19 березня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу представника АТ «Нікопольський завод феросплавів» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 січня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 січня 2025 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах АТ «Запорізький завод феросплавів» (АТ «Нікопольський завод феросплавів») на постанову старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 від 25 грудня 2024 року у кримінальному провадженні № 42014000000001261, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 листопада 2014 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 222, ч. 3 ст. 212 КК України.
Таке рішення слідчий суддя мотивував тим, що зі змісту скарги вбачається, що адвокат ОСОБА_7 фактично оскаржує постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання про повернення тимчасово вилученого майна, тобто рішення, що не може бути оскаржене в порядку, визначеному ч. 1 ст. 303 КПК України, з огляду на те, що повернення тимчасово вилученого майна не є слідчою (розшуковою) дією, або негласною слідчою (розшуковою) дією в розумінні Глав 20, 21 Розділу ІІІ КПК України, а тому з посиланням на ч. 4 ст. 304 КПК України відмовив у відкритті провадження за скаргою.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах АТ «Нікопольський завод феросплавів», вважаючи ухвалу слідчого судді _____________________________________________________
Справа №11-сс/824/1487/2025 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_9
Категорія: ст. 303 КПК України Доповідач ОСОБА_1
незаконною, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах АТ «Нікопольський завод феросплавів» на постанову детектива у кримінальному провадженні № 42014000000001261 повернути на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001261 від 13 листопада 2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 222, ч. 3 ст. 212 КК України.
12 та 13 грудня 2024 року в межах вказаного кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 грудня 2024 року, на території АТ «Нікопольський завод феросплавів» було проведено обшук, в ході проведення якого детективи вилучили феросплавну продукцію.
Однак тимчасове вилучення майна є безпідставним, а готова продукція, яка належить АТ «Нікопольський завод феросплавів», підлягає негайному поверненню, у зв'язку з тим, що ухвалою про проведення обшуку надано дозвіл на відшукання та вилучення документів, пов'язаних із господарською діяльністю АТ «Нікопольський завод феросплавів», а не на вилучення феросплавної продукції.
В силу вимог КПК України вилучене під час обшуку майно, яке не було зазначено в ухвалі про надання дозволу на проведення обшуку, вважається тимчасово вилученим. Для подальшого утримання тимчасово вилученого майна сторона обвинувачення була зобов'язана звернутися до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на таке майно протягом 48 годин з моменту його вилучення. В протилежному випадку таке майно має бути негайно повернуто особі, у якої воно було вилучено.
Оскільки сторона обвинувачення у встановлений КПК України 48-годинний строк не звернулась до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на феросплавну продукцію, то така продукція підлягає негайному поверненню. Утримання стороною обвинувачення феросплавної продукції без належної правової підстави має наслідком блокування господарської діяльності АТ «Нікопольський завод феросплавів».
З огляду на наведене АТ «Нікопольський завод феросплавів» звернулося до Бюро економічної безпеки України із клопотанням про повернення феросплавної продукції. 25 грудня 2024 року за результатами даного клопотання старшим детективом Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 було прийнято постанову про відмову у задоволенні клопотання про повернення майна. Постанова є невмотивованою, що свідчить про неналежний розгляд клопотання про повернення майна, що суперечить імперативним вимогам ч.ч. 1, 2 ст. 220 КПК України.
Наведене вище, на думку адвоката, підтверджує протиправну бездіяльність сторони обвинувачення, яка полягає у не розгляді у встановленому в ст. 220 КПК України порядку клопотання про повернення майна, а тому є однією з підстав для скасування постанови детектива.
Таким чином, є очевидною бездіяльність сторони обвинувачення, передбачена в п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
На переконання апелянта, відмовляючи у відкритті провадження, слідчий суддя прийшов до помилкових висновків, що адвокат фактично оскаржує постанову про відмову у задоволенні клопотання про повернення тимчасово вилученого майна, оскільки предметом оскарження є бездіяльність детектива, яка полягає у не розгляді клопотання про повернення тимчасово вилученого майна у порядку та строк, передбачені ст. 220 КПК України.
Зважаючи на викладене, апелянт вважає, що слідчий суддя безпідставно відмовив у відкритті провадження за скаргою на бездіяльність детектива.
Крім того, зазначає, що, незважаючи на те, що скаржником є АТ «Нікопольський завод феросплавів», по тексту оскаржуваної ухвали всюди вживається назва іншого підприємства - АТ «Запорізький завод феросплавів». Назва АТ «Нікопольський завод феросплавів» не вживається жодного разу, що додатково підтверджує неправомірність оскаржуваної ухвали та свідчить про наявність підстав для її скасування.
Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, представник АТ «Нікопольський завод феросплавів», адвокат ОСОБА_6 в призначений час до суду апеляційної інстанції не з'явився, а надіслав клопотання про відкладення апеляційного розгляду, у зв'язку з неможливістю його прибуття у судове засідання через перебування за межами міста Києва, у Вишгородському районі Київської області, у зв'язку з наданням невідкладної правничої допомоги.
Між тим, на підтвердження зазначених у клопотанні обставин адвокатом ОСОБА_6 будь-яких доказів не надано, а саме клопотання за своєю суттю жодним чином неконкретизоване.
За таких обставин, апеляційний суд, враховуючи думку прокурора, який підтримав клопотання, та те, що, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка учасників провадження не перешкоджає проведенню розгляду, вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без участі представника АТ «Нікопольський завод феросплавів» - адвоката ОСОБА_6 .
Заслухавши доповідь судді, заперечення прокурора проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження за скаргою та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва звернувся адвокат ОСОБА_7 в інтересах АТ «Нікопольський завод феросплавів» зі скаргою на постанову та бездіяльність детектива, в який просив постанову старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 від 25 грудня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання про повернення тимчасово вилученого майна в межах кримінального провадження №42014000000001261 від 13.11.2014 скасувати та зобов'язати старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 або іншого детектива, який входить до групи детективів у вказаному кримінальному провадженні, повторно розглянути клопотання АТ «Нікопольський завод феросплавів» про повернення тимчасово вилученого майна.
В обґрунтування таких вимог зазначено, що в ході проведення обшуку на території АТ «Нікопольський завод феросплавів» було вилучено майно, яке не входить до переліку тих речей і документів, які зазначені в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, а саме: феросплавну продукцію.
Представником власника майна, адвокатом ОСОБА_7 до Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України було подано клопотання про повернення тимчасово вилученого майна - феросплавної продукції, у задоволенні якого постановою детектива ОСОБА_8 від 25 грудня 2024 року було відмовлено.
Постанова є невмотивованою, оскільки сторона обвинувачення не надала оцінки зазначеним у клопотанні обставинам: щодо наявності в ухвалі слідчого судді надання дозволу на проведення обшуку з метою виявлення та вилучення за період з 2018-2024 років виключно документів, в т.ч. тих, які містять відомості про готову продукцію, не знайшовши підстав для надання дозволу на виявлення та вилучення саме готової продукції, а тому вона є тимчасово вилученим майном, і про розгляд клопотання про накладення на нього арешту представники АТ НЗФ не повідомлялись; щодо відсутності в діях АТ НЗФ складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 КК України, оскільки документальні перевірки діяльності АТ НЗФ, за результатами яких були би складені відповідні вимогам законодавства акти перевірок, якими були б виявлені дані про фактичне ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, не проводились, а згідно довідки Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, АТ НЗФ не має податкового боргу, а також щодо неправомірного втручання у діяльність та право на мирне володіння АТ НЗФ власною продукцією та перешкоджання здійсненню господарської діяльності, що свідчить про неналежний розгляд клопотання про повернення майна, що, в свою чергу, підтверджує бездіяльність сторони обвинувачення, яка полягає у нерозгляді у встановленому ст. 220 КПК України порядку клопотання про повернення майна та наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови.
У зв'язку з цим адвокат ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України.
Слідчий суддя відмовив у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_7 , як такої, що виходить за межі переліку рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які підлягають оскарженню у порядку ст. 303 КПК України до слідчого судді.
Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає законним та обґрунтованим, з огляду на наступне.
Так, ч. 1 ст. 303 КПК України встановлений вичерпний перелік рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, а саме - можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1частини першої статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою, якщо вона подана на рішення, дії чи бездіяльність, що не підлягають оскарженню.
Положеннями ст. 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результат розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Аналіз наведених норм закону дає підстави вважати, що оскарженню в порядку ст. 303 КПК України підлягає бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, до яких, зокрема, належить і бездіяльність, пов'язана з не розглядом заявлених клопотань.
Проте, за змістом скарги, вбачається, що детективом виконано вимоги ст. 220 КПК України та розглянуто клопотання адвоката ОСОБА_7 у триденний строк, за наслідками чого прийнято постанову про відмову у його задоволенні.
При цьому постанова про відмову у задоволенні клопотання про повернення тимчасово вилученого майна, відповідно до положень ч. 1 ст. 303 КПК України, не може бути предметом розгляду слідчого судді.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала винесена з додержанням вимог кримінального процесуального закону та слідчий суддя обґрунтовано відмовив у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_7 .
Слід зазначити, що посилання адвоката ОСОБА_6 на оскарження бездіяльності детектива в контексті п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, як такої, що полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, а саме у неналежному розгляді клопотання про повернення тимчасово вилученого майна, не заслуговують на увагу, оскільки такі його твердження суперечать як змісту, так і вимогам його скарги, в якій чітко ставиться питання про скасування постанови старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 від 25 грудня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» про повернення тимчасово вилученого майна.
Наведеним спростовуються і твердження апелянта, що слідчий суддя невірно оцінив доводи його скарги та відмовив у відкритті провадження за скаргою на бездіяльність детектива.
При цьому слід також вказати, що бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, є предметом окремого самостійного оскарження в поряду п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, що ніяким чином не пов'язується з розглядом відповідних клопотань в порядку ст. 220 КПК України.
Також не є істотним порушенням вимог КПК України, яке дає підстави для скасування ухвали слідчого судді і те, що в ухвалі слідчий суддя невірно зазначив назву юридичної особи, в інтересах якої адвокат ОСОБА_7 подав скаргу, а саме АТ «Запорізький завод феросплавів» замість АТ «Нікопольський завод феросплавів». Вказана помилка є очевидною опискою і може бути усунута в порядку ст. 379 КПК України у разі звернення до слідчого судді з відповідною заявою.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення слідчим суддею суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах АТ «Нікопольський завод феросплавів» постановлено з дотриманням положень ст.ст. 303, 304 КПК України, а тому відсутні підстави для скасування ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 січня 2025 року та задоволення апеляційної скарги представника АТ «Нікопольський завод феросплавів» - адвоката ОСОБА_6 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу представника АТ «Нікопольський завод феросплавів» - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 січня 2025 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах АТ «Запорізький завод феросплавів» (АТ «Нікопольський завод феросплавів») на постанову старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 від 25 грудня 2024 року у кримінальному провадженні № 42014000000001261, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 листопада 2014 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 222, ч. 3 ст. 212 КК України, - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
__________________ ____________________ ___________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3