Постанова від 25.03.2025 по справі 752/7877/23

справа № 752/7877/23 головуючий у суді І інстанції Мазур Ю.Ю.

провадження № 22-ц/824/4086/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2025 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді - Березовенко Р.В.,

суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,

з участю секретаря Щавлінського С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «VUSO» (ВУСО) поданою представницею - адвокаткою Сокол Діаною Вікторівною на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача АТ «Державний ощадний банк України» про стягнення страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення страхового відшкодування.

10 жовтні 2024 ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» в особі представника Сокол Д.В. звернулося до Голосіївського районного суду м. Києва із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просило суд:

ухвалити додаткове рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення страхового відшкодування, а саме - стягнути судові витрати, пов'язані із наданням професійної правової допомоги у розмірі 12 000,00 грн.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» - Сокол Діани Вікторівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача АТ «Державний ощадний банк України» про стягнення страхового відшкодування.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, представниця приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» - адвокатка Сокол Діана Вікторівна 07 листопада 2024 року подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, неправильне встановлення обставин справи, які мають значення, просила скасувати ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2024 року на направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апелянт зазначає, що всупереч ч. 8 ст. 141 ЦПК України та практиці Верховного Суду, районний суд залишив поза увагою, що до понесених стороною витрат на професійну правову допомогу відносяться як витрати, які оплачені стороною/ третьою особою до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування так і ті, які будуть оплачені нею в майбутньому, якщо це відповідає умовам договору.

У відзиві на позовну заяву від 26 вересня 2024 року відповідач визначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які ПрАТ «СК «ВУСО» очікує понести в суді першої інстанції у розмірі 10 000,00 грн. Крім цього, зазначено, що докази розміру витрат будуть подані до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підтвердження розміру витрат на правову допомогу на суму 12 000,00 грн представником відповідача подано наступні докази: копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №8569/10, виданого Радою адвокатів Київської області 27 грудня 2019 року; електронний ордер серії АІ №1206920 від 07 вересня 2023 року на представництво інтересів ПрАТ «СК «ВУСО» адвокатом Сокол Д.В.; копію договору про надання правової допомоги від 20 січня 2020 року №1-20КЮО; копію додаткової угоди від 03 жовтня 2024 року до договору про надання правової допомоги №1-20кЮО від 20 січня 2020 року; копію розрахунку робіт (наданих послуг) виконаних для надання правової допомоги від 03 жовтня 2024 року.

Вважає, що з вказаних документів можливо встановити детальний перелік наданих послуг, їх склад та обсяг, час, який витрачено адвокатом на їх здійснення та розрахувати вартість.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 січня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «VUSO» (ВУСО) поданою представницею - адвокаткою Сокол Діаною Вікторівною на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача АТ «Державний ощадний банк України» про стягнення страхового відшкодування, надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 березня 2025 року призначено справу до розгляду з повідомленням учасників справи.

Представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «VUSO» (ВУСО) у судове засідання не з'явився, 06 березня 2025 року Сокол Діана Вікторівна діючи в інтересах апелянта, подала заяву про розгляд справи без її участі.

У судове засідання інші учасники справи не з'явилися, належним чином повідомлені про місце, час і дату розгляду справи в апеляційній інстанції, заяв та клопотань не надходило, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На переконання колегії суддів, оскаржувана ухвала означеним вище вимогам не відповідає, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення, місцевий суд зазначив про відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів в підтвердження здійснення оплати відповідачем ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 12 000,00 грн, зокрема, не надано відповідної квитанції, платіжного доручення чи будь-якого розрахункового документу, що зареєстрований у встановленому порядку.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з нижченаведених підстав.

У відповідності до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частина 1 статті 137 ЦПК України вказує, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно п. 6.51 висновку Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі №904/4494/18 разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Крім цього, пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно з вимогами частин 1, 2, 5, 6 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2021 року у справі №757/60277/18-ц.

У своїй практиці ЄСПЛ керується трьома ключовими принципами під час вирішення питань про відшкодування судових витрат. Звернення про відшкодування таких витрат задовольняються тоді, коли судові витрати, що підтверджено доказами: фактично понесені; необхідні, щоб запобігти порушенню або отримати відшкодування за нього; визначені у розумному розмірі.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 28 грудня 2020 року у справі №640/18402/19 склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на позовну заяву від 20 вересня 2023 року представник ПрАТ «СК «ВУСО» зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на момент направлення даного відзиву, які відповідач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції - 10 000,00 грн. Докази судових витрат будуть подані до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

Наявність договірних відносин між адвокаткою Сокол Д.В. та ПрАТ «СК «ВУСО» підтверджується договором про надання правової допомоги №1-20 КЮО від 20 січня 2020 року.

На підставі Додаткової угоди від 03 жовтня 2024 року до Договору про надання правової допомоги №1-20 КЮО від 20 січня 2020 року, адвокат здійснює представництво клієнта у Голосіївському районному суді м. Києва в рамках розгляду судової справи №752/7877/23 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», третя особа без самостійних вимог - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк» філія - ТВБВ №10004/0271 філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» про стягнення страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту №18662254-02-21-01 від 29 грудня 2021 року.

Розмір гонорару за цим Договором по судовій справі №752/7877/23 в Голосіївському районному суді міста Києва визначається згідно розрахунку робіт (наданих послуг; виконаних адвокатом для надання правової допомоги, який складається та підписується сторонами. В розрахунку робіт (наданих послуг) виконаних Адвокатом для надання правової допомоги вказується обсяг наданої адвокатом юридичної допомоги та її загальна вартість з розрахунку вартості однієї нормогодини - 4 000,00 грн. та фіксованої вартості за участь в одному судовому засіданні в суді першої інстанції - 2 000 грн.

Оплата за цим Договором здійснюється протягом 30 днів (включно) з дня набрання судовим рішенням законної сили за умови надсилання (надання) клієнту розрахунку робіт (наданих послуг) виконаних Адвокатом для надання правової допомоги. Такий розрахунок за вибором адвоката може бути надіслано поштовою кореспонденцією та/або електронним листом на електронну поштову скриньку Клієнта.

Відповідно до Розрахунку робіт (наданих послуг) виконаних для надання правової допомоги від 03 жовтня 2024 року, в рамках розгляду даної справи в суді першої інстанції адвокатом Сокол Д.В. надано правову допомогу на суму 12 000,00 грн, що полягала в наступному:

ознайомлення та правовий аналіз змісту позовної заяви - 30 хв. - 2 000,00 год;

підготовка та направлення іншим учасникам та суду відзиву на позовну заяву від 26 вересня 2023 року №82 з додатками - 2 год. - 8 000,00 грн;

підготовка та направлення іншим учасникам та суду додаткових пояснень від 16 жовтня 2023 року №96 - 15 хв. - 1 000,00 грн;

підготовка та направлення іншим учасникам та суду заперечення на відзив на позовну заяву від 30 жовтня 2023 року №125 з додатками - 15 хв. - 1 000,00 грн.

Однією із особливостей процедури відшкодування витрат на професійну правову допомогу є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Саме такий висновок відповідає позиціям Верховного Суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18, у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 16 червня 2021 року у справі № 640/4126/19 та ін.

Отже, відшкодовуються витрати як понесені так і заявлені, у зв'язку з чим у суду першої інстанції не було підстав відмовляти з задоволенні заяви, у зв'язку з відсутністю доказів сплати.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що у матеріалах справи наявні належні та допустимі докази на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу в межах розгляду даної справи у розмірі 12 000 грн.

За вимогами ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, за ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За висновками Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц при розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У додатковій постанові від 24 червня 2024 року у справі №712/3590/22 Верховний Суд звернув увагу на необхідність врахування судами, що для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов'язок доведення неспівмірності витрат. Наведене є обов'язком, визначеним частиною першою статті 81 ЦПК України.

Клопотання та/або заперечення щодо зменшення заявленого ПрАТ «СК «ВУСО» розміру витрат на професійну правничу допомогу від ОСОБА_1 на адресу суду не надходило.

На підставі викладеного, з огляду на фактичний об'єм послуг, наданих ПрАТ «СК «ВУСО» адвокатом Сокол Д.В., а також враховуючи фінансовий стан обох сторін, з урахуванням положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відшкодування ПрАТ «СК «ВУСО» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12 000,00 грн за рахунок позивача ОСОБА_1 , оскільки заявлений до стягнення розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, з урахуванням складності справи.

За результатами апеляційного розгляду, колегія суддів встановила, що доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи знайшли своє підтвердження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі вищенаведених мотивів, колегія апеляційного суду вважає, що ухвала суду першої інстанції не ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права і не може бути залишене без змін, а підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «ВУСО» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382 ЦПК України, Київський апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «VUSO» (ВУСО) подану представницею - адвокаткою Сокол Діаною Вікторівною - задовольнити частково.

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2024 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «VUSO» ВУСО (код ЄДРПОУ 31650052, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31) витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч гривень) 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 28 березня 2025 року.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: О.Ф. Лапчевська

Г.І. Мостова

Попередній документ
126220134
Наступний документ
126220136
Інформація про рішення:
№ рішення: 126220135
№ справи: 752/7877/23
Дата рішення: 25.03.2025
Дата публікації: 02.04.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (15.05.2025)
Дата надходження: 21.10.2024