Справа № 545/835/25
Провадження № 2-а/545/21/25
28.03.2025 Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді: Цибізової С. А.,
при секретарі: Гречко Я. В.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про визнання неправомірними та незаконними дій інспектора та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до відповідача про визнання неправомірними та незаконними дій інспектора та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 12.02.2025 рухався по трасі Решетиліка-Дніпро на власному автомобілі МАЗДА, д.н.з. НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції, які повідомили, що ОСОБА_1 порушив ПДР України. На прохання надати правову допомогу адвоката та перенести у зв'язку з цим розгляд справи на іншу дату та час для прибуття адвоката для розгляду справи поліцейським було відмовлено. Вважає, що патрульний поліцейський не об'єктивно розглянув справу, не врахував клопотання про перенесення справи для участі адвоката під час її розгляду і в порушення вимог законодавства України склав постанову про адміністративне правопорушення діючи неправомірно та незаконно. З винесеною постановою ЕНА №4058790 від 12.02.2025 не погоджується, так як вважає її незаконною та такою, що грубо порушує права ОСОБА_1 , а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 11.03.2025 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 цієї статті.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням ( викликом) сторін.
Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Від представника відповідача 25.03.2025 на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. Вказує на недотримання позивачем ПДР України, а саме перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більше ніж на 50 км/год, тобто п. 12.9б ПДР України. Даний факт було зафіксовано сертифікованим приладом TruCam, що є засобом вимірювальної техніки для вимірювання швидкості автотранспортних засобів. Пояснення позивача в адміністративному позові, що оскаржувана постанова містить неправдиву інформацію, не відображає дійсних обставин справи, винесена з грубим порушенням законодавства України є безпідставними та необгрунтованими та жодним чином не спростовують факт вчиненого правопорушення. Зазначали, що позивач реалізував, визначене ст. 268 КУпАП, право на допомогу під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за допомогою засобу телефонного зв'язку. Просить звернути увагу, що законом не передбачена обов'язкова участь адвоката у випадку розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення. Відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, оскільки позивач реалізував право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відтак подальший захист прав і свобод особи може бути забезпечено в суді при оскарженні дій та рішень суб'єкта владних повноважень. Вказували, що виносячи постанову, інспектор законно оцінив наявні докази за своїм внутрішнім переконанням та дотримався всіх передбачених чинним законодавством процедур розгляду справи про адміністративне правопорушення, не порушив жодних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та своїми діями під час розгляду справи сприяв реалізації прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності. На підтвердження наведених доводів було надано екперний висновок, сертифікат відповідності вимірювач швидкості руху, а також листи Мінекономрозвитку, ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ про придатність лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 № ТС008455 до застосування.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази, дійшов наступного.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України, пункту 1 частини другої статті 2 та частини першої статті 7 КАС України, суд при вирішенні справи повинен керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно до ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами.
Статтею 6 Закону України Про Національну поліцію визначено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації (частина перша статті 7 Закону України Про Національну поліцію).
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України Про Національну поліцію поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України Про Національну поліцію поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як встановлено судом, 12.02.2025 інспектором 2 взводу 4 роти УПП батальйону патрульної поліції в м. Кременчуці ДПП України Кузьменком В. В. стосовно ОСОБА_1 винесено постанову серії ЕНА №4058790 від 12.02.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 122 КУпАП. Відповідно до вказаної постанови, 12.02.2025 о 11:56 год на дорозі А31 Решетилівка-Дніпро 118 км, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою, рухався зі швидкістю 165 км/год, чим перевищував встановлене обмеження швидкості більше ніж на 50 км/год. Швидкість руху вимірювалася приладом Truecam. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 12.9б ПДР України - водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 3.29 "Обмеження максимальної швидкості", 3.31 3.31 "Зона обмеження максимальної швидкості" або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «й» пункту 30.3 цих Правил.
Відповідно до оскаржуваної постанови, позивач визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень (а. с. 27).
На підтвердження вчинення позивачем порушення п.12.6 ПДР відповідачем надано до матеріалів справи фотографії та відеозапис, зроблені за допомогою приладу лазерного вимірювача швидкості TruCam ТС008455 (а. с. 54).
Разом із тим, позивач, подаючи позов факт скоєння правопорушення не запречував та не оспорював. Натомість, позивачем в обгрунтування позову вказується на недотримання інспектором процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, на порушення права закріпленого у ст.268 КУпАП, а саме на ненадання можливості скористатися правовою допомогою.
Таким чином предметом позову є порушення процедуори розгляду справи про адміністративне правопорушення.
У відповідності до статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності визначені статтею 268 КУпАП, зокрема: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до статті 271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.
З аналізу вказаних приписів слідує про наявність у суб'єкта владних повноважень - посадової особи органів Національної поліції, уповноваженої розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення, законодавчо встановленого обов'язку із забезпечення осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, можливість користування правами, наведеними у статті 268 КУпАП.
Порушення таких прав, зокрема, права на участь захисника або інших прав, передбачених статтею 268 КУпАП, може відбутись у разі подання особою, яка притягається до відповідальності певних клопотань та необґрунтованої відмови у їх задоволенні з боку уповноваженої посадової особи.
Гарантування кожному права на правову допомогу в контексті статті 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов'язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов'язки зумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підтвердження законності постанови про адміністративне правопорушення відповідачем до відзиву надано відеозапис з нагрудної бодікамери, яка розміщена на одязі поліцейського.
Зі змісту відеозапису встановлено, що працівник поліції розпочав розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 122 КУпАП та роз'яснив позивачу права, передбачені статтею 268 КУпАП, зокрема, право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги (12:11:20), при цьому позивач зазначив, що його права йому зрозумілі (12:11:48). Разом з тим, позивач заявив усне клопотання працівникові поліції щодо перенесення розгляду справи на іншу дату, так як хоче скористатися правом на адвоката на пісдтаві ст. 59 Конституції України, який знаходиться зараз не в місті та не має можливості прибути на місце розгляду справи. (12:11:50).
Вказаним відеозаписом зафіксовано, що інспектор, відхилив клопотання щодо перенесення розгляду справи, яка згідно ст. 276 КУпАП розглядається за місцем вчинення правопорушення (12:12:10).
Наявним у матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери підтверджено, що позивачу обмежено право для реалізації права скористатись допомогою адвоката, яке попередньо було роз'яснено працівником поліції.
Згідно ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
При цьому, справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), розглядаються уповноваженою особою невідкладно після виявлення правопорушення та отримання відомостей про суб'єкта цього правопорушення.
Тобто, адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 122 КУпАП не є таким, що розглядається уповноваженою особою невідкладно після виявлення правопорушення.
В Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі в ч. 4, 8 ІІІ Розділу "Розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" зазначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа розглядається лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (стаття 268 КУпАП).
Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У вказаному вище випадку, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (стаття 283 КУпАП) на місці вчинення правопорушення.
Таким чином інспектор правомірно розпочав розгляд справи про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення, а тому його дії щодо складання оскаржуваної постанови не є незаконними.
Разом з тим, частиною другою статті 276 КУпАП передбачено, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 122 КУпАП (коли правопорушення вчинено водієм), можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Отже, положення частини другої статті 276 КУпАП визначають можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122 КУпАП, не лише на місці вчинення правопорушення, а й за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
З приведеного вбачається, що уповноваженою особою відповідача при винесенні оспорюваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності було безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи задля забезпечення участі захисника під час розгляду справи та не надано останньому можливість скористатися правовою допомогою.
Вказане свідчить, що інспектор фактично не надав позивачу можливості скористатися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП, а саме - правом користуватися юридичною допомогою адвоката, якою він бажав скористатися під час розгляду справи, що прямо передбачено чинним законодавством.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 18 лютого 2020 року у справі № 524/9827/16-а дійшла висновку, що у випадку невжиття інспектором жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, інспектор порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та порушує порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. До такого висновку дійшла
Суд зазначає, що недотримання особою, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення порядку її розгляду, є самостійною підставою для визнання протиправною відповідної постанови та скасування її у судовому порядку.
Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 26.05.2020 року по справі №640/16220/16-а, та в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що інспектором не вжито належних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, у зв'язку з чим інспектор порушив порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови серії ЕНА №4058790 від 12.02.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 122 КУпАП.
За таких обставин позов підлягає до часткового задоволення.
Окрім того суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи, що підставою скасування оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення є порушення відповідачем процедури розгляду справи, тотбо порушення особою права на отримання правової допомоги, наявність або відсутність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, судом не встановлювались. Враховуючи викладене, з урахуванням встановлених КАС України завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність скасування постанови та надіслання справи про адміністративне правопорушення у відношенні позивача на новий розгляд до компетентного органу, а саме - до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції України.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частинами 1,3 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із частковим задоволенням позову на користь позивача підлягає відшкодуванню витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. 2, 5, 8, 9, 19, 72-77, 78, 241-246, 286 КАС України, ст.ст.122, 245,246,247,251,254,258,279 КУпАП, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про визнання неправомірними та незаконними дій інспектора та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Скасувати постанову ЕНА від 12.02.2025 №4058790 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 122 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.4 ст. 122 КУпАП направити на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції України.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, адреса: вул. Ф. Ернста, 3, м. Київ, 03048).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: С. А. Цибізова