справа №753/733/23 Головуючий у суді І інстанції: Войтенко Т.В.
провадження №22-ц/824/7554/2025 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
25 березня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Головуючого судді: Сушко Л.П.,
суддів: Музичко С.Г., Мазурик О.Ф.,
секретар судового засідання: Дуб С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 15 січня 2025 року про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України у справі за поданням Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника,
04 листопада 2024 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Ляпін Д.В. звернувся до Дарницького районного суду міста Києва із поданням, у якому просив тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України громадянку України ОСОБА_1 до моменту виконання нею своїх зобов'язань.
10.01.2025 року Подільським районним судом м. Києва отримано вищезазначене подання на виконання ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 07.11.2024 року про передачу справи за підсудністю.
В обґрунтування подання виконавець зазначає, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Д.В. знаходиться виконавче провадження НОМЕР_2 з виконання Виконавчого листа № 753/733/23 від 24.04.2024 року, виданого Дарницьким районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 1 343 600,82 грн.
У поданні приватний виконавець вказував, що 29.04.2024 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Приватним виконавцем 29.04.2024 року виносилась постанова про арешт майна боржника, однак ОСОБА_1 рішення добровільно не виконує; заборгованість перед ОСОБА_2 не погашено, а ОСОБА_1 ухиляється від виконання покладених на неї зобов'язань.
Приватний виконавець зазначає, що за даними Державних реєстрів у ОСОБА_1 об'єктів нерухомого майна немає.
Згідно з відповіддю Державної фіскальної служби України від 29.04.2024 року боржник має відкриті рахунки в банківських установах. Відповідно до постанови приватного виконавця від 29.04.2024 року було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках та на кошти, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів та скеровано постанову до банківських установ шляхом електронного обміну через систему взаємодії з банківськими установами в АСВП. В ході виконання рішення суду, з рахунків боржника в АТ «Універсал Банк» було стягнуто грошові кошти у розмірі 23 601,75 грн. Однак даних коштів не вистачило для погашення заборгованості.
Посилаючись на те, що приватним виконавцем неодноразово направлялися вимоги на отримання інформації про залишок коштів на рахунках боржниці, але достатніх коштів виявлено не було, а також те, що у боржниці є можливість їздити за кордон, адже за відомостями Державної прикордонної служби України від 24.09.2024 року ОСОБА_1 в період з 29.04.2024 року по 25.10.2024 року неодноразово перетинала державний кордон України у невизначеному напрямку, приватний виконавець звернувся до суду з даним поданням, в якому просив тимчасово обмежити боржника у праві виїзду за межі України як таку, яка ухиляється від виконання зобов'язань за виконавчим листом №753/733/23 від 24.04.2024 року, виданим Дарницьким районним судом міста Києва, що виконуються у виконавчому провадженні № НОМЕР_3.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 15 січня 2025 року у задоволенні подання відмовлено.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Ляпіна Д.В. подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та ухвалити нове рішення, яким подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_1 задовольнити.
Вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є незаконно, винесеною судом з неправильним застосування норм матеріального та процесуального права, неправильним встановленням обставин, що мають значення для справи внаслідок неправильної оцінки доказів, які надав суду приватний виконавець.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що під час здійснення виконавчих дій приватним виконавцем встановлено, що на праві власності у боржника відсутні грошові кошти та інші цінності для виконання рішення суду.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги посилався на безпідставні висновки суду першої інстанції стосовно того, що в матеріалах подання відсутні дані, що боржник взагалі знає про відкриття виконавчого провадження.
На спростування зазначеного висновку суду першої інстанції, апелянт зазначав те, що 30.04.2024 року на адресу боржника, зазначену у виконавчому документів, а саме АДРЕСА_1 було надіслано рекомендованим листом Укрпоштою постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3. Лист з постановою про відкриття виконавчого провадження було повернуто Укрпоштою у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
Вказував, що боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документів.
Таким чином, приватник виконавець вважає, що боржник достовірно відомо про відкрите виконавче провадження № НОМЕР_3, оскільки наявний доказ надсилання постанови, належним чином, відповідно до приписів ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».
Доводи апеляційної скарги обгрунтовані також тим, що боржник свідомо ухиляється від виконання рішення суду та вимог приватного виконавця.
На підтвердження вказаних обставин зазначав, що 25.09.2024 року приватним виконавцем було надіслано Виклик № 4851 з вимогою боржнику з'явитися 04.10.2024 року о 12 год. 00 хв. до офісу приватного виконавця, яким було зобов'язано боржника надати пояснення за фактом невиконання рішення суду, подати достовірні відомості про доходи та місце роботи, достовірні відомості про майно та рахунки у банках чи інших фінансових установах.
Разом з тим, згідно Акту від 04.10.2024 року боржник до офісу приватного виконавця не з'явився про поважні причини неявки не повідомив. Крім того, ні від боржника, ні від представника боржника, на адресу приватного виконавця не надходило жодних письмових або усних пояснень щодо виконання рішення суду, декларацію про майновий стан та доходи надано не було.
Таким чином боржник не виконав вимогу приватного виконавця, що свідчить про свідоме ухилення ним від виконання рішення суду та вимог приватного виконавця.
Обгрунтовуючи застосування до боржника обмеження у праві виїзду за межі України, посилався на те, що зважаючи на наявність поїздок боржника за кордон, існує реальна можливість довготривалого виїзду боржника за межі України. Також, відсутність боржника на території України та кошти, витрачені ним на такі поїздки, негативно впливають на виконання судового рішення.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
03 березня 2025 року до Київського апеляційного суду надійшло клопотання від Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Д.В., просив розглянути справу, розгляд якої призначено на 25.03.2025 року о 15 год. 00 хв., без його участі.
18 березня 2025 року до Київського апеляційного суду надійшло клопотання від заінтересованої особи ОСОБА_2 , просив розглянути апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Д.В. за його відсутності. Скаргу підтримує в повному обсязі та просив її задовольнити.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що приватним виконавцем не обґрунтовано, яким чином застосування до боржника обмеження у праві виїзду за межі України буде сприяти виконанню рішень суду та погашенню заборгованості. Також суд першої інстанції вказав на те, що підтверджень того, що боржник належним чином повідомлений про хід виконавчого провадження (отримання боржником відповідних процесуальних документів) та що він обізнаний про його наявність, не надано. Також приватним виконавцем не підтверджено, що встановлення обмеження у праві виїзду дійсно забезпечить фактичне виконання у повному обсязі рішення суду, за яким відкрито виконавче провадження та як заборона виїзду може бути використана для стягнення боргу.
Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича знаходиться виконавче провадження НОМЕР_2 з виконання Виконавчого листа Дарницького районного суду м. Києва від 24.04.2024 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 1 343 600,82 грн.
Представником стягувача 29.04.2024 року було подано заяву про примусове виконання рішення, відповідно до якої 29.04.2024 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3, яку у відповідності до положення ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» було надіслано 30.04.2024 року на адресу боржника, зазначену у виконавчому документів (а.с. 8, 13, 14).
Лист з постановою про відкриття виконавчого провадження було повернуто Укрпоштою у зв'язку з закінченням терміну зберігання (а.с. 16).
Відповідно до відповіді Пенсійного фонду України від 25.10.2024 року боржник пенсію не отримує, інформація про місце роботи за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи відсутня (а.с. 17).
Відповідно до відповіді Державної фіскальної служби України від 24.09.2024 року боржник має відкриті рахунки в банківських установах (а.с. 18).
Відповідно до постанови приватного виконавця від 29.04.2024 року було накладено арешт на грошові кошти, що містять на відкритих рахунках та на кошти, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів та скеровано постанову до банківських установ шляхом електронного обміну через систему взаємодії з банківськими установами в АСВП (а.с. 20).
З матеріалів справи вбачається, що в ході виконання рішення суду, з рахунків боржника в АТ «Універсал Банк» було стягнуто грошові кошти у розмірі 23601,75 грн (а.с. 21-23).
За інформацією з АСВП боржник також має відкриті рахунки в АТ КБ «ПриватБанк», однак залишок грошових коштів на рахунках боржника відсутній.
Відповідно до інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, боржник не володіє цінними паперами (а.с. 26).
За інформацією Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за боржником майно не зареєстровано.
Згідно даних з Державного суднового реєстру України, за боржником морські та річкові транспортні засоби не зареєстровано.
Відповідно до відповіді Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці великотоннажні та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, об'єкти нафтогазового комплексу за боржником не обліковується (а.с. 29).
Відповідно до відповіді Державної інспекції архітектури та містобудування України інформації щодо будівельної діяльності боржника не виявлено (а.с. 30).
Відповідно до отриманої приватним виконавцем інформації з Реєстру об'єктів інтелектуальної власності, за боржником відсутні зареєстровані торговельні марки (а.с. 31).
Відповідно до повідомлення Міністерства внутрішніх справ України за боржником відсутні зареєстровані транспортні засоби (а.с. 32).
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за боржником відсутні зареєстровані об'єкти нерухомого майна (а.с. 33-34).
Відповідно до відповіді Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське Бюро технічної інвентаризації» від 04.10.2024 року № 062/14-9973 квартира вказана у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 за боржником не зареєстрована (а.с. 35).
25.09.2024 року приватним виконавцем було надіслано виклик № 4851 з вимогою боржнику з'явитися 04.10.2024 року о 12 год. 00 хв. до офісу приватного виконавця, щодо сплати боргу та надання підтверджуючих документів про сплату (а.с. 36-37).
Приватним виконавцем повідомлено, що боржник до офісу приватного виконавця не з'явився, про поважні причини неявки не повідомив.
Відповідно до відповіді Державної прикордонної служби України від 24.09.2024 року вбачається, що боржник в період з 29.04.2024 року по 25.10.2024 року неодноразово перетинав державний кордон України у невизначеному напрямку (а.с. 38).
Стаття 18 Закону України «Про виконавче провадження» надає виконавцю право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду.
Відповідно до частин 1,2,3 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Таким чином обмежити боржника у праві на виїзд за кордом можливо лише у разі, якщо, особа, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що на даний час боржник ОСОБА_1 свідомо не ухиляється від виконання зобов'язання, покладеного на неї рішенням суду та недоведеності того, що невжиття такого заходу, як тимчасове обмеженні у праві виїзду боржника за кордон може істотно ускладнити виконання рішення суду.
Матеріалами справи доведено, що зобов'язання, яке покладено на боржника ОСОБА_1 судовим рішенням не було виконано боржником самостійно, з моменту відкриття виконавчого провадження, боржник не вчиняє жодних дій направлених на добровільне виконання рішення суду, а часткове погашення боргу відбулось виключно лише за рахунок стягнення грошових коштів у розмірі 23601,75 грн з рахунків боржника в АТ «Універсал Банк» в ході виконання рішення суду (а.с. 21-23). При цьому, залишок заборгованості за виконавчим документом після стягнення приватним виконавцем в рамках виконавчого провадження склало 1 319 999,07 грн (1 343 600,82 - 23601,75).
Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків про необізнаність боржника про відкриття виконавчого провадження, оскільки відповідно до ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем були вчинені всі дії визначені законом щодо повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження, тому боржник вважається повідомленим належним чином. Крім того, з рахунку боржника була описана частині коштів з зазначенням підстав для списання, про що боржник не може не знати.
Також є помилковими висновки суду першої інстанції про те, що зазначені заходи по обмеженню у виїзді закордон, не обгрунтовані приватним виконавцем та не дадуть результат щодо сплати боргу, оскільки приватним виконавцем у поданні обгрунтовував, що ним були здійсненні всі заходи щодо розшуку майна боржника, однак нічого не виявлено, поїздки за кордон є оплатними, і ці витрачені кошти боржника могли піти на погашення боргу.
Встановлено, що на момент звернення з поданням боржником суми боргу не сплачено, не здійснено жодних дій спрямованих на виконання зобов'язань, покладених на неї вищезазначеним судовим рішенням. Сума несплаченого боргу є значною.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що покладений на боржника ОСОБА_1 судовим рішенням обов'язок по сплаті коштів стягувачу тривалий час боржником не виконується, вжиті приватним виконавцем заходи для забезпечення реального виконання рішення суду бажаного результату не дали.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що наявність змоги вільного та систематичного перетину кордону потребує коштів, а відмова у обмеженні таких прав порушує права стягувача на справедливе очікування виконання встановленого судовим рішенням зобов'язання, отже факт ухилення боржника від виконання зобов'язань підтверджується матеріалами подання приватного виконавця та поведінкою боржника.
На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що подання приватного виконавця Ляпіна Д.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника підлягає задоволенню.
На думку колегії суддів, вжиті заходи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника сприятимуть гарантуванню повернення наявного у неї боргу і є виправданими та пропорційними меті його застосування.
Доводи апеляційної скарги щодо умисного ухилення боржника від виконання рішення суду є обґрунтованими, а висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника є суперечливими встановленим обставинам справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 відповідно до ст.376 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.374, 376 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича задовольнити.
Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 15 січня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Подання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 задовольнити.
Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 на строк до повного виконання зобов'язання за Виконавчим листом № 753/733/23 від 24.04.2024 року, виданого Дарницьким районним судом міста Києва, що виконуються у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Ляпіним Дмитром Валентиновичем.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в частині 3 статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено «28» березня 2025 року.
Головуючий суддя Л.П. Сушко
Судді С.Г. Музичко
О.Ф. Мазурик