сума до сплати 22808,44 грн.;
за липень 2023 року вироблено електроенергію в обсязі 4 686 кВт*год., сума до сплати 27 005,39 грн..
За договором № 240270185 від 01.01.2019 року:
за травень 2023 року вироблено електроенергію в обсязі 6 017 кВт*год., сума до сплати 34 224,03 грн.;
за червень 2023 року вироблено електроенергію в обсязі 5 458 кВт*год., сума до сплати 31 044,49 грн.;
за липень 2023 року вироблено електроенергію в обсязі 5 602 кВт*год., сума до сплати 32 284,30 грн.;
Таким чином загальна заборгованість за вироблену електричну енергію сонячного випромінювання об'єктами електроенергетики приватного домогосподарства, складає 147 366,65 грн.
Акти підписані сторонами без заперечень та зауважень.
У свою чергу відповідачем було частково погашено заборгованість, а саме: згідно платіжної інструкції № 8047 від 10.01.2024 року сплачено суму 20 467,85 грн.; 10 390,07 грн. - платіжне доручення № 4845 від 10.01.2024 року.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.
Відповідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і не договірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України).
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається зокрема договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом (п.18).
Абзацом 18 ч. 1 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) встановлено, що приватні домогосподарства здійснюють продаж виробленої електричної енергії за «зеленим» тарифом постачальнику універсальних послуг. Інші споживачі, у тому числі енергетичні кооперативи, здійснюють продаж виробленої електричної енергії за «зеленим» тарифом гарантованому покупцю.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами.
Як слідує з матеріалів справи, між сторонами укладено два договори купівлі-продажу за «зеленим» тарифом приватними домогосподарствами №120100147 та №240270185. ОСОБА_1 , як споживач, взяв на себе обов'язок продавати постачальнику, тобто ТОВ «Закарпаттяенергозбут», електричну енергію вироблену з сонячного випромінювання(сонячних батарей), а постачальник взяв на себе обов'язок - купувати у споживача електричну енергію за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватними домогосподарствами, у строки, передбачені Договорами.
Предметом розгляду даної справи є заборгованість відповідача перед позивачем за сплату послуг з купівлі енергії за «зеленим» тарифом на приватних домогосподарствах №120100147 та №240270185 за період червень-липень 2023 р. за Договором №120100147 та за травень-липень за Договором №240270185.
У своїх доводах ТОВ «Закарпаттяенергозбут» посилається на те, що судом першої інстанції не враховано наявні акти коригування за Договором від 01.01.2019 №120100147 за період з червня по липень 2023 року включно, а також за Договором від 01.01.2019 №240270185 за період з травня по липень 2023 року включно, у зв'язку з чим суд прийшов до помилкових висновків щодо задоволення зменшених позовних вимог позивача.
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з даними доводами відповідача з огляду на таке.
Закарпатським апеляційним судом ухвалювались постанови предметом розгляду яких було нарахування за «зеленим» тарифом електроенергії, зокрема, в Постанові від 29.07.2024 у справі №308/17457/23 предметом розгляду було стягнення заборгованості за електричну енергію вироблену за «зеленим тарифом», а також втрати від інфляції та 3% річних.
В рамках розгляду даної справи, відповідач ТОВ «Закарпаттяенергозбут» також притримувалось думки, що нарахування за договором купівлі-продажу електроенергії за «зеленим» тарифом на приватному домогосподарстві №240270185 слід проводити з урахуванням актів коригування, однак колегія суддів прийшла до висновків, що Акт-коригування складений відповідачем 20.12.2023, тобто вже після закінчення строку оплати, визначеного Договором, та після проведення часткової оплати, а тому такий не може братися до уваги. Постанова в касаційному порядку оскаржена не була, а тому набрала законної сили 29.08.2024.
У рішенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.08.2024 у справі №308/18302/23, яка стосувалася стягнення заборгованості з ТОВ «Закарпаттяенергозбут» на користь ОСОБА_1 плати за купівлю електроенергії за «зеленим» тарифом за період з серпня по вересень 2023 року по Договору №120100147 та Договору № 240270185, суд першої інстанції прийшов до висновку, що посилання сторони відповідача на лист ПрАТ «НЕК «Укренерго» про перевірку розрахунку вартості послуг від 23.11.2023 за №01/63892 та акти-коригування купівлі-продажу електричної енергії за Договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим тарифом» приватним домогосподарством, та проаналізувавши Договори, укладені між сторонами, Правила роздрібного ринку електричної енергії, суд констатує, що такими не передбачена можливість змінювати первинні акти купівлі-продажу електричної енергії. Відтак, відповідач всупереч положень договорів та законодавства, а також через значний проміжок часу після спливу строку оплати за розрахунковий період, склав акти-коригування, що на переконання суду, є неприпустимим. Рішення набрало законної сили 08.09.2024, в апеляційному та касаційному порядку оскаржено не було.
У Постанові Закарпатського апеляційного суду від 20.02.2025 у справі №308/1415/24 колегія суддів прийшла до обґрунтованих висновків, що судом першої інстанції помилково взято до уваги акти коригування, оскільки умовами договорів строк оплати визначено до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, тому надані відповідачем акти коригування не можуть бути взяті до уваги, позаяк були складені далеко за межами строку оплати, визначеного Договорами, та після проведення часткової оплати за придбану електроенергію. Станом на 28.03.2025 постанова в касаційному порядку не оскаржувалась.
Частиною 4 статті 82 ЦПК України встановлено преюдиційність фактів встановлених в рішенні суду, зокрема, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, доводи в частині, які стосуються актів коригування апеляційним судом до уваги не беруться, оскільки такі були предметом розгляду інших справ, в яких сторони та предмет спору збігаються та в яких було встановлено, що такі суперечать договірним зобов'язанням, які існують між сторонами.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правомірних висновків щодо стягнення з ТОВ «Закарпаттяенергозбут» на користь ОСОБА_1 заборгованості за електричну енергію, вироблену за зеленим тарифом, в сумі 56 445,66 грн., оскільки така заборгованість підтверджується зокрема актами приймання - передачі товару і договорами про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом.
Щодо доводів, які стосуються незалучення судом першої інстанції в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ПАТ «Закарпаттяобленерго», ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго», то апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1,4,5 ст.53 ЦПК України треті особи,які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Відповідач вважає, що залучення даних осіб має важливе значення для правильного вирішення спору, зокрема щодо визначення сум, які підлягають сплаті позивачу, тому що у відповідача є всі підстави вважати, що генеруючи установки ОСОБА_1 не відповідають заявленим потужностям та перевищують 30 кВт, які обумовлені укладеними між ними договорами.
Однак, з такою позицією не можна погодитись з огляду на те, що не зрозуміло яким чином ПАТ «Закарпаттяобленерго» та ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» зможуть надати докази, що генеруючи установки Ковальчука не відповідають заявленим потужностям та перевищують 30 кВт та, відповідно, таким чином зміниться нарахування енергії.
Апеляційний суд погоджується з позицією суду першої інстанції викладеній в ухвалі Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.05.2024, що згідно предмету позову у даній справі, спір стосується виключно невиплати відповідачем вартості отриманого ним товару (електричної енергії) від позивача, а тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача про залучення третіх осіб.
Крім цього, судом вірно зазначено, що кожна із вимог про стягнення шкоди є самостійною вимогою, які не пов'язані ні підставами виникнення та поданими доказам, та не є основними і похідними одна стосовно одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.
Якщо у ТОВ «Закарпаттяенергозбут» були підстави вважати, що генеруючи установки ОСОБА_1 перевищують заявлені потужності, то відповідач міг ще в суді першої інстанції заявити клопотання про проведення експертизи із визначення генеруючи потужностей за приватними домогосподарствами №120100147 та №240270185.
Крім цього, у відповідача не викликало сумнівів у генеруючих потужностях ОСОБА_1 ще під час установки таких, проведення розрахунків з позивачем та проведення актів коригування, а тому такі доводи відповідача слід вважати спростованими, оскільки суд першої інстанції в ухвалі від 28 травня 2024 року обґрунтовано відмовив у залученні третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ПАТ «Закарпаттяобленерго», ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго».
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у своїй постанові від 20.12.2024 у справі №9140/21682/15(910/17038/21) виснував, що обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та надання доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного і обґрунтованого рішення.
Отже, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням чинного процесуального та матеріального права, судом правильно досліджено всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, з урахуванням принципів всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Суд оцінив доводи обох сторін спору та був об'єктивним під час ухвалення оскаржуваного рішення.
Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 12, 18, 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут», залишити без задоволення
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 червня 2024 року, залишити без змін
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 28 березня 2025 року.
Суддя-доповідач:
Судді: