справа № 755/20012/24 головуючий у суді І інстанції Галаган В.І.
провадження № 22-ц/824/5346/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
25 березня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді - Березовенко Р.В.,
суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,
з участю секретаря Щавлінського С.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» поданою представником - Серенковим Дмитром Юрійовичем на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 19 листопада 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
У листопаді 2024 року представниця ТОВ «Євро-Реконструкція» - Гречан М.В. звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у якому просила суд:
стягнути солідарно з відповідачів на користь товариства заборгованість за житлово-комунальні послуги на загальну суму 35 883,15 грн.
Мотивує свої вимоги тим, що надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в будинку по АДРЕСА_1 здійснюється ТОВ «Євро-Реконструкція».
23 липня 2014 року у газеті «Хрещатик» (№103 (4503)) ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» розміщено відповідне повідомлення, із пропозицією укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом звернення споживачів до підрозділів теплопостачальної організації із зазначенням відповідної адреси. Проект договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води опубліковано в офіційному віснику Київської міської ради - газеті «Хрещатик» 06 серпня 2014 року (№111 (4511)).
До теперішнього часу договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води з відповідачами не укладено. Відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідачі своєчасно не вносили плати за отримані послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії та з вересня 2017 за отримані послуги з постачання гарячої води, в результаті утворилась заборгованість, яка станом на 01 жовтня 2024 року становить 31 829,22 грн, з яких заборгованість з централізованого опалення (постачання теплової енергії) становить 20 011,99 грн, заборгованість за послугу за гаряче водопостачання - 10 197,66 грн, абонентська плата - 1 619,57 грн.
Крім того, у зв'язку з виниклою у відповідачів заборгованістю, позивач просить в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України стягнути з них інфляційну складову боргу та 3% річних станом на лютий 2022 року.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 19 листопада 2024 року провадження у справі закрито у зв'язку із смертю ОСОБА_1 на стадії до відкриття провадження у справі.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, представник товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» - Серенков Дмитро Юрійович 10 грудня 2024 року засобами поштового зв'язку подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неправильне встановлення обставин справи, які мають значення, просив скасувати ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 19 листопада 2024 року в частині закриття провадження щодо ОСОБА_2 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апелянт зауважив, що постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції залишив поза увагою, що у даній справі два відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є солідарними боржниками.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 січня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» поданою представником - Серенковим Дмитром Юрійовичем на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 19 листопада 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 березня 2025 року призначено справу до розгляду з повідомленням учасників справи.
У судове засідання представник апелянта не з'явився, 21 березня 2025 року подав клопотання про розгляд справи без його участі.
У судове засідання інші учасники справи не з'явилися, належним чином повідомлені про місце, час і дату розгляду справи в апеляційній інстанції, заяв та клопотань не надходило, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Зокрема, судову повістку-повідомлення направлено на адресу реєстрації відповідача ОСОБА_2 , яку було отримано адресатом, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням (а.с. 93,94) і відповідно до вимог ст. ст. 130, 131 ЦПК України вважається належним повідомленням.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На переконання колегії суддів, оскаржувана ухвала означеним вище вимогам не відповідає, виходячи з наступного.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції вважав, що у зв'язку із смертю ОСОБА_1 на стадії до відкриття провадження у справі питання про правонаступництво у цьому провадженні вирішити не можна, а відкриття провадження у справі відносно особи, яка втратила цивільну та процесуальну правоздатність у зв'язку із смертю та не набула процесуального статусу відповідача, суперечить принципу правової визначеності.
Колегія суддів не може повною мірою погодитися з таким висновком суду першої інстанції, з нижченаведених мотивів.
Згідно з пунктом 7 частиною першою статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку із вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки право попередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Пунктом 1 частини першої статті 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, серед іншого, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Таким чином, з наведеного вбачається, що дана норма закону підлягає застосуванню виключно в разі коли відповідач (боржник) на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі.
ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю, після відкриття провадження у справі.
В позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов'язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.
Разом з тим, залучення судом правонаступників відповідача, який помер ще до звернення позивача до суду, a priori потребує зміни підстав та предмету позову, оскільки вимоги до боржника за кредитним договором і вимоги до спадкоємців боржника мають різні матеріально-правові підстави, що в свою чергу порушує принцип диспозитивності цивільного процесу, а також суперечить положенням статті 31 ЦПК України, щодо неможливості одночасної зміни і підстав і предмету позову. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №183/4229/14-ц.
За обставинами цієї справи представник ТОВ «Євро-Реконструкція» 13 листопада 2024 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як солідарних боржників про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.
За інформацією з Електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 у період з 26 вересня 2000 року по 12 січня 2023 року та знятий з реєстраційного обліку у зв'язку зі смертю (актовий запис №65, Дніпровський ВДРАЦС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), вих. №3833.4-59 від 31 січня 2023 року).
Відомості аналогічного змісту щодо ОСОБА_2 в матеріалах справи відсутні.
Отже, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог пред'явлених до ОСОБА_2 як до солідарного боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена без додержання норм процесуального права.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно із вимогами статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, тому відповідно до положень статті 379 ЦПК України оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Відповідно до п. в), ч. 4 ст. 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови апеляційного суду зазначається про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Водночас розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 11 травня 2023 року у справі №910/4631/22.
Ураховуючи, що Київський апеляційний суд ухвалив постанову за наслідками розгляду процесуальних питань, які виникли під час розгляду справи у суді першої інстанції (щодо закриття провадження у справі), а не рішення по суті позовних вимог, він не є тим судом, який уповноважений здійснювати розподіл судових витрат на даному етапі.
Керуючись ст. ст. 374, 379, 382 ЦПК України, Київський апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» подану представником - Серенковим Дмитром Юрійовичем - задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 19 листопада 2024 року - скасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 28 березня 2025 року.
Головуючий: Р.В. Березовенко
Судді: О.Ф. Лапчевська
Г.І. Мостова