справа № 759/23845/24 Головуючий у суді І інстанції: Твердохліб Ю.О.
провадження №22-ц/824/6981/2025 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
26 березня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді Сушко Л.П., суддів Музичко С.Г., Мазурик О.Ф., розглянувши у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27 грудня 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У листопаді 2024 року позивач АТ «Універсал Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив стягнути з відповідача на користь банку заборгованості за договором про надання банківських послуг «Монобанк» від 21.11.2019 року у розмірі 19826,52 грн та витрати по сплаті судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що «Монобанк» це мобільний банк в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яким є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках Monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт, разом з яким надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів Monobank опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням: htpp://www.monobank.ua/terms, htpp://www.monobank.соm.ua/terms, в мобільному додатку.
21.11.2019 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг та підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 21.11.2019 року. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники умов, тарифів, таблицю обчислення вартості кредиту та паспорт споживчого кредиту у мобільному додатку, що складають договір та зобов'язалась виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.
АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Станом на 28.12.2022 року у відповідача прострочення зобов'язання з сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим відбулось істотне порушення зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 28.12.2022 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості, однак відповідач на контакт не виходить та залишок простроченої заборгованості нарахована неустойка.
На підставі вищезазначеного загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором становить на 25.08.2024 року - 19 826,52 грн та складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 19 826,52 грн, заборгованості за пенею - 0,00 грн, заборгованості за порушення грошового зобов'язання - 0,00 грн, у зв'язку з чим просив позов задовольнити.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 27 грудня 2024 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 21 листопада 2019 року в розмірі 19 826 грн 52 коп..
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати у розмірі 3028 грн.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просив:
- скасувати рішення суду першої інстанції від 27 грудня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги АТ «Універсал Банк» на справедливих засадах, а саме в сумі 15700 грн;
- зобов'язати АТ «Універсал Банк» скасувати згоду відповідача на надання банківських послуг, так як фактично не співпрацює з цією фінансовою установою з лютого 2022 року та в подальшому не буде мати бажання співпрацювати за жодних обставин, а також вважає цей дозвіл своєю прикрою помилкою;
- зобов'язати АТ «Універсал Банк» виключити відповідача з бази клієнтів monobank, заборонити використання та обробку його персональних даних, згідно п. 5 ст. 8 Закону України «Про захист персональних даних» видалити його персональні дані з бази даних АТ «Універсал Банк» та додатку monobank, так як їх зберігання втратило свою актуальність та немає сенсу продовжуватись;
- судові витрати в сумі 3028 грн накласти на АТ «Універсал Банк».
Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що Святошинським районним судом м. Києва було винесено неправомірне рішення по цивільній справі до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором якого не існує. Також повідомляю суддя помилково вважає що «згода на надання банківських послуг» є прямим «кредитним договором». Надання банківських послуг можуть окремо включати, або виключати з послуг кредитний договір встановленого зразка.
Відповідач зазначав, що в 2019 році він дійсно надав AT «Універсал Банк» згоду на обробку своїх персональних даних та відкриття рахунку(-ів) в додатку monobank, але про надання кредиту, речі не йшлося, тож заяву про надання кредиту не писав, так як не було потреби, та й кредитний договір встановленого зразка на папері не підписував. Тому відповідач вважає, що AT «Універсал Банк» надавав його кошти на власний розсуд та без нагайної на те потреби, покроково збільшуючи ліміт маленькими та незначними сумами від 500 грн до 2000 грн, таким чином втягуючи його в боргову яму з метою максимального заробітку на процентах, а не на взаємовигідних партнерських засадах.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовані також тим, що в рішенні суду від 27 грудня 2024 року містяться неправдиві (хибні) дані, які завуальовані в таблиці, яку надав AT «Універсал Банк», тож суд першої інстанції хибно називає тілом кредиту суму 19 826 грн, що не відповідає дійсності, але при уважному та аналітичному вивченні табличних даних вийде тільки 15700 грн коштів, наданих AT «Універсал Банк» та витрачених відповідачем, які можуть вважатися тілом кредиту.
Також відповідач зазначав, що наприкінці лютого 2022 року звернувся на гарячу лінію monobank та повідомив про неможливість подальшої співпраці з AT «Універсал Банк», та проханням перевести його зі статуту клієнтів і надати статуту боржника з фіксованою сумою боргу, щоб мати можливість реструктурувати заборгованість та виплатити її частинами. Натомість AT «Універсал Банк», проігнорувавши його звернення та не взявши до уваги причини його рішення припинити співпрацю з AT «Універсал Банк», продовжували безпідставно нараховувати проценти, мотивувавши що їм так вигідно, тож виникли ще більш не взаємовигідні ділові стосунки які відповідач побажав припинити. В грудні 2022 року безпідставні нарахування припинилися з ініціативи AT «Універсал Банк» та до вересня 2024 року фінансова установа, або її співробітники ніяким чином з відповідачем не комунікували (смс повідомлення, дзвінок на мобільний, лист на поштову адресу або e-mail, тощо) та не піднімали питання сплати заборгованості розраховуючи на подальшу співпрацю, від якої відповідач відмовився ще в лютому 2022 року та не мав бажання поновлювати за жодних обставин. Заборгованість в сумі 15 700 грн перед AT «Універсал Банк» визнав та побажав сплатити ще в лютому 2022 року, але не мав такої можливості на той момент.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги також зазначав, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки справу було розглянуто за спрощеною процедурою без присутності сторін учасників судового процесу, навіть не зважаючи на подане відповідачем клопотання про розгляд справи за його присутності, задля уточнення даних та надання пояснень, які захищають його майнові інтереси.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційний судом строк не надходив.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ "Універсал Банк" не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що АТ "Універсал Банк" вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Доказів того, що ОСОБА_1 виконав належним чином зобов'язання за договором банківських послуг «Monobank» від 21.11.2019 року, надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості відповідно до умов договору (сплачував щомісячні мінімальні платежі), суду не надано, також не надано спростування наданого позивачем розрахунку.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що сума заборгованості ОСОБА_1 по виконанню кредитного договору від 21.11.2019 року станом на 25.08.2024 року становить 19 826,52 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь АТ «Універсал Банк».
Однак такі висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено, що 21.11.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 21.11.2019 року
Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови.
До позовної заяви позивач додав Анкету-заяву, яка містить детальну інформацію щодо особи ОСОБА_1 , зокрема дату його народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу (а.с. 8).
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг (п. 2).
Відповідно до п. 3 анкети-заяви, відповідач підтвердив, що ознайомився з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку, що складають договір та зобов'язалась виконувати його умови. Окрім цього, відповідач беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти його про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Підписанням анкети-заяви ОСОБА_1 засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного цифрового підпису (п. 6).
Відповідно до п. 11 анкети-заяви усе листування щодо цього договору відповідач просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н від 21.11.2019 року, станом на 25.08.2024 року загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 19826,52 грн (а.с. 6-8).
Також, позивачем до матеріалів справи долучено: витягу з Умов і правил обслуговування рахунків фізичної особи, (а.с. 9-21); роздруківку паспорту споживчого кредиту чорної картки monobank (а.с. 22-26), завірену позивачем копію паспорта відповідача (а.с. 27-28); картку платника податків відповідача (а.с. 29); банківську ліцензію № 92 від 10.10.2011 року (а.с. 31); виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо АТ «Універсал Банк» (а.с. 32); витяг зі статуту АТ «Універсал Банк» (а.с. 33-34).
Відповідно до п. 2.1 розділу I Умов і правил обслуговування фізичних осіб, затверджених рішенням Правління ПАТ «Універсал банк», банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, та надає клієнту у користування платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов договору, в тому числі платіжної картки «Master Card», та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.
У п.п. 5.3, 5.8.1 п. 5 розділу I вказаних Умов визначено, що клієнт погоджується, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України. Клієнт може скористатися послугами банку через мобільний додаток та інші канали обслуговування в мережі Інтернет для отримання інформації та здійснення операцій.
Для надання послуг банк видає клієнту картку (платіжну картку). Платіжна картка передається клієнту не активованою, активується банком при додаванні інформації з картки на мобільний додаток з авторизацією за номером телефону. З метою ідентифікації клієнта при проведенні операцій з використанням картки при активації картки встановлюється ПІН-код, який є аналогом власноручного підпису клієнта (п.п. 2.4, 2.5 розділу II Умов).
Відповідно до п.п. 5.1., 5.2. п. 5 Розділу ІІ Умов і правил ліміт кредитування та строк дії встановлюється згідно умов зазначених в цьому Договорі. Ліміт до використання розраховується та встановлюється, виходячи з внутрішніх процедур Банку, та зазначається Клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток або іншим способом з використанням каналів дистанційного обслуговування.
Відповідно до п.п. 5.5. форма надання Кредиту: поновлюваний ліміт/кредитна лінія, який може бути використаний для отримання готівкових грошових коштів та/або здійснення безготівкових розрахунків за придбані товари чи послуги.
Однак, доказів того, чи було задоволено заяву відповідача та відкрито поточний рахунок, чи було видано йому за цим договором платіжний інструмент (банківську картку) у спосіб, що дозволяє однозначно встановити отримання ним такої картки, та чи встановлено відповідний кредитний ліміт і на яку суму, вказану у додатку, матеріали справи не містять.
Крім того, на момент розгляду справи судом першої інстанції, у матеріалах справи також були відсутні докази і щодо здійснення будь-якого руху коштів по рахунку, який просив відкрити відповідач при підписанні анкети-заяви.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до п.5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналогічна за змістом норма закріплена у п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.
Отже, виписка за картковим рахунком може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі №209/3046/20.
Водночас звертаючись з апеляційною скаргою відповідач ОСОБА_1 визнав позовні вимоги в частині заборгованість перед АТ «Універсал Банк» за кредитним договором від 21.11.2019 року у розмірі 15 700 грн, підтвердив отримання коштів від позивача в цьому розмірі.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідач не заперечував факт отримання кредитної картки та отримання за ним кредитних коштів, користувався кредитними коштами та частково сплачував заборгованість за договором, отже не заперечував факту укладення кредитного договору та отримання коштів від позивача у розмірі 15700 грн.
Суд апеляційної інстанції приймає визнання позову в частині стягнення заборгованості в розмірі 15 700 грн.
З урахуванням викладеного, наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь банку суми заборгованості у розмірі 15 700 грн, яку визнає сам відповідач.
Що стосується вимог апеляційної скарги щодо зобов'язання АТ «Універсал Банк» вчинити певні дії відносно відповідача ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції вважає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки такі вимоги не стосується предмету розгляду даної справи, з огляду на те, що предметом розгляду є стягнення заборгованості з відповідача за кредитним договором. Між тим відповідач не позбавлений можливості звернутись з позовом до АТ «Універсал Банк» щодо зобов'язання вчинити певні дії, якщо вважає що його права порушено.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції розглянув справу в порядку спрощеного провадження без учасників справи, незважаючи на подане відповідачем клопотання про розгляд справи за його присутності, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України у спрощеному позовному провадженні розглядаються, зокрема, малозначні справи.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього кодексу малозначними справами, зокрема, є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
Відповідно ч.3 ст.274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, ціна позову у даній справі становить 19826,52 грн, що не перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вказана цивільна справа є незначної складності, а отже, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Відповідно до ч. 6 ст. 279 ЦПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Заперечуючи проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні та заявляючи клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні, за участі відповідача ОСОБА_1 , останній не навів суду обгрунтованих аргументів необхідності здійснення розгляду даної справи саме в загальному позовному провадженні з викликом сторін.
Відмовляючи ухвалою суду від 23.12.2024 року у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за його присутності, суд виходив із того, що клопотання не містить достатніх обгрунтувань та не зазначено будь-яких обставин, що перешкоджають ухваленню судового рішення за наявними у справі матеріалами. Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи (а.с. 50-51).
Врахувавши те, що предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача грошової суми у розмірі 19826,52 грн, що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Суд апеляційної інстанції вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягування з відповідача на користь позивача тіло кредиту у сумі 2326,52 грн (19826,52-17500), оскільки ці вимоги не є обгрунтованими, не підтверджені належними доказами, а саме випискою по рахунку чи іншим первинним документом щодо зарахування коштів на рахунок відповідача.
З огляду на викладене обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Щодо судових витрат.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 1 та п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, апеляційний суд вважає за необхідне провести перерахунок витрат, понесених сторонами під час перегляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що АТ «Універсал Банк», звертаючись до суду з позовом, сплатило 3028 грн судового збору (а.с. 35).
Предметом позову АТ «Універсал Банк» є стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 21.11.2019 у розмірі 19826,52 грн.
Разом з тим, апеляційний суд дійшов висновку про обгрутнованість стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 15 700 гривень. Тому позовні вимоги задоволено на 79,18% (15700 / 19826,52 х 100).
Оскільки позов задоволено на 79,18 %, то з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь АТ «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 2397,57 грн (3028 х 79,18%).
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 сплатив 4542 грн судового збору (а.с. 82).
Апеляційна скарга задоволена на 20,82 %, а тому з АТ «Універсал Банк» на користь відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути 945,64 грн (4542 х 20,82%) судового збору.
Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Оскільки з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2397,57 грн, а з АТ «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 945,64 грн, то враховуючи ч.10 ст.141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» необхідно стягнути різницю судових витрат, покладених на обидві сторони, в розмірі 1451,93 грн (2397,57 грн - 945,64 грн).
Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, висновки суду про задоволення позовних вимог не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, що полягало у невірному наданні оцінці доказів, і підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог відповідно до ст. 376 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.374, 376 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27 грудня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 21.11.2019 року у розмірі 15700 (п'ятнадцять тисяч сімсот) гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 1451,93 гривень.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в частині 3 статті 389 ЦПК України.
Реквізити сторін:
Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ: 21133352, адреса: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст постанови складено «26» березня 2025 року.
Головуючий суддя Л.П. Сушко
Судді С.Г. Музичко
О.Ф Мазурик