вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Апеляційне провадження № 22-з/824/441/2025 Унікальний номер справи №359/6062/19Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
27 березня 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,
секретар Цалко Д.М.,
за участю:
представника позивача Семенова О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 , подане від його імені та в його інтересах адвокатом Вегерою Андрієм Анатолійовичем, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради Київської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, про скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації земельної ділянки,
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до Бориспільської міської ради Київської області, ОСОБА_2 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, про скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16.11.2023 зазначений вище позов задоволено частково.
Визнано недійсним виданий на ім'я ОСОБА_2 . Державний акт Серія ЯД №956620 на право власності на земельну ділянку площею 0,2172 га кадастровий номер 3220884001:01:025:0005 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованої в АДРЕСА_1 .
Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,2172 га кадастровий номер 3220884001:01:025:0005, розташованої в АДРЕСА_1 , та перенести в архівний шар, Поземельну книгу закрито.
В інші частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку.
Постановою Київського апеляційного суду від 30.04.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16.11.2023 залишено без змін.
06.05.2024 представник ОСОБА_1 - Вегера А.А. направив до апеляційного суду клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн., понесені у зв'язку з розглядом даної цивільної справи в суді апеляційної інстанції.
В обґрунтування вимог заяви зазначив, що у відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції складають 20000 грн.
Вказував, що очевидним є те, що дана справа не є простою чи малозначною, а тому потребує обробки адвокатом великого масиву інформації, фактів, подій, тощо, пошуку судової практики, що також, з урахуванням свободи договору та вільного ринкового ціноутворення породжує зазначений розмір витрат.
У клопотанні про зменшення розміру судових витрат і витрат на правову допомогу ОСОБА_2 зазначила, що покладення на неї судових витрат є неправильним і несправедливим, а тому вважала, що відшкодування нею витрат можливе в розмірі нуль гривень.
Вказувала, що позивач не надав суду документи, що свідчать про оплату гонорару адвокату та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ , касові чеки, посвідчення про відрядження).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04.06.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у суді апеляційної інстанції відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 15.01.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Київського апеляційного суду від 04.06.2024 скасовано, клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Вегери А.А. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції, направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Представник позивача у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заява позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16.11.2023 зазначений вище позов задоволено частково. Визнано недійсним виданий на ім'я ОСОБА_2 . Державний акт Серія ЯД №956620 на право власності на земельну ділянку площею 0,2172 га кадастровий номер 3220884001:01:025:0005 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованої в АДРЕСА_1 . Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,2172 га кадастровий номер 3220884001:01:025:0005, розташованої в АДРЕСА_1 , та перенести в архівний шар, Поземельну книгу закрито. В інші частині позовних вимог відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні у суді апеляційної інстанції представник позивача зробив заяву про те, що орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції становить 20000 грн. 00 коп., а також вказав, що детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом з відповідними доказами буде поданий протягом п'яти днів з дня прийняття постанови.
Постановою Київського апеляційного суду від 30.04.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16.11.2023 - без змін.
Разом з тим, 06.05.2024, тобто в межах строків, встановлених ч.8 ст. 141 ЦПК України, представником позивача - адвокатом Вегерою А.А. було подання клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 20000 грн. 00 коп.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 подав копії наступних документів: договір про надання правової допомоги від 11 квітня 2024 року №11/04-24-1, додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги від 11 квітня 2024 року № 11/04-24-1, рахунок-фактуру від 06 травня 2024 року № СФ-01, акт виконаних робіт від 06 травня 2024 року з договором № 11/04-24-1 про надання правової допомоги від 11 квітня 2024 року.
Так, згідно зі ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У відповідності до ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Статтею 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Договором про надання правової допомоги є домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).
За приписами ч.3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 28.12.2020 по справі №640/18402/19, розмір винагороди за надання правової допомоги, визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого часу адвокатом часу.
Разом з тим, за змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу слід враховувати висновки Об'єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19 (постанова від 03.10.2019), в яких, серед іншого наголошено, що:
- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт;
- суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Дослідивши перелік наданих послуг та обсяг робіт, виконаних в межах договору про надання правової допомоги, враховуючи складність справи та значення справи для сторони, тривалість судового розгляду, з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн. 00 коп.
Дослідивши перелік наданих послуг та обсяг робіт, виконаних в межах договору про надання правової допомоги, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Разом з тим, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принцип співмірності та розумності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (підготовка відзиву на апеляційну скаргу та участь лише в одному засіданні апеляційної інстанції), критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, а також співмірності стягнутих витрат на правову допомогу в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції (тривалість розгляду, обсяг правової допомоги), суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції до 10000 грн. 00 коп.
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 00 грн. 00 коп.
На підставі викладеного та керуючись статтями 141, 270, 381-383 ЦПК України, суд
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст додаткової постанови складений 31 березня 2025 року.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
О.В. Кафідова