Апеляційне провадження № 22-ц/824/5924/2025
Справа № 361/7655/23
Іменем України
28 березня 2025 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Кашперської Т.Ц. (суддя - доповідач), Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2024 року, ухвалене в складі судді Василишина В.О. в м. Бровари у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу,
заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,
У вересні 2023 року позивач АТ «Київоблгаз» звернувся до суду із даним позовом, просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Київоблгаз» вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, що складає 37804,30 грн., та витрати по оплаті судового збору 2684 грн.
Позов мотивований тим, що АТ «Київоблгаз» як оператор ГРМ здійснює на території Київської області господарську діяльність з розподілу природного газу відповідно до виданої постановою НКРЕКП від 29 червня 2017 року № 855 ліцензії та забезпечує природним газом населення Київської області для побутових потреб, в тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення житлових приміщень.
26 листопада 2020 року представником АТ «Київоблгаз» за адресою АДРЕСА_1 по причині порушення техніки безпеки відключено газопостачання шляхом від'єднання відводу газопроводу встановленням інвентарної заглушки на ввідному газопроводі. Встановлено заглушку № 0470757, про що складено акт про відключення №50/136 від 26 листопада 2020 року. 29 березня 2023 року при виконанні робіт з перевірки відключених об'єктів було виявлено ознаки несанкціонованого відновлення газопостачання за вказаною адресою.
Житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 967 від 28 вересня 2018 року.
Представниками Броварського відділення АТ «Київоблгаз» встановлено порушення пп. 2 п. 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ, оскільки виявлено наявність ознак несанкціонованого відновлення газопостачання, а саме «обірваний пломбувальний дріт та демонтована охоронна пломба на інвентарній заглушці», про що складено акт про порушення № 908, який підписаний представниками АТ «Київоблгаз» та представником органу місцевого самоврядування.
20 квітня 2023 року представниками АТ «Київоблгаз» за адресою АДРЕСА_1 були проведені роботи по відключенню житлового будинку від газопостачання шляхом відрізки та зварювання в землі.
21 квітня 2023 року Броварським відділенням АТ «Київоблгаз» на адресу відповідача направлено запрошення № 810-Сл-9932-0423 на засідання комісії з розгляду акту про порушення № 908 від 29 березня 2023 року.
11 травня 2023 року проведено засідання комісії з розгляду акту про порушення № 908 від 29 березня 2023 року та прийнято рішення про задоволення акту, про що складено протокол засідання комісії № 4834 від 11 травня 2023 року та акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу і його вартості в розмірі 37804,30 грн. за період з 20 жовтня 2022 року по 20 квітня 2023 року.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2024 року позов АТ «Київоблгаз» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Київоблгаз» 37804,30 грн. та судовий збір в розмірі 2684 грн.
Відповідач ОСОБА_1 , не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2024 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову АТ «Київоблгаз».
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, не погоджувалася з висновками суду першої інстанції, що ОСОБА_1 є єдиним власником будинку за адресою АДРЕСА_1 , оскільки 24 жовтня 1997 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 . Житловий будинок придбано на підставі договору купівлі-продажу від 28 вересня 2018 року, тобто під час зареєстрованого шлюбу, тому він є спільною сумісною власністю подружжя.
Наводила зміст ст. 368, 369, 370, 372 ЦК України, ст. 60, 61, 64, 68, 70 СК України, вказувала, що з наведених норм права вбачається, що з моменту придбання будинку він перебував у спільній сумісній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Деякий час вона разом з ОСОБА_2 та їхніми дітьми були зареєстровані та проживали за вказаною адресою.
Щодо утримання майна, яке перебуває в спільній сумісній власності, зазначала, що також під час шлюбу подружжям було придбано квартиру в АДРЕСА_2 . Згодом подружжя домовилось, що ОСОБА_2 залишається проживати в будинку за адресою АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 за власний рахунок робить ремонт у квартирі в м. Ірпені та переїжджає до неї разом з дітьми для проживання.
З 23 січня 2021 року ОСОБА_1 та її діти не проживають в будинку, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області від 25 травня 2023 року № 142 та актом обстеження фактичного місця проживання від 25 травня 2023 року.
Підкреслювала, що з 23 січня 2021 року проживає за адресою АДРЕСА_2 . Таким чином, вона є фактичним споживачем комунальних послуг, в тому числі послуг газопостачання, саме у цій квартирі. Натомість, ОСОБА_2 є єдиним фактичним споживачем комунальних послуг в будинку за адресою АДРЕСА_1 .
Наводила зміст ст. 60 ЦК України, вказувала, що співвласник ОСОБА_2 має такі самі права і несе такі самі зобов'язання, як і ОСОБА_1 , щодо спільного майна, в тому числі будинку.
Щодо відключення газопостачання та акту відключення № 50/136 від 26 листопада 2020 року, пояснювала, що акт підписаний лише представником позивача, та зазначено про присутність ОСОБА_1 при складанні акту, однак підпис відповідача відсутній. Крім того, в акті відсутня примітка про те, що ОСОБА_1 відмовилась від підписання акту про відключення об'єкту (газових приладів) від 26 листопада 2020 року.
Звертала увагу, що 31 травня 2021 року Броварським міськрайонним судом Київської області видано ТОВ «Київоблгаз Збут» судовий наказ в справі № 361/2902/21 про стягнення з ОСОБА_1 боргу за отримані послуги з газопостачання за адресою АДРЕСА_1 за період з 01 грудня 2018 року по 28 лютого 2021 року в розмірі 25378,30 грн. Той факт, що ТОВ «Київоблгаз Збут» нарахувало заборгованість за вказаний період та стягнуло кошти, свідчить про те, що позивач 26 листопада 2020 року не припиняв постачання газу шляхом від'єднання відводу газопроводу з встановленням інвентарної заглушки на ввідному газопроводі. Таким чином, акт відключення об'єкту (газових приладів) від 26 листопада 2020 року не є належним доказом того, що 26 листопада 2020 року дійсно було припинено газопостачання за вказаною адресою.
Щодо акту про порушення № 908 від 29 березня 2023 року, зазначала, що акт підписаний двома представниками оператора ГРМ та старостою Плосківського старостинського округу, при цьому відсутній підпис відповідача або ОСОБА_2 , також акт не містить примітки про те, що вони від підпису відмовились із засвідченням такого запису представником органу місцевого самоврядування чи фіксацією відеозйомкою. Крім того, в акті про порушення № 908 від 29 березня 2023 року відсутні відомості про місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення, дату і час засідання комісії, контактний телефон особи оператора ГРМ. Отже, вказаний акт не доводить того факту, що при його складанні були присутні відповідач або ОСОБА_2 , також цей акт не доводить, що вказані особи були присутні, але відмовились від підписання акту. За таких обставин акт за правилами п. 4 глави 5 розділу ХІ ГРМ не може вважатися дійсним і бути підставою для нарахування вартості необлікованого об'єму природного газу.
Наголошувала, що відносини, які виникають в процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулює Закон України «Про житлово-комунальні послуги», вказувала, що згідно чинного законодавства України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є індивідуальними споживачами, адже вони є співвласниками будинку, проте з 23 січня 2021 року виключно ОСОБА_2 володіє та користується будинком та отримує житлово-комунальні послуги.
Звертала увагу, що з відповідачем не укладався договір про надання послуг з постачання природного газу.
Наводила зміст ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», вказувала, що вказані обов'язки індивідуального споживача стосуються також ОСОБА_2 , як співвласника будинку та особи, яка безпосередньо користується будинком та отримує житлово-комунальні послуги.
Наводила зміст абз. 1 глави 2 розділу ХІ, п. 4 глави 1 розділу 1 Кодексу ГРМ, вказувала, що несанкціоноване відновлення газопостачання є правопорушенням.
Підкреслювала, що в цій справі АТ «Київоблгаз» відповідачем (порушником) визначає ОСОБА_1 , керуючись лише тим, що вона є власником будинку, з чим помилково погодився суд першої інстанції. Однак в матеріалах справи відсутні докази, що саме ОСОБА_1 здійснила протиправні дії щодо несанкціонованого відновлення газопостачання за адресою АДРЕСА_1 .
Від позивача АТ «Київоблгаз» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, погоджувався з висновками суду першої інстанції, а також викладав власні спростування аргументів апеляційної скарги.
Наголошував, що обов'язок не допускати несанкціонованого відбору природного газу та дотримання газової безпеки покладено виключно на власника об'єкта, які в установленому порядку підключені до/через ГРМ оператора ГРМ.
Зазначав, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном за змістом ст. 317 ЦК України, а відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Власник на свій розсуд володіє, користується та розпоряджається належним йому майном, здійснює свою владу щодо управління ним і вправі вчиняти будь-які дії, що не суперечать закону.
Вказував, що відповідач є єдиним власником житлового будинку на підставі договору купівлі-продажу № 967 від 28 вересня 2018 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28 вересня 2018 року. Докази, що ОСОБА_2 є співвласником житлового будинку, в матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані. Також ОСОБА_2 не є стороною у справі.
Щодо акту про відключення № 50/136 від 26 листопада 2020 року, вказував, що акт складений з дотриманням вимог Кодексу ГРМ.
Наголошував, що розрахунок заборгованості за постачання природного газу за період з 01 грудня 2018 року по 30 листопада 2020 року перед ТОВ «Київоблгаз Збут» підтверджує відключення житлового будинку від газоспоживання, адже споживання обсягів природного газу в грудні 2020 року - лютому 2021 року відсутнє.
Щодо правомірності акта про порушення № 908 від 29 березня 2023 року, пояснював, що представниками Броварського відділення АТ «Київоблгаз» встановлено порушення п.п. 2 п. 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ, оскільки виявлено наявність ознак несанкціонованого відновлення газопостачання, а саме «обірваний пломбувальний дріт та демонтована охоронна пломба на інвентарній заглушці», про що складений акт про порушення № 908, який підписаний представниками АТ «Київоблгаз» та представником органу місцевого самоврядування - старостою Плосківського старостинського округу Карпенко Н.М., що відповідає вимогам п. 2 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ.
Підсумовував, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, враховані всі обставин справи, надано належну оцінку всім доказам, а отже апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції вказаним вище вимогам закону відповідає.
Задовольняючи позов АТ «Київоблгаз», суд першої інстанції виходив із того, що за адресою домоволодіння, належного ОСОБА_1 , останньою порушено вимоги Кодексу газорозподільних систем у вигляді несанкціонованого відновлення газоспоживання, що призвело до необлікованого споживання об'єму природного газу, внаслідок якого споживачу проведено донарахування необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу. Оскільки ОСОБА_1 не було сплачено заборгованість перед АТ «Київоблгаз» за нарахований об'єм необлікованого природного газу за несанкціоноване втручання, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення вартості необлікованого природного газу з відповідача на користь позивача.
Апеляційний суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Як встановлено судом, АТ «Оператор газорозподільних систем «Київоблгаз» є оператором ГРМ та здійснює на території Київської області господарську діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, що видана згідно постанови НКРЕКП від 29 червня 2017 року № 855, тобто відповідач надає споживачу послугу з розподілу, що включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи в межах приєднаної потужності його об'єкта і розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача.
Відповідач ОСОБА_1 є власником будинку адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 967, виданий 28 вересня 2018 року, видавник приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Москаленко Н.О. (а. с. 15 - 16).
АТ «Оператор газорозподільних систем «Київоблгаз», як Оператором ГРМ, надаються ОСОБА_1 послуги з розподілу природного газу за адресою побутового споживання природного газу: АДРЕСА_1 .
26 листопада 2020 року представником АТ «Київоблгаз» за адресою АДРЕСА_1 по причині порушення техніки безпеки відключено газопостачання шляхом від'єднання відводу газопроводу з встановленням інвентарної заглушки на ввідному газопроводі. Встановлено заглушку № 0470757, про що складено акт про відключення № 50/13 від 26 листопада 2020 року, підписаний представником АТ «Київоблгаз». В акті зазначено про присутність споживача ОСОБА_1 , підпис якої в акті відсутній (а. с. 6).
29 березня 2023 року при виконанні робіт з перевірки відключених об'єктів було виявлено ознаки несанкціонованого відновлення газопостачання за адресою АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 . Представниками Броварського відділення АТ «Київоблгаз» встановлено порушення п.п. 2 п. 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ, а саме виявлено наявність ознак несанкціонованого відновлення газопостачання «обірваний пломбувальний дріт та демонтована охоронна пломба на інвентарній заглушці», про що складено акт про порушення № 908, підписаний двома представниками АТ «Київоблгаз» та представником органу місцевого самоврядування - старостою Плосківського старостинського округу Карпенко Н.М. В акті зазначено про присутність споживача ОСОБА_1 , підпис якої та відмітка про відмову від підпису в акті відсутні. Зазначено, що на час складання акту про порушення не усунуто, доступ не наданий. Показання лічильника (ЗВТ) на дату складання акта не вказані, зазначено про відсутність доступу до побутового лічильника газу (а. с. 7).
20 квітня 2023 року представниками АТ «Київоблгаз» за адресою АДРЕСА_1 проведені роботи по відключенню житлового будинку від газопостачання шляхом відрізки та зварювання в землі, про що складено акт, підписаний двома представниками АТ «Київоблгаз». Зазначено про присутність споживача ОСОБА_1 , підпис якої в акті відсутній (а. с. 8).
21 квітня 2023 року на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) направлено лист, отриманий адресатом 01 травня 2023 року згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 10), яким ОСОБА_1 запрошувалася на засідання комісії Броварського відділення АТ «Київоблгаз» з розгляду акту про порушення № 908, яке відбудеться 11 травня 2023 року за вказаною в листі адресою. До листа додано копію акту про порушення № 908 від 29 березня 2023 року та копію акту про відключення № 18 від 20 квітня 2023 року (а. с. 9).
11 травня 2023 року в м. Бровари відбулось засідання Комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу ГРС в присутності споживача ОСОБА_1 . На порядок денний поставлено розгляд комісією акту про порушення № 908 від 29 березня 2023 року про несанкціоноване відновлення газоспоживання. За результатами розгляду акту комісією прийнято рішення про задоволення акту про порушення в повному обсязі, здійснити нарахування необлікованих донарахованих об'ємів природного газу. Протокол засідання підписано членами комісії та ОСОБА_1 , яка також під підпис отримала акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості, а також рахунок на сплату вартості необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу (а. с. 11).
11 травня 2023 року комісією з розгляду актів про порушення згідно з розділом ХІ Кодексу ГРС було складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості, згідно якого розраховано суму збитків, завданих порушенням споживача, з дати останньої перевірки 20 жовтня 2022 року по дату виявлення порушення 20 квітня 2023 року, в розмірі 37804,30 грн. (4994,63 куб.м.) (а. с. 12).
Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 24 жовтня 1997 року, який розірвано рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 вересня 2021 року в справі № 361/3442/21 (а. с. 62, 66).
ОСОБА_1 є власником квартири за адресою АДРЕСА_2 , право власності зареєстроване 10 вересня 2018 року (а. с. 63).
Згідно акту обстеження фактичного місця проживання особи, складеного Великодимерською селищною радою Броварського району Київської області 25 травня 2023 року, та довідки виконавчого комітету Великодимерської селищної ради Броварського району від 25 травня 2023 року № 142, за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані заявник ОСОБА_1 , колишній чоловік ОСОБА_2 та їх діти ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 . Фактично ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 з 23 січня 2021 року не проживають за даною адресою, постійно проживає та зареєстрований ОСОБА_2 (а. с. 64, 65).
З 22 жовтня 2023 року місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою АДРЕСА_2 (а. с. 73).
Судовим наказом Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2021 року в справі № 361/2902/21, за результатами розгляду заяви ТОВ «Київоблгаз Збут» про видачу судового наказу щодо стягнення із ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 ) заборгованості за надані послуги з постачання природного газу, стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Київоблгаз Збут» борг за отримані послуги з постачання природного газу, надані за адресою: АДРЕСА_3 , за період із 01 грудня 2018 року по 28 лютого 2021 року у розмірі 25 378,30 грн. (а. с. 68), який було нею сплачено 17 листопада 2021 року (а. с. 71).
АТ «Київоблгаз» надано розрахунок заборгованості за постачання природного газу по особовому рахунку НОМЕР_1 , в якому відображено обсяги розподіленого природного газу з грудня 2018 року по листопад 2020 року включно, з грудня 2020 року по лютий 2021 року обсяги розподіленого природного газу відсутні (а. с. 78).
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відновлення становища, яке існувало до порушення.
Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Згідно з частиною першою статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Статтею 13 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що споживач зобов'язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу. У разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про ринок природного газу» суб'єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Судом встановлено і відповідачем рішення суду першої інстанції з даних підстав не оскаржувалось, що АТ «Київоблгаз» як Оператором ГРМ надаються послуги з розподілу природного газу за адресою побутового споживання природного газу: АДРЕСА_1 .
Відносини між газорозподільними підприємствами та фізичними особами (населенням) - споживачами газу регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30 вересня 2015 року, положення якого наводяться в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до пункту 2 глави 2 розділу І Кодексу газорозподільних систем, оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу.
Згідно п. 4 глави 7 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем, при припиненні (відновленні) розподілу природного газу на об'єкт споживача складається акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача. При складанні акта про припинення розподілу природного газу Оператор ГРМ зазначає в ньому про наслідки несанкціонованого відновлення газоспоживання, передбачені цим Кодексом, а також обов'язково фіксує фактичні показання лічильника газу на дату припинення газопостачання (розподілу природного газу), за винятком випадків відмови в доступі до об'єкта споживача, де розташований лічильник газу (ЗВТ).
У разі відмови споживача від підписання акта про припинення газопостачання (розподілу природного газу) фіксація припинення газопостачання (розподілу природного газу) (крім випадків відключень при аварійних ситуаціях) повинна підтверджуватися відеозйомкою, про що зазначається в акті про припинення газопостачання (розподілу природного газу), та/або підписом акта про припинення газопостачання (розподілу природного газу) однією незаінтересованою особою (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувач або управитель будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування тощо) за умови посвідчення такої особи. Акт про припинення газопостачання (розподілу природного газу) у цьому випадку надсилається споживачу рекомендованим поштовим відправленням.
Судом першої інстанції встановлено, що 26 листопада 2020 року, представником АТ «Київоблгаз» за адресою: АДРЕСА_1 , по причині порушення техніки безпеки відключено газопостачання шляхом від'єднання відводу газопроводу з встановленням інвентарної заглушки на ввідному газопроводі. Встановлено заглушку № 0470757, про що складено акт про відключення № 50/13 від 26 листопада 2020 року.
Апеляційний суд відхиляє доводи відповідача, що в акті № 50/13 від 26 листопада 2020 року зазначено про присутність ОСОБА_1 при складанні акту, при цьому її підпис в акті відсутній та відсутня примітка про те, що ОСОБА_1 відмовилась від підписання акту про відключення об'єкта (газових приладів) від 26 листопада 2020 року, з огляду на те, що відсутність цих відомостей в акті згідно п. 4 глави 7 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем не тягне за собою наслідків у вигляді його недійсності.
Апеляційний суд не може погодитися з доводами ОСОБА_1 , що оскільки 31 травня 2021 року Броварським міськрайонним судом Київської області видано ТОВ «Київоблгаз Збут» судовий наказ в справі № 361/2902/21 про стягнення з ОСОБА_1 боргу за отримані послуги з газопостачання за адресою АДРЕСА_1 за період з 01 грудня 2018 року по 28 лютого 2021 року в розмірі 25378,30 грн., це свідчить про те, що позивач, нараховуючи заборгованість за цей період, 26 листопада 2020 року не припиняв постачання газу шляхом від'єднання відводу газопроводу з встановленням інвентарної заглушки на ввідному газопроводі, і таким чином акт № 50/13 від 26 листопада 2020 року не є належним доказом того, що 26 листопада 2020 року було дійсно припинене газопостачання.
Так, на спростування цих обставин АТ «Київоблгаз» було надано розрахунок заборгованості за постачання природного газу за період з 01 грудня 2018 року по 30 листопада 2020 року по особовому рахунку НОМЕР_1 , в якому відображено обсяги розподіленого природного газу з грудня 2018 року по листопад 2020 року включно, з грудня 2020 року по лютий 2021 року обсяги розподіленого природного газу відсутні, що підтверджує факт припинення постачання газу наприкінці листопада 2020 року (а. с. 78).
Відповідно до пункту 7 Глави 9 Розділу Х Кодексу газорозподільних систем, у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про: 1) пошкодження пломб; 2) пошкодження ЗВТ (лічильника газу); 3) наявність зміни параметрів параметризації обчислювача чи коректора об'єму газу; 4) непрацездатність комерційного ВОГ чи його складових та/або його (їх) невідповідність умовам експлуатації чи узгодженій проектній документації або умовам договору; 5) наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ; 6) наявність несанкціонованого газопроводу; 7) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок чого перевищується діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).
Розрахунок необлікованого або облікованого частково об'єму природного газу внаслідок порушення здійснюється за наявності акта про порушення та у порядку, визначеному в розділі ХІ цього Кодексу.
Пунктом 1 глави 2 Розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем визначено порушення споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу. До них належить, зокрема, несанкціоноване відновлення газоспоживання (пп. 2).
Пунктом 2 глави І Розділу І Кодексу газорозподільних систем визначено, що несанкціоноване відновлення газоспоживання - виявлений після складання акта про припинення розподілу природного газу (газопостачання) та/або пломбування запірних пристроїв чи встановлення інвентарної заглушки факт несанкціонованого втручання в роботу газорозподільної системи, в тому числі шляхом зривання або пошкодження пломб на запірних пристроях, засувках на вводі на об'єкт споживача, пошкодження або зняття інвентарних заглушок тощо, внаслідок чого здійснюється чи є можливість несанкціонованого відбору природного газу на об'єкті споживача (окремих його газових приладах чи пристроях), у тому числі поза обліком.
Згідно пунктів 1-5 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 20 до цього Кодексу.
Акт про порушення після пред'явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення.
Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.
Представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов'язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали:
або більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою;
або представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи.
Акт про порушення щодо відмови побутового споживача (фізичної особи) в доступі до власного об'єкта вважається дійсним, якщо його підписали представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувач або управитель будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення їх осіб.
У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення про це робиться відмітка в обох примірниках акта про порушення, один з яких надсилається споживачу (несанкціонованому споживачу) рекомендованим поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дня складання такого акта.
Судом встановлено, що 29 березня 2023 року, при виконанні робіт з перевірки відключених об'єктів представниками Броварського відділення АТ «Київоблгаз» було виявлено ознаки несанкціонованого відновлення газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено порушення підпункту 2 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ, оскільки виявлено наявність ознак несанкціонованого відновлення газопостачання, а саме: «обірваний пломбувальний дріт та демонтована охоронна пломба на інвентарній заглушці», про що складений акт про порушення № 908, який підписаний представниками АТ «Київоблгаз» та представником органу місцевого самоврядування - старостою Плосківського старостинського округу Карпенко Н.М.
Апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані доводи апеляційної скарги, що акт про порушення № 908 не містить підпису споживача ОСОБА_1., про присутність якої зазначено в акті, або відміток про відмову споживача від підпису, оскільки наслідки відсутності таких відомостей у вигляді недійсності акту абзацем п'ятого пункту 4 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем не передбачені.
Акт про порушення № 908 від 29 березня 2023 року містить підписи представника оператора ГРМ та однієї незаінтересованої особи, в даному випадку - представника органу місцевого самоврядування, особа якого була посвідчена, а саме старости Плосківського старостинського округу Карпенка Н.М., що узгоджується з умовами дійсності акту, передбаченими абзацом 3 п. 4 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем. За наявності в акті підпису незаінтересованої особи відеофіксація відмови споживача від підпису акта не вимагається.
Апеляційний суд також відхиляє як неспроможні доводи апеляційної скарги, що в акті про порушення № 908 від 29 березня 2023 року не зазначені відомості про місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення, дату та час засідання комісії, контактний телефон особи Оператора ГРМ, з огляду на те, що такі відомості були зазначені безпосередньо в листі-запрошенні АТ «Київоблгаз» від 21 квітня 2023 року, яким ОСОБА_1 була запрошена на засідання комісії, отриманому нею 01 травня 2023 року, разом з яким ОСОБА_1 були направлені копія акту про порушення № 908 від 29 березня 2023 року та копія акту про відключення № 18 від 20 квітня 2023 року. Зважаючи на те, що ОСОБА_1. була присутня на засіданні комісії та підписала протокол засідання, вона фактично була обізнана про зміст акту про порушення, дату та час засідання комісії, таким чином її права не було порушено і відсутність цих відомостей в акті на його дійсність не впливає.
Відповідно до абзацу 1 пункту 8 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.
Пунктом 10 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що споживач (несанкціонований споживач) зобов'язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення.
Згідно з пунктом 11 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
Судом першої інстанції встановлено, що на засіданні комісії з розгляду актів про порушення АТ «Київоблгаз», що відбулося 11 травня 2023 року за присутності правомочного складу комісії, затвердженої наказом №01Но-26-0223 від 13 лютого 2023 року, комісією було прийнято рішення про задоволення акту про порушення № 908 від 29 березня 2023 року, про що складено протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу № 4834 від 11 травня 2023 року, підписаний ОСОБА_1 без зауважень.
Доводи апеляційної скарги, що в матеріалах справи відсутні докази того, що саме відповідач здійснила протиправні дії щодо несанкціонованого відновлення газопостачання за адресою АДРЕСА_1 , і що в даній справі позивачем АТ «Київоблгаз» визначило порушником ОСОБА_1 лише з тих підстав, що вона є власником будинку, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Апеляційний суд враховує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17 зроблено висновок про те, що вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов'язки відповідного суб'єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.
Зазначений висновок підлягає застосуванню також у разі оскарження рішення комісії з розгляду актів про порушення, проведення донарахування споживачам природного газу за порушення вимог Кодексу газорозподільних систем (постанова Верховного Суду від 11 жовтня 2021 року в справі № 646/6354/19, провадження № 61-11642св21).
Разом із тим, відповідачем ОСОБА_1 рішення комісії з розгляду актів про порушення від 11 травня 2023 року в судовому порядку не оскаржувалось.
Відповідно до п. 2 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРМ, у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого відновлення газоспоживання або використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу спожитий об'єм природного газу визначається за граничними об'ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача за період з дня припинення газопостачання (або у разі здійснення попередньої перевірки відключеного стану - з дня такої перевірки, що має підтверджуватися відповідним актом перевірки), а при використанні газу без договору - з дня його закінчення (розірвання) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
Судом першої інстанції встановлено, що 11 травня 2023 року комісія з розгляду актів про порушення розрахувала вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу виходячи з граничних об'ємів споживання природного газу населенням та з урахуванням опалення та встановлених газових приладів за період 6 місяців з 20 жовтня 2023 року по 20 квітня 2023 року в розмірі 37804,30 грн. (4994,63 куб.м.).
Апеляційний суд враховує, що правильність розрахунку вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу відповідачем у апеляційній скарзі не заперечується, доводи про необґрунтованість такого розрахунку відсутні.
Таким чином, відповідачем у апеляційній скарзі не наведено належних аргументів, які б безспірно свідчили про неправомірні дії працівників АТ «Київоблгаз» при проведенні перевірки та складанні акту про припинення газопостачання, акту про порушення і розгляду цього акту комісією, а незгода ОСОБА_1 із процедурою вчинення окремих дій носить суто формальний характер та сама по собі не може бути підставою для відмови АТ «Київоблгаз» в позові про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу.
Щодо доводів ОСОБА_1 , що з нею договір з надання послуг з постачання природного газу не укладався, апеляційний суд зазначає, що відсутність між сторонами договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг. На це вказав Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2024 року по справі №463/6799/18, додавши, що зазначена практика правозастосування правових норм у сфері оплати житлово-комунальних послуг є сталою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі 712/8916/17, постанови Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц, від 18 вересня 2019 року у справі № 369/3682/16-ц, від 7 лютого 2024 року у справі № 372/2236/21).
Судом першої інстанції вмотивовано відхилено аргументи ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву, в якому вона зазначила, що після розлучення з чоловіком вона там не мешкає, за спільною домовленістю користується та проживає в будинку колишній чоловік ОСОБА_2 , на якого покладено такий же обов'язок не допускати несанкціонованого відбору природного газу та дотримання газової безпеки, і який несе обов'язок утримання майна, що є у спільній власності.
Апеляційний суд погоджується з даним висновком, оскільки судом першої інстанції встановлено і відповідачем не заперечується, що житловий будинок належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу № 967 від 28 вересня 2018 року, форма власності - приватна, частки - 1. Отже, враховуючи, що відповідач є єдиним власником будинку, несанкціоновано відновила газопостачання та спожила необлікований природний газ, проте оплата послуг з газопостачання належним чином не виконувалися, вона є належним відповідачем за цим позовом.
Такі висновки узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду в постанові від 02 грудня 2020 року в справі № 536/1599/18 (провадження № 61-8154св19), у якій Верховний Суд, оцінюючи доводи касаційної скарги ВАТ «Кіровоградгаз» про неврахування апеляційним судом факту перебування вказаного житлового будинку у спільній сумісній власності подружжя, вказав, що такі аргументи обґрунтовано відхилено апеляційним судом, який зазначив, що житловий будинок, до якого постачався природний газ, до 09 червня 2017 року належав на праві власності особисто ОСОБА_2, і доказів на спростування вказаних обставин матеріали справи не містять.
Апеляційний суд враховує, що доказів переоформлення особового рахунку НОМЕР_1 на ОСОБА_2 , як споживача послуг газопостачання, нею надано не було, а також не надано доказів оплати послуг газопостачання за будь-якою іншою адресою, як зазначено в апеляційній скарзі.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_1 відповідно до положень ст. 360 ЦК України не позбавлена можливості звернутись до суду з позовом про примусове стягнення зі співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.
Таким чином, доводи апеляційної скарги, що обов'язки індивідуального споживача стосуються також ОСОБА_2 , як співвласника будинку та особи, яка безпосередньо користується будинком за адресою: АДРЕСА_1 та отримує житлово-комунальні послуги, а також, що ОСОБА_2 має нести спільно з ОСОБА_1 витрати по утриманню спільного майна колишнього подружжя, правильних висновків суду першої інстанції не спростовують та відхиляються апеляційним судом.
Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі, висновків суду першої інстанції не спростовують, містять посилання на обставини, що були предметом перевірки суду першої інстанції, яким була надана належна правова оцінка, зводяться до переоцінки доказів та незгоди із судовим рішенням і не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в рішенні суду першої інстанції, питання вичерпності висновків суду першої інстанції, апеляційний суд виходить із того, що у справі, що розглядається, учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних по суті висновків суду.
Суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. 7, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді : Кашперська Т.Ц.
Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.