справа № 368/1576/24
головуючий у суді І інстанції Закаблук О.В.
провадження № 22-ц/824/4534/2025
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
31 березня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 31 жовтня 2024 року
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий газ з ОСОБА_1 , -
У жовтні 2024 року ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» звернулося до Кагарлицького районного суду Київської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий газ з ОСОБА_1 .
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 31 жовтня 2024 року заяву ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» передано за підсудністю до Дарницького районного суду міста Києва.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить: скасувати ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 31 жовтня 2024 року; відмовити ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» у видачі судового наказу.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно визначена підсудність справи, оскільки бульвар Дарницький знаходиться у Дніпровському районі міста Києва, а не в Дарницькому. У зв'язку із порушенням правил підсудності суд першої інстанції мав право відмовити у видачі судового наказу, а не направити справу за місцем реєстрації фізичної особи.
Інші учасники справи, повідомлені належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили.
За змістом частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги наухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини 1 статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Відповідно до частини 1 статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Відповідно до статті 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Правила загальної підсудності цивільних справ визначені у частині 1 статті 27 ЦПК України, згідно з якою позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з частинами 5-7 статті 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи боржника.
Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідного звернення суду.
Суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Отже, зважаючи на визначений процесуальним законом порядок розгляду та звернення до виконання судового наказу, обов'язковою умовою для його видачі є встановлення зареєстрованого місця проживання фізичної особи боржника.
Судом першої інстанції на виконання вимог частини 5 статті 165 ЦПК України направлено запит щодо місця реєстрації боржника.
З відповіді Управління обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до Дніпровського району міста Києва.
З викладеного вбачається, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що заявником при зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу порушено правила підсудності, з огляду на вимоги частини 1 статті 162 ЦПК України, оскільки указана справа відноситься до територіальної підсудності Дніпровського районного суду міста Києва.
Однак суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про передачу справи до Дарницького районного суду міста Києва за підсудністю, оскільки розділом Розділ II «Наказне провадження» не передбачено передачі справи за підсудністю, а подання заяви про видачу судового наказу з порушенням правил підсудності є підставою для відмови у видачі судового наказу на підставі пункту 9 частини 1 статті 165 ЦПК України.
При цьому вимоги апеляційної скарги про відмову ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» у видачі судового наказу задоволенню не підлягають, оскільки це відноситься до повноважень суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
У зв'язку з цим колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а ухвалу суду скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 31 жовтня 2024 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська