Справа №760/2438/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/1922/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
12 березня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 03 лютого 2025 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 03 лютого 2025 року клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 про відмову в задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді особистої поруки, або домашнього арешту або застави - залишено без задоволення.
Задоволено клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені 14.08.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22023101110000650 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Продовжено відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави, в межах строку досудового розслідування, тобто до 03.04.2025 року.
Строк дії ухвали визначено до 23 год. 59 хв. 03.04.2025 року.
Контроль за виконанням ухвали покладено на прокурора в даному кримінальному провадженні.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 03 лютого 2025 року та постановити нову ухвалу, відповідно до якої: застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту із забороною залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , або будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, захисник посилається на те, що ухвала слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 03.02.2025 року про продовження відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства України, винесена з грубим порушенням норм кримінально-процесуального закону та підлягає скасуванню.
Апелянт зазначає, що слідчий суддя першої інстанції не врахував, що тримання під вартою є винятковим запобіжниим заходом.
Посилається на те, що тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом, пов'язаним із позбавленням особи свободи, який полягає в примусовій ізоляції підозрюваного, обвинуваченого шляхом поміщення його в установу тримання під вартою на певний строк із підпорядкуванням режиму цієї установи.
Вказує на те, що суд першої інстанції, з врахуванням особи підозрюваного, може призначити альтернативний запобіжний захід - заставу, або більш м'який запобіжний захід.
Зазначає також про те, що стороною обвинувачення не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання заявлених у клопотанні ризиків.
Захисник у скарзі наголошує, що у кримінальному провадженні за №№22023101110000650 від 14 серпня 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч.3 ст. 305, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч.2 ст. 317 КК України сімнадцятьом особам пред'явлена підозра за вказаними статтями.
Досліджуючи клопотання про продовження строку досудового розслідування, слід зробити висновок: до чотирьох підозрюваних обрано запобіжний захід - нічний домашній арешт; до двох підозрюваних обрано запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт; до одно підозрюваного обрано альтернативний запобіжний захід - застава у розмірі 242 240 грн. 00 коп.; до шести підозрюваних обраний запобіжний захід - тримання під вартою.
Слід зазначити, що прокурор тільки відносно ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, а шодо усіх інших підозрюваних апеляційна скарга прокурором подана не була.
Вказана обставина підтверджується клопотанням про продовження строку досудового розслідування.
Скаржник зазначає, що за однакових обставин судами України приймаються різні судові рішення.
Аналізуючи клопотання про продовження строку досудового розслідування, слід прийти до висновку, що всі підозрювані є особи молодого віку, раніше не судимі, а також мають постійне місце проживання.
При цьому, ОСОБА_7 має показання на хірургічне втручання, а також хвору матір, раніше обраний запобіжний захід не порушував.
Скаржник зазначає, що підозрюваному вказане хірургічне втручання в умовах СІЗР виконати неможливо.
Таким чином, врахування стану здоров'я обвинуваченого при вирішенні питання про обрання, продовження або зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має важливе значення для забезпечення гарантування права особи на свободу і права на життя.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023101110000650, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.08.2023, за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 305, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_11 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 305, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_12 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_13 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_16 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305 КК України, ОСОБА_17 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України, ОСОБА_18 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305 КК України, ОСОБА_19 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_20 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, а також за підозрою ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України.
05.11.2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було затримано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, а саме: якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочини передбачені ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 255 КК України.
05.11.2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 255 КК України.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06.11.2024 року обрано ОСОБА_7 запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту строком до 04.01.2025 року, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 з 22.00 год. до 08.00 год., поклавши на підозрюваного наступні обов'язки:
- прибувати до слідчих ГУ СБУ у м. Києві та Київській області за першою вимогою;
- утримуватися від спілкування з підозрюваними та свідками в даному кримінальному провадженні.
18.12.2024 року Київським апеляційним судом було скасовано рішення слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_24 від 06.11.2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_7 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно останнього строком до 04.01.2024 року.
30.12.2024 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва щодо підозрюваного ОСОБА_7 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 05.02.2025 року.
24.12.2025 року постановою заступника керівника Київської обласної прокуратури строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 05.02.2025року.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 31.01.2025 року продовжено строк досудового рослідування кримінального провадження № 22023101110000650, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.08.2023, до 5 місяців, тобто до 05.04.2025 року включно.
29.01.2025 року старший слідчого слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області старший лейтенант юстиції ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням, поданим в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені 14.08.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22023101110000650, про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 строком на 60 днів у межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначав, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється:
- у прийнятті участі в злочинній організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України;
- у організації вчинення контрабанди особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовин, тобто їх переміщенні через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю у великих розмірах, вчиненого у складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305 КК України;
- у утриманні місця для незаконного виготовлення наркотичних засобів та психотропних речовин, з корисливих мотивів, вчиненого у складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України.
Слідчий у клопотанні зазначив, що наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого на цей час підозрюється ОСОБА_7 , полягає в тому, що злочини в сфері незаконного обігу психотропних речовин посягають на правовий режим обігу, а додатковим об'єктом кримінально-правової охорони є здоров'я населення.
Наявність ризиків у кримінальному провадженні була підтверджена ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06.11.2024 року при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту строком на 60 діб та ухвалою Київського апеляційного суду від 18.12.2024 року про зміну запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 з нічного домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 04.01.2024 року, та ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 30.12.2024 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 строком до 05.02.2025 року.
Слідчий зазначав, що вказані ризики не зменшилися та на даний час продовжують існувати.
Враховуючи викладене, на даний час існують наступні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про тримання особи під вартою, а саме:
- отримати висновки експертів Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України за результатом проведення експертиз матеріалів речовин та виробів щодо вилучених наркотичних засобів за місцями проживання фігурантів та місць, де здійснювалось виготовлення наркотичних засобів;
- з урахуванням огляду техніки та отриманих висновків експертів за результатом проведення експертиз матеріалів речовин та виробів, інших доказів у своїй сукупності, необхідно вирішити питання про зміну раніше повідомленої підозри/нових підозр підозрюваним;
- за наявності підстав - встановити інших підозрюваних у кримінальному провадженні;
- отримати матеріали відповідно до запитів, що характеризують підозрюваних осіб;
- здійснити тимчасовий доступ до речей та документів, що перебувають у володінні операторів мобільного зв'язку, щодо мобільних з'єднань фігурантів кримінального провадження;
- виконати вимоги cт.ст. 252, 256 КПК України та отримати дозвіл на зняття грифу таємності із процесуальних документів щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій у органів, що надавали гриф таємності;
- встановити коло свідків кримінального правопорушення з числа осіб, що надають послуги з міжнародних перевезень, допитати останніх в якості свідків щодо обставин та осіб, які користувалися такими послугами з метою відправлення наркотичних засобів до республіки Молдова;
- встановити інших співучасників даного злочину, з числа організаторів протиправного механізму контрабанди наркотичних засобів;
- провести інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, в разі встановлення нових обставин;
- виконати з підозрюваними та їх захисниками вимоги ст. 290 КПК України, тобто вчинити процесуальні дії для підготовки та направлення матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом до суду.
Результати вказаних слідчих та процесуальних дій мають суттєве значення для досудового розслідування та подальшого судового розгляду, оскільки з них буде отримано відомості, які будуть використані як доказ факту та обставин, що підлягають встановленню під час кримінального провадження та встановити коло осіб, причетних до його вчинення, а також надати оцінку доказам.
Вказані слідчі та процесуальні дії не могли бути виконані слідчими ранішез об'єктивних причин, а саме через їх значну кількість, необхідність забезпечення під час досудового розслідування послідовності проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, без результатів яких неможливо повно, об'єктивно і всебічно дослідити всі обставини кримінального провадження, необхідність зібрання значної кількості доказів, умовами роботи під час воєнного стану, надмірної завантаженості експертних установ.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 03 лютого 2025 року клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 про відмову в задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді особистої поруки, або домашнього арешту або застави - залишено без задоволення.
Задоволено клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені 14.08.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22023101110000650 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Продовжено відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави, в межах строку досудового розслідування, тобто до 03.04.2025 року.
Строк дії ухвали визначено до 23 год. 59 хв. 03.04.2025 року.
Контроль за виконанням ухвали покладено на прокурора в даному кримінальному провадженні.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:
1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;
2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання особи під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.
Згідно вимог ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тобто розглядаючи клопотання органу досудового розслідування про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
На переконання колегії суддів, при прийнятті рішення про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , слідчий суддя дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри останнього у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, що підтверджується фактичними даними, наданими суду та наведеними у рішенні слідчого судді.
Як встановлено слідчим суддею, обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України підтверджується долученими до матеріалами клопотання доказами, а саме: дорученням оперативному підрозділу в порядку ст. 40 КПК (а.с. 60-61 т.1), матеріалами щодо виконання доручення (а.с. 62-71 т.1), протоколом допиту свідка ОСОБА_25 від 26.01.2024 року (а.с. 72-75 т. 1), протоколом за результатами проведення контролю за вчиненням злочину у вигляді контрольованої поставки від 02.08.2024 року (а.с. 76-92 т.1), протоколом за результатами слідчої (розшукової) дії - спостережнняя за особою від 01.08.2024 року (а.с. 93-97 т.1), протоколом огляду і виїмки кореспонденці від 30.07.2024 ркоу (а.с. 98-107 т.1), висновком експерта від 14.08.2024 № 231/8 (а.с. 110-121 т.1), протоколом обшуку від 05.11.2024 року (а.с. 123-126 т.1), протоколом огляду предмету від 13.11.2024 року (а.с. 127-170 т.1), та іншими матеріалами клопотання в їх сукупності.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав продовження запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Всупереч твердженням апелянта, перевіряючи доводи та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України.
Такми чином, виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, слідчим суддею зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, є вірогідною, що дає підстави для продовження йому строку тримання під вартою з метою запобігання ризикам, встановленим та доведеним стороною обвинувачення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
При цьому колегія суддів бере до уваги, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про продовження існування ризиків переховуватися від органу досудового розслідування та суду; знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Зокрема, оцінюючи доведеність наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду), слідчий суддя обґрунтовано виходив з того, що оскільки з моменту повідомлення ОСОБА_7 про підозру пройшов незначний проміжок часу, він підозрюється, зокрема, у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення, може переховуватися від слідства та суду.
Наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення), вбачається із того, щоперебуваючи на волі, ОСОБА_7 може знищити, сховати та спотворити речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування ще триває, встановлюються обставини вчинення кримінального правопорушення.
Перевіряючи наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні), слідчим суддею враховано встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
Отже, як вірно зазначено слідчим суддею, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином) обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_7 є лише складовою частиною добре налагодженої злочинної мережі виготовлення, збуту наркотичних засобів, будучи усвідомленим про наявні місця виготовлення, зберігання, збуту, перебуваючи на свободі, останній може перешкоджати органу досудового розслідування встановлювати інших можливих співучасників, зокрема організаторів злочинної діяльності.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється) обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_7 , враховуючи характер інкримінованого йому кримінального правопорушення, може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки не має стабільного джерела прибутку та свої матеріальні потреби намагається задовольнити злочинним шляхом, що й могло стати причиною вчинення ним вказаних злочинів.
Колегією суддів, також, згідно вимог закону, досліджено доводи клопотання слідчого щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 та встановлено, що необхідно провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, без проведення яких закінчення досудового розслідування є неможливим.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищезазначеними обставинами, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, його вік та стан здоров'я, майновий та сімейний стан, репутацію, спосіб життя, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», колегія суддів вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про необхідність продовження на даній стадії досудового розслідування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів може виявитися недостатнім для забезпечення існуючих ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.
На переконання колегії суддів, таке обмеження права ОСОБА_7 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, станом на день розгляду клопотання слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження щодо ОСОБА_7 строку тримання під вартою, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися з часу застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти таким ризикам.
Наявність обставин, які б давали підстави вважати про достатність застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , ніж тримання під вартою, колегією суддів не встановлено під час перегляду оскаржуваної ухвали.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що ухвала суду відповідає вище вказаним вимогам, а слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для продовження підозрюваному ОСОБА_7 строку тримання під вартою, без визначення розміру застави, обґрунтувавши це тим, що дане кримінальне провадження стосується особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а тому відсутні підстави для визначення розміру застави.
На переконання колегії суддів, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 та запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані та долучені до нього матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 зазначених кримінальних правопорушень.
Такий висновок слідчого судді ґрунтується на доданих слідчим до клопотання матеріалах. Останні містять дані, які вказують на причетність підозрюваного до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
При цьому, слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Апеляційний суд враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої, затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, оцінки належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Твердження апелянта про недоведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними.
Так, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено продовження існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також, слідчий суддя, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою врахував обставини, визначені ст. 178 КПК України, при цьому, належних та допустимих доказів, які б у своїй сукупності свідчили про те, що стан здоров'я підозрюваного не допускає тримання його під вартою, слідчому судді надано не було, а тому колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про відсутність перешкод для утримування ОСОБА_7 під вартою, який є винятковим запобіжним заходом.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_7 має показання на хірургічне втручання, хвору матір та раніше обраний запобіжний захід не порушував, не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_7 може вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України, та не є достатньою підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрання більш м'якого запобіжного заходу.
Інші доводи апеляційної скарги захисника висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, у зв'язку із чим апеляційна скарга захисника з викладеними в ній доводами задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , -залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 03 лютого 2025 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
_______________ ________________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4